Рішення

від 21.08.2023 по справі 904/2530/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2530/23Господарський суд Дніпропетровської області (склад суду - суддя Золотарьова Я.С. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 37 837, 44 грн

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 37 837,44 грн, з яких: 24 483,60 грн - сума основного боргу, 937,76 грн - відсотки за користування коштами, 7 452,08 грн - інфляційні втрати та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №136/22062021 від 22.06.2021 в частині своєчасності оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 904/2530/23.

Відповідач ознайомився з матеріалами справи 14.07.2023.

31.07.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву.

02.02.2023 позивач подав відповідь на відзив.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №136/22062021 від 22.06.2021 в частині своєчасності оплати поставленого товару.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових коштів, позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 37 837,44 грн, з яких: 24 483,60 грн - сума основного боргу, 937,76 грн - відсотки за користування коштами, 7 452,08 грн - інфляційні втрати, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 300 грн .

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач визнає вимоги в частині наявності основного боргу за Договором поставки № 136/22062021 від 22 червня 2021 року.

Відповідач зазначає, що сума основного боргу була сплачена в повному обсязі у розмірі 24 483, 60 грн відповідно до платіжної інструкції №7089 від 19.06.2023 року.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, останній посилається на Лист ТПП від 28.02.2020 за №2024/02.0-7.1, відповідно до якого зазначає, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, відповідач має значну заборгованість перед контрагентами.

Таким чином, відповідач просить зменшити суму нарахування штрафних санкцій в розрахунку до дати введення простою на підприємстві.

За розрахунком відповідача, він має сплатити 715, 12 грн інфляційних витрат за період з 14.01.2022 по 24.02.2022 та 3% річних у розмірі 84, 52 грн за той же період.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначив, що відповідачем дійсно 19.06.2023 погашено суму основного боргу по договору поставки № 136/22062021 від 22 червня 2021 року у розмірі 24 483, 60 грн.

Також позивач зазначив, що товар був поставлений відповідачу до 24.02.2022 і строк оплати за поставлений товар настав ще до введення військового стану.

Щодо зменшення відповідачу штрафних санкцій позивач зазначив, що нарахування 3% та інфляційних втрат є правом кредитора, а розмір нарахованої пені не можна вважати надмірно великим порівняно із сумою наданих послуг.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІГ СІТІ ГРУП» (далі відповідач, покупець) укладений договір поставки № 136/22062021 від 22 червня 2021 року (далі - Договір).

Пункт 1.1 договору - Постачальник, на підставі замовлення Покупця, зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Пункт 1.2 договору - назва, асортимент, кількість, ціна Товарів, строки, місце та порядок поставки, порядок оплати, документи на Товар та інше визначається в рахунках-фактурах та/або Специфікаціях, що надані Постачальником.

Замовлення Покупця можуть надаватись Постачальнику в письмовій формі, - по електронній пошті, по телефону, на номер Viber або у інший спосіб, прийнятний для Покупця, та Постачальника. У замовленні має бути зазначена назва сторін по Договору, кількість, асортиментний перелік Товару та, в разі необхідності, місце та термін поставки Товару (п. 2.1 договору).

В підтвердження прийняття замовлення Постачальник в день замовлення надає Покупцю відповідні; рахунок-фактуру та / або розгорнуту специфікацію з: інформацією зазначеною в п, 1.2 даного Договору, а також паспорт-або сертифікати якості, Рахунок-фактура, специфікація та паспорт або сертифікати якості можуть бути направлені по електронній пошті на адресу вказану Покупцем, факсу чи іншим прийнятним, способом для сторін з обов`язковою передачею оригіналу протягом 10 (десяти) календарних днів (п. 2.2 договору).

Датою поставки Товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній Постачальника, що підписана обома сторонами та скріплена печатками (п. 2.4 договору).

Товар поставляється окремими партіями на основі замовлення Покупця. До кожної партії Товару Постачальник надає Покупцю належним чином оформлені товаросупровідні документи (специфікація, видаткова накладна, акти - приймання передачі у разі необхідності, товарно-транспортні накладні, рахунок, сертифікат якості або паспорт, інші документи на Товар та інше). Поставка Товару відбувається в межах території України, на наступних умовах: а) адреса постачання: проспект Металургів, 5, м. Кривий, ріг (п. 2.5 договору).

Загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих постачань на підставі товаросупровідних документів передбачених п. 2.5 договору за період дії даного Договору (п. 3.1 договору).

Покупець після прийняття Товару і необхідних, документів зобов`язаний здійснити оплату за Товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання видаткової накладної; Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає до сплати списується з банківського рахунку Покупця на рахунок Постачальника. У разі, коли останній день строку оплати випадає на вихідний, святковий, або інший неробочий день банківської установи, день виконання зобов`язань є - перший за ним робочий день. Покупець має право здійснити передоплату згідно наданого рахунку на оплату Постачальником та підписаної специфікації^ Щ° є остаточним підтвердженням Покупця на поставку даної партії Товару (номенклатура, кількість, ціна тощо) (п. 3.3 договору).

При здійсненні платежу, Покупець, у графі «призначення платежу» платіжного документа повинен посилатися на повний номер та дату Договору і рахунку - фактури, на підставі якої здійснюється платіж (п.3.8 договору).

Між позивачем та відповідачем були укладені: специфікація № 1 від 22 листопада 2021 року; специфікація № 2 від 01 грудня 2021 року та специфікація №3 від 09 грудня 2021 року до Договору.

