Постанова

від 21.08.2023 по справі 480/233/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 р. Справа № 480/233/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, м. Суми, повний текст складено 14.09.22 по справі № 480/233/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СУМИ-АГРО"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Суми-Агро» ( далі ТОВ «Компанія «Суми- Агро», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області ( далі ГУ ДПС у Сумській області, відповідач), в якому просило:

1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області:

- № 778918280701 від 26.11.2021, яким донараховане податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 611,51 грн;

- № 779318280701 від 26.11.2021, яким нараховано штрафну санкцію за неподачу податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 та 2021 роки на суму 340 грн;

- № 779218280701 від 26.11.2021, яким нараховано штрафні санкції за неповідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадяться діяльність за формою №20 ОПП у розмір 396780 грн;

- № 779118280709 від 26.11.2021, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 1020 грн за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- рішення №779518280709 від 26.11.2021, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 111,29 грн за порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";

2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь ТОВ «Компанія «Суми-Агро» судові витрати у розмірі 5982,94 грн.

Позовна заява мотивована запереченнями проти висновків контролюючого органу, викладених в акті від 08.11.2021 № 5507/18-28-07-01-07/34205534/95 за наслідками планової виїзної перевірки, що слугували підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Вважає, що оскільки основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур, тобто останній підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, нежитлові приміщення, належні йому на праві власності, відповідно до положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому податкове повідомлення-рішення № 778918280701 від 26.11.2021, яким донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 611,51 грн є незаконним та підлягає скасуванню.

З огляду на вказане стверджує про відсутність обов`язку у ТОВ "Компанія "Суми-Агро" в частині нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та, як наслідок, подання податкової декларації, що в свою чергу виключає можливість застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 120.1 ст. 120 ПК України, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 779318280701 від 26.11.2021, яким застосовано штрафну санкцію на суму 340 грн.

Позивач вважає протиправним застосування до підприємства штрафу на підставі пункту 117.1. статті 117 ПК України, позаяк відповідальність за неподання повідомлення № 20-ОПП вказаною нормою не передбачена. Звернув увагу, що строки для подання форми 20-ОПП встановлені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, а не ПК України. Крім того, вказаною нормою передбачено відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до облікових даних платника податків, натомість у формі 20-ОПП відсутні облікові данні платника податків, отже, відсутні і підстави для реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних. Наголосив, що акт перевірки від 08.11.2021 не містить застереження, які саме облікові дані змінюються при поданні форми 20-ОПП.

Щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами, зазначив, що за змістом вимог пункту 119.1 статті 119 ПК України відповідальність передбачена у разі виявлення помилки, яка призвела до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, водночас податковим органом при проведенні перевірки не зроблено висновок в акті перевірки про зменшення або донарахування товариству ПДФО.

Крім того, наполягав, що до платників єдиного внеску на період дії карантину не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня за неповну сплату або несвоєчасну сплату сум єдиного внеску і несвоєчасне подання звітності.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 480/233/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.11.2021 №778918280701, № 779318280701, № 779218280701 та № 779118280709.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13 код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СУМИ-АГРО" (вул. Центральна, 1, с. Солдатське, Великописарівський район, Сумська область, 42826, код ЄДРПОУ 34205534) судовий збір у розмірі 5981,27 грн.

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилавшись на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 480/233/22 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Суми-Агро» у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції, скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 778918280701 та № 779318280701, безпідставно не врахував позицію Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, відповідно до якої вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену абзацом «ж», підпункту 266.2.2, пункту 266.2, статті 266 ПК України, необхідно виходити з того чи містять матеріали справи докази фактичного здійснення позивачем сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності будівель (постанови від 21.10.2020 № 806/2686/18, від 10.02.2020 № 823/1751/17).

Водночас, звернув увагу, що судом першої інстанції не досліджено питання використання позивачем об`єкту нежитлового приміщення (будівля контори), що розташований в с. Солдатське, вул. Центральна, 90 у сільськогосподарській діяльності. При цьому, перевіркою встановлено невикористання позивачем безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції вказаного об`єкту нежитлового приміщення, а також приміщення, які пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції: зерносховища, склади, гаражі або інші приміщення), які частково є адміністративним приміщенням, а частково взагалі не використовується в господарській діяльності (кабінети не обладнані робочими місцями взагалі).

Наполягав на наявності підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 26.11.2021 №779218280701, оскільки під час проведення перевірки на запит контролюючого органу від 11.10.2021 №18-28-07-01/3 про надання пояснень та документального підтвердження щодо відображення об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП, ТОВ «Компанія «Суми-Агро» надана відповідь, в якій повідомлено, що за період 08.06.2018 року по 21.11.2020 року помилково не подана форма 20-ОПП по державній реєстрації земельних ділянок. Таким чином, позивач фактично визнає вчинене ним порушення пункту 63.3 статті 63 ПК України. Додатково зазначив про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема по справі № 826/14187/17.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 779118280709 від 26.11.2021 зауважив, що останнє прийняте за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої за 3-4 квартали 2018 року та 3-4 квартали 2019 року вчинено порушення абзацу «б», пункту 176.2. статті 176 ПК України, що спростовує посилання позивача на безпідставність застосування штрафних санкцій під час дії карантину, оскільки відповідно до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України лише за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУШ-19), штрафні санкції не застосовуються. В той час, як у спірних правовідносинах штрафні санкції контролюючим органом застосовані виключно за порушення, вчинені протягом 3-4 кварталу 2018 року та 3-4 кварталу 2019 року; за порушення, які вчинені у періоді 4 квартал 2020 року та 2 квартал 2021 року, штрафні санкції не застосовувалися.

Позивач у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу виклав доводи аналогічні тим, що містить позовна заява та оскаржуване судове рішення, заперечував проти задоволення вимог апелянта, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження)

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень та наказу від 02.09.2021 № 1436-кп ГУ ДПС у Сумській області проведено планову виїзну документальну ТОВ "Компанія "Суми-Агро" з питань дотримання податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2021 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 08.11.2021 № 5507/18-28-07-01-07/34205534/95 (а.с. 8-50).

За висновками акту перевірки від 08.11.2021 податковим органом виявлено порушення ТОВ "Компанія "Суми-Агро", а саме: пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України в частині заниження податку на суму 611,51грн.; п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України - неподання до контролюючого органу податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2021 за місцем розташування об`єктів нерухомого майна в с. Солдатське; п.63.3 ст.63 ПК України - неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткування або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП; абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України; п.1 ч. 2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області:

- № 778918280701 від 26.11.2021, яким донараховано податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 611,51 грн (а.с. 52-53);

- № 779318280701 від 26.11.2021, яким нараховано штрафну санкцію за неподачу податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 та 2021 роки на суму 340грн (а.с. 55-56);

- № 779218280701 від 26.11.2021, яким нараховано штрафні санкції за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадяться діяльність за формою № 20 ОПП у розмір 396780 грн (а.с. 57-59);

- № 779118280709 від 26.11.2021, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 1020 грн за подання з помилками та недостовірними відомостями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за період 3-4 квартали 2018 року та 3-4 квартали 2019 року (а.с. 60-61);

- рішення № 779518280709 від 26.11.2021 про застосування штрафних санкцій у розмірі 111,29 грн за порушення п.1 ч.2 ст.6, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (а.с. 62-63).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2021, яким позивачу донараховано 611 грн 51 коп. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нежитлове приміщення (будівля контори), що розташоване в АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, а тому належні йому нежитлові приміщення в силу пільги, передбаченої пунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зважаючи на те, що належне позивачу вищевказане нерухоме майно не є об`єктом оподаткування, скасовано і податкове повідомлення-рішення № 779318280701 від 26.11.2021, яким нараховано штрафну санкцію за неподання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 та 2021 роки на суму 340 грн.

Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 року №779218280701, суд першої інстанції зазначив, що застосовуючи штрафні санкції до позивача на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України, контролюючий орган не взяв до уваги, що повідомлення за формою № 20-ОПП не є заявою або документом, за неподання яких передбачена відповідальність на підставі п.117.1 ст. 117 ПК України. Крім того, ПК України не встановлені строки подання повідомлення за формою № 20-ОПП, що виключає відповідальність ТОВ «Компанія «Суми-Агро» на підставі п. 117.1 ст. 117 ПК України за неподання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Судом враховано, що відповідальність за пунктом 119.1 статті 119 ПК України настає лише у разі виявлення помилки, яка призвела до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, однак як вбачається з пунктом 3.1.4 акту перевірки, податковим органом не зазначено та не зроблено висновок про те, що виявлені у поданих позивачем податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3-4 квартали 2018 року, 3-4 квартали 2019 року, недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку. Водночас, суд не має права перебирати на себе повноваження контролюючого органу та робити висновки з цього питання самостійно. У зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 779118280709 від 26.11.2021 визнано судом таким, що прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а отже підлягає скасуванню.

Рішення відповідача № 779518280709 від 26.11.2021 про застосування штрафних санкцій у розмірі 111,29 грн за порушення пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" суд вважав правомірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позову), колегія суддів зазначає таке

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з п. 3.1.7 акту перевірки за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 позивач не був платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та не подавав декларацію з цього податку. Перевіркою встановлено, що у власності товариства перебуває майно, що підлягає оподаткуванню податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: нежитлове приміщення (будівля контори), що розташоване в АДРЕСА_1 , площею 360,4 кв.м, речові права на яке зареєстровані 01.12.2020. Проте, позивачем на виконання вимог підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України не подано протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на даний об`єкт податкову декларацію та не сплачено у 2020-2021 роках податок.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до вимог статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК Українивизначено перелік об`єктів нерухомого майна, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому, виходячи із системного тлумачення вищеозначеної нормиПК Українинеобхідно вказати, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л») передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Кожен з визначених підпунктом266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК Українибуквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д»), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е»), сільськогосподарський товаровиробник («ж»), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з»), релігійні організації («и»), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ»), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і»), будівлі промисловості («є») тощо.

Так, пунктом «ж» підпункту266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК Українипередбачена податкова пільга в тому числі й для фізичних осіб, вказує на подальше законодавче уточнення правового регулювання. Так,Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIIIпідпункт «ж» підпункту266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК Українивикладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що встановлена пунктом «ж» підпункту266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК Українипільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Аналіз змісту цієї норми у наведених редакціях дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати відповідно до пункту «ж» підпункту266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК Україниє призначення такої будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

Так, згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства з кодом 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та такі інші. При цьому, він не включає споруди зоологічних та ботанічних садів (2412). До будівель з кодом 1271 відноситься: будівлі для тваринництва (1271.1); будівлі для птахівництва (1271.2), будівлі для зберігання зерна (1271.3), будівлі силосні та сінажні (1271.4), будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (1271.5), будівлі тепличного господарства (1271.6), будівлі рибного господарства (1271.7), будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (1271.8), будівлі сільськогосподарського призначення інші (1271.9).

Які саме будівлі сільськогосподарського призначення мають статус інших, нормативно-правові акти не визначають.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №580/322/20.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 08.11.2021 № 5507/18-28-07-01-07/34205534/95 грошове зобов`язання ТОВ «Компанія «Суми Агро» нараховано контролюючим органом за користування нежитловим приміщенням будівля контори, яка, як вказує відповідач, є адміністративним приміщенням (кабінети частково обладнані робочими місцями, а частково ні).

Враховуючи, що основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур, тобто останній підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника (відповідачем не заперечується), колегія суддів вважає, що нежитлові приміщення, належні йому на праві власності, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України. При цьому, твердження відповідача щодо того, що у вказаному приміщенні розташовані робочі місця персоналу, додатково підтверджує факт використання його позивачем безпосередньо з метою ведення господарської діяльності.

З огляду на вказане, враховуючи правову позицію Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладену у постанові від 12.10.2021 у справі № 580/322/20, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 611 грн 51 коп. за податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2021 №778918280701 та наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

При цьому та обставина, що деякі кабінети цього приміщення не обладнані робочими місцями не може свідчити про інший клас цієї будівлі.

Наведена правова позиція не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.02.2020 у справі № 823/1751/17 та узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.10.2021 у справі № 580/322/20, спір у якій стосувався саме питання застосування пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо аналогічного об`єкту нерухомого майна приміщення контори, в якій перебуває адміністративний персонал та зберігається документація.

При цьому, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.04.2020 у справі № 420/879/19, на які посилається відповідач, стосуються застосування норми підпункту ''є'' підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а тому не можуть бути враховані судом при вирішенні даного спору, з огляду на відмінність спірних правовідносин. Так само не може бути враховано судом при вирішенні даного спору висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.10.2020 у справі № 806/2686/18, оскільки у даній справі судом вирішувалось питання чи підпадає позивач під статус сільськогосподарського товаровиробника, в той час, як таке питання не є спірним у справі, що розглядається.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Зважаючи на те, що належне позивачу нерухоме майно - нежитлове приміщення (будівля контори), що розташоване в АДРЕСА_1 , в силу вимог пункту "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкове повідомлення-рішення №779318280701 від 26.11.2021, яким нараховано штрафну санкцію за неподачу податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 та 2021 роки на суму 340 грн. також підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №779118280709 від 26.11.2021 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, за порушення абзацу "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України

Так, актом від 08.11.2021 № 5507/18-28-07-01-07/34205534/95 зафіксовано, що перевіркою подання достовірних відомостей або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків та сум утриманого з них податку - податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску встановлено порушення позивачем абзацу "б", пункту 176.2, статті 176 ПК України внаслідок подання Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3-4 квартали 2018 року, 3-4 квартали 2019 року, 4 квартал 2020 року та 2 квартал 2021 року (в акті допущена описка: 1-2 квартали 2021 року) із недостовірними відомостями та помилками, про що в автоматизованій системі податкового органу АІС "Податковий блок" містяться "Повідомлення щодо допущених помилок у податкових розрахунках за формою 1 ДФ" (за 3 квартал 2018 року № 50804526 від 17.10.2018 року, 4 квартал 2018 року № 15331222 від 12.02.2019 року, 3 квартал 2019 року № 31403103 від 31.10.2019 року, 4 квартал 2019 року № 9855936 від 07.02.2020 року, 4 квартал 2020 року № 5103069 від 29.01.2021 року, 2 квартал 2021 року №№ 29460788, 29461207 від 15.07.2021 з кодами помилок: "73" - запис відбракований з причини дублювання після перевірки наявності такого ж запису в ЦБД ДРФО; "11" - податковий номер фізичної особи закрито в зв`язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС; "98" - податковий номер фізичної особи або реєстрацію за серією та номером паспорту фізичної особи закрито; "99"- податковий номер фізичної особи недійсний або номер та серія паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО за ознаками доходу - "106"), які підлягають оподаткуванню у джерела виплати, та призводять до зменшення та (або) збільшення податкових зобов`язань платника податку.

Згідно з абзацом «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 119.1 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до частини 119.3 статті 119 ПК України штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

Тобто, підставою для застосування штрафу, передбаченого абзацом 1 пункту 119.1 статті 119 ПК України, є, зокрема, подання з помилками податкової звітності, які призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Контролюючий орган зазначає, що виявивши вищевказані помилки у розрахунках за формою 1ДФ, врахувавши пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якою встановлено обмеження для застосування штрафних санкцій у період з 01.03.2020, виніс податкове повідомлення-рішення № 779118280709 від 26.11.2021, яке прийняте за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: 3-4 квартали 2018 року та 3-4 квартали 2019 року.

За викладених у справі обставин, колегія суддів вважає, що позивач, діючи як податковий агент, на якого в силу приписів пункту 176.2 статті 176 ПК України покладено обов`язок подавати податковий розрахунок про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, подавши до контролюючого органу податкову звітність (форма 1-ДФ) з неправильним зазначенням ідентифікаційних кодів осіб, на користь яких такий дохід виплачено, фактично змінив платника податку.

Однак, суд першої інстанції помилково зазначив єдиний можливий варіант застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 119.1 статті 119 ПК України встановлення факту збільшення або зменшення податкових зобов`язань, ігноруючи, що одним з можливих наслідків подання недостовірних відомостей, як обов`язкової умови для застосування штрафу за вказаною статтею, є зміна платника, що мало місце у спірних відносинах.

При цьому слід зауважити, що ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції, позивачем не надано жодного доказу та не наведеного жодного аргументу з приводу порушення ним вказаних вимог ПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає наявними в діях позивача податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 1 п. 119.1 ст. 119 ПК України, що в свою чергу свідчить про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 26.11.2021 №779118280709, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 гривень.

Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання ТОВ «Компанія «Суми-Агро» повідомлень про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП на підставі пункту117.1 статті 117 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

Склад податкового правопорушення, покладений в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення№ 779218280701 від 26.11.2021, полягає в тому, що позивачем до контролюючого органу не подані повідомлення за формою № 20-ОПП, зокрема щодо інформації про державну реєстрацію земельних ділянок за період з 08.06.2018 по 25.11.2020, що є порушенням вимог пункту63.3 статті 63, пункту22.1 статті 22 Податкового кодексу України.

Загальні положення щодо обліку платників податків визначаєстаття 63 ПК України. Відповідно до пункту 63.1 цієї статті облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом63.3 статті 63 ПК Україниз метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповіднимрозділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Отже, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженийнаказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку № 1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділамиПодаткового кодексу України.

Повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку № 1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Тобто, повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.

Відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками проведення перевірки контролюючим органом встановлено перелік об`єктів, а саме земельних ділянок, за якими позивачем протягом періоду з 06.06.2018 по 21.11.2020 проведено державну реєстрацію, однак повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП у вказаний період до податкового органу не подано. Перелік всіх об`єктів (417 шт.) викладено податковим органом в акті перевірки від 08.11.2021 № 5507/18-28-07-01-07/34205534/95.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Компанія «Суми-Агро» у відповіді на запит контролюючого органу від 11.10.2021 № 18-28-07-01/3 про надання пояснень та документального підтвердження щодо відображення об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП, також підтверджено, що за період 08.06.2018 року по 21.11.2020 року помилково не подана форма 20-ОПП по державній реєстрації земельних ділянок.

Так, згідно з розрахунком штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 26.11.2021 №779218280701 контролюючим органом застосовано штраф у розмірі 396780 грн (1020 х 389) за неподання повідомлення форми 20-ОПП за 389 об`єктів за період з 05.07.0158 по 27.02.2020. За неподання повідомлення форми 20-ОПП щодо інших об`єктів штраф не застосовано в силу положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що позивачем допущено порушення вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України, а отже у контролюючого органу були наявні підстави для застосування до ТОВ «Компанія «Суми-Агро» штрафу згідно з пунктом117.1 статті 117 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає помилковими посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, на те, що пункт117.1 статті 117 Податкового кодексу Українине передбачає застосування штрафу за неподання повідомлення за формою 20-ОПП, а також на те, що строк подання цього повідомлення встановлений неПК України, а Порядком № 1188, оскільки відповідно до сформованого у постанові від 20.05.2021 по справі № 560/3008/19 висновку Верховного Суду штраф, встановлений згаданою нормою може застосовуватись податковим органом за не подання повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП у встановлені строки.

Крім того, у постановах від 18 листопада 2022 року у справі № 824/1298/18-а, від 28 вересня 2022 у справі № 160/3561/20, від 04 травня 2022 року у справі № 160/12341/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 160/2155/20, від 03 червня 2021 року у справі № 640/7244/19, від 20 травня 2021 року у справі №560/3008/19, від 21 липня 2020 року у справі № 826/14197/17 Верховний Суд виходив з того, що встановлений факт неподання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту117.1 статті 117 ПК України.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №120/15979/21-а.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 26.11.2021 №779218280701, яким до ТОВ «Компанія «Суми-Агро» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 396780 грн, відповідає критеріям, встановленим частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є правомірним, а тому скасуванню не підлягає.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління ДПС у Сумській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 26.11.2021 № 779218280701 та № 779118280709 діяло на підставі, у спосіб та в межах повноважень, встановлених законом, що зумовлює відмову в задоволенні позову в цій частині. При цьому протиправність податкових повідомлень-рішень від 26.11.2021 № 778918280701 та № 779318280701 знайшла своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

В силу приписів частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З огляду на наведене, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 по справі № 480/233/22 в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Сумській області від 26.11.2021 № 779218280701 та від 26.11.2021 № 779118280709 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині постанови про відмову в задоволенні позову. В іншій частині задоволення позовних вимог ТОВ «Компанія «Суми-Агро» рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 по справі № 480/233/22 є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Згідно з частиною 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3статті 139 КАС України).

За приписами частини 6статті 139 КАС Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з платіжним дорученням АТ КБ «Приватбанк» № 8692 від 24.12.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 5982,94 грн. (а.с.7).

Слід відмітити, що ТОВ «Компанія «Суми-Агро» заявлено у даному позові вимоги майнового характеру (скасування чотирьох податкових повідомлень-рішень).

Відповідно до частини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову майнового характеру до адміністративного суду сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції частково задоволено позовні вимоги, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору пропорційно до відмовленої частини позовних вимог, а саме в розмірі 5964,99 грн.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241,242,243,250,308,311,315,317,321,322,325,326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 по справі № 480/233/22 - скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Суми-Агро» до Головного управління ДПС в Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.11.2021 № 779218280701 та від 26.11.2021 № 779118280709 та стягнення судового збору в розмірі 5964,99 грн.

Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог та стягнення судового збору відмовити.

В іншій частині задоволення позову рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 480/233/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова