Рішення

від 14.08.2023 по справі 523/11674/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11674/22

Провадження №2/523/803/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2023 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» (адреса: 65069, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 172) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,

Установив

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини. Так позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя української мови та літератури в ДП «УДЦ «Молода гвардія».

Наказом № 114/к/тр від 15 серпня 2022 року «Про звільнення працівників середньої загальноосвітньої школи, ДП «УДЦ «Молода гвардія» ОСОБА_1 було звільнено 22 серпня 2022 року, керуючись: Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтею 24 Закону України «Про відпустки», наказом виконуючого обов`язки генерального директора ДП «УДЦ «Молода гвардія» від 10.08.2022 року № 39/2022-ОД «Про звільнення працівників ДП «УДЦ «Молода гвардія», пунктом 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України щодо неможливості забезпечення працівників роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов роботодавця внаслідок бойових дій та неможливістю переведення працівників на іншу роботу, статтею 44 Кодексу законів про працю України, частиною четвертою та сьомою статті 49-2 Кодексу законів про працю України.

Позивачка вважає своє звільнення незаконним з огляду на наступне.

З 19.07.2022 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, яким частину першу статі 41 КЗпП України (додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця) доповнено пунктом 6 такого змісту:

"6) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій".

Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що звільнення працівника за цією додатковою підставою вважатиметься законним, у разі одночасного дотримання усіх обов`язкових умов, а саме:

1) неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка є обґрунтованою.

При цьому, як вважає позивачка, є певні нюанси припинення трудових відносин на цій підставі, зокрема:

- розірвання договору проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 4 ст. 41 КЗпП України);

- розірвання трудового договору допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (абз. 10 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України);

- працівник, з яким розірвано трудовий, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації (ч. 1 ст. 42-1 КЗпП України);

- при припиненні трудового договору, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП України).

Більш того, вивільнення працівників відповідно до пункту б частини першої статті 41 КЗпП України здійснюється в такому порядку:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 10 календарних днів;

не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого вивільнення працівників первинним, профспілковим, організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення;

у разі, якщо вивільнення працівників є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом п`яти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

2) відсутність роботи безпосередньо пов`язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця;

Верховний Суд у постанові від 17.01.2019 № 708/254/18 зазначив, що згідно з положеннями статті 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Верховний Суд дійшов висновку, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами статті 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

3) повне знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця є наслідком бойових дій.

Відтак, 11.08.2022 р. відділом кадрів ДП «УДЦ «Молода гвардія» ОСОБА_1 було вручено попередження щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, у зв`язку з чим 15.08.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до Генерального директора ДП «УДЦ «Молода гвардія» із заявою про ознайомлення з матеріалами, які засвідчують факт знищення майна роботодавця та надання відповідних документів.

Між тим, враховуючи, що звільнення було передбачено для 19 працівників структурного підрозділу ДП «УДЦ «Молода гвардія», який здійснює забезпечення важливого напряму освітньо-виховної діяльності, на ім`я Генерального директора було направлено колективне звернення (зареєстроване роботодавцем 26.08.2022 р.) із проханням надати роз`яснення щодо причин масового звільнення, замість реалізації заходів щодо збереження державного закладу. Наразі відповіді на колективне звернення роботодавцем надано не було.

Водночас, пряма вимога ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами (якими підтверджуються причини звільнення), була проігнорована роботодавцем, адже не було надано будь-якої інформації на підтвердження зв`язку «відсутності роботи» саме з «повним знищенням (відсутністю) майна роботодавця / одночасно виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва», в тому числі не було надано таких документів, як: матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт відсутності умов чи знищення майна.

Саме цей перелік документів є належним підтвердженням факту повного знищення/відсутності умов чи майна, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.01.2019 р. № 708/254/18 (який підлягає врахуванню в силу ч.4 ст. 263 ЦК України), а також роз`яснення Управління Держпраці в Житомирській області, опубліковане 21.07.2022 р. на його офіційному веб-порталі.

Крім того, однією із обов`язкових умов застосування п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП, є безпосередній зв`язок повного знищення (відсутності) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця саме з бойовими діями.

Постановою КМУ від 16.04.2022 р. № 457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" визначено, що перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Міністерством, з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Так, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 (у редакції наказу від 17.08.2022 р. № 188) було затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 серпня 2022 року.

Отож, попереджаючи 11.08.2022 р. ОСОБА_1 про її звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, датуючи наказ про звільнення 15-м серпням та фактично звільняючи її 22.08.2022 p., роботодавець повинен був встановити факт проведення бойових дій.

При цьому, територіальні громади Одеської області взагалі не містяться у вказаному Переліку, а тому м. Одеса, де зареєстрований та фактично знаходиться роботодавець, не є територією, на якій ведуться бойові дії. Більш того, території м. Одеси не мають статусу «в тимчасовій окупації» та «оточені (заблоковані)».

Наведене свідчить про відсутність безпосереднього зв`язку між повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця саме з бойовими діями, а, відтак - про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, враховуючи, що роботодавцем навіть не було обгрунтовано (не надано документів) будь-яких інших причин такого «знищення» чи «відсутності».

Окрім того, ОСОБА_1 (разом з іншими звільненими працівниками) не було доведено до відома підсумки консультацій роботодавця з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень, які є обов`язковими під час масового звільнення в силу ст. 49-2 КЗпП.

На підставі викладеного, позивачка просить:

1.Поновити ОСОБА_1 на роботі за посадою вчителя української мови та літератури в ДП «УДЦ «Молода гвардія» шляхом скасування наказу № 114/к/тр від 15 серпня 2022 року «Про звільнення працівників середньої загальноосвітньої школи», ДП «УДЦ «Молода гвардія».

2.Стягнути з Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 33636307) на користь ОСОБА_1 заробітну плату у формі середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22 серпня 2022 року до дня поновлення на роботі.

Представник позивача - адвокат Камочкіна А. Ю. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, та просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивачки. (а.с. 143).

Представник відповідача в судове засідання не прибув та про розгляд справи обізнаний належним чином (а.с. 146). Матеріали справи містять відзив на позовну заяву. (а.с. 49-51).

ДП «УДЦ «Молода гвардія» позовні вимоги не визнало у повному обсязі та надало відзив наступного змісту.

Відповідно до п.2.1. Статуту ДП «УДЦ «Молода Гвардія» підприємство створено з метою організації оздоровлення та відпочинку дітей. Пунктом 2.2. зазначено, що предметом діяльності Підприємства є оздоровлення, навчання, лікування та організація відпочинку дітей та молоді.

Відповідно до п.4.2. Статуту майно підприємства належить до державної власності, яке знаходиться в господарському віданні підприємства.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та встановлення воєнного стану з 24.02.2022 дитячий центр не функціонує за основним видом діяльності та не надає послуги оздоровлення та відпочинку дітям.

ДП «УДЦ «Молода Гвардія» подало звітність до Державної служби статистики України за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2022 року, де зазначило, що підприємство «тимчасово призупинило економічну діяльність через економічні чинники».

Згідно наказу №36/2022-0д від 27.05.2022 підприємство перебувало у простої з 01.06.2022 по 22.08.2022.

Відповідно до ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У зв`язку із тим, що дитячий центр не функціонував для організації проживання та навчання дітей, 31.05.2022 підприємством закриті та передані під охорону приміщення ДП «УДЦ «Молода Гвардія»», а саме: приміщення середньої загальноосвітньої школи, табору «Прибережний», медично-санітарної частини, кіноконцертного комплексу, будинку творчості, складів №1, №2, відділу матеріально-технічного забезпечення, ангару.

Отже, відсутність організаційних та технічних умов для роботи на підприємстві була наявна та саме це стало підставою для звільнення працівників за неможливості забезпечити їх роботою.

Окрім того, представник відповідача посилається на те, що на території міста Одеси не відбуваються прямі сухопутні бойові дії із військами Російської Федерації. Однак, місто та наближені райони неодноразово піддавались бомбардуванням. Місто постійно знаходиться під загрозою нападу зі сторони моря, про що неодноразово населення міста Одеси повідомлялось через засоби масової інформації. Для забезпечення оборони міста зі сторони моря військовими підрозділами України були заміновані пляжі та на узбережжі моря розташовані оборонні споруди, військова техніка та самі військові. Приміщення середньої загальноосвітньої школи та табору «Прибережний» розміщені безпосередньо в пляжній зоні міста Одеси. Перебування там працівників підприємства є небезпечним для їх життя та здоров`я. Також, це свідчить про неможливість використання цих приміщень для організації перебування там дітей.

Під час звільнення позивачки підприємством дотримані всі норми трудового законодавства, а також дане звільнення не було масовим, оскільки штат підприємства 506 осіб.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя української мови та літератури ДП «УДЦ «Молода гвардія».

Наказом № 114/к/тр від 15 серпня 2022 року «Про звільнення працівників середньої загальноосвітньої школи, ДП «УДЦ «Молода гвардія» ОСОБА_1 було звільнено 22 серпня 2022 року, керуючись: Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтею 24 Закону України «Про відпустки», наказом виконуючого обов`язки генерального директора ДП «УДЦ «Молода гвардія» від 10.08.2022 року № 39/2022-ОД «Про звільнення працівників ДП «УДЦ «Молода гвардія», пунктом 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України щодо неможливості забезпечення працівників роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов роботодавця внаслідок бойових дій та неможливістю переведення працівників на іншу роботу, статтею 44 Кодексу законів про працю України, частиною четвертою та сьомою статті 49-2 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗПП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках: неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв`язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

Отже підставою для розірвання трудового договору за вищевказаною нормою законодавства є наявність є по-перше: знищення (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця, а по-друге: наявність бойових дій.

До матеріалів справи представник відповідача в якості доказів знищення (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця надав наступні докази.

-Копію інформаційних повідомлень про зупинення економічної діяльності підприємства за ІІ-ІV квартал 2022р.;

-Акт прийому під охорону будівель і складських приміщень ДП «УДЦ Молода гвардія» від 31.05.2022р., з якого убачаться, що приміщення середньої загальноосвітньої школи, табору «Прибережний», медично-санітарної частини, кіноконцертного комплексу, будинку творчості, складів №1,№2, відділу матеріально-технічного забезпечення, ангару - закрити та опечатані;

-Копію наказу №36/2022-ОД від 27.05.2022р. про оголошення простою і зупинення діяльності з 01.06.2022р. по 22.08.2022р.

-Листів до Одеської районної військової адміністрації.

Так, ч. 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи у сукупності надані докази, суд вважає, що зі сторони відповідача не надано достатніх і достовірних доказів того, що на підприємстві знищенні (відсутні) виробничі, організаційні та технічні умови, засобу виробництва або майно.

Посилання представника відповідача на неможливість здійснення діяльності у зв`язку з наявністю військового стану, а також тимчасового перебування військовослужбовців на узбережжі не є належними та допустимими доказами знищення майна, засобів виробництва.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно з вимогами статті 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру. Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо (постанова від 17.01.2019 № 708/254/18).

Суд погоджується з доводами сторони відповідача, що відображені в відзиві на позовну заяву, що наявність військового стану, відсутність направлення дітей на оздоровлення до ДП «УДЦ Молода гвардія» суттєво вплинули на організацію роботи закладу, що вимагає застосування організаційно-розпорядчих дій, але й норми чинного законодавства дозволяють це зробити, а саме застосовуючи саме п. 1 ст. 40 КЗПП України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у керівництва ДП «УДЦ Молода гвардія» були відсутні правові для звільнення позивачки на підставі ч. 6 ст. 41 КЗпП України, а тому наказ № 114/к/тр від 15 серпня 2022 року «Про звільнення працівників середньої загальноосвітньої школи, ДП «УДЦ «Молода гвардія» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади вчителя української мови та літератури в ДП «УДЦ «Молода гвардія» є неправомірним.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗПП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

На підставі викладеного, суд вважає, що необхідно:

- Визнати неправомірним звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади вчителя української мови та літератури в ДП «УДЦ «Молода гвардія» на підставі наказу № 114/к/тр від 15 серпня 2022 року «Про звільнення працівників середньої загальноосвітньої школи, ДП «УДЦ «Молода гвардія».

- Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді секретаря школи ДП «УДЦ «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172), а також в цій частині рішенні допустити негайне виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗПП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розрахунок середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Для розрахунку середньоденної заробітної плати слід встановити два календаріні місяці, які передували місяцю, в якому було звільнено позивачку та встановити яка була заробіна плата за ці два місяці.

Оскільки звільнення відбулось 22 серпня 2022 року, то для розрахунку беремо червень та липень 2022 року, протягом яких ОСОБА_1 отримала наступні розміри заробітної плати:

- червень 2022 року - 6752 грн. 69 коп.

- липень 2022 року - 0 грн.

Сумарний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період червень-липень 2022 року складає 6752 грн. 69 коп. Загальна кількість робочих днів за зазначені місяці - 43

Середньоденний заробітна плата становить суму у розмірі (6752 грн. 69 коп.)/(43) = 157 гривень 04 копійок.

З дати звільнення позивачки сплинув 255 робочий день (на дату винесення рішення), а тому сума середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу становить 255*157 гривень 04 копійок = 40025 гривен 20 копійок.

У зв`язку з чим, необхідно:

- Стягнути з Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40025 гривен 20 копійок.

- Державному підприємству «Український дитячий центр «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172) з суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 40025 гривен 20 копійок утримати та перерахувати ЄСВ та військовий збір.

Враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача на користь Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» (адреса: 65069, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 172) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати - задовольнити.

Визнати неправомірним звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади вчителя української мови та літератури в ДП «УДЦ «Молода гвардія» на підставі наказу № 114/к/тр від 15 серпня 2022 року «Про звільнення працівників середньої загальноосвітньої школи, ДП «УДЦ «Молода гвардія».

Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді секретаря школи ДП «УДЦ «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172), а також в цій частині рішенні допустити негайне виконання рішення.

Зобов`язати Державне підприємство «Український дитячий центр «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172) внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про поновлення на посаді вчителя української мови та літератури в ДП «УДЦ «Молода гвардія» із скасуванням попереднього запису про звільнення на підставі наказу № 114/к/тр від 15 серпня 2022 року.

Стягнути з Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40025 гривен 20 копійок.

Державному підприємству «Український дитячий центр «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172) з суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 40025 гривен 20 копійок утримати та перерахувати ЄСВ та військовий збір.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді вчителя української мови та літератури в ДП «УДЦ «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172).

Стягнути з Державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» (код ЄДРПОУ №33636307 м. Одеса, вул. Миколаївська дорога б. 172) на користь Держави судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2023 року.

Суддя