Умова щодо строку поставки за специфікаціями є ідентичними: за замовленням Покупця в усній формі (по телефону).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 748 534, 80 гривень з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами Договору без зауважень, а саме:

- видаткова накладна № 1728 від 23.11.2021 року на суму 17 808,00 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна № 1729 від 24.11.2021 року на суму 18 228,00 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна № 1730 від 26.11.2021 року на суму 10 362,00 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна № 1776 від 03.12.2021 року на суму 89 621,00 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна № 1777 від 06.12.2021 року на суму 356 714,00 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна № 1797 від 10.12.2021 року на суму 15 746,40 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна № 1870 від 10.12.2021 року на суму 207 326,00 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна № 1869 від 11.12.2021 року на суму 8 245,80 гривень з ПДВ;

- видаткова накладна№ 1825 від 14.12.2021 року на суму 24 483,60 гривень з ПДВ.

Відповідач здійснив часткову оплату за Товар у розмірі 724 051, 20 гривень, що підтверджується:

- платіжна інструкція № 4990 від 08.12.2021 року на суму 46 398,00 грн;

- платіжна інструкція № 5115 від 16.12.2021 року на суму 15 746,40 грн;

- платіжна інструкція № 5192 від 23.12.2021 року на суму 8 245,80 грн;

- платіжна інструкція № 5355 від 29.12.2021 року на суму 653 661,00 грн;

Також в матеріалах справи містяться податкові накладні щодо здійснення господарських операцій з отримання товару (арк.с.42-59).

Так, заборгованість відповідача перед позивачем складає 24 483, 60 грн.

Водночас, разом з відзивом на позовну заяву відповідач надав платіжну інструкцію № 7089 від 19 червня 2023 року на суму 24 483, 60 грн з призначенням платежу: «за пісок річковий згідно дог. № 136/22062021 від 22.06.2021».

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено, що Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання видаткової накладної (п. 3.3 договору), тому строк оплати товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи убачається, що сума основного боргу була сплачена в повному обсязі у розмірі 24 483, 60 грн відповідно до платіжної інструкції №7089 від 19.06.2023 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 24 483, 60 грн слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 14.01.2022 по 24.04.2023 у розмірі 937, 76 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 7 452, 08 грн за період з січня 2022 року по березень 2023 року.

Щодо посилання відповідача на форс-мажор та зменшення штрафних санкцій, то суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.

Як випливає із наведеного, сам по собі факт існування обставини форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов`язань.

Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).

Крім того, відповідач за змістом відзиву виклав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач мотивує це клопотання тим, що виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили і невідворотних обставин.

Щодо зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Вирішуючи спір про наявність підстав для звільнення від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, в період дії форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України), слід враховувати таке.

За змістом положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Водночас згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом наведеної норми закону нараховані 3 % річних та інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.

З правового аналізу положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України випливає, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

При цьому статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, тоді як норми статті 625 ЦК України, які визначають відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що порушення відповідачем умов договору є підставою для нарахування визначених статтею 625 ЦК України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами. Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1195гс16 (№ 9/5014/969/2012(5/65/2011) (див. постанову ВСУ від 12.04.2017 у справі № 913/869/14).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 937, 76 грн та інфляційних втрат у розмірі 7 452, 08 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо правничої допомоги

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Між адвокатом Скок А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» укладено договір про надання правової допомоги № 04-01/23 від 04.01.2023 року.

Відповідно до п. 3.1. договору про надання правової допомоги сторони визначили, що за правову допомогу клієнт - ТОВ «ВАЙТ» сплачує адвокату гонорар, остаточний розмір якого визначається сторонами актом виконаних робіт.

Згідно акту виконаних робіт № 6 від 04.05.2023 року Адвокатом була надана правова допомога відповідно до договору про надання правової допомоги № 04-01/23 від 04.01.2023 року, а саме:

- вивчення та попереднє опрацювання матеріалів справи та правовий аналіз наявних у Клієнта доказів й законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини для підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості по Договору поставки № 136/22062021 від 22.06.2021 року;

- розрахунок суми основної заборгованості, що підлягає стягненню;

- розрахунок суми пені а також інфляційних витрат;

- підготовка позовної заяви про стягнення з ТОВ «БІГ СІТІ ГРУП» на користь ТОВ «ВАЙТ» заборгованості по Договору поставки №136/22062021 від 22.06.2021 року, суми пені, та інфляційних втрат;

- направлення позовної заяви з додатками відповідачу та до суду.

Сторони визначили, що загальний розмір гонорару Адвоката під час розгляду справи в суді першої інстанції складає 10 300, 00 гривень.

Відповідний розмір гонорару адвоката був сплачений ТОВ «ВАЙТ» згідно платіжної інструкції № 10/05/2023 від 10.05.2023 року в повному обсязі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Так, справа не є складною, її розгляд відбувався у спрощеному порядку без виклику сторін. Категорія справи з оплати заборгованості за поставлений товар, що не потребувало вивчення судової практики тощо.

Врахувавши викладене, суд з урахуванням таких критеріїв як справедливість, добросовісність, розумність, принципи співмірності та розумності судових витрат, складність цієї справи, у відповідності до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, доходить висновку про можливість зменшення суму витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, поклавши іншу частину витрат на позивача.

Щодо судового збору

Відповідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому, судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" основного боргу у розмірі 24 483, 60 грн.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІГ СІТІ ГРУП" (вул. Любарського, буд. 143, офіс 304, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 37451739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (вул. 129-ї бригади тер. оборони, буд. 128, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50019; ідентифікаційний код 37215550) інфляційні витрати у розмірі - 7 452, 08 грн, 3% річних у розмірі - 937, 76 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн та судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.

Судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 300 грн залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова