Вирок

від 23.08.2023 по справі 344/9764/21

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 344/9764/21

Провадження № 1-кп/344/309/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю :

секретарів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представників потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисника ОСОБА_13 ,

обвинуваченої ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, неповнолітніх дітей нема, згідно ст.89 КК України раніше не судимої,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_14 вчинила заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), у особливо великих розмірах; заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно, у великих розмірах.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_14 , діючи з метою особистого незаконного збагачення шляхом зловживання довірою, в серпні 2018 року, перебуваючи в АДРЕСА_2 , зустрілась із потерпілим ОСОБА_10 , з якими тривалий час перебувала в дружніх відносинах. У цей час у ОСОБА_14 виник злочинний намір на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 .

Будучи заздалегідь обізнаною в діяльності потерпілого ОСОБА_10 з обміну іноземних валют, ОСОБА_14 запропонувала йому вести з нею спільну діяльність, що нібито буде виражатись у придбанні нею в оптових обсягах цукру, алкогольних напоїв і подальшій їх реалізації.

Зокрема, згідно даної усної пропозиції, яка зацікавила ОСОБА_10 та на яку він погодився, ОСОБА_14 повинна була приносити до його пункту обміну валют, розміщеному за адресою: АДРЕСА_2 , іноземну валюту, яку ОСОБА_10 мав би обмінювати їй на гривні за курсом валют, нижчим від офіційного, а ОСОБА_14 надалі повинна була купляти в оптових обсягах цукор, алкогольні напої та реалізовувати їх, внаслідок чого кожен з них мав отримувати обумовлену матеріальну вигоду.

Надалі ОСОБА_14 в період з 09 серпня 2018 року до 19 лютого 2019 року, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, користуючись повною довірою до неї потерпілого ОСОБА_10 та не маючи жодних намірів виконувати наявну між ними домовленість, отримала від нього грошові кошти в розмірі 2 562 442 грн, в обмін на які зі своєї сторони жодних грошових коштів не надавала, мотивуючи це виникненням проблем із придбанням та реалізацією продукції та понесенням додаткових грошових витрат, якими не володіє, таким чином незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 2 562 442 грн, спричинивши останньому майнову шкоду у особливо великих розмірах.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_14 , діючи умисно і повторно з метою особистого незаконного збагачення шляхом зловживання довірою, у січні 2020 року, перебуваючи в АДРЕСА_2 , зустрілась із потерпілою ОСОБА_9 , з якою тривалий час була знайома, користуючись її послугами як продавця жіночого одягу. У цей час ОСОБА_14 виник умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 .

ОСОБА_14 , володіючи зі слів ОСОБА_9 інформацією про наявні в неї грошові збереження, маючи на меті заволодіння цими коштами, запропонувала ОСОБА_9 спільну діяльність у придбанні та реалізації харчових продуктів, для чого потерпіла повинна надавати їй грошові кошти, за які вона разом зі своєю часткою коштів буде купляти харчові продукти за оптовими цінами і перепродувати їх, після чого всі отримані грошові кошти разом із додатковим заробітком буде повертати потерпілій.

Надалі у період з 09 до 15 січня 2020 року ОСОБА_9 , будучи зацікавленою в пропозиції ОСОБА_14 та погодившись на цю пропозицію, перебуваючи в

м. Івано-Франківську, у різних частинах мікрорайону «Каскад», передала ОСОБА_14 грошові кошти в іноземній валюті та національній грошовій одиниці, які ОСОБА_14 з метою входження в повну довіру потерпілої та подальшого шахрайського заволодіння її грошовими коштами, повернула ОСОБА_9 упродовж січня-лютого 2020 року, у тому числі з прибутком від продажу товару.

Після цього, 28 січня 2020 року ОСОБА_14 , користуючись повною довірою до неї потерпілої ОСОБА_15 , діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння грошовими коштами потерпілої, запропонувала їй спільно придбати земельну ділянку, нібито розміщену в центральній частині с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради, призначену для будівництва житлових будинків, на що ОСОБА_15 погодилась.

У період з 28 січня до 10 лютого 2020 року ОСОБА_14 під приводами оформлення додаткової площі земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номеру, необхідного геодезичного дослідження земельної ділянки, яку вона нібито планує придбати та приватизувати спільно із потерпілою ОСОБА_9 , отримала від останньої грошові кошти в сумі 16300 доларів США, якими надалі розпорядилась на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_9 майнову шкоду у великих розмірах - у сумі 16300 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземної валюти, установленого НБУ на 10.02.2020, становить 399 953,1 грн.

Крім того, ОСОБА_14 згідно обвинувального акту обвинувачується за ч.2 ст.190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому (епізод з потерпілою ОСОБА_6 ) та за ч. 3 ст. 190 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, у великих розмірах (епізоди з потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), вчинених за наступних обставин.

ОСОБА_14 , маючи на меті вчиняти неправомірні шахрайські дії, спрямовані на особисте незаконне збагачення шляхом зловживання довірою, в квітні 2018 року, перебуваючи у м. Івано-Франківську по вул. Л. Курбаса, 8, зустрілась із раніше знайомою їй ОСОБА_6 . Будучи впевненою в тому, що у ОСОБА_6 наявні грошові збереження, ОСОБА_14 , реалізовуючи свій корисливий умисел, запропонувала їй свої послуги, нібито направлені на отримання спільної додаткової матеріальної вигоди, яка виражалася у здійсненні нею обміну іноземної валюти у невстановлених осіб за курсом валюти, нижчим офіційного.

В подальшому у квітні 2018 року ОСОБА_14 , в черговий раз зустрівшись центральній частині м. Івано-Франківська із потерпілою ОСОБА_6 , що була зацікавлена у пропозиції останньої, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, з корисливих спонукань, шляхом зловживання довірою, що полягала в умисному невиконанні нею вищевказаних домовленостей із потерпілою, отримала від неї грошові кошти в сумі 180000 гривень, за які згідно попередньої між ними домовленості повинна була придбати 6500 доларів США і 1500 євро та передати їх ОСОБА_6 , однак в подальшому жодних обов`язків всупереч цієї усної домовленості не виконала, повернувши потерпілій, з метою зміцнення до неї довіри останньої та недопущення звернення нею в правоохоронні органи з приводу її протиправних дій, грошові кошти в сумі 8500 грн.

Надалі ОСОБА_14 , з метою завершення свого злочинного умислу до кінця, отриманими грошовими коштами в сумі 171500 грн розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_6 значну майнову шкоду.

Крім того, ОСОБА_14 обвинувачується у тому, що продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою особистого незаконного збагачення шляхом зловживання довірою, в липні 2018 року, перебуваючи в АДРЕСА_1 , зустрілась із потерпілим ОСОБА_7 , з яким тривалий час була знайома, користуючись його послугами як продавця у придбанні чоловічого та жіночого взуття. У цей час у ОСОБА_14 виник умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 .

Будучи обізнаною зі слів ОСОБА_7 у тому, що він володіє певними грошовими збереженнями, запропонувала йому спільну діяльність у придбанні і реалізації оптових партій цукру, а також у купівлі іноземної валюти в невстановлених осіб за курсами валют, нижчими від офіційних, для чого потерпілий повинен надавати їй грошові кошти, які вона буде йому повертати разом із отриманими нею від цих операцій додатковими коштами.

Надалі, з метою входження в довіру потерпілого та подальшого заволодіння його грошовими коштами, ОСОБА_14 , починаючи з 26 липня до 01 жовтня 2018 року, виконувала покладені на неї обов`язки згідно створеної домовленості в частині нібито купівлі і реалізації цукру та, отримуючи від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти, в подальшому повертала їх у повній сумі разом із додатковими коштами, які вона нібито отримала від реалізації вказаного продуктового товару.

В період часу з 01 жовтня 2018 року до 17 січня 2019 року ОСОБА_14 , користуючись створеною нею довірою потерпілого ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, під приводом чергових можливостей в неї придбати оптові партії цукру і реалізувати його, а також здійснити купівлю іноземної валюти по занижених, від офіційних, курсах у невстановлених осіб, отримала від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 346000 гривень.

В подальшому ОСОБА_14 не маючи жодних намірів виконувати створені між нею та потерпілим ОСОБА_7 вказані запропоновані нею усні домовленості, розпорядилась отриманими грошовими кошами на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду у великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_14 обвинувачується у тому, що продовжуючи свою злочинну діяльність з метою особистого незаконного збагачення шляхом зловживання довірою, в липні 2019 року, перебуваючи на території продуктового ринку «Південний», що на перехресті вул. Короля Данила та вул. Південний Бульвар у м. Івано-Франківську, зустрілась зі своєю знайомою ОСОБА_8 , яка працювала на даному ринку продавцем овочів та фруктів. У цей час у ОСОБА_14 виник умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_16 .

Так, ОСОБА_14 , будучи обізнаною зі слів ОСОБА_16 про наявність у неї грошових збережень та маючи на меті заволодіти ними, повідомила їй про наявність в неї можливостей придбати іноземну валюту по значно нижчих від офіційних курсах валют у невстановлених осіб та запропонувала їй такі свої послуги.

В свою чергу ОСОБА_8 , повністю довіряючи ОСОБА_14 та жодним чином не здогадуючись про злочинні наміри останньої заволодіти отриманими від неї грошовими коштами і не виконувати жодних покладених на неї обов`язків, відповідно до усно висловленої ОСОБА_14 пропозиції у період з 04 до 29 липня 2019 року, перебуваючи на території вищевказаного ринку, передала ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 415000 грн для купівлі іноземної валюти - доларів США та фунтів стерлінгів.

Водночас ОСОБА_14 , отримуючи частинами в потерпілої вказану суму грошових коштів та постійно запевняючи її про повне виконання покладених на неї обов`язків, діючи умисно та повторно, реалізовуючи свій злочинний умисел, з метою входження в повну довіру потерпілої, в період з 18 липня до 24 серпня 2019 року повернула ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2000 доларів США, а саме десятьма платежами по 200 доларів, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу гривні щодо іноземної валюти, установленого НБУ на 24 серпня 2019 року, становило 50085,39 грн, повідомляючи, що вказані суми іноземної валюти їй нібито вдалось придбати за отримані грошові кошти.

Надалі ОСОБА_14 , маючи у своєму розпорядженні грошові кошти ОСОБА_8 у сумі 364914,61 грн, не маючи наміру виконувати жодні дії зі своєї сторони всупереч висловленої нею пропозиції, що полягала у купівлі нею для потерпілої іноземної валюти, розпорядилася ними на власний розсуд, спричинивши майнову шкоду у великих розмірах.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_14 свою вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях та цивільні позови потерпілих не визнала. Суду пояснила, що з 2015 року займалася купівлею-продажем цукру, працювала сама на себе, мала дуже добрі заробітки. ОСОБА_6 знає з 2016-2017 років, бо остання працювала у магазині по вул.Л.Курбаса в м.Івано-Франківську, де вона продавала речі і пила каву. На початку квітня 2019 розговорилася з ОСОБА_6 , запропонувала трохи заробити. ОСОБА_6 дала їй 1600 доларів США на 100 мішків цукру (тоді 1 долар = 25 грн), через деякий час віддала їй усі гроші: 1600 доларів і заробіток 400 доларів (100 грн заробіток з 1 мішка цукру = 10000 грн, тобто 400 доларів по курсу 25 грн). Ще ОСОБА_6 давала їй 125 000 грн на 5000 євро, які віддала їй практично одразу у квітні 2019 перед Великоднем. Ніякі гроші в ОСОБА_6 на придбання доларів не брала. Всі гроші, які в ОСОБА_6 взяла - віддала, про які борги йде мова - не знає. По епізоду з потерпілим ОСОБА_7 суду пояснила, що знає його і його батьків, купляла у нього взуття. Казала йому, що має добрі заробітки на цукрі, він хотів приєднатися, тому їздила з ним на базу на вул.Ребета і познайомила з потрібними людьми. У ОСОБА_7 зовсім не було грошей і він ледь вклав 40 000 грн на 100 мішків цукру наприкінці березня 2019 року. Повернула йому усі 40 000 грн + прибуток 13 500 грн (віддала 500 доларів і 1000 грн). Потім дав ще на 30 мішків цукру 12 000 грн, віддала йому заробіток 3000 грн, а замість 12 000 грн віддала 1000 злотих (злотий був тоді по 7,5 грн) і ще залишилося кілька мішків цукру, не пам`ятає на даний час скільки, ОСОБА_7 раз за разом їздив до неї і розказував, що має якісь проблеми. У ОСОБА_7 і близько не було таких грошей, як вказано в обвинувальному акті (346 000 грн), він не мав навіть їй дати 40 000 грн на 100 мішків цукру. Потерпіла ОСОБА_9 , як і всі, ледь назбирала на 150 мішків цукру, дала їй 70 000 грн приблизно у серпні 2019, віддала їй поступово приблизно за 10 днів ці 70 000 грн + заробіток 15 000 грн. Потім чоловік ОСОБА_9 дав ще 80 000 грн на макарони, повернула усі ці гроші з прибутком 2000 доларів. Жодних земельних ділянок ОСОБА_9 не обіцяла, ніяких грошей на земельну ділянку у ОСОБА_9 не брала. На аудіозаписах розказувала про свою власну ділянку в урочищі «Гора» у с.Вовчинець, яку їй подарувала мама і яку вона почала оформляти на власне ім`я, на стадії оформлення у ЦНАП зупинилася, бо почалися проблеми з людьми. Всі гроші, які брала у ОСОБА_9 , їй повернула. ОСОБА_8 влітку 2019 дала на 40 мішків цукру 19 000 грн. Віддала їй ці гроші, а також заробіток 2000 доларів. Більше ніяких грошей у ОСОБА_8 не брала, жодних 415 000 грн, у ОСОБА_8 і близько таких грошей нема. З ОСОБА_10 знайома близько 20 років. У той період, коли заробляла щодня по 100 000 грн, міняла на валюту, але на вулиці було страшно такі суми обмінювати, тому почала обмінювати у їх з ОСОБА_17 нелегальному обміннику. ОСОБА_10 скаржився, що хоче багато заробляти, але його напарник всього боїться, хотів з нею займатися купівлею - продажем цукру, але не мав грошей, щоб вкладати. Кілька днів приносила йому в обмінник двічі на день по 2000 євро, за які він давав їй по 30 грн/євро при курсі 33 грн/євро, а 3 грн з кожного євро залишав собі, щоб відкласти на цукор. Весь час показував її знайомим і друзям, нібито зайнятими у бізнесі, але встановив жалюзі в обміннику, казав, щоб її інші валютчики не бачили. Почувалася, ніби на прив`язі біля нього. Через його касу провела 1 640 000 грн, він мав заробити на обміні валюти і мали заробіток поділити. Додатково ще йому заробила 1 000 000 грн, передала йому ці гроші поступово, з них 10 000 доларів і 25 000 злотих передала у Катедрі, якраз тоді був сильний ріст курсу валют і можна було на цьому добре заробити. А потім ОСОБА_10 вимагав, щоб вона ще йому давала гроші, у автомобілі біля «Велесу» тягав її за волосся, возив за гаражі, вистрибувала з його авто, штовхав під камерами відеоспостереження «Велесу». Всього ОСОБА_10 забрав у неї 1 640 000 грн + ще 1 000 000 грн (у валюті). Він заволодів її грошима, а не вона його, заперечує усі розрахунки, надані ОСОБА_10 . Розписки про борги написала ОСОБА_10 в один день, бо її закрили в авто і побили, дружина ОСОБА_10 била її ключами по голові, в автомобілі був ОСОБА_10 , його дружина і ще один чоловік. Розписки написала під тиском, у поліцію не зверталася, бо їй погрожували, сприймала погрози як реальні. З другим чоловіком, на ім`я якого написана друга розписка, жодних справ не мала. Ніяким потерпілим жодні гроші не винна, ОСОБА_9 на картку перевела 1000 грн - залишок за цукор. Вся справа сфабрикована для того, щоб вигородити ОСОБА_10 .

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що познайомилася з ОСОБА_14 у 2018 році, остання приходила у магазин, де вона працює продавцем. ОСОБА_14 пропонувала усім обмінювати валюту за нижчим курсом. Вперше передала їй гроші у парку по вул.Міцкевича у Івано-Франківську перед Великоднем у 2018 році - 170 000 грн по курсу 1 долар = 24 грн, ОСОБА_14 мала віддати їй 6500 доларів, але повернула тільки 3500 (не одним платежем, а по 20, 50, 100 доларів упродовж 2018 року). Потім влітку 2019 передала ОСОБА_14 у магазині по АДРЕСА_3 ще 180 000 грн для обміну по тому ж курсу. Восени 2019 ОСОБА_14 знову прийшла і запропонувала обміняти 30 000 грн по курсу 1 долар = 15 грн, погодилася і передала їй 30 000 грн. Чому передавала їй ці гроші - пояснити не може, особливо враховуючи, що ОСОБА_14 не повернула попередні. Таким чином, передала ОСОБА_14 380 000 грн (170 000 + 180 000 + 30 000), з яких ОСОБА_14 їй повернула лише 3500 доларів ще у 2018 році. Документів про отримання/повернення коштів не має, не підписували нічого, свідків передачі коштів теж нема. Не зверталася ні у поліцію, ні до суду; поліція знайшла її, так як прослуховували телефон ОСОБА_14 . Просила призначити обвинуваченій суворе покарання. Заявила цивільний позов до ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 171 500 грн.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що працював продавцем взуття у ТЦ «Велес». ОСОБА_14 неодноразово приходила, щось купляла, згодом у липні 2018 запропонувала бізнес з цукром, сказала, що їй треба додати оборотних коштів. Мав дати їй кошти на 100 мішків цукру, 1 мішок за 400 грн (загалом мали купити 200 мішків: 100 - він і 100 - вона), продавати мали 1 мішок цукру по 550 грн, але ще 25 грн за кожен мішок цукру треба було віддати водієві, тобто фактично з кожного мішка цукру мав заробити 125 грн. Їздив з ОСОБА_14 на склад, де продавали цукор, зауважив, що її там знають і тільки після того 26.07.2018 біля власного будинку передав ОСОБА_14 40 000 грн. За кілька тижнів ОСОБА_14 повернула йому 52 500 грн. Потім 11.08.2018 ОСОБА_14 сказала йому, що приїжджає нова партія і треба брати 400 мішків цукру (200 - він і 200 - вона), треба було дати і передав їй цього ж дня, 11.08.2018, біля Ратуші 80 000 грн. Через деякий час ОСОБА_14 повернула йому 105 000 грн. Орієнтовно у жовтні 2018 ОСОБА_14 запропонувала купити дешевше валюту: 4000 доларів по курсу 1 долар = 25 грн. Повірив їй, бо свої попередні зобов`язання ОСОБА_14 перед ним виконала. Дав їй 75 000 грн, вона сказала, що додасть ще 25 000 грн, але так йому ці гроші не повернула ні в гривні, ні в доларах. Пізніше у жовтні 2018 сказала дати ще 25 000 грн, мала дати за це 1000 доларів, але не повернула. Потім ще дав їй 6 000 грн, мала дати йому 1000 злотих, але не повернула. Також у жовтні 2018 ОСОБА_14 ще сказала, що є 8 000 євро по 20 грн, не повірив їй, але запевнила, що це якась людина робить їй послугу, на той час вже ввійшла в довіру, віддаючи йому гроші за цукор. Не мав стільки, тому дав їй біля школи №7 80 000 грн за 4000 євро, дати передачі коштів не пам`ятає. Казала, що євро мають бути на інший день, але так їх і не передала. Говорила то про лікування зубів, то що ці гроші вже вкладені в наркотики (обурювався, бо на таке не погоджувався). Потім розказувала, що судиться з кимось, потім - що не треба провокувати, бо ті, що працюють з наркотиками, можуть з ним розібратися. 01.11.2018 ОСОБА_14 йому зателефонувала, сказала дати 60 000 грн на 150 мішків цукру по тій самій схемі (з заробітком на кожному мішку цукру у 125 грн), згодом віддала йому 68 260 грн, а решту не повернула. Постійно обіцяла, що віддасть гроші і щоб у когось перезичив. 12.12.2018 за ініціативою ОСОБА_14 біля школи навпроти міської ради передав ОСОБА_14 ще 80 000 грн на 200 мішків цукру. 15-17.01.2019 ОСОБА_14 сказала, що пробує по максимуму вкладати гроші у валюту та алкоголь і просила, щоб він викупив її долю - 200 мішків цукру за 80 000 грн, погрожувала викинути його з цукрового бізнесу і що вивантажить йому куплений цукор, а тому біля школи №7 17.01.2019 передав їй ці 80 000 грн. Дружина була присутня при передачі 80 000 грн за євро у жовтні 2018 і 12.12.2018. Крім дружини не знав ніхто, ОСОБА_14 попереджала, щоб нікому не казав. Перевіряв ціну на цукор, оптова ціна була приблизно така. При домовленостях і передачі коштів, у тому числі зі сторони ОСОБА_14 , не було нікого (крім двох випадків передачі коштів у присутності його дружини), жодним чином домовленості і передача коштів не фіксувалася, всі домовленості були усні. За валюту ОСОБА_14 жодного разу гроші не повертала, таким чином винна йому 186 000 грн (75 000 + 25 000 + 6 000 + 80 000), а за цукор не повернула 160 000 грн (80 000 + 80 000), всього винна 346 000 грн. Просив призначити обвинуваченій максимально суворе покарання. Заявив цивільний позов до ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 346 000 грн.

Потерпіла ОСОБА_8 пояснила суду, що є пенсіонером. З ОСОБА_14 знайома з 2002 - 2003 років. Наприкінці червня - початку липня 2019 ОСОБА_14 запропонувала їй купити дешево 50 доларів, погодилася і купила, ОСОБА_14 сказала, що може за таким курсом продати більше. Погодилася і передала ОСОБА_14 біля кафедрального собору 20 000 грн, ОСОБА_14 сказала додати ще 2 000 грн і це буде рівно 1000 доларів. Далі 05.07.2019 передала ОСОБА_14 40 000 грн, мала отримати 4 000 доларів (курс 1 долар = 10 грн); 10.07.2019 передала ОСОБА_14 100 000 грн на 5000 євро (курс 1 євро = 20 грн), потім 90 000 грн на 6 000 доларів (курс 1 долар =15 грн); 19.07.2019 - 40 000 грн на 4000 доларів (курс 1 долар = 10 грн); 23.07.2019 - 30 000 грн на 2000 євро (курс 1 євро = 15 грн), 26.07.2019 - 57 500 грн на 2500 фунтів стерлінгів (курс 1 фунт стерлінгів = 23 грн), потім ще 27 000 грн за 1500 фунтів і 9 000 грн за 500 фунтів (по курсу 1 фунт стерлінгів = 18 грн). Всього передала ОСОБА_14 415 500 грн; упродовж 18.07.2019 - 24.08.2019 ОСОБА_14 повертала їй 10 разів по 200 доларів, таки чином повернувши 2000 доларів США. Казала, що гроші є, вони у валютчика. При передачі коштів з її сторони не було нікого, здалеку бачила ОСОБА_18 , у якої зичила кошти, щоб дати ОСОБА_14 . Передавала гроші без розписок, нема жодних записів, розмови з ОСОБА_14 теж не фіксувала. Спершу ОСОБА_14 казала, що йдуть суди і що віддасть пізніше, що її підставили, забрали цукор. Не знає, чому їй вірила, дуже хотіла заробити гроші, а ОСОБА_14 її переконувала, що заробить; раніше боргових зобов`язань ОСОБА_14 перед нею не мала. З переданих коштів 365 000 грн - кошти її сім`ї, 50 000 грн - позичені. У поліцію не зверталася, до суду теж. Заявила цивільний позов до ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 364 914, 61 грн.

Потерпіла ОСОБА_9 , продавець непродовольчих товарів, суду повідомила, що восени 2019 у магазин «Мілано», що по вул.Шашкевича, 9 у Івано-Франківську, де вона працює, заходила ОСОБА_14 , купляла речі, спілкувалися, ввійшла в довіру. Запропонувала заробіток: купляти цукор по 300 грн за мішок і продавати по 400 грн. Погодилася і на виконання домовленості 09.01.2020 зустрілася з ОСОБА_14 в мікрорайоні Каскад, де біля зупинки громадського транспорту передала їй 2500 доларів США, з яких у подальшому ОСОБА_14 їй повернула 31 000 грн частинами по 5000 грн, останню віддала 07.02.2020 - 6000 грн. 10.01.2020 обвинувачена запропонувала ще перепродати товари, тому передала їй 4220 грн у с.Вовчинець. 15.01.2020 на пропозицію реалізації товарів передала ОСОБА_14 ще 500 доларів. 28.01.2020 ОСОБА_14 запропонувала їй купити земельну ділянку 0,10 га за 7500 доларів, казала, що у тому місці ринкова вартість землі коштує 3000 доларів за 0,01 га. Розуміє, що пропонувалася земельна ділянка за значно нижчою ціною, ніж ринкова, думала, що ОСОБА_14 просто хоче їй допомогти. Про земельну ділянку казала, що сільський голова готовий дати земельну ділянку у с.Вовчинець біля «Метро» на її, ОСОБА_14 , ім`я, а потім переоформлять на неї ( ОСОБА_9 ). Будь-яких документів на земельну ділянку не бачила. Передала ОСОБА_14 спершу ці 7500 доларів, потім на її вимогу 30.01.2020 передала їй ще 4500 доларів біля школи №10 на кадастровий номер земельної ділянки, потім 11.02.2020 зранку знову зателефонувала ОСОБА_14 і сказала, що треба ще 2500 доларів для геодезичних досліджень земельної ділянки. Передала їй і ці кошти. 10.02.2020 зателефонувала ОСОБА_14 і сказала, що площа земельної ділянки виявилася більшою, становить 0,125 га і за цю додаткову площу треба заплатити ще 1800 доларів, а тому знову передала їй вказані кошти. При всіх передачах коштів був присутній її чоловік. Таким чином, за земельну ділянку передала ОСОБА_14 16 300 доларів (7500 + 4500 + 2500 + 1800). Тільки віддавала кошти, з ОСОБА_14 на закупівлі не їздила. Жодних розписок не було, документів письмових не оформляли, але на початку 2021 почала записувати на диктофон їх телефонні розмови. Не попереджала ОСОБА_14 про запис розмови. Таким чином, за весь час передала ОСОБА_14 на товар 3000 доларів і 4220 грн. ОСОБА_14 повернула їй 4200 доларів і 32000 грн (15.01.2020 - 1000 доларів, 10.02.2020 - 500 доларів, 31.01.2020 - 1000 доларів, 03.02.2020 - 1700 доларів, 10.03.2021 - 1000 грн + 31 000 грн за цукор). І хоча фактично менш ніж за місяць ОСОБА_14 повернула їй на 1200 доларів і 27800 грн більше, ніж отримала, вважає, що ОСОБА_14 повинна повернути їй ще 56 000 грн обіцяного доходу від перепродажу товарів. Не є підприємцем, договору про спільну діяльність чи реалізацію товарів нема. Обвинувачена казала, що судиться з валютчиком, який забрав у неї всі гроші на обмін і не повернув, обіцяла повернути кошти, коли все вирішиться, досі не повернула. Вважає, що ОСОБА_14 заподіяла їй збитки на суму 18 000 доларів США. У поліцію не зверталася. Заявила цивільний позов до ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 442 156,74 грн. Подала заяву про подальший розгляд справи за її відсутності, просила суворо покарати обвинувачену (т.1 .с.114).

