Ухвала

від 23.08.2023 по справі 363/4466/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"23" серпня 2023 р. Справа № 363/4466/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій позивач просить визнати за нею право власності на дві земельні ділянки: розміром 0,3403 га (кадастровий номер 3221889000:18:031:0933); розміром 0,2486 га (кадастровий номер 3221889000:18:048:0947), які розташовані на території Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 ЦПК України документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Перевіривши позовну заяву, судом встановлено її невідповідність вказаним вище вимогам до позовної заяви, оскільки вона не містить ціни позову, яка відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України, визначається вартістю майна у позовах про визнання права власності на майно. Визначення ціни позову це обов`язок, а не право позивача.

Як убачається із позовної заяви та з позовних вимог, предметом спору є об`єкти нерухомого майна земельні ділянки, при цьому звертаючись до суду, позивачем не зазначено ціну позову, не здійснено оцінку вартості вказаного об`єкту нерухомого майна, при цьому сплачено судовий збір в мінімальному розмірі 1073,60 гривень, без урахування вартості майна.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що позовна заява не містить ціну позову, відсутні докази щодо оцінки майна, неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про визнання права власності на нерухоме майно.

У відповідності до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Вартість нерухомого майна визначається суб`єктами оціночної діяльності, які отримали дозвіл на її здійснення в установленому законом порядку.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Отже, на підставі викладеного, позивачу необхідно здійснити оцінку вартості майна та вказану оцінку надати суду, сплативши судовий збір з урахуванням вартості оцінки майна або сплатити максимальний розмір судового збору, який повинен відповідати сумі вимог.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції з усунутими недоліками, про які зазначено вище по тексту ухвали, та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач