Рішення

від 03.08.2023 по справі 905/186/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.2023 Справа №905/186/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Огнеупор і С»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі»

про стягнення 512172,95 грн, а саме, основної заборгованості в сумі 478 826,30грн, 3% річних в сумі 1 892,41 грн, інфляційних втрат в сумі 3 376,96 грн, пені в сумі 28 077,28 грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з?явився

від відповідача: не з?явився

третя особа: не з?явився

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

28.02.2023 застосовуючи підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Огнеупор і С» (далі - ТОВ «Огнеупор і С») про стягнення основної заборгованості в сумі 478 826,30грн, 3% річних в сумі 1 892,41 грн, інфляційних втрат в сумі 3 376,96 грн, пені в сумі 28 077,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків за договором № 2001 від 01.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 478 826,30грн за період червень 2022 - січень 2023, на яку додатково нараховано 3% річних, втрати від інфляції, пеню. Відповідні суми позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 6 146,07 грн за рахунок відповідача.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/186/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначено на 29.03.2023 року.

Ухвалою від 29.03.2023 відкладено розгляд справи на 27.04.2023 року о 12:00 год.

Ухвалою від 27.04.2023 відкладено розгляд справи на 26.05.2023 року о 13:00 год, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі Електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі»).

Ухвалою від 26.05.2023 відкладено розгляд справи на 21.06.2023 року о 14:30 год.

Ухвалою від 21.06.2023 відкладено розгляд справи на 03.08.2023 року о 11:40 год.

02.08.2023 електронною поштою АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» звернулось до суду з клопотанням, в якому просить розглядати справі №905/186/23 без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Дане клопотання судом задовольняється.

Представники сторін та третьої особи у судове засідання 03.08.2023 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, зокрема, шляхом направлення копії ухвали суду від 21.06.2023 на юридичну адресу відповідача, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відправлення повернулось на адресу суду органами поштового зв`язку без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.09.2022 у справі № 916/939/15-г), від 27.02.2023 у справі № 909/548/16 (909/947/20).

Крім того, ухвала направлена на адресу електронної пошти учасників справи, факт отримання вказаного документу підтверджується довідками про доставку електронного листа, що сформовані в програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Згідно приписів ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 ГПК України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України 254/2023 від 01.05.2023, який затверджено Законом України №3057-IX від 02.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров?ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об?єктивних обставин, пов?язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

За об?єктивних обставин особливостей діяльності суду під час воєнного стану розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

Консолідована позиція позивача міститься у позовній заяві та письмових поясненнях, відповідно до яких останній обґрунтовує позовні вимоги тим, що ТОВ «Огнеупор і С» в період з червня 2022 по січень 2023 року на підставі договору про постачання електричної енергії Споживачу № 2001 від 01.01.2022 споживав електричну енергію, одночасно не виконуючи його умови, визначені у п. 6.1. Додатку №3 до останнього, а саме, не вносив покази комерційних засобів обліку електричної енергії через сервіс «Особовий кабінет», не здійснював нарахування та формування розрахункових документів за допомогою Сервісу, не підписував КЕП «Акти прийняття - передавання товарної продукції» та інші документи, сформовані за допомогою Сервісу, та не відправляв Постачальнику за допомогою Сервісу «Особовий кабінет» не пізніше 24-00 годин останнього дня розрахункового періоду. Внаслідок вказаних дій відповідача позивачем формувалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії та Акти прийняття - передавання товарної продукції відповідно до даних комерційного обліку, які надавалися оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до п. 6.1 Комерційної пропозиції, вимог п.п.4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, главою 9.14 Розділу IХ, главою 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 та ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії», що направлені позивачем на офіційну електронну адресу Споживача « 04.08.lena@ukr.net» зазначену у Комерційній пропозиції та у заяві приєднання до Договору.

Оскільки ТОВ «Огнеупор і С» не виконало свої зобов`язання з сплати спожитої електричної енергії за означений період внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував до стягнення інфляційні нарахування, 3% річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пеню згідно п.5.8 договору.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті ст. ст. 2, 4, 5, 20, 123, 129, 162-164 ГПК України, ст. ст. 526, 625, 629, 655 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 193, 230, 232 ГК України.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відповідачу встановлено строк для подання відзиву та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд попередив відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду від 06.03.2023 відповідачем не отримана, відправлення повернуто на адресу суду органами поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Електронною поштою відповідач отримав ухвалу суду 11.03.2023, про що у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» сформована відповідна довідка.

Відповідач відзиву в установленому порядку не надав.

Виходячи з приписів ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27.03.2023 шляхом поштового направлення до суду від відповідача надійшла заява, в якій останній повідомляє, що у зв`язку з відсутністю директора ТОВ «Огнеупор і С» на території України, відповідно за спожиту електроенергію за 2022 рік грошові кошти перерахувати неможливо.

Суд встановив, що вказана заява не містить підпису уповноваженої особи підприємства, містить виключно відтиск печатки підприємства, тому в ухвалі від 29.03.2023 суд зазначив, що за приписами ч.4 ст.170 ГПК України повертає її заявнику без розгляду.

У подальшому відповідач подав до суду письмові пояснення №6 від 23.03.2023 аналогічного змісту. У тексті заяви вказано, що вимоги щодо основної заборгованості підприємством визнаються, а рахунки на оплату заборгованості підприємство отримувало електронною поштою.

Разом з тим, письмові пояснення №6 від 23.03.2023 ТОВ «Огнеупор і С» підписані бухгалтером підприємства Шульгіною І., щодо якої відсутні документи на підтвердження повноважень, внаслідок чого, ухвалою суду від 27.04.2023 суд запропонував відповідачу надати до суду документи, які б підтверджували повноваження особи, що підписала письмові пояснення.

Відповідні докази суду не надані, тому суд вказані пояснення до уваги не приймає.

Позиція третьої особи міститься в письмових поясненнях, за змістом яких остання надала до суду інформацію щодо обсягів споживання електричної енергії за період з червня 2022 року по січень 2023 року за договором Дружківського РЕМ №2001 ТОВ «Огнеупор і С». Одночасно АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомило, що у вказаних період розрахунок вказаних обсягів виконували співробітники постачальника електроенергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», Споживач розраховувався через Особистий кабінет Постачальника, плату за розподіл електроенергії в цей період здійснював також через Постачальника. Останній контрольний огляд Споживача відбувся працівниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» 11.01.2023.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Шляхом подання заяви-приєднання ТОВ «Огнеупор і С» (далі - Споживач) уклало з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - Постачальник) договір № 2001 від 01.01.2022 про постачання електричної енергії Споживачу, за умовами п.1.1 якого останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2. договору)

Відповідно до п.2.1 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. (п.13.1 договору).

Комерційною пропозицією встановлено, що договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду січня 2022 р., але не раніше дати підписання цієї Комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо Постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв?язку з порушенням Споживачем умов п.5.1. цієї Комерційної пропозиції. (п.9.1 комерційної пропозиції)

Згідно п.5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об?єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Відповідно до п.6 додатку №3 до договору (Умови користування інтернет-сервісом «Особистий кабінет для споживачів електроенергії»), обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті Споживачем за звітний розрахунковий період визначаються на підставі «Акту прийому-передачі товарної продукції», підписаного ЕЦП Споживача за допомогою інтернет-сервісу.

Акт прийняття-передавання оформлюється Постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою Споживача. (п.6.4 комерційної пропозиції)

Також пунктом 6 додатку №3 до договору унормовано, що для виконання розрахунків та формування документів Споживач зобов? язаний:

У разі, якщо до мереж Споживача не підключені електроустановки інших споживачів, а його електроустановки підключені безпосередньо до мереж Оператора системи розподілу, Споживач: вносить покази комерційних засобів обліку електричної енергії через Сервіс за усіма приєднаннями (точками обліку), зазначеними в договорі Споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше 24-00 годин останнього дня розрахункового періоду; здійснює нарахування та формування розрахункових документів за допомогою Сервісу; підписує КЕП «Акт прийому-передачі товарної продукції» та інші документи, сформовані за допомогою Сервісу, та відправляє Постачальнику за допомогою Сервісу не пізніше 24-00 годин останнього дня розрахункового періоду. (п.п.6.1 додатку №3 до договору)

Згідно п.7 додатку №3 до договору, якщо внесені Споживачем за допомогою Сервісу покази комерційних засобів обліку електричної енергії відрізняються від показів, зафіксованих оператором системи або оператором комерційного обліку під час контрольного огляду цих засобів обліку на розрахункову дату, то «Акт прийому-передачі товарної продукції», рахунки на оплату, сформовані Споживачем за допомогою Сервісу, не погоджуються Постачальником.

У такому випадку Постачальник інформує Споживача про необхідність провести новий розрахунок та сформувати документи в сервісі у відповідності до даних оператора системи або оператора комерційного обліку. Споживач проводить повторний розрахунок та формування документів впродовж 24-х годин після повідомлення Постачальника. У разі невиконання Споживачем вказаних дій у встановлений строк, Постачальник визначає обсяг електричної енергії на підставі даних оператора та формує відповідні рахунки та документи. Такі документи направляються Постачальником на ел. адресу Споживача, вказану в заяві-приєднання до договору на постачання і вважаються отриманими Споживачем з дати відправки такого ел. листа Постачальником.

Пунктом 8 додатку №3 до договору закріплено, що у разі неповернення Постачальнику документів, зазначених у п.6 у зазначений термін, вони вважаються дійсними та узгодженими Сторонами за наявності КЕП Постачальника.

Відповідно до п.5.1 договору сторонами узгоджено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.

Пунктом 5.4 договору унормовано, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором. У випадках застосування до Споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. (п.5.5 договору)

Згідно п.5.6 договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до положень пункту 5.7 договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Одночасно комерційна пропозиція до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2001 (додаток №2 до договору) містить такий порядок оплати обсягів споживання електричної енергії:

- 35% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії оплачується не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду;

- 35% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії не пізніше ніж до 5 числа розрахункового періоду;

- 30% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії не пізніше ніж до 15 числа розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від Постачальника. (п.5.1 комерційної пропозиції)

Відповідно до п.5.2 комерційної пропозиції обсяги переплат зараховуються для оплати наступних платежів.

Також, у розділі 6 комерційної пропозиції конкретизовано порядок виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) оплати, а саме:

Рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується Споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації Споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається Постачальником споживачу у день подання Споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особовий кабінет».

У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», Постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу Споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення Постачальником ел.листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу Споживача, постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку Споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв?язку, в якому обслуговується одержувач). (п.6.3 комерційної пропозиції)

Пунктом 9 додатку №3 до договору унормовано, що датою отримання Споживачем всіх рахунків на оплату, наявність яких передбачена умовами цього Додатку, вважається дата здійснення нарахувань та формування документів Споживачем за допомогою Сервісу.

Також у п.11 додатку №3 до договору закріплено правило, що починаючи з дня закінчення розрахункового періоду, до підписання обома Сторонами вищезазначених документів, Сторони мають щоденно перевіряти оновлення інформації в Сервісі.

Одночасно вказано, що Споживач зобов?язаний письмово інформувати Постачальника про неможливість користування Сервісом, протягом двох робочих днів з дня виникнення таких обставин, та повідомити про можливу їх тривалість і вірогідну дату поновлення можливості користування Інтернет-сервісом. (п.12 додатку №3 до договору); у разі зміни електронної адреси, Споживач письмово інформує про це Постачальника протягом 10 діб після настання відповідних змін. (п.16 додатку №3 до договору)

Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п?яти робочих днів з дати отримання. (п.6.3 комерційної пропозиції)

Крім того, пунктом 15 додатку №3 до договору за Постачальником закріплено право направляти на адресу електронної пошти Споживача довідкову інформацію стосовно інтернет-сервісу «Особистий кабінет для споживачів електроенергії» та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін.

Положенням п.5.8 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Одночасно, п.7.1 комерційної пропозиції містить положення, що у разі, якщо Споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок Постачальника), та 3% річних від суми боргу. Санкції сплачуються Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Комерційна пропозиція підписана представниками сторін без зауважень та застережень, скріплена печатками підприємств.

У заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії Споживач ТОВ «Огнеупор і С» вказало: код EIC « 62Z9919030105698», номер засобу зв?язку « 0504702423», адресу електронної пошти: « 04.08.lena@ukr.net».

За даними листа №67/1684-вих від 06.02.2023 Оператор системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» надав інформацію щодо фактичних обсягів споживання у періоді червень - грудень 2022, січень 2023 Споживачем ТОВ «Огнеупор і С», Постачальник - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги»: червень 2022 - 2 910 кВтг, липень 2022 - 6 889 кВтг, серпень 2022 - 6 289 кВтг, вересень 2022 - 13 085 кВтг, жовтень 2022 - 20 709 кВтг, листопад 2022 -15 395 кВтг, грудень 2022 -9 578 кВтг, січень 2022 - 6 985 кВтг.

До письмових пояснень АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на підтвердження обсягів споживання ТОВ "Огнеупор і С" за період з червня 2022 року по січень 2023 року за договором №2001 надано інформацію щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензуванні діяльності Оператора системи розподілу помісячно. В якості доказів на її підтвердження надано скріншоти з білінгової системи підприємства з відповідними даними.

ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» виставило ТОВ «Огнеупор і С» рахунки за спожиту електроенергію за період з червня 2022 по січень 2023:

- від 04.07.2022 № 2001 за червень 2022 року - на суму 14070,17 грн;

- від 05.08.2022 № 2001 за липень 2022 року - на суму 36227,02 грн;

- від 05.09.2022 № 2001 за серпень 2022 року - на суму 35681,11 грн;

- від 04.10.2022 № 2001 за вересень 2022 року - на суму 80352,62 грн;

- від 05.11.2022 № 2001 за жовтень 2022 року - на суму 129547,97 грн;

- від 04.12.2022 № 2001 за листопад 2022 року - на суму 94984,63 грн;

- від 03.01.2023 № 2001 за грудень 2022 року - на суму 58675,98 грн;

- № 2001 за січень 2023 року - на суму 43237,80 грн.

Також, в матеріалах справи наявні акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ТОВ «Огнеупор і С» за спожиту електроенергію за період з червня 2022 по січень 2023:

- від 30.06.2022 за червень 2022 року - на суму 14070,17 грн;

- від 31.07.2022 за липень 2022 року - на суму 36227,02 грн;

- від 31.08.2022 за серпень 2022 року - на суму 35681,11 грн;

- від 30.09.2022 за вересень 2022 року - на суму 80352,62 грн;

- від 31.10.2022 за жовтень 2022 року - на суму 129547,97 грн;

- від 30.11.2022 за листопад 2022 року - на суму 94984,63 грн;

- від 31.12.2022 за грудень 2022 року - на суму 58675,98 грн;

- від 31.01.2023 за січень 2023 року - на суму 43237,80 грн.

В матеріалах справи містяться скріншоти Постачальника, з яких вбачається, що виставлені рахунки та акти прийняття-передавання направлені на електронну адресу Споживача « 04.08.lena@ukr.net» таким чином:

- 26.10.2022 року - за розрахунковий період: червень, липень, серпень, вересень 2022 року;

- 20.01.2023 року - за розрахунковий період: жовтень, листопад 2022 року;

- 23.01.2023 року - за розрахунковий період: грудень 2022 року;

- 17.02.2023 року- за розрахунковий період: січень 2023 року.

З виписки по особовому рахунку ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» вбачається оплата 14.02.2022 ТОВ «Огнеупор і С» 22000,00грн (призначення платежу «Попередня плата за електроенергію дог.№2001 від 23.11.2018р. в. т.ч. ПДВ»).

ТОВ «Огнеупор і С» звернулось до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» із заявою, у якій просило Постачальника провести взаєморозрахунок з оплати електроенергії, погасити заборгованість в сумі 7179,31грн в рахунок кредитних коштів (21130,31грн).

Доказів оплати залишку заборгованості матеріали справи не містять.

Як стверджує позивач, заборгованість є не сплаченою, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення вказаної суми основної заборгованості, нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості, нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов?язань зі своєчасної та повної оплати за надані послуги з поставки електричної енергії.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов?язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов?язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).

ТОВ «Огнеупор і С» звернулося до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» з відповідною заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії, за результатами розгляду якої останнє приєднано до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, укладений між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ТОВ «Огнеупор і С» договір № 2001 від 01.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого приймаються іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між Сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу.

У відповідності до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Положеннями частини першої статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).

Взаємовідносини відповідних суб`єктів, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, особливості постачання електричної енергії споживачам регулюються нормами Закону України «Про ринок електричної енергії», а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ), а також безпосередньо положеннями договору.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія є товаром та призначена для купівлі-продажу.

Приписами статті 4 цього Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

За змістом частин першої, другої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина шоста статті 56 Закону).

Відповідно до пункту 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Зазначений договір укладений у письмовій формі, його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Сторонами договору не надано доказів на підтвердження того, що у відповідності до розділу 13 договору мало місце його припинення, тому суд дійшов висновку, що у спірний період договір діяв.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом пункту 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

У пункті 4.14 цих Правил визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

Позивач зазначає, що відповідач споживав електричну енергію, однак всупереч умовам договору, а саме пункту 6.1. Додатку №3 до договору, не вносив покази комерційних засобів обліку електричної енергії через сервіс «Особовий кабінет», не здійснював нарахування та формування розрахункових документів за допомогою Сервісу, не підписував КЕП «Акти прийняття-передавання товарної продукції» та інші документи, сформовані за допомогою Сервісу, та не відправляв Постачальнику за допомогою Сервісу не пізніше 24-00 годин останнього дня розрахункового періоду, у зв?язку з чим позивачем формувалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії та акти прийняття-передавання товарної продукції відповідно до даних комерційного обліку, які надавалися оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

В матеріалах справи відсутні докази, які спростували б таке твердження позивача, відповідач же своєю чергою заперечень в цій частині до суду не надав, свою позицію не висловив.

Матеріалами справи встановлено, що АТ«ДТЕК Донецькі електромережі» як Оператором системи розподілу надавались послуги з розподілу/передачі електричної енергії згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів, які входять до групи Постачальника.

У пункті 8 частини першої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 9 частини третьої статті 46 цього Закону).

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12 ПРРЕЕ).

Обсяг фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) Споживача ТОВ «Огнеупор і С» кожного місяця зазначений у відповідній інформації Оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у відповідності з порядком, що визначений сторонами у Комерційній пропозиції, за наслідками поставки електричної енергії, що відбулось у період з червня 2022 по січень 2023 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на адресу електронної пошти відповідача - 04.08.lena@ukr.net, що зазначена Споживачем у заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії, направлено акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії): від 30.06.2022 на суму 14070,17грн (за червень 2022), від 31.07.2022 на суму 36227,02грн (за липень 2022), від 31.08.2022 на суму 35681,11грн (за серпень 2022), від 30.09.2022 на суму 80352,62грн (за вересень 2022), від 31.10.2022 на суму 129547,97грн (за жовтень 2022), від 30.11.2022 на суму 94984,63грн (за листопад 2022), від 31.12.2022 на суму 58675,98грн (за грудень 2022), від 31.01.2023 на суму 43237,80грн (за січень 2023) та відповідні рахунки від 04.07.2022 №2001, від 05.08.2022 №2001, від 05.09.2022 № 2001, від 04.10.2022 № 2001, від 05.11.2022 № 2001, від 04.12.2022 №2001, від 03.01.2023 № 2001, № 2001 (за січень 2023 року).

Відповідно Постачальником дотримано встановлений п.6.3 Комерційної пропозиції порядок обміну документами у електронній формі.

Одночасно, зі змісту електронних листів вбачається, що позивач просив відповідача підписати направлені ним документи, проставити на них печатку на направити на зворотню електронну адресу підприємства, або поштовим зв?язком.

Доказів підписання таких документів зі сторони відповідача матеріали справи не містять, так само, як і направлення їх на адресу ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». Крім того, матеріали справи не містять письмових заперечень Споживача щодо їх змісту, відповідно послуги за ними вважаються прийнятими.

Факт надання послуг за спірним договором у вказаний позивачем період, у зазначених у актах обсягах та їх вартість відповідачем не оспорюється та є встановленим.

Приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Поряд з тим, за пунктом 1 частини третьої статті 58 цього Закону споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. (п. 5.7 договору)

Вказане конкретизується у п.5.1 Комерційної пропозиції, за яким остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від Постачальника.

Враховуючи встановлений п.6.3 комерційної пропозиції момент отримання Споживачем рахунку у разі відправлення його електронною поштою, яким вважається дата направлення Постачальником ел.листа, відповідач повинен був виконати свої грошові зобов?язання з оплати:

за рахунками: від 30.06.2022 (за червень 2022 року), від 31.07.2022 (за липень 2022 року), від 31.08.2022 (за серпень 2022 року), від 30.09.2022 (за вересень 2022 року) - до 02.11.2022 включно;

за рахунками: від 31.10.2022 (за жовтень 2022 року), від 30.11.2022 (за листопад 2022 року) - до 27.01.2023 включно;

за рахунком від 31.12.2022 (за грудень 2022 року) - до 30.01.2023 включно;

за рахунком від 31.01.2023 (за січень 2023 року) - до 24.02.2023 включно.

Відповідачем частково сплачено позивачу грошові кошти за поставлену електричну енергію, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», з якої вбачається оплата 14.02.2022 ТОВ «Огнеупор і С» 22000,00грн (призначення платежу «Попередня плата за електроенергію дог.№2001 від 23.11.2018р. в. т.ч. ПДВ»).

Згідно наявної в матеріалах справи заяви, 14.06.2022 ТОВ «Огнеупор і С» просило ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» провести взаєморозрахунок з оплати електроенергії, погасити заборгованість в сумі 7179,31грн в рахунок кредитних коштів (21130,31грн).

Щодо порядку зарахування вказаних грошових коштів, позивач зазначає, що у зв?язку із незазначенням Споживачем чіткого призначення платежу, станом на 01.06.2022 на особовому рахунку останнього утворилася переплата у сумі 21130,31грн, яка спочатку була зарахована на «червень 2022» у якості передоплати. Разом з тим, після отримання даних комерційного обліку про фактично спожиту електричну енергію «за червень 2022» на суму 14070,17грн та звернення Споживача від 14.06.2022 із заявою про погашення заборгованості у рахунок кредитних коштів у сумі 7179,31грн, Постачальником було проведено коригування платежу, кошти у розмірі 7179,31грн зараховані в погашення заборгованості за минулий період, а залишок у сумі 4792,52грн перейшов на липень 2022.

Відповідач заперечень проти такого порядку зарахування грошових коштів суду не надав.

Таким чином, у спірний період відповідачем сплачено 13951грн за надані послуги з поставки електричної енергії, які зараховані позивачем таким чином: за червень 2022 - 9158,48грн, за липень 2022 - 4792,52грн.

Отже, з урахуванням здійсненої оплати, залишок заборгованості за надані позивачем послуги з поставки електричної енергії за період з червня 2022 по січень 2023 складає 478826,30грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 478826,30грн в повному обсязі.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним 3% річних, інфляційних втрат та пені у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань зі сплати поставленої йому електричної енергії.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов?язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України, отже вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 1892,41грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних нарахованих на заборгованість за визначені періоди, судом встановлено, що він є частково методологічно правильним, однак арифметично неправильним, внаслідок чого судом здійснено власний розрахунок за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН за період з червня 2022 по вересень 2022 таким чином: на заборгованість у розмірі 4911,69грн (червень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 44,81грн, на заборгованість у розмірі 31434,5грн (липень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 286,79грн, на заборгованість у розмірі 35681,11грн (серпень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 325,53грн, на заборгованість у розмірі 80352,62грн (вересень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 733,08грн.

В іншій частині розрахунок позивача здійснений методологічно та арифметично правильно.

Враховуючи, що згідно ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 1892,41грн.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов?язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

За висновком колегії суддів у складі Об?єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 3376,96грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за визначені періоди, судом встановлено, що останній здійснено позивачем методологічно та арифметично правильно, розмір нарахованих інфляційних втрат становить 3376,96грн, внаслідок чого позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення виконання грошового зобов?язання в сумі 28077,28грн.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положенням п.5.8 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов?язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Вказана норма кореспондується із п.7.1 Комерційної пропозиції.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 28077,28грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені нарахованої на заборгованість за визначені періоди, судом встановлено, що він є частково методологічно правильним, однак арифметично неправильним, внаслідок чого судом здійснено власний розрахунок за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН за період з серпня 2022 по листопад 2022 таким чином: на заборгованість у розмірі 4911,69грн (червень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 746,85грн, на заборгованість у розмірі 31434,5грн (липень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 4779,77грн, на заборгованість у розмірі 35681,11грн (серпень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 5425,48грн, на заборгованість у розмірі 80352,62грн (вересень 2022) за період з 03.11.2022 по 21.02.2023 - в сумі 12218,00грн, на заборгованість у розмірі 94984,63грн (листопад 2022) за період з 30.01.2023 по 21.02.2023 - в сумі 2992,67грн, на заборгованість у розмірі 129547,97грн (жовтень 2022) за період з 30.01.2023 по 21.02.2023 - в сумі 4081,65грн. Щодо останнього нарахування суд вказує, що із розрахунку в цій частині вбачається більший розмір нарахованої позивачем пені, однак останнім вказано 354,93грн як сукупний розмір пені на заборгованість за жовтень та враховано саме цю суму в загальний розмір нарахованої пені за розрахунком, у зв?язку з чим, суд вважає суму 354,93грн такою, яка заявлена позивачем до стягнення в цій частині.

Враховуючи положення ст. 237 ГПК України позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в цій частині підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

В іншій частині розрахунок позивача здійснений методологічно та арифметично правильно.

Внаслідок наведеного позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 28077,28грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, наявні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в сумі 6146,07грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Огнеупор і С», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» про стягнення 512172,95грн, а саме, основної заборгованості в сумі 478826,30грн, 3% річних в сумі 1892,41грн, інфляційних втрат в сумі 3376,96грн, пені в сумі 28077,28грн задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Огнеупор і С» (84200, Донецька обл., м.Дружківка, вул. Красна, буд. 27, ідентифікаційний код 23128760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (адреса місцезнаходження: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42086719) грошові кошти в сумі 512172,95грн, з яких: основна заборгованість в сумі 478826,30грн, 3%річних в сумі 1892,41грн, інфляційні втрати в сумі 3376,96грн, пеня в сумі 28077,28грн, судовий збір у розмірі 6146,07грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 03.08.2023.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2023.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова