Рішення

від 11.05.2023 по справі 925/7/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року м. Черкаси справа № 925/7/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Жежель А.В., за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Олійник І.А., без участі представників сторін та третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради до Приватного підприємства Лотос-Умань, за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради (далі позивач) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Лотос-Умань (далі відповідач), в якому просив суд витребувати у Приватного підприємства Лотос-Умань на користь Уманської міської ради земельну ділянку площею 0,1857га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0348, що розташована за адресою: вул. Комарова, м Умань Черкаської області та відшкодувати судові витрати.

Позов обґрунтований неправомірним вибуттям земельної ділянки площею 0,1857 га з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із володіння власника - територіальної громади м. Умань поза його волею ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 після укладення шлюбу) та в подальшій передачі за актом приймання-передачі нерухомого майна № 4 від 14.03.2019 року до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань", що відповідно до статей 387, 388 ЦК України, є підставою для витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 09.01.2023 року, 23.02.2023 року відкрито провадження у справі № 925/7/23 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 29.03.2023 року, для забезпечення дотримання прав відповідача бути проінформованим про час і дату призначення судового засідання, розміщено інформацію про повідомлення Приватного підприємства Лотос-Умань на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області вебпорталу судової влади України.

Представник позивача подав суду 24.01.2023 року через систему «Електронний суд» клопотання (вх. № 1190/23, а.с. 71), в якому підтримав позовні вимоги заявлені прокурором, просив задовольнити позов повністю, розгляд справи проводити без його участі.

Ухвалою суду від 29.03.2023 року підготовче провадження у справі № 925/7/23 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2023 року.

В судове засідання позивач, відповідач та третя особа явку своїх представників не забезпечили, позивач в клопотанні (вх. № 1190/23 від 24.01.2023 року) підтримав позовні вимоги, просив розгляд справи проводить без участі його представника. Третя особа, будучи повідомленою належним чином про місце, дату та час розгляду справи відповідно до даних Укрпошти про відстеження поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, причин неявки не повідомив, письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвали Господарського суду Черкаської області від 09.01.2023 року, 23.02.2023 року, 29.03.2023 року адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернена суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 20392, Черкаська обл., Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, буд. 148.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду 11.05.2023 року прокурор позовні вимоги з підстав та у розмірі, зазначених у позовній заяві, підтримала і просила суд позов задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 11.05.2023 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши подані прокурором і позивачем заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Із Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР від 24.12.2002 року (а.с. 27) вбачається, що ОСОБА_2 , яка мешкає у АДРЕСА_2 на підставі рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,1857га розташовану на території Уманської міської ради по вул. Комарова га для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю ЧР №2772.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7107526432018 від 18.09.2018 року (а.с. 28) земельна ділянка площею 0,1857 га з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , 18.09.2018 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

21.09.2018 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №28033825 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348 (реєстраційний номер об`єкта 1649827371108) площею 0,1857 га. (а.с.26).

14.03.2019 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лотос-Умань" складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна №4 (а.с. 31) про передачу ОСОБА_1 в якості внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань" земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, що належить їй на праві приватної власності, вартість якої оцінюється у 7000 грн.

Позивач Уманська міська рада 27.02.2021 року звернувся до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Центрального апарату Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаської місцевої прокуратури та Уманської місцевої прокуратури із заявою за.№1980/01/01-35 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ст.364, ч.3 та 4 ст.358 КК України (а.с.24-25).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №302411133 від 09.06.2022 року (а.с. 26) земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, 19.03.2019 року зареєстрована на праві приватної власності за відповідачем - Приватним підприємством "Лотос-Умань".

22.08.2022 року, 23.09.2022 року позивач листами № 01/01-20/6462, № 01/01-20/7581 на запити Уманського районного управління Головного управління національної поліції в Черкаській області від 11.08.2022 року, від 17.09.2022 року повідомив, що рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року не приймалось, наявне рішення від 19.06.2002 року за № 2-5/24, однак питання про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1857 га, яка знаходиться за адресою: вул. Комарова, м. Умань, Черкаська обл. ним не вирішувалось; на території міста Умань згідно містобудівної документації (генерального плану міста, затвердженого рішенням Уманської міської ради № 1-4/24 від 04.06.2002 року) землі для ведення особистого селянського господарства відсутні, а зазначена в запиті територія передбачена як зона багатоповерхової забудови (а.с. 33, 36).

25.07.2022 року за вих. №10-23-0.1-2219/2-22 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на запит Уманської окружної прокуратури №53-1305вих-22 від 14.07.2022 року повідомило, що державний акт серія ЧР без номера від 24.12.2002 року на земельну ділянку, площею 0,1857 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не видавався та не реєструвався, запис № 2772 про реєстрацію державного акту серія ЧР без номера від 24.12.2002 року в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю відсутній (а.с. 35).

08.09.2022 року слідчим відділення СВ Уманського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області у межах кримінального провадження №12021250320000256 було проведено огляд документів, а саме: архівних справ з протоколами рішень сесії Уманської міської ради за 2002 рік. Оглядом архівної справи з протоколами тридцять четвертої сесії міської ради III скликання та документів до них, яка розпочата 14.01.2002 року та закінчена 27.03.2002 року встановлено, що у даній справі відсутні рішення сесії Уманської міської ради, а містяться лише протоколи засідань XXXII сесії від 20.02.2002 року та XXXIV сесії 27.03.2002 року. Оглядом архівної справи з протоколами п`ятої-десятої сесії міської ради IV скликання та документів до них, яка розпочата 19.06.2002 року та закінчена 16.10.2002 року встановлено, що у даній справі відсутні рішення сесії Уманської міської ради, а лише протоколи засідань, зокрема, наявний протокол №5 засідання сесії від 19.06.2002 року, що містить інформацію щодо рішення № 2-5/24 п.1 якого вирішено затвердити проекти відведення перелічених земельних ділянок, однак у вказаному переліку відсутня спірна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , відтак серед таких документів рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року відсутнє (а.с. 56).

Із протоколу допиту свідка від 05.09.2022 року (а.с. 50) вбачається, що ОСОБА_3 - колишній міський голова м. Умань, підпис якого наявний на копії державного акту серія ЧР без номера від 24.12.2002 року, вказав процедуру отримання фізичними особами земельних ділянок в межах міста Умань за його каденції, а також зауважив, що не може підтвердити достовірність свого підпису на вказаному акті через тривалий строк.

Свідок - ФОП Сіянко Т.А., що здійснював розробку технічної документації на спірну земельну ділянку, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7107526432018 від 18.09.2018 року від надання показань відмовився в порядку ст. 63 Конституції України. (а.с. 52)

Третя особа - ОСОБА_1 , що є підозрюваною в межах кримінального провадження №12021250320000256 за даними протоколу допиту підозрюваного від 31.08.2022 року, відмовилась від надання показань щодо обставин набуття права приватної власності на спірну земельну ділянку в порядку ст. 63 Конституції України. (а.с. 51).

Протоколом огляду місця події від 08.09.2022 року (а.с. 37) встановлено, що земельна ділянка за адресою вул. Комарова, м. Умань знаходиться в житловому масиві, до протоколу додані копії фотокопій земельної ділянки (а.с. 39-42).

30.08.2022 року слідчим Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, яким автоматично присвоєно номер кримінального провадження №12021250320000256 (а.с. 22).

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.09.2022 у справі №1-кс/705/732/22 у межах кримінального провадження №12021250320000256 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53-55).

Прокурор вказує, що за даними досудового слідства у кримінальному провадженні №12021250320000256 встановлено, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 після укладення шлюбу) спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га розташована за адресою: вул. Комарова, м. Умань, Черкаської області у власність не передавалася, оскільки Уманською міською радою відповідне рішення не приймалось, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не видавався тому подальша передача Приватному підприємству "Лотос-Умань" земельної ділянки актом приймання-передачі нерухомого майна від № 4 від 14.03.2019 року, в якості внеску до статутного капіталу є незаконним вибуттям земельної ділянки із володіння територіальної громади м. Умань поза її волею, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Земельний кодекс України (у відповідній редакції) визначає зокрема наступне:

земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ( ч. 1 ст. 3);

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12);

віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст. 20);

землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 1, 2 ст. 22);

до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (ст. 38);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ч.1 ст. 116);

громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ст.. 118);

сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, розташована за адресою: вул.Комарова, м.Умань, Черкаська область, перебувала у комунальній власності Уманської міської ради, рішення Уманською міською радою про передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність не приймалось в тому числі і ОСОБА_2 (після укладення шлюбу ОСОБА_1 ), що є необхідною передумовою для набуття земельної ділянки у приватну власність за чинним на той час законодавством, відтак зазначений законом порядок набуття права власності на земельну ділянку не дотримано.

Фіктивність рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року, на підставі якого складено Державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР від 24.12.2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю ЧР №2772, щодо передачі ОСОБА_2 (після укладення шлюбу ОСОБА_1 ) земельної ділянки площею 0,1857га розташованої на території Уманської міської ради по вул. Комарова га для ведення особистого селянського господарства встановлено в межах кримінального провадження №12021250320000256.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 року у справі №6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 ст. 388 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма частини 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі №522/2201/15-ц.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі ст. 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (п. 1-3 ч. 1 ст. 388 ЦК України).

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення органу місцевого самоврядування - Уманської міської ради означає, що територіальна громада, як власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

Таким чином Уманська міська рада має право на витребування від Приватного підприємства "Лотос-Умань" земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею та безпідставно передана у власність ОСОБА_2 (після укладення шлюбу ОСОБА_1 ), яка в подальшому актом приймання передачі № 4 від 14.03.2019 року передала спірну земельну ділянку Приватному підприємству "Лотос-Умань" тому позовна вимога прокурора є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення заступника прокурора Черкаської області до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач Уманська міська рада є розпорядником земель територіальної громади в межах визначених Земельним кодексом України, здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.

03.10.2022 року Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звертався із запитом №53-2156вих22 до Уманської міської ради щодо вжиття нею заходів повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність(а.с. 62).

Позивач в листі № 01/01-20/8073 від 07.10.2022 року повідомив Уманську окружну прокуратуру, що ним здійснювались заходи щодо притягнення осіб до кримінальної відповідальності за незаконне відчуження вказаної земельної ділянки, заходи судового характеру, які направлені на витребування незаконно вибулої земельної ділянки не вживались, не заперечив проти вжиття заходів Уманською окружною прокуратурою щодо повернення земельної ділянки ( а.с. 63).

02.12.2022 року Заступник керівника Уманської окружної прокуратури листом №53-2884вих22 повідомив Уманську міську раду про направлення до суду відповідного позову в інтересах держави (а.с. 64).

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати у Приватного підприємства "Лотос-Умань", ідентифікаційний код 42534172, місцезнаходження: 20392, Черкаська обл., Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, буд. 148 на користь Уманської міської ради, ідентифікаційний код 26535796, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, площа Соборності, буд. 1, земельну ділянку площею 0,1857 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0348, що розташована за адресою: вул. Комарова, м. Умань, Черкаської області.

Стягнути з Приватного підприємства "Лотос-Умань", ідентифікаційний код 42534172, місцезнаходження: 20392, Черкаська обл., Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, буд. 148 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2481 грн.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.08.2023 року

Суддя В.М. Грачов