Потерпілий ОСОБА_10 суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_14 з 90-х років. З середини липня 2018 обвинувачена почала заходити до них у магазин «Агат» по вул.Шпитальна, 1, обмінювала валюту. При обміні завжди поспішала, обміняні гроші ділила (до прикладу, з 62 000 грн ставила в одну купу 50 000, у другу - 12 000). Казала, що так заробляє гроші, що співпрацює з базою, де реалізують продукти і алкоголь, другий напрямок - перепродаж цукру мішками. Оскільки давно знайомі, то погодився на пропозицію співпраці. ОСОБА_14 сказала нікому нічого не розповідати, бо «хазяїн» може розсердитися, що вона ще комусь допомагає. На 300 мішків цукру дав їй 120 000 грн (за 400 грн мішок цукру купляли, по 550 грн мали продати 10 мішків щодня, з них 250 грн мав віддати водію). Його цукор мав продаватися 2 рази у тиждень, а наступного тижня - 3 дні у тиждень. Ще треба було вкласти 340 000 грн у розвиток бази (на закупівлю товару). В один день 08.08.2018 передав ОСОБА_14 ті 120 000 грн і 340 000 грн в магазині «Агат». Навряд чи хтось це бачив, будь-яких документів не укладали. Вів облік усіх сум, що їй давав, рух цукру, дохід, щодня показував їй записи, ОСОБА_14 усе знала. Крім великих сум, були ще разові суми у доларах. За весь час назбиралася загальна сума боргу ОСОБА_14 перед ним - 2 562 442 грн і 27 000 доларів США. Востаннє ОСОБА_14 віддала йому гроші 13.10.2019 - 500 доларів. Хотів зустрітися з «хазяїном», але так зустріч і не відбулася. 14.02.2020 зустрівся з ОСОБА_14 у кафе «Трембіта» на вул.Вовчинецькій у Івано-Франківську, все обговорили і за три години порахували суму, вона особисто написала 179 394 долари + 1 404 000 грн. З суми 179 394 долари треба відняти 66 326 доларів (це їх заробіток, який треба ділити між ними порівну) і то будуть його вкладені гроші. Таким чином з ОСОБА_14 працювали з 08.08.2018 до 14.02.2020, 2-3 рази на день приходила до нього на роботу, мали працювати 4 місяці - до початку 2019 року. Облік вів з власної ініціативи, щоб все було чесно. За цей час ОСОБА_14 двічі писала розписки, першу 13.11.2019 біля ОДА на суму 2 562 442 грн. Вкладав свої гроші, взяв також у напарника ОСОБА_19 , у дочки - 10 000 доларів, у тестя - 6 600 доларів, ще брав у людей, які кудись їхали і залишали у сейфі в обміннику гроші, у ОСОБА_20 теж без його відома взяв 27 000 доларів. Щоб повернути людям гроші, передав свій будинок у заставу. Всі записи і записані на диктофон бесіди з ОСОБА_14 передав органу досудового розслідування. Розмова у автомобілі від 27.02.2020 записана на диктофон. По боргових розписках позови у порядку цивільного судочинства не подавав. Просив призначити обвинуваченій суворе покарання. Заявив цивільний позов до ОСОБА_14 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 3 296 461,3 грн та моральної шкоди у розмірі 150 000 грн.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що раніше працювала у торговій мережі «Плюс», що на вул.ОСОБА_25 Курбаса, 8 у м.Івано-Франківськ. Обвинувачену ОСОБА_14 знає приблизно 10 років, приходила до них у магазин і продавала білизну за вигідною ціною. У 2016 чи 2017 році приходила, пропонувала купити долари за вигідним курсом - 22,5- 23 грн за долар, хоч курс тоді становив 24,8-25 грн. Одного разу купила у неї 200 доларів. Через деякий час обвинувачена пропонувала купити цукор по доступній ціні, але не було потреби купляти цукор у таких кількостях. Знає ОСОБА_22 як чесну і відповідальну людину, разом працювали. Віра купляла у ОСОБА_14 долари спершу у малих сумах, далі ОСОБА_6 мала намір купити більшу суму, тому у 2019 принесла 180 000 грн і віддала ОСОБА_14 , але остання так і не віддала їй валюту. При передачі коштів присутня не була, знає про це виключно зі слів ОСОБА_6 . Скільки мала отримати валюти за тих 180 000 грн - не знає. ОСОБА_14 пропонувала і іншим продавцям такий обмін, але не знає, хто ще погодився. Обвинувачена завжди заходила сама, одного разу була з чоловіком 37 - 38 років, перераховували гроші у кафетерії, виглядало багато грошей. Чи купляла ОСОБА_6 цукор у ОСОБА_14 - не знає.

Свідок ОСОБА_23 , чоловік потерпілої ОСОБА_9 , суду пояснив, що на початку січня 2020 його дружина сказала, що її клієнтка запропонувала спільно заробити грошей. 09.01.2020 ввечері біля зупинки «Оболонь» на вул.Миколайчука у його присутності дружина передала ОСОБА_14 2500 доларів за цукор (мали купити по 300 грн за один мішок і продати по 400 грн за мішок). 10.01.2020 біля кіоску навпроти зупинки «Оболонь» на вул.Миколайчука в його присутності дружина передала ОСОБА_14 4200 доларів за придбання з метою перепродажу макаронів. 28.01.2020 на зупинці біля каплички на вул.Симоненка у його присутності дружина передала ОСОБА_14 7500 доларів США за земельну ділянку площею 0,10 га у с.Вовчинець. При подальших передачах коштів не був присутній. 10.02.2020 ОСОБА_14 сказала доплатити 1800 доларів за 0,025 га земельної ділянки, сказав дружині, що то щось підозріло, але дружина гроші передала. Спершу за цукор і товари виплати здійснювалися, загалом за них ОСОБА_14 повернула 4200 доларів і 32 000 грн. Дружина вела зошит, де записувала, коли, скільки і які гроші передала чи отримала. Потім ще ОСОБА_14 розказувала, що ще треба 1000 доларів за виготовлення кадастрового номеру, дружина ще передавала їй гроші. ОСОБА_14 завжди була сама. Жодних розписок не було, договорів не укладалося. При поверненні коштів присутнім не був.

Свідок ОСОБА_24 , продавець - консультант магазину «Агат», суду пояснила, що влітку 2018 в магазин почала заходити ОСОБА_25 , користувалася послугами ОСОБА_10 з обміну валют (пункт обміну знаходився у них в магазині), приходила упродовж року практично щодня. Потім почала заходити до нього у приміщення, закривали двері і опускали жалюзі. Що там відбувалося - не знає. Потім вона перестала приходити. ОСОБА_10 телефонував, голосно казав: «ОСОБА_25, коли ти віддаш мені гроші?». Чи це телефонував він саме ОСОБА_14 про повернення коштів - не знає; чула, що звертався «ОСОБА_25». Не бачила, щоб обвинувачена щось приносила чи віддавала ОСОБА_10 , завжди приходила сама. ОСОБА_10 нічого їй не розказував про свої справи з нею, про позичені чи вкладені кудись гроші.

Свідок ОСОБА_27 суду пояснила, що з 2015 до 2020 року працювала в магазині «Агат», там в обміні валют працював ОСОБА_10 . До нього часто приходила обвинувачена, приблизно з 2019 року заходила в його приміщення, закривали двері. Іноді приходила щодня, іноді через день, про що вони спілкувалися - не знає, не бачила, щоб хтось з них передавав гроші. ОСОБА_14 завжди приходила сама. На той час у магазині працювали ще ОСОБА_28 і ОСОБА_29 .

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_14 поверхнево, так як вона періодично приходила у магазин «Агат», де на той час з 2008 року працював з ОСОБА_10 у пункті обміну валют (тиждень він/тиждень ОСОБА_10 ). Був присутній під час розмови, коли ОСОБА_14 пропонувала ОСОБА_10 співпрацю. Точних сум коштів, які дав ОСОБА_10 . ОСОБА_14 чи які остання повернула ОСОБА_10 не знає. Бачив його записи, за 2 місяці назбиралося близько 80 000 доларів. У цей період ОСОБА_10 позичив у нього 10 000 доларів, крім того, зичив ще гроші у своїх знайомих і родичів. Безпосередньо йому обвинувачена співпрацю не пропонувала. З ОСОБА_10 на даний час не працює.

Свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що знайомий з ОСОБА_10 з дитинства. На час події ОСОБА_10 працював в пункті обміну валют на вул.Шпитальній у Івано-Франківську. Упродовж вересня 2018 - лютого 2019 давав ОСОБА_10 гроші, мали заробити на різниці курсу валют. ОСОБА_10 брав гроші частинами, термін повернення коштів не обумовлювали, але обумовлювали по сумі, наприклад, таким чином: дає 68 000 грн купити злоті, а повернути з продажу злотих йому мали 73 000 грн. Деталі ОСОБА_10 йому спершу не розказував, а вже коли почав робити шум, то ОСОБА_10 сказав, що йому теж не віддають і розказав про ОСОБА_14 . З ОСОБА_14 знайомий візуально через дружину, пропонувала до цих подій йому продаж цукру, але не погодився. Було також двічі, що приходив до ОСОБА_10 у обмінник і бачив, що звідти виходила ОСОБА_14 , ОСОБА_10 підтвердив, що має з нею справи. Давав ОСОБА_10 гривні, злоті і долари, а той вже проводив обмін. У перерахунку загалом дав йому 24 000 - 25 000 доларів США, а мав отримати 27 000 доларів, однак ОСОБА_10 так йому гроші і не повернув. Безпосередньо жодних коштів ОСОБА_14 не передавав, жодних розписок не отримував. Скільки коштів ОСОБА_10 передав ОСОБА_14 - не знає точно суми, знає тільки, що дуже багато.

Свідок ОСОБА_31 , дружина потерпілого ОСОБА_10 , суду пояснила, що у серпні 2018 року дізналася про спільну торгівлю цукром між її чоловіком і ОСОБА_14 (купити дешево, продати дорожче, прибуток поділити). З чоловіком щось відбувалося: погано спав, нервувався, але нічого не розказував. У лютому 2019 чоловік сказав, що на «Позитроні» відкривається магазин « Вопак », має бути відділ реалізації алкоголю і мають вкладати туди гроші. Поїхала туди, побачила, що ніякого магазину там нема і не планується, просила чоловіка не давати ОСОБА_14 гроші, але він нікого не чув, крім ОСОБА_14 , був ніби під гіпнозом. Потім ще дізналася про дивний обмін валют з серпня 2018 до лютого - березня 2019, оскільки виявилося, що мають купу боргів і будинок у заставі. При передачі коштів жодного разу не була присутня. З лютого до квітня 2019 почала контактувати з ОСОБА_14 і просила віддати гроші, двічі чи тричі зустрічалися, борг становив 150 000 доларів (гроші позичені і у її батьків, і у сестри ОСОБА_32 , і у багатьох інших осіб, будинок у заставі), ОСОБА_14 обіцяла повернути, казала не хвилюватися, але так гроші і не повернула. 150 000 доларів США - це чистий борг, без обіцяного прибутку. Не знає, чи укладалися договори, а розписки вроді є. На початку звучало, що ОСОБА_14 буде працювати лише з її чоловіком, більше ні з ким. Чоловік давав їй гроші частинами по кілька тисяч. У її присутності неодноразово просив ОСОБА_14 і по телефону, і при зустрічі про повернення коштів. Жодних інших проблем у чоловіка не було, тільки ця ситуація з ОСОБА_14 .

Крім показів потерпілих і свідків, стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень надано суду наступні докази.

Як вбачається з витягу з ЄРДР, сформованого 27.04.2020, кримінальне провадження №12020090000000677 розслідувано за ч.ч.2, 3, 4 ст.190 КК України за фактами шахрайських дії щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , повідомлено про підозру у їх вчиненні ОСОБА_14 (т.1 а.с.187-189), вказані матеріали досудових розслідувань об`єднані в одне відповідною постановою від 27.04.2021 (т.1 а.с.190-191).

Згідно витягів з ЄРДР (т.1 а.с. 187-189, 192-193), слідчими, які здійснюють досудове розслідування, є: ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ; прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво: ОСОБА_41 , ОСОБА_5 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 . На вимогу сторони захисту прокурором надано також інші документи на підтвердження процесуальних повноважень посадових осіб (т.1 а.с. 48-49, т.3 а.с.41-44).

Відповідно до протоколу обшуку від 03.03.2021 за місцем проживання ОСОБА_14 у АДРЕСА_1 , що проведено на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 12.02.2021, виявлено та вилучено записи ОСОБА_14 , у тому числі блокноти та записники, а також квитанції, товарні чеки, візитівки та інше; диск з відеозаписом слідчої дії долучено до матеріалів кримінального провадження та переглянуто безпосередньо у судовому засіданні (т.1 а.с.215-220).

З протоколу огляду предметів від 30.04.2021 вбачається, що оглянуто аркуші паперу із власноручними записами, блокноти з записами, товарні чеки, квитанції, вилучені за результатами обшуку за місцем проживання обвинуваченої, зокрема: 126 окремих аркушів паперу з написами номерів мобільних телефонів та осіб, яким вони можуть належати, жодної необхідної інформації не встановлено; 87 аркушів паперу з особистими підрахунками, візитками, товарними чеками, жодні з яких не ідентифіковано як такі, що мають значення для кримінального провадження; блокнот в коричневій обкладинці з записами про підрахунки, що не містять корисної інформації для досудового розслідування; блокнот в червоній обкладинці, записи в якому стосуються частково придбання харчових продуктів, однак встановити, до якого з епізодів кримінального провадження мають стосунок ці записи, у зв`язку з чим здійснені і чи відповідають дійсності, не виявилося можливим; блокнот в картонній коричневій обкладинці з записами особистих підрахунків про ймовірні розрахунки якихось грошових коштів; блокнот в сірій картонній обкладинці з записами номерів мобільних телефонів, номер телефону НОМЕР_1 належить потерпілому ОСОБА_49 , номер НОМЕР_2 - потерпілій ОСОБА_50 , НОМЕР_3 - потерпілому ОСОБА_10 ; блокнот без обкладинки з підрахунками, пов`язаними з іноземною валютою, походження якої встановити неможливо; блокнот у картонній обкладинці з написом «Workbook» з записами про харчові продукти; блокнот червоного кольору з написом «Kaleidoscope» з записами про купівлю будівельних матеріалів; блокнот зеленого кольору з записами номерів мобільних телефонів осіб; повістки про виклик до слідчого; банківські квитанції про переказ грошових коштів через термінали «Приватбанк», у тому числі на ім`я потерпілої ОСОБА_9 від 10.11.2020 о 15:14:57 на суму 995 грн, комісія 5 грн, інші квитанції про оплату побутових послуг (загалом 32 шт); два аркуші паперу про підрахунки заборгованості особи на ім`я « ОСОБА_25 » з записами російською мовою про придбання цукру. Вилучені записи є особистими цифровими підрахунками без будь-якої прив`язки до конкретних осіб і чи інкримінованих кримінальних правопорушень (т.1 а.с.221-233).

Крім того, суду надано наступні докази:

1. По епізоду з потерпілою ОСОБА_6 :

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2021, згідно якого ОСОБА_6 заявила, що у квітні 2018 року ОСОБА_14 , перебуваючи в Івано-Франківську, під приводом здійснення купівлі іноземної валюти по занижених курсах, шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами (т.2 а.с.86);

- копія паспорта потерпілої ОСОБА_6 (т.2 а.с.87).

2. По епізоду з потерпілим ОСОБА_7 :

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2021, згідно якого ОСОБА_7 заявив, що у період з жовтня 2018 до січня 2019 ОСОБА_14 , перебуваючи у м.Івано-Франківську, під приводом ведення нібито спільної діяльності з реалізації харчових продуктів та обміну валют, шляхом обману заволоділа грошовими коштами у значних розмірах (т.2 а.с.61);

- протокол огляду предметів від 01.06.2021, згідно якого оглянуто скріни записів у електронному блокноті особистого телефону потерпілого ОСОБА_7 , які ним надані та у яких наявні відомості про суми переданих та отриманих ним грошових коштів із зазначенням дат, кількості мішків цукру, отриманого заробітку, будь-яких даних про те, кому саме давав кошти та отримував вказані записи не містять; на скріншоті нотатки з назвою « ОСОБА_14 валюта » наявні записи (у стовпчик) « В ОСОБА_14 ще 1000 тисяча доларів», «2000 злотих», «нове на 4000 тис доларів по 25 разом 100000», «25000 зиче ОСОБА_14 », «25000 маю додати», «50000 дав на», «4000 євро має віддати». Диск зі скріншотами записів визнано речовим доказом згідно постанови від 01.06.2021 та долучено до матеріалів кримінального провадження (т.2 а.с.62-66), досліджено безпосередньо у судовому засіданні;

- протокол огляду предметів від 18.04.2021, згідно якого оглянуто наданий потерпілим ОСОБА_7 оптичний диск з відеозаписом V_20180811_180140.mp4. Тривалість відеозапису становить 00:01:43 хв, складено стенограму розмови, оптичний диск визнано речовим доказом згідно постанови від 01.06.2021 та долучено до кримінального провадження (т.2 а.с.67-71), відеозапис переглянуто безпосередньо у судовому засіданні.

3. По епізоду з потерпілою ОСОБА_8 :

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.06.2021, згідно якого ОСОБА_8 заявила, що у період з 04 до 29 липня 2019 року ОСОБА_14 , перебуваючи у м.Івано-Франківськ, шляхом зловживання довірою, під приводом здійснення нею обміну валют по занижених, від офіційних курсах, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 у розмірі близько 400 000 грн, чим завдала майнової шкоди у великих розмірах (т.2 а.с.88);

- копія паспорта потерпілої ОСОБА_8 (т.2 а.с.89);

- протокол огляду предмета від 03.06.2021, згідно якого оглянуто аркуш паперу, добровільно наданий потерпілою ОСОБА_8 з власноручними записами, що визнаний речовим доказом згідно постанови від 03.06.2021, долучений до матеріалів справи та досліджений безпосередньо у судовому засіданні. Вказаний аркуш паперу містить записи (у стовпчик) з ймовірно датами (10.07, 11.07, 19.07, 26.07, 07.08), позначками валют ($, є, гр, фунт), цифрами та арифметичними діями. У правому стовпчику, крім цього, відображено ймовірно дати 18.07, 20.07, 24.07, 25.07, 27.07, 31.07, 3.08, 8.08, 17.08, 24.08, навпроти кожної вказано «200$», нижче у стовпчик вказано «23.07. є 2000х15=30000; гр.15000; $600х25,6=» (т.2 а.с.90-94).

4. По епізоду з потерпілою ОСОБА_9 :

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2021, згідно якого ОСОБА_9 повідомила, що у період з січня до лютого 2020 ОСОБА_14 шляхом обману та зловживання довірою під приводом ведення спільної діяльності з реалізації харчових продуктів та оформлення права власності на земельну ділянку заволоділа значними сумами грошових коштів (т.2 а.с.72);

- протокол огляду предметів, згідно якого оглянуто наданий потерпілою ОСОБА_9 оптичний диск з 4 аудіозаписами її розмов з ймовірно ОСОБА_14 тривалістю 20 хв, складено стенограму розмов. Як вбачається з початку розмови 2021-04-09 о 16:04:06, ОСОБА_14 каже: «Кажу, що записуєте, то записуйте», наступна фраза ОСОБА_14 «Записуйте, я правду говорю», що достеменно свідчить про здійснення ОСОБА_9 вказаного аудіозапису розмови з відома та дозволу обвинуваченої ОСОБА_14 , більше того, ОСОБА_14 ствердила під час розмови, що «у мене буває причепний, то напевне вони перекатують ту всю розмову», «мені не можна нічо ні по телефону», «телефони прослуховуються» За змістом бесіди потерпіла ОСОБА_9 неодноразово перепитувала, де документи і чому ОСОБА_14 їй їх не віддає: «Я Вам просто давала на іншу справу гроші, а Ви тепер говорите за якихось валютчиків, а де документи?», на що остання скаржилася про суд та погрози її життю, однак зазначила, що «того головного не було, а з тими другими не говорила», «вівторок - середа то будуть документи, Ви вже з ним поговорите на рахунок тих документів». Диск з аудіозаписами визнано речовим доказом згідно постанови від 01.06.2021 та долучено до кримінального провадження (т.2 а.с.73-76), аудіозаписи відтворено безпосередньо у судовому засіданні;

- лист виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №18/116-14/12в від 22.04.2021, згідно якого ОСОБА_14 з січня 2018 до 2021 Вовчинецькою сільською радою не передавалося у постійне/тимчасове користування жодної земельної ділянки на території с.Вовчинець. Рішенням сесії Вовчинецької сільської ради від 22.09.2015 ОСОБА_14 надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства приблизною площею 0,10 га у с.Вовчинець в урочищі «Гора». Оформлення документів із приватизації ОСОБА_14 не завершила. Дана земельна ділянка ОСОБА_14 передана в користування від її мами ОСОБА_57 рішенням сесії сільської ради від 22.09.2015 (т.2 а.с.77);

- протокол огляду предмета від 25.04.2021, згідно якого оглянуто наданий потерпілою ОСОБА_9 аркуш паперу з записами її підрахунків про суми коштів та дату їх передачі ОСОБА_14 . На аркуші паперу наявні наступні рукописні написи (у стовпчик): «2500$ - 09.01.20», «4220$ 10.01.20», «500$ 15.01.20», «7500$ 28.01.20», «4500$ 30.01.20», «2500$ 1.02.20», «1800$ 10.02.20» «Разом 23.520$». Далі вказано слово «Повернула» і аналогічно записи у стовпчик «5000 грн 10.01.20», «5000 грн 14.01.20», «5000 грн 16.01.20», «5000 грн 20.01.20», «5000 грн 5.02.20», «6000 грн 7.02.20», «1000$ 15.01.20», «500$ 10.02.20», «1000$ 31.01.20», «1700$ 3.02.20», «1000 грн 3.10.21», «Разом 31000 грн 4200$». Вказаний аркуш паперу визнано речовим доказом згідно постанови від 01.06.2021, долучено до матеріалів справи та оглянуто безпосередньо у судовому засіданні (т.2 а.с.78-83);

- оригінал банківської квитанції «ПриватБанк» про поповнення карти по номеру, від 10.11.2020 о 15:14:57 на суму 995 грн, комісія 5 грн, разом 1000 грн, отримувач: ОСОБА_9 , що виявлено і вилучено за результатами обшуку в житлі ОСОБА_14 , що згідно постанови від 26.05.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т.2 а.с.84-85).

5. По епізоду з потерпілим ОСОБА_10 :

- заява потерпілого ОСОБА_10 від 11.09.2020 про вчинення злочину ОСОБА_14 щодо нього, до заяви долучено 2 розписки ОСОБА_14 про отримання грошових коштів, а також диск із записом телефонних розмов (т.1 а.с.194-196);

- витяги з ЄРДР від 21.09.2020 та 19.04.2021 про реєстрацію кримінального провадження №120200900000000677 за фактом вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_10 (т.1 а.с.192-193);

- копію розписки від 13.11.2019, згідно якої ОСОБА_14 взяла у ОСОБА_10 2 562 442 грн і зобов`язується повернути до 31.12.2019 (т.1 а.с.197);

- копію розписки від 13.11.2019, згідно якої ОСОБА_14 взяла у ОСОБА_20 27 000 доларів США і зобов`язується повернути до 31.12.2019 (т.1 а.с.198);

- протокол огляду предметів від 20.04.2021, згідно якого оглянуто конверт, при відкритті якого виявлено DVD+R диск з аудіозаписом тривалістю 29 хв 53 сек, та аудіо записом тривалістю 1 год 04 хв 05 сек, що надано потерпілим ОСОБА_10 , зміст розмов відображено у стенограмах (т.1 а.с.199-204);

- диск з аудіозаписами телефонних розмов визнано речовим доказом згідно постанови від 25.05.2021, долучено до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.205-206), досліджено безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено;

- клопотання потерпілого ОСОБА_10 від 21.01.2021 (т.1 а.с.207-208), на підставі якого до матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування долучено власноручні записи ОСОБА_14 з розрахунком боргових зобов`язань (на 4 арк), однак суду такі власноручні записи не надавалися, а також диск із записом телефонної розмови від 30.12.2020;

- протокол огляду предметів від 16.04.2021, згідно якого оглянуто конверт, при відкритті якого виявлено DVD+RW диск з аудіозаписом тривалістю 22 хв 45 сек, наданий потерпілим ОСОБА_10 , зміст розмови відображено у стенограмі (т.1 а.с.209-212);

- диск з аудіозаписом телефонних розмов згідно постанови від 26.05.2021 визнано речовим доказом, долучено до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.с.213-214), досліджено безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено;

- протокол огляду предметів від 27.05.2021, згідно якого оглянуто документи з вільними взірцями підпису та почерку ОСОБА_14 , що надані потерпілим ОСОБА_10 , а також вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 , крім того, оглянуто 36 аркушів паперу з власноручними записами ОСОБА_14 про її версію подій з потерпілим ОСОБА_10 (т.1 а.с.234 -238).

- висновок експерта №199/200/825/21-28 від 09.04.2021, згідно якого рукописні тексти та підписи у розписці від імені ОСОБА_14 , датованій 13.11.2019, про те, що вона отримала у ОСОБА_20 грошові кошти у сумі 27000 США та у розписці від імені ОСОБА_14 , датованій 13.11.2019 про те, що вона отримала у ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 2562442 грн - виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.239-250);

- копії та оригінали 2 рукописних розписок ОСОБА_14 , датованих 13.11.2019, на ім`я ОСОБА_20 і ОСОБА_10 долучено до матеріалів кримінального провадження, розписки визнано речовими доказами згідно постанови від 27.05.2021 (т.2 а.с.1-3), оглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено;

- надані відповідно до заяви ОСОБА_10 копії 2 аркушів із записами від імені ОСОБА_14 з розрахунками, 53 аркуші з рукописними написами на них чисел, позначенням валют та словами «дав на транш», «віддали», достеменно ідентифікувати з яких передачу чи отримання ОСОБА_14 коштів неможливо (т.2 а.с.5-60).

Також суду надано протокол проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07.04.2021 №1616т/108/14 з стенограмою та оптичним носієм інформації DVD №2399т (т.2 а.с.183-202), аудіозаписи досліджено безпосередньо у судовому засіданні, невідповідності зі стенограмою не встановлено.

Відповідно до стенограм розмов, аудіозаписів та коментарів потерпілих, які підтвердили що на аудіозаписі зафіксовано їх розмови з обвинуваченою ОСОБА_14 , у більшості з цих розмов обвинувачена ОСОБА_14 наголошувала, що її телефон прослуховується, фактично вела монологи, повідомляючи про те, що потрапила у біду, розслідується кримінальна справа, всім давала заробляти, а тепер так заколотили, кинули її в машину, взяли розписку на три мільйони і її життя під загрозою. Але як тільки співрозмовник питав ОСОБА_14 , коли вона віддасть йому борг, обвинувачена тут же переходила на крик з ненормативною лексикою, не даючи говорити іншим, повторно наголошуючи, що телефон прослуховується і щоб думали, що говорять (розмова 09.03.2021 о 18 год 17 хв з потерпілою ОСОБА_6 , т.2 а.с.190; розмови 10.03.2021 о 07 год 45 хв, 19 год 35 хв, 19 год 41 хв з потерпілим ОСОБА_7 , т.2 а.с.193 -196; 11.03.2021 о 15 год 13 хв, о 15 год 30 хв, о 15 год 37 хв з потерпілою ОСОБА_8 , т.2 а.с.199-201). Також 09.03.2021 у розмові о 13 год 28 хв потерпіла ОСОБА_9 перепитувала ОСОБА_14 , коли буде результат за землю (т.2 а.с.189).

Суд звертає увагу, що за змістом вказаних розмов підтверджується наявність значного боргу обвинуваченої ОСОБА_14 перед потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак у жодній з цих розмов не звучало конкретного розміру отриманих ОСОБА_14 грошових коштів чи суми боргу, який потерпілі вимагали повернути.

Відповідно до протоколу проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 09.04.2021 №1645т/108/14/01 та додатку до нього - аналізу інформації у формі таблиці (т.2 а.с.222-227), наявна інформація з мобільного терміналу № НОМЕР_4 ( ОСОБА_14 у судовому засіданні підтвердила, що це її номер телефону): списки контактів, журнал викликів та інше. Записи на DVD-R №2384т, 2385т, що є додатком до протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 09.04.2021 (т.2 а.с.228) відсутні.

Як вбачається з вказаних протоколів, НСРД проведено з 17.02.2021 до 28.03.2021 на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 17.02.2021 №513т (т.3 а.с.18 ), що розтаємнена під час судового розгляду та відкриття якої здійснено у порядку ч.11 ст.290 КПК України, що підтверджено захисником ОСОБА_13 безпосередньо у судовому засіданні 19.06.2023.

За таких обставин сторона захисту клопотала про визнання протоколів НСРД від 07.04.2021, 09.04.2021 з додатками (стенограмою телефонних розмов, диском DVD-R №2399, диском DVD-R №2398т, DVD-R №2384т, 2385т, DVD-R №2386т, №2387т) недопустимими доказами як такими, що проведено на підставі ухвал слідчих суддів, які на стадії досудового розслідування стороні захисту для ознайомлення не надавалися (т.2 а.с.203-206).

З приводу даного клопотання суд вважає за необхідне звернути увагу сторони захисту, що відповідно до постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №331/1898/16-к, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД не є доказом у розумінні статей 84, 99 КПК, в ній не містяться відомості, які можуть бути використані як доказ. Водночас, така ухвала є процесуальною підставою для отримання доказу, а тому повинна бути надана стороні захисту для забезпечення принципу змагальності не пізніше, ніж під час розгляду справи у суді першої інстанції. Процесуальні підстави для проведення НСРД повинні бути враховані судом першої інстанції під час всебічної оцінки доказів, отриманих у результаті проведення НСРД.

Що стосується протоколу НСРД від 07.04.2021 з додатком - диском DVD-R №2398т та протоколу НСРД від 09.04.2021 з додатками - DVD-R №2386т, №2387т, вказаними у клопотанні сторони захисту, то такі стороною обвинувачення суду під час судового розгляду не надавалися.

Оцінюючи кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає наступне.

Стороною захисту подано клопотання про визнання недопустимими фактичних даних, джерелами яких є речові докази - диски з аудіозаписами телефонних розмов, надані потерпілим, а також похідні від них докази.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20.10.2011, оперативно-розшукова діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у ст.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»; проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами чи їх підрозділами, крім визначених у частині першій цієї статті, заборонено.

Фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні.

При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних. Подані будь-якою фізичною або юридичною особою речі або документи (фактичні дані) не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених у Конституції України, зокрема внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом.

Аналогічну правову позицію щодо визнання фактичних даних, отриманих у результаті здійснення особою цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, недопустимими доказами, вказано у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №661/4683/13-к.

Визнаватися допустимими і використовуватися як доказ у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі (постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №295/1781/19).

У даному кримінальному провадженні як докази стороною обвинувачення подано аудіо- та відеозаписи розмов обвинуваченої ОСОБА_14 з потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Суд звертає увагу, що вказані аудіовідеозаписи розмов проведено потерпілими ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ініціативно та цілеспрямовано.

Як вбачається зі змісту розмов, аудіозапис розмов ОСОБА_10 та відеозапис розмови ОСОБА_7 здійснено без відома та дозволу обвинуваченої, тобто, з порушенням прав і свобод ОСОБА_14 , отже, є недопустимими доказами відповідно до ст.86 КПК України, а похідні від них докази - недопустимими по принципу «плодів отруйного дерева» та не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень.

В той же час, аудіозапис розмов ОСОБА_14 і потерпілої ОСОБА_9 достеменно свідчить про здійснення ОСОБА_9 аудіозапису розмови з відома та дозволу обвинуваченої ОСОБА_14 («Кажу, що записуєте, то записуйте», «Записуйте, я правду говорю», «у мене буває причепний, то напевне вони перекатують ту всю розмову», «мені не можна нічо ні по телефону» «Телефони прослуховуються»), отже, права обвинуваченої ОСОБА_14 під час такої фіксації не порушено, а вказаний доказ, як і похідні від нього, є допустимими доказами у даному кримінальному провадженні.

Що стосується власноручних записів потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та записів потерпілого ОСОБА_7 у електронному блокноті телефона, які, за твердженням потерпілих, є датами та сумою переданих ними ОСОБА_14 коштів і відповідно розрахунком боргу обвинуваченої, то суд звертає увагу, що жодний з цих записів не містить розписки чи підпису ОСОБА_14 , яким би підтверджувалося, що дійсно вона такі кошти отримала.

Аналогічно подані докази не містять жодних даних про умови передачі і повернення коштів.

Суд звертає увагу, що наведені потерпілими фактичні обставини заволодіння їх коштами ОСОБА_14 (періоди, розмір переданих коштів та розмір повернутих коштів) значно відрізняються від фактичних обставин заволодіння такими коштами, які вказано в обвинувальному акті.

Так, потерпіла ОСОБА_6 ствердила суду, що передала ОСОБА_14 упродовж весни 2018 - осені 2019 року 380 000 грн (170 000 + 180 000 + 30 000), з яких ОСОБА_14 їй повернула лише 3500 доларів ще у 2018 році. В той же час, згідно обвинувального акта мова йде про одну передачу у квітні 2018 ОСОБА_6 . ОСОБА_14 коштів у сумі 180 000 грн, з яких ОСОБА_14 повернула ОСОБА_6 8500 грн. При цьому потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов до ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 171 500 грн, що відповідає розміру шкоди, вказаному в обвинувальному акті. Суд вкотре наголошує, що будь-які підтверджуючі документи з даного приводу відсутні, а покази потерпілої ОСОБА_6 є фактично єдиним доказом сторони обвинувачення на підтвердження шахрайського заволодіння ОСОБА_14 її коштами.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ствердили, що здійснювали неодноразову передачу коштів обвинуваченій ОСОБА_14 для обміну нею валюти по курсах, значно нижчих діючих на той час (навіть по 10-15 грн за долар при курсі 24-25 грн чи 15-20 грн за євро), тобто під приводом зобов`язання, яке обвинувачена достеменно не могла виконати. Неможливість та нелогічність виконання такого зобов`язання є очевидною для будь-якої особи, що діє з елементарною обачністю.

Здійснення операцій з обміну валют є ліцензійною діяльністю суб`єктів господарювання, а дані щодо обмінного курсу є публічними.

З аудіозаписів НСРД не вбачається жодних пояснень, яким чином, з якою метою, у якому розмірі здійснено передачу коштів потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , цими аудіозаписами підтвержується, що потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запитували ОСОБА_14 про повернення останньою їм боргу. При цьому потерпіла ОСОБА_6 і ОСОБА_8 під час допиту у судовому засіданні вказали, що до поліції не зверталися.

Фактично обвинувачення у частині шахрайського заволодіння ОСОБА_14 коштами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дій грунтується лише на показах потерпілих та власних записах потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Установити, чи дійсно потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 передавалися обвинуваченій кошти, а у разі, якщо така передача коштів дійсно здійснювалася, то коли, за яких умов і у якому розмірі, під час судового розгляду за відсутності належних письмових підтверджуючих документів виявилося неможливим.

Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише у тому випадку, коли вина особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину (постанови Верховного Суду від 15.11.2018 (провадження №51-2617км18), 06.12.2018 (провадження №51-4558км18), 03.10.2019 (провадження №51-757км19), 10.10.2019 (провадження №51-9577км18), 10.09.2019 (провадження №51-10556км18) та інші).

Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Суд, оцінивши у сукупності всі докази, досліджені у судовому засіданні, врахувавши, що всі можливості збирання додаткових доказів вичерпано, а також положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини за ст.17 КПК України, вважає, що обвинувачену ОСОБА_14 слід виправдати у пред`явленому обвинуваченні за епізодами шахрайства з потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа, а у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі ч.2 ст.129 КК України - відмовити за недоведеністю.

Стосовно інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_14 епізоду шахрайства з потерпілою ОСОБА_9 , то суд звертає увагу що згідно обвинувального акта обвинуваченій інкримінується також заволодіння шляхом шахрайства у період з 09 до 15 січня 2020 року грошовими кошти потерпілої ОСОБА_9 в загальній сумі 7220 доларів США, частину яких у еквіваленті 5500 доларів США ОСОБА_14 повернула ОСОБА_9 упродовж січня-лютого 2020 року.

Однак з показів потерпілої ОСОБА_9 , наданих у судовому засіданні, вбачається, що вона з 09 до 15.01.2020 передала обвинуваченій на закупівлю товарів 3000 доларів США і 4220 грн, а ОСОБА_14 менш ніж через місяць повернула їй 4200 доларів і 32000 грн (15.01.2020 - 1000 доларів, 10.02.2020 - 500 доларів, 31.01.2020 - 1000 доларів, 03.02.2020 - 1700 доларів, 10.03.2021 - 1000 грн + 31 000 грн за цукор), тобто повернула їй на 1200 доларів і 27800 грн більше, ніж отримала. Отже, передані ОСОБА_9 обвинуваченій у цей період кошти під приводом спільної реалізації товарів повернуто потерпілій, у тому числі з прибутком.

Таким чином, твердження сторони обвинувачення про заволодіння ОСОБА_14 1720 доларів США потерпілої ОСОБА_9 під приводом спільного продажу товару спростовано під час судового розгляду. Однак вказану обставину суд розцінює як спосіб входження обвинуваченої ОСОБА_14 у довіру потерпілої ОСОБА_9 .

В той же час, з сукупності наведених вище доказів, у тому числі протоколу НСРД та аудіозапису розмов з ОСОБА_14 , наданих потерпілою ОСОБА_9 , вбачається існування домовленостей між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 щодо оформлення та передачі потерпілій документів на земельну ділянку у с.Вовчинець, а також передачу у зв`язку з цим потерпілою ОСОБА_9 коштів обвинуваченій ОСОБА_14 . Суд звертає увагу, що така передача коштів здійснювалася ОСОБА_9 з логічним обгрунтуванням та упродовж незначного проміжку часу - з 28 січня до 10 лютого 2020 року та була припинена ОСОБА_9 внаслідок невиконання обвинуваченою домовленостей. Таким чином обвинуваченою ОСОБА_14 завдано потерпілій ОСОБА_15 майнову шкоду у великих розмірах - у сумі 16300 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземної валюти, установленого НБУ на 10.02.2020, становить 399 953,1 грн.

Що стосується епізоду вчинення шахрайських дій щодо потерпілого ОСОБА_10 , то згідно обвинувального акта обвинуваченій ОСОБА_14 інкримінується заволодіння шляхом зловживання довірою у період з 09.08.2018 до 19.02.2019 грошовими коштами ОСОБА_10 у загальній сумі 3 296 461, 3 грн (2 562 442 грн та 27000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземної валюти, установленого НБУ на 19.02.2019, становить 734019,3 грн).

Однак, як вбачається з поданих суду власноручних розписок ОСОБА_14 , остання отримала від ОСОБА_10 2 562 442 грн, а 27 000 доларів США ОСОБА_14 отримала у ОСОБА_20 . З показів свідка ОСОБА_20 вбачається, що ОСОБА_10 без його відома передав ОСОБА_14 належні йому 24000 - 25000 доларів США, а з урахуванням прибутку мало бути повернуто 27 000 доларів США, тому розписка була написана на ту суму, яку обіцяно повернути. Потерпілий ОСОБА_10 ствердив, що без відома ОСОБА_20 взяв його гроші у розмірі 27000 доларів, які у подальшому передав ОСОБА_14 .

За таких обставин під час судового розгляду установлено, що розмір шкоди, завданої неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_14 потерпілому ОСОБА_10 становить 2 562 442 грн та є особливо великим розміром майнової шкоди.

Стосовно заволодіння ОСОБА_14 коштами у розмірі 27000 доларів США, то, як встановлено судом, вказані кошти ОСОБА_10 не належали, а їх він без відома ОСОБА_20 взяв у останнього і передав ОСОБА_14 , а тому питання повернення цих коштів згідно розписки, долученої до матеріалів кримінального провадження, слід вирішувати виключно за ініціативою ОСОБА_20 .

Дослідивши кожен доказ з точки зору належності та допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих їх кримінальних правопорушень за епізодами з потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з урахуванням установлених під час судового розгляду обставин знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії з урахуванням вимог ч.2 та ч.3 ст.4 КК України згідно закону, що діяв на час вчинення цього діяння (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) - за ч. 4 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), у особливо великих розмірах (епізод з потерпілим ОСОБА_10 ) та за ч.3 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), повторно, у великих розмірах (епізод з потерпілою ОСОБА_9 ).

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким та тяжким злочинами, дані про особу винної, її вік, стан здоров`я, майновий стан, а також те, що обвинувачена ОСОБА_14 має середню освіту, не працює, не одружена, неповнолітніх дітей нема, згідно ст.89 КК України раніше не судима, в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» не зверталась, амбулаторну допомогу не отримує, згідно довідки КНП «ПНЦ ІФ ОР» вперше встановлено діагноз 06.05.1996 «Розлад психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності», 19.08.2003 припинено нагляд у зв`язку зі зміною місця проживання (т.2 а.с.229-247); відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

З досудової доповіді про обвинувачену вбачається, що беручи до уваги отриману інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої ОСОБА_14 , її спосіб життя, історію правопорушень, середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та аналогічний рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, Івано-Франківський МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_14 без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб (т.1 а.с. 74-77).

З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченій покарання за ч.2 ст.190 КК України - позбавлення волі на строк 1 рік, за ч.3 ст.190 КК України - позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.4 ст.190 КК України - позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, остаточно призначивши покарання обвинуваченій шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, позицію потерпілих, які просили суворо покарати обвинувачену та задовольнити заявлені цивільні позови, позицію обвинуваченої, що ствердила про свою невинуватість, та її захисника, що просив визнати обвинувачену невинуватою і виправдати її за даним обвинуваченням у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів, суд вважає, що обвинувачену ОСОБА_14 слід визнати невинуватою у пред`явленому за ч.2 ст.190 та ч.3 ст.190 (епізоди з потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) КК України обвинуваченні, а за ч.4 ст.190, ч.3 ст.190 (епізод з потерпілою ОСОБА_9 ) КК України винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження поза розумним сумнівом з урахуванням установлених під час судового розгляду фактичних обставин. За наведених обставин суд вважає за неможливе виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та за доцільне призначення обвинуваченій покарання у межах санкцій інкримінованих їй кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі та застосування додаткового покарання - конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_10 заявлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_14 про стягнення 3 296 461,3 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Як встановлено за результатами судового розгляду та підтверджено наведеними вище доказами, обвинувачена ОСОБА_14 незаконно заволоділа шляхом зловживання довірою грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 у розмірі 2 562 442 грн, а тому вказану суму слід стягнути з обвинуваченої у користь потерпілого ОСОБА_10 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Вимога потерпілого ОСОБА_10 про стягнення у його користь 734019,3 грн (еквівалент 27000 доларів США згідно офіційного курсу гривні щодо іноземної валюти, установленого НБУ на 19.02.2019, згідно розписки ОСОБА_14 від 13.11.2019 на ім`я ОСОБА_20 ) є безпідставною, оскільки вказані кошти належали не ОСОБА_10 , а ОСОБА_20 .

Стосовно вимоги потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що внаслідок злочину ОСОБА_14 . ОСОБА_10 було заподіяно моральну шкоду, що полягала у душевних стражданнях, хвилюванні та порушенні нормального способу життя через позбавлення можливості користуватися власним майном - грошовими коштами. Однак, серед іншого, суд звертає увагу на віктимну поведінку ОСОБА_10 , що, будучи працівником обмінного пункту, знаючи умови здійснення фінансових операцій з обміну валют, намагався обійти закон, здійснюючи систематичну підприємницьку діяльність з торгівлі товаром та обміну валют з метою отримання прибутку без реєстрації як суб`єкта господарювання, отримання необхідної ліцензії та відповідно ухилення від сплати обов`язкових податків та зборів. При цьому ОСОБА_10 для отримання у неправомірний спосіб прибутку залучив не тільки власні кошти, а й позичені у друзів/родичів/знайомих, таким чином передавши обвинуваченій ОСОБА_14 упродовж значного проміжку часу грошові кошти у особливо великих розмірах. За таких обставин, враховуючи принципи розумності та доцільності, майновий стан як потерпілого, так і обвинуваченої, суд вважає достатнім стягнути з обвинуваченої у користь потерпілого 20 000 грн на відшкодування отриманої ним моральної шкоди.

Потерпілою ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, у розмірі 442 156, 74 грн. Однак за результатами судового розгляду відповідно до наведених вище доказів установлено, що розмір спричиненої ОСОБА_14 матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_9 становить 399 953,1 грн , а тому цивільний позов слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_14 у користь ОСОБА_9 вказану суму коштів на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Процесуальні витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченої. Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. На стадії судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 4, 84-87, 89, 91-94, 100, 124, 129, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_14 визнати невинуватою у пред`явленому за ч.2 ст.190 та ч.3 ст.190 (епізоди з потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) КК України обвинуваченні (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) та виправдати її за ч.2 ст.190 та за ч.3 ст.190 (епізоди з потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

ОСОБА_14 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.190 (епізод з потерпілою ОСОБА_9 ) КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018), та призначити їй покарання:

за ч.4 ст.190 КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) - позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією усього майна;

за ч.3 ст.190 КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) - позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_14 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією усього майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_14 обчислювати з моменту її фактичного затримання для виконання даного вироку.

У задоволенні цивільних позовів ОСОБА_6 до ОСОБА_14 , ОСОБА_7 до ОСОБА_14 , ОСОБА_8 до ОСОБА_14 (т.1 а.с.21-23) - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_14 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 у користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 (два мільйони п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста сорок дві) грн на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди і 20000 (двадцять тисяч) грн на відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди. У решті вимог цивільного позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_14 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , у користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_5 - 399 953,1 грн (триста дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три гривні десять копійок) на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди. У решті вимог цивільного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_14 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA678201720313221001201009135 в Держказначейська Служба України, м.Київ, код ЄРДПОУ: 02883096 (Івано-Франківське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України) - 7550,84 грн процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи №199/200/825/21-28 (т.1 а.с.239).

Речові докази: оптичні носії інформації згідно постанов від 25.05.2021, 26.05.2021, 01.06.2021 (т.1 а.с.205-206, 213-214, т.2 а.с.65-66, 70-71, 75-76), наданий ОСОБА_9 аркуш паперу з записами згідно постанови від 01.06.2021 (т.2 а.с.79, 83), квитанцію про поповнення картки згідно постанови від 26.05.2021 (т.2 а.с. 84-85), наданий ОСОБА_8 аркуш паперу з записами згідно постанови від 03.06.2021 (т.2 а.с.93-94) - зберігати при матеріалах справи, згідно постанови від 27.05.2021 (т.2 а.с.3-4) оригінал розписки ОСОБА_14 на імя ОСОБА_10 - зберігати при матеріалах справи, оригінал розписки на ім`я ОСОБА_20 - у разі звернення ОСОБА_20 повернути останньому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_1