Постанова

від 17.08.2023 по справі 520/25901/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 р.Справа № 520/25901/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 10.11.22 року по справі № 520/25901/21

за позовом Приватної фірми "Харківтехпром-97"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватна фірма "ХАРТЕХПРОМ-97" (далі по тексту ПФ "ХАРТЕХПРОМ-97", позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 00143780712 від 21.07.2021 в частині зайво нарахованої пені в сумі 137205,83 грн та стягнути з відповідача судові витрати, розрахунок яких буде надано суду у строк, передбачений ст.139 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 520/25901/21 адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 00143780712 від 21.07.2021, видане Головним управлінням ДПС у Харківській області в частині нарахованої пені в сумі 137205,83 грн.

Стягнуто на користь ПП «Хартехпром-97» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

22.02.2022 від представника позивача до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених по справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу надав до суду договір №0112С2021 від 02.12.2021, акт виконаних робіт від 18.02.2022, рахунки-фактури № СФ-000027, № СФ-0000006, платіжні доручення №16638, №17438.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі №520/25901/21 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі № 520/25901/21 задоволено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті професійної правничої допомоги на користь ПП "Хартехпром-97" у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

За наслідками апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 520/25901/21 постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 520/25901/21- без змін.

Відповідач, не погодившись із вказаним додатковим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, прийняття до уваги виключно правової позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача, просив суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 520/25901/21 та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ПФ "ХАРТЕХПРОМ-97" щодо стягнення судових витрат відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неспіврозмірність заявленої представником позивача суми на оплату правової допомоги із обсягом виконаних послуг. Зауважив, що в долученому до матеріалів справи описі наданих послуг лише зазначено, що адвокатом було складено позовну заяву, відповідь на відзив, заяву на відшкодування правничої допомоги та участь в судових засіданнях, однак документально не підтверджено що саме такі дії були вчинені і в такому обсязі, та взагалі не зазначено скільки годин/хвилин було витрачено на здійснення тих чи інших дій, що не надає можливості об`єктивно визначити вартість таких послуг.

Вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 6500,00 грн не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат, що є обов`язковою умовою для прийняття рішення про їх стягнення з відповідача. Стверджує, що складання заяви про відшкодування судових витрат не може вважатися витратами пов`язаними з розглядом справи, а відтак така послуга взагалі не може бути включена до складу витрат на правничу допомогу. З огляду на те, що предмет спору у даній справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Отже, указаний розмір відшкодування послуг не є співмірним із складністю справи, є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, щопредставником позивача подано заяву про винесення додаткового рішення по справі в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою у розмірі 6500.00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що для захисту свого порушеного права позивачем укладено договір про надання правової допомоги № 0112С2021 від 02.12.2021 з ПП «Адвокатське бюро Кокорев і К», за яким витрати підприємства, які підлягають стягненню на користь позивача, склали 6500 грн.

Відповідачем надано заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яку обґрунтовано неспівмірністю витрат.

Задовольняючи вимоги щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою у розмірі 6500.00 грн, суд першої інстанції вважав, що в даному випадку такий розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи(наданими послугами) та часом, витраченим на її виконання.

Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 7 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн представником позивача до заяви від 22.02.2022 додано договір № 0112С2021 від 02.12.2021, акт виконаних робіт від 18.02.2022, рахунки-фактури № СФ-000027, № СФ-0000006, платіжні доручення №16638, №17438.

Так, відповідно до п. 1.1.1 вказаного договору №0112С2021 від 02.12.2021 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатським бюро «Кокорев і К» в особі директора Кокорева Е.О. (виконавець) та ПФ «ХАРТЕХПРОМ 97» (замовник), в особі директора Логвінова Ю.І. (клієнт), виконавець приймає на себе обов`язки представляти інтереси клієнта щодо оспорювання податкового повідомлення-рішення №00143780712 від 21.07.2021.

