Ухвала

від 22.08.2023 по справі 640/10501/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 640/10501/19

адміністративне провадження № К/990/27539/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року у справі №640/10501/19 за позовом Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Державне підприємство «Автобаза Верховного Суду України» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 6 травня 2019 року:

- № 0296140306, згідно з яким, підприємству збільшено суму зобов`язання з податку на прибуток на 70 249 грн в тому числі, 56 199 грн основного зобов`язання та 14 050 грн штрафних санкцій;

- № 0295140306, згідно з яким підприємству збільшено платіж, підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, на 192 015 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, Судом з`ясовано наступні обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2022 року (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін) позов задоволено.

Копію рішення було доставлено до Електронного кабінету апелянта 9 вересня 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби 30 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулось з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на оскарження рішення. В даному клопотанні апелянт зазначив, що відомості про реєстрацію податковим органом факту отримання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2022 року у справі №640/10501/19 відсутні. Водночас відповідач звернув увагу, що останньому стало відомо про факт виготовлення повного тексту судового рішення по даній справі після отримання листа Державної податкової служби України №16984/7/99-00-05-02-01-07 від 22 грудня 2022. За таких умов Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звертається до суду та просить визнати поважними причини пропуску строку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2023 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №640/10501/19.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху, як таку що подана без дотримання вимог статей 295, 296 КАС України.

Залишаючи подану відповідачем апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних і допустимих доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби до суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Мотивуючи своє клопотання відповідач повторно зазначає, серед іншого, ті підстави, яким уже надавалась оцінка в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, та які були визнані неповажними.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року, визнано наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку, контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управління ДПС у місті Києві не вказано.

Поряд з цим, у своїй ухвалі, суд окремо звернув увагу апелянта, що за правилами частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи й з 5 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного рішення відповідно до приписів частини 7 статті 18 КАС України була направлена та доставлена Головному управлінню ДПС у м. Києві до електронного кабінету, то відлік строку на усунення недоліків починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції відсутній обов`язок щодо вручення вказаного судового рішення в паперовій формі.

У свою чергу, як вже зазначав суд апеляційної інстанції залишаючи подану контролюючим органом апеляційну скаргу без руху, матеріали справи містять відомості про те, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 вересня 2022 року було доставлене за допомогою підсистеми «Електронний суд» до електронного кабінету скаржника від 9 вересня 2022 року, тобто у спосіб передбачений законом.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року у справі №640/10501/19 за позовом Державного підприємства «Автобаза Верховного Суду України» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко