Рішення

від 07.08.2023 по справі 44/258-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2023 Справа № 44/258-б (910/8396/23)За позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбілдінг Лімітед" (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7)

про стягнення 1 433 624,24 грн.

В межах справи № 44/258-б

За заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 44/258-б за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2013.

29.05.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбілдінг Лімітед" про стягнення заборгованості за договором оренди окремого рухомого майна № 52-07 від 12.04.2021 в розмірі 1 433 624,24 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 прийнято позовну заяву Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбілдінг Лімітед" про стягнення 1 433 624,24 грн. до розгляду в межах справи № 44/258-б про банкрутство Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", постановлено позовну заяву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про відкриття та розгляд справи № 44/258-б (910/8396/23) за правилами спрощеного провадження належним чином, однак, у запропонований в ухвалі п`ятнадцятиденний строк, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2021 року між Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбілдінг Лімітед" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди рухомого майна № 52-07.

За умовами зазначеного договору оренди рухомого майна № 52-07 позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування рухоме майно асфальтозмішувальну установку ДС-158, інв. №87 рік, рік випуску 1993, що обліковується на балансі філії "Кагарлицьке РайДУ" Дочірнього підприємства "Київське дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та знаходяться за адресою м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 103, вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 01.04.2021 року - 937 600,00 грн. без ПДВ.

Договором встановлено строк його дії на два роки та одинадцять місяців з моменту його підписання сторонами (пункт 9.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, який вказаний у даному договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

Розділом 3 договору оренди сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату яка визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням річної орендної ставки в розмірі 30% і становить за базовий місяць розрахунку - квітень 2021 року - 23 604, 08 грн. (без ПДВ), крім того ПДВ - 4 720, 82 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих Орендодавцем розрахунків (пункт 3.3).

Відповідно до п. 3.4. Договору орендар перераховує орендну плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача в розмірі 100% щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих рахунків, а відповідно до п. 4.2. Договору орендар прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок балансоутримувача орендну плату, суму податку на додану вартість, гарантійний платіж, суму відшкодувальних платежів, відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Орендна плата включаючи ПДВ, за перший місяць оренди перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця в розмірі 100% в строк не більший ніж п`ять календарних днів з дати укладення договору.

Відповідно до п. 8.3. у разі затримки внесення орендної плати та інших орендних платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки

Сторони також узгодили шляхом підписання розрахунок плати за базовий місяць оренди нерухомого майна, що обліковується на балансі філії «Кагарлицьке РайДУ» Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" для ТОВ "Дорбілдінг Лімітед" в сумі 23 604,08 грн без ПДВ за квітень 2021 року.

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором оренди виконав, передавши відповідачу об`єкти оренди рухомого майна, що підтверджуються доданою до матеріалів справи копією Акту приймання-передачі від 12 квітня 2021 року.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором оренди рухомого майна № 52-07 не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 707 168,81 грн.

Отже, враховуючи вище викладене у зв`язку з простроченням оплати за договором оренди рухомого майна позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 438 676, 66 грн., інфляційне нарахування у розмірі 248 894, 18 грн., 3% річних у розмірі 38 884, 59 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вартістю об`єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Статтею 23 Закону, передбачено заємовідносини щодо прав власності між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна, приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря), припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника), смерті фізичної особи - орендаря, визнання орендаря банкрутом, знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку із невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 20.07.2021 за вих. №5 з проханням провести оплату за оренду рухомого майна, а також було направлено претензію від 30.03.2023 за вих. №01/64 про сплату заборгованості за договором оренди рухомого майна № 52-07.

Проте, відповідач на лист від 20.07.2021 за вих. № 5 та претензію від 30.03.2023 за вих. № 01/64 не відповів та заборгованість по орендній платі за рухоме майно не сплатив.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договорів оренди № 52-07 від 12 квітня 2021 року не здійснив сплату орендної плати, а тому, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, у розмірі 707 168,81 грн. грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Поряд з сумою основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 38 884, 59 грн. та інфляційні збитки у розмірі 248 894, 18 грн.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині розраховані правильно та підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 438 676, 66 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 договору оренди передбачено, що у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання або інших платежів, обумовлених в т.ч. і Додатковими угодами, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день сплати).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині розраховані правильно та підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбілдінг Лімітед" (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 7, ідентифікаційний код 40008120) на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (02121, м. Київ, вул. Світла, 3, ідентифікаційний код 33096517) заборгованість з орендної плати в розмірі 707 168 (сімсот сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 81 коп., 3 % річних в розмірі 38 884 (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 59 коп., інфляційні нарахування в розмірі 248 894 (двісті сорок вісім тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн. 18 коп., пеню в розмірі 438 676 (чотириста тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 66 коп. та судовий збір в розмірі 21 504 (двадцять одна тисяча п`ятсот чотири) грн. 37 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам, керуючому санацією, Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України та Київській обласній прокуратурі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк