Ухвала

від 15.08.2023 по справі 908/1574/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/22/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15.08.2023 Справа № 908/1574/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Лариси Миколаївни, розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр Сиротенка О.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1 , у зв`язку із доведенням до банкрутства у справі №908/1574/20

Кредитори 1/ Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)

2/ Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

3/ Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (пл. І. Франка, 5, м. Київ, 01001; вул. Жилянська, 83/53, м. Київ, 01032)

4/ Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк (поштова адреса: вул. Б. Хмельницького, 16-22, м. Київ, 01030)

Боржник (заявник) ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 31669236) арбітражний керуючий Сиротенко Олександр Олександрович (04070, м. Київ, Андріївський узвіз, 38, офіс 1)

Відповідач - ОСОБА_1 (ідент.номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

За участю представників сторін: від КП Виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго Кондзерський А.П.; від ПАТ АБ Укргазбанк Голікова О.В.; від ОСОБА_1 Герасименко А.Ю.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020. відкрито провадження у справі № 908/1574/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Христенка В.В. Попереднє засідання призначено на 29.09.2020 о 10-00.

На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію оголошення за № 65142 від 18.08.2020р.

Ухвалою суду від 03.09.2020 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О.

Ухвалою від 15.10.2020 визнано кредиторські вимоги:

1/ Головного управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 161 740,74 грн., з яких: 61 477,00 грн основного боргу з третьою чергою задоволення, 100 263,74 грн (штрафні санкції та пеня) з шостою чергою задоволення, та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

2/ Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго у розмірі 79 851,24 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

Ухвалою суду 29.01.2021 припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 31669236) Вознюка Івана Сергійовича. Виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво Міністерства Юстиції України № 520 від 28.03.2013р., адреса: Андріївський узвіз, 38, офіс 1, м. Київ, 04070).

Ухвалою від 30.11.2021 визнано кредиторські вимоги:

1/ Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк у розмірі 101 007 194,71 грн., з яких: 99 494 790,36 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, 1 508 200,35 грн (штрафні санкції та пеня) з шостою чергою задоволення, та 4 204,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.

Ухвалою від 09.12.2021 визнано кредиторські вимоги до боржника Головного управління ДПС у м. Києві на суму 954 899,05 грн, з яких: 903 774,49 грн основного боргу з третьою чергою задоволення, 51 124,56 грн штрафні санкції та пеня з шостою чергою задоволення, 4 540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення. Заявлені грошові вимоги у сумі 5 379 833,71 грн пені відхилені. Закрито попереднє засідання. Підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, призначено на 21.12.2021р. о 10-15.

Постановою господарського суду від 21.12.2021 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича (свідоцтво Міністерства Юстиції України № 520 від 28.03.2013р.).

Ліквідатор боржника Сиротенко О.О. в межах справи про банкрутство ТОВ Автомобільний центр звернувся до Господарського суду Запорізької області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 ; стягнення з ОСОБА_1 112 973 170,25 грн субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства ТОВ Автомобільний центр.

Заява обґрунтована тим, що згідно аналізу фінансового становища боржника від 17.12.2021 підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність. Діяльність підприємства протягом 2017 - 2018 роках є збитковою (у 2017 році сума непокритих збитків склала 115585,1 тис. грн, у 2018 році 120188,6 тис. грн). За умови збитковості зроблено висновок про неефективність використання підприємством в особі керівника та засновника ОСОБА_1 економічних ресурсів протягом 2017 - 2021 років, що призвело до кризового фінансового стану підприємства та його банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2018. заяву ПАТ Українська інноваційна компанія, м. Київ (ПАТ УКР/ІН/КОМ) про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 131 177 577,64 грн. відхилено у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Автомобільний центр» Сиротенка О. О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2023 апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 у справі № 908/1574/20 скасовано. Заяву ліквідатора ТОВ Автомобільний центр Сиротенка О.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 задоволено. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника ТОВ Автомобільний центр на ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Автомобільний центр 112 973 170,25 грн субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведення до банкрутства ТОВ Автомобільний центр.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2023 Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.06.2022 у справі №908/1574/20 скасовано. Справу №908/1574/20 в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву ліквідатора ТОВ Автомобільний центр Сиротенка О.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 передано судді Сушко Л.М.

Ухвалою суду від 30.05.2023. заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр Сиротенка О.О. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1 , у зв`язку із доведенням до банкрутства заявлену у справі №908/1574/20 прийнято до розгляду. Призначено судове засідання на 18.07.2023. о/об 11-00. Зобов`язано ліквідатора - надати додаткові пояснення та відповідні докази до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023.

Представники сторін своїм правом на участь у судовому розгляді справи 18.07.2023. не скористалися, у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ліквідатором додаткових пояснень та відповідних доказів до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023 суду не надано.

17.07.2023. від Комунального підприємства Виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго надійшли пояснення на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його колишнього керівника ОСОБА_1 , у зв`язку із доведенням до банкрутства, які заявник просить суд врахувати при ухваленні судом рішення по ці справі.

Ухвалою суду від 18.07.2023. у зв`язку з неявкою у судове засідання представників сторін, неподанням витребуваних доказів, засідання у справі №908/1574/20 відкладено на 15.08.2023. Зобов`язано ліквідатора - надати додаткові пояснення та відповідні докази до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023. у т.ч. будь-які належні та допустимі докази (крім аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства) в обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута за шкоду інтересам банкрута та його кредиторів, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника; докази наявності вини ОСОБА_1 у банкрутстві боржника доведення до банкрутства, з моменту зайняття ним посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр; докази в підтвердження обставин, щодо господарської діяльності боржника, які потягли нездатність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами.

Представники кредиторів 1., 2. та ліквідатор своїм правом на участь у судовому розгляді справи 15.08.2023. не скористалися, у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ліквідатором вимог ухвали суду від 18.07.2023. не виконано, додаткових пояснень та відповідних доказів до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023. у т.ч. будь-які належні та допустимі докази (крім аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства) в обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута за шкоду інтересам банкрута та його кредиторів, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника; докази наявності вини ОСОБА_1 у банкрутстві боржника доведення до банкрутства, з моменту зайняття ним посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр; докази в підтвердження обставин, щодо господарської діяльності боржника, які потягли нездатність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами не надано.

Розгляднувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 , заслухавши присутніх представників сторін, судом встановлено наступне:

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та чинним нормативним актом з питань банкрутства - Кодексом України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 Господарського кодексу України (ГК України) у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.03.2021 у справі № 906/904/16, визначене частиною 5 статті 41 Закону про банкрутство (частина 2 статті 61 КУзПБ) господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені через відсутність майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення становлять дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина 5 статті 41 Закону про банкрутство (частина 2 статті 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника….

Однак законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність становлять об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов`язань;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок про вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 Господарського кодексу України).

Тлумачення положень частини 2 статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Установлення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об`єктивної сторони цього правопорушення, обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.

Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.

Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей щодо визначення дій боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною 2 статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. За статтею 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини 2 статті 61 КУзПБ визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а його визначенню передує формування ліквідаційної маси.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18, заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду в разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Якщо після визнання боржника банкрутом за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи боржника погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника допоки такі особи не доведуть протилежного.

Судом встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Автомобільний центр" від 16.07.2019, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С., за реєстраційними номерами 868, 874 та 881, ОСОБА_1 16.07.2019 набув право власності на частку у статутному капіталі товариства в розмірі 100%.

Рішенням засновників ТОВ "Автомобільний центр" №1 від 05.07.2019 ОСОБА_1 було призначено керівником товариства.

Таким чином, ОСОБА_1 виконував повноваження керівника ТОВ "Автомобільний центр" з 05.07.2019.

На виконання вимог ухвали господарського суду від 18.08.2020 розпорядником майна було надіслано на адресу керівника ТОВ "Автомобільний центр" Вознюка І.С. лист № 301/20 від 16.10.2020 "Про надання документів", лист №302/20 від 16.10.2020 "Про проведення інвентаризації", лист №415/20 від 24.12.2020 "Про надання документів", лист " №416/20 від 24.12.2020 Про проведення інвентаризації", лист " №417/20 від 24.12.2020 Про правочини".

Станом на 07.11.2020 керівнику боржника було відомо про необхідність надання документів розпоряднику майна. Проте ОСОБА_1 вимогу розпорядника майна не виконано, витребувані документи не надані. Керівником боржника створюються перешкоди діям розпорядника майна, здійснюється затягування процесу банкрутства наслідком яких, може бути порушено права та законні інтереси боржника і його кредиторів та допускаються інші порушення законодавства, що має за собою наслідком відповідальність у вигляді відсторонення від посади.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.01.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2021, у даній справі клопотання розпорядника майна боржника про припинення повноважень керівника ТОВ "Автомобільний центр" Вознюка І.С. - задоволено. Припинено повноваження керівника ТОВ "Автомобільний центр" Вознюка Івана Сергійовича. Виконання обов`язків керівника ТОВ "Автомобільний центр" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича. Зобов`язано ОСОБА_1 протягом 3-х днів з дати прийняття цієї ухвали передати розпоряднику майна Сиротенку Олександру Олександровичу бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Автомобільний центр". Зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості щодо зміни керівника ТОВ "Автомобільний центр".