Згідно з п. 4.1 вказаного договору гонорар виконавця складає: за складання позовної заяви 2500,00 грн. До часу фактично витраченого часу на складання позову включається також час на вивчення наданих клієнтом документів та впорядкування документів, за складання документів в ході розгляду справи (заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань) 1000,00 грн за кожну годину витраченого на складання документів часу. За кожне призначене судове засідання 1000 грн; за ознайомлення з матеріалами справи 1000, 00 грн (п.1.2-4 вказаного договору).

Сплата гонорару здійснюється на підставі рахунків, які видає виконавець клієнту в рамках даного договору.

Дослідивши зміст Акту № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг), судом встановлено, що позивачем отримано наступні послуги адвоката:

- складання позовної заяви 1 шт. - 2500 грн;

- складання відповіді на відзив 1 год. - 1500 грн;

- участь у судовому засіданні 27.01.2022 2 шт. 2000 грн

- складання клопотання про ухвалення додаткового судового рішення 0,5 год. 500 грн.

Вартість послуг виконавця за цим актом складає 6500 грн.

Фактичні витрати позивача за надання правової допомоги підтверджені платіжними дорученнями № 16638 від 07.12.2021, № 17438 від 18.02.2022.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.

Колегія суддів зазначає, що на виконання вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Так, в наданій до суду першої інстанції заяві від 19.09.2022 ГУ ДПС в Харківській області зазначено, що сума витрат на правничу допомогу, заявлена позивачем до відшкодування, є необґрунтованою та завищеною. Пославшись на постанову Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19 наполягав, що витрати на приїзд адвоката до суду не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, а отже не можуть бути відшкодовані.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне.

З приводу заявлених до відшкодування представником позивача витрат на правничу допомогу за надання послуг зі складання позовної заяви (2500 грн) та відповіді на відзив (1500 грн), колегія суддів, враховуючи складність справи, що розглядається, ціну позову, значення справи для позивача, а також обсяг інформації, яку необхідно було опрацювати представнику позивача для підготовки до складання позовної заяви та відповіді на відзив, вважає, що заява представника позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Колегія суддів під час апеляційного перегляду даної справи враховує, що у пункті 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

З огляду на вказане, а також те, що складання такого процесуального документу, як заява про ухвалення додаткового рішення, передбачено КАС України, колегія суддів вважає, що така послуга відноситься до послуг з надання правової допомоги, а тому понесені позивачем витрати в цій частині також підлягають відшкодуванню.

Так само підлягають відшкодування і витрати за прийняття представником позивача участі у судових засіданнях у Харківському окружному адміністративному суді при розгляді даної справи, з огляду на підтвердження наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань участі останнього в судових засіданнях від 27.01.2022 та 15.02.2022.

Твердження відповідача на неможливість відшкодування витрат на приїзд адвоката до суду колегія судді вважає безпідставними, оскільки надані позивачем документи жодним чином не вказують, що останнім такого виду послуги були отримані та, як наслідок, заявлені до стягнення.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що наведені в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000001 послуги є видами правничої допомоги, які можливо віднести до складу витрат на правничу допомогу за вказаним актом до договору від 02.12.2021.

Посилання відповідача на те, що у наданих представником позивача документах на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу відсутні відомості про час, витрачений на здійснення тих чи інших дій, не є обставиною, яка вказує про безпідставність стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні відомості містяться у акті здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001.

Колегія суддів зауважує, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на це, відповідач, у разі заперечення зазначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Водночас, відповідачем в апеляційній скарзі не вказано розміру витрат на правничу допомогу, яку він вважає обґрунтованою, а також не наведено конкретних доводів, а не загальних посилань, які б дійсно свідчили про неспівмірність заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи, характером та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Також, колегія суддів наголошує, що в адміністративному судочинстві інститут стягнення витрат на правничу допомогу з суб`єкта владних повноважень покликаний на те, щоб такі суб`єкти владних повноважень діяли у суворій відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням наявних в матеріалах справи документів в системному зв`язку з кількістю, якістю складених представником позивача процесуальних документів, підготовлених та поданих доказів, розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 6500 грн є співмірним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 - без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 по справі № 520/25901/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 21.08.2023 року