Вознюком І.С. вимоги ухвали господарського суду від 29.01.2021 не виконано та протягом 3-х днів з дати прийняття цієї ухвали не було передано розпоряднику майна Сиротенку О.О. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Автомобільний центр".

13.12.2021 ОСОБА_2 видано наказ №1 про проведення інвентаризації.

Ліквідатором було здійснено Аналіз фінансового становища товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр" за період 2017 - 2021 роки. Для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства була використана фінансова звітність підприємства (фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва) за 2018 і 2019 роки.

Внаслідок проведеного аналізу встановлено, що Товариство не має можливості відновити свою платоспроможність. Діяльність підприємства протягом 2017 - 2018 років є збитковою (у 2017 році сума непокритих збитків склала 115 585,1 тис.грн, у 2018 році 120 188,6 тис.грн). За умови збитковості зроблено висновок про неефективність використання підприємством в особі керівника та засновника товариства - ОСОБА_1 , економічних ресурсів протягом 2017 - 2021 років, що призвело до кризового фінансового стану підприємства та його банкрутства.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення ліквідатора до Господарського суду Запорізької області з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 .

Ліквідатором розмір субсидіарної відповідальності визначено у загальній сумі вимог кредиторів - 112 973 170, 25 грн, які визнані судом першої інстанції.

У своїй Постанові від 26.04.2023. Верховний Суд робить наступні висновки: Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Так, ухвалою суду від 18.07.2023. було зобов`язано ліквідатора - надати додаткові пояснення та відповідні докази до заяви з її нормативним та документальним обґрунтуванням та з урахуванням висновків постанови ВС від 23.04.2023. у т.ч. будь-які належні та допустимі докази (крім аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства) в обґрунтування субсидіарної відповідальності в діях керівника банкрута за шкоду інтересам банкрута та його кредиторів, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника; докази наявності вини ОСОБА_1 у банкрутстві боржника доведення до банкрутства, з моменту зайняття ним посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр; докази в підтвердження обставин, щодо господарської діяльності боржника, які потягли нездатність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, чого останнім зроблено не було.

Отже, ліквідатором крім поданого аналізу фінансового становища боржника, в якості доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), будь-яких інших документальних доказів не надано.

Суд зауважує, що згідно сталої практики Верховного Суду, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (постанови Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 08.12.2022 у справі № 9044387/19, від 07.03.32023 у справі №911/101/21(911/3174/21), від 11.04.2023 у справі №904/5911/15).

Із наявних у справі доказів, а саме: договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Автомобільний центр» від 16.07.2019, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С., за реєстраційними номерами 868, 874 та 881, Рішенням засновників №1 від 05.07.2019, аналізу фінансово-господарського стану боржника, вбачається, що заборгованість ТОВ «Автомобільний центр» на момент отримання ОСОБА_1 права власності на частку у статутному капіталі Товариства та зайняття посади керівника Товариства ( ОСОБА_1 було призначено керівником ТОВ «Автомобільний центр» рішенням засновників №1 від 05.07.2019) вже була сформована і жодним чином не залежала від дій або бездіяльності останнього. Так, згідно аналізу фінансово-господарського стану боржника, діяльність підприємства протягом 2017 - 2018 роках є збитковою (у 2017 році сума непокритих збитків склала 115585,1 тис. грн, у 2018 році 120188,6 тис. грн), в той же час, згідно реєстру вимог кредиторів, загальна сума вимог кредиторів, яка визнана судом становить 112 973 170, 25 грн., що в свою чергу свідчить про тендцію зменшення посиву боржника під час виконання Вознюком І.С. повноважень керівника ТОВ «Автомобільний центр».

Згідно із ч. 2-3ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом з`ясовано, що ліквідатором банкрута не доведено належними та допустимими доказами факту виведення активів з балансу банкрута, вини колишнього керівника боржника ОСОБА_1 у вчиненні дій, які б призвели до банкрутства ТОВ «Автомобільний центр», причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю ОСОБА_1 та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).

На підставі вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора банкрута.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що КУзПБ (зокрема частині 2 статті 61) не містить заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

Керуючись ст. ст. 2, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільний центр арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишнього керівника боржника ОСОБА_1 відмовити.

Копії ухвали надіслати кредиторам, ліквідатору, ОСОБА_1 .

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України. Повний текст ухвали буде складено протягом 5-ти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 22.08.2023.

Суддя Л.М. Сушко