Рішення

від 29.04.2024 по справі 363/4466/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.04.2024 Справа № 363/4466/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, про визнання права власності на земельні ділянки, в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2023 до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просить визнати за нею право власності на дві земельні ділянки: розміром 0,3403 га., кадастровий номер 3221889000:18:031:0933 розміром 0,2486 га., кадастровий номер 3221889000:18:048:0947, які розташовані на території Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту, засвідченого Ясногородською сільською радою, Київської області, Вишгородського району, усе майно що належало ОСОБА_2 на час її смерті, передається у спадок ОСОБА_1 . Відповідно до статті 1270 ЦК України, у передбачений законом шестимісячний термін, ОСОБА_1 звернулась у Вишгородську району державну нотаріальну контору Київської області, із заявою про прийняття спадщини, та на підставі її заяви, Вишгородською районною державною нотаріальною конторою Київської області було заведено спадкову справу №51/2011. До спадкового майна, з поміж іншого, належать дві земельні ділянки: розміром 0,3403 га., кадастровий номер 3221889000:18:031:0933 та розміром 0,2486 га., кадастровий номер 3221889000:18:048:0947, які розташовані на території Ясногородської сільської ради, Вишгородського району, Київської області. 06.03.2023 Вишгородська районна державна нотаріальна контора Київської області винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину на дві земельні ділянки, оскільки оригінали документів, що підтверджують право власності померлої ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки, відсутні. Позивачу роз`яснено процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №0000397552023 від 06.03.2023, право власності на земельну ділянку розміром 0,3403 га., кадастровий номер 3221889000:18:031:0933, що розташована в Київській області, Вишгородського району Ясногородської сільської ради, зареєстровано за ОСОБА_2 , підставою набуття права власності Рішення органу виконавчої в розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації Київської області 22.10.2009, №1634. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №0000397502023 від 06.03.2023, право власності на земельну ділянку розміром 0,2486 га., кадастровий номер 3221889000:18:048:0947, що розташована Київська область, Вишгородський район Ясногородська сільська рада, зареєстровано за ОСОБА_2 , підставою набуття права власності Рішення органу виконавчої влади розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації Вишгородська районна державна адміністрація Київської області 22.10.2009, №1634. Оскільки втрата оригіналів документів на нерухоме майно (земельну ділянку), тягне за собою скасування або втрату права власності на таке майно, як наслідок ОСОБА_1 є належним спадкоємцем за заповітом зазначених вище земельних ділянок, а тому звернулися до суду з вказаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023, для розгляду зазначеного позову визначено головуючого суддю Лукач О.П.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу для усунення недоліків, про які зазначено у вказаному судовому рішенні.

14.09.2023, засобами поштового зв`язку, до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено позовну заяву у новій редакції, згідно якої позовні вимоги і їх обґрунтування не змінилися, а також додано копію позову для відповідача та долучено клопотання про витребування копії спадкової справи.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 09.11.2023 о 10:00.

Крім цього, вказаним судовим рішення, за клопотання позивача, у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано: у Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірену копію спадкової справи №51/2011, що була заведена після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані матеріали надійшли до суду 13.10.2023.

На стадії підготовчого провадження брала участь позивач ОСОБА_1 . Представник відповідача не з`явився, при цьому надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Димерської селищної ради на підставі наявних в матеріалах справи доказів, не зазначивши свою позиції щодо позову, правом подати відзив на позовну заяву не скористалися.

Ухвалою суду від 29.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 29.04.2024 о 10:00.

29.04.2024 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У призначенесудове засідання учасники провадження не з`явились.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності сторін, суд враховує наявність у матеріалах справи клопотань/заяв позивача та представника відповідача, а також положення статті 223 ЦПК України.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої

статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років, померла ОСОБА_2 , про що 05.08.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського району Київської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №9 (а.с.113).

Як убачаєтьсяіз матеріалівспадкової справи№51/2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1932 року народження, 28.01.2011 ОСОБА_1 звернулася до Вишгородської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 (а.с.112).

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №25983166 від 28.01.2011, Вишгородською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №50657257 у спадковому реєстрі, №51 у нотаріуса, щодо спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.125).

Так, 02.07.2010 ОСОБА_2 складено заповіт, що був посвідчений секретарем виконавчого комітету Ясногородської сільської ради Антоненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №24, згідно якого, ОСОБА_2 , на випадок своєї смерті, зробила таке розпорядження: належний їй житловий будинок в АДРЕСА_1 , та все майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і взагалі все те, що їй належатиме на день її смерті і на, що вона за законом матиме право, державні акти на земельні ділянки: ЯЛ №101164, ЯЛ №101046 від 07.07.2010, заповіла ОСОБА_1 (а.с.115).

Згідно довідкивід 14.12.2011за №512виданої секретаремЯсногородської сільськоїради ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на моментсмерті булазареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 , крім неї за вказаною адресою був зареєстрований її чоловік. Заповіт від імені ОСОБА_2 , Ясногородською сільською радою Вишгородського району Київської області посвідчувався 02.07.2020, реєстраційний №24. На день смерті заповідача ОСОБА_2 , заповіт не змінено і не скасовано (а.с.114).

Так, як убачається із копії паспорта особи, позивач ОСОБА_1 з 15.03.1990 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23-25).

Також, у матеріалах спадкової справи №51/2011 міститься копія заяви ОСОБА_1 від 08.05.2015 до державного нотаріуса у спадковій справі №477/2013, згідно якої, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , 1933 року народження, останнє місце проживання якого було зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_1 . На день його смерті залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок за його зареєстрованою адресою проживання та грошові внески з відповідними відсотками та компенсаційними нарахування, що належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був її чоловік, ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, шляхом сумісного проживання, але не оформив своїх спадкових прав. У заяві також зазначено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину та просить видати свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Ясногородської сільської ради Вишгородськогоо району Київської області 14.04.2008, за реєстровим №80 (а.с.127).

На вказану заяву ОСОБА_1 , 08.05.2015 державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області Загвоздіною А.М., видано їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що був складений ОСОБА_4 та посвідчений секретарем виконавчого комітету Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області 14.04.2008 за реєстровим №80, яка складається з грошових внесків, що належали ОСОБА_2 , спадкоємцем якої був її чоловік, ОСОБА_4 , який прийняв спадщину шляхом сумісного проживання, але не оформив своїх спадкових справ (а.с.128).

06.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Вишгородської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, зазначивши, що на день смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складається із двох земельних ділянок: кадастровий номер 3221889000:18:031:0933 площею 0,3403 га., та кадастровий номер 3221889000:18:048:0947 площею 0,2486 га., також на вказану спадщину інших спадкоємців, передбачених законом, зокрема малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, немає (а.с.130).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.03.2023 за

Вих. №216/02-31, державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори Дударєвою І.Ю. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, які знаходяться на території Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області, площами 0,3403 га. - кадастровий номер 3221889000:18:031:0933 та, 0,2486 кадастровий номер 3221889000:18:048:0947, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 не надала до нотаріальної контори оригінали документів на право власності на вказані земельні ділянки (а.с.133).

Так, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

№ НВ-0000397552023 від 06.03.2023, власником земельної ділянки, площею 0,3403 га, кадастровий номер 3221889000:18:031:0933, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., Ясногородська сільська рада, є ОСОБА_2 на підставі Рішення органу виконавчої влади, розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області від 22.10.2009, №1634 (а.с.8, 9).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

№ НВ-0000397502023від 06.03.2023,власником земельноїділянки,площею 0,2486га,кадастровий номер3221889000:18:048:0947,яка розташованаза адресою:Київська обл.,Вишгородський р-н.,Ясногородська сільськарада,є ОСОБА_2 на підставі Рішення органу виконавчої влади, розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області від 22.10.2009, №1634 (а.с.10, 11).

Так, відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статей 1218, 1220, 1221 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Як встановленосудом,за життяспадкодавець ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,склала заповіт,яким всесвоє майнозаповіла ОСОБА_1 .

У суду відсутні докази про визнання вказаного вище заповіту недійним, а також наявність інших спадкоємців (за законом, за заповітом) після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Позивач виконала усі умови, передбачені законом, для прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно земельні ділянки, але вона, як спадкоємець за заповітом, позбавлений можливості у встановленому Законом порядку оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221889000:18:031:0933, 3221889000:18:048:0947,що належали ОСОБА_2 на підставіРішення органувиконавчої влади,розпорядження головиВишгородської районноїдержавної адміністрації,Вишгородська районнадержавна адміністраціяКиївської областівід 22.10.2009,№1634, через відсутність оригіналів акті на право власності.

Так, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця є перешкодою в оформленні позивачами своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема шляхом отримання у нотаріуса свідоцтв про право на спадщину. Однак, це не позбавляє їх права захищати свої спадкові права у суді.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному Земельним кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення такого права.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Так, відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (стаття 41 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із статтею 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 №24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, враховуючи, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , якій належали земельні ділянки: кадастровий номер 3221889000:18:031:0933, площа

0,3403 га; кадастровий номер 3221889000:18:048:0947, площа 0,2486 га, що розташовані на території Ясногородської сільської ради, Вишгородського району Київської області, та за відсутності правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно у позивача немає іншої можливості, а ніж у судовому порядку встановити своє право на спадщину, яке у неї виникло у зв`язку із смертю ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а відтак наявні правові підстави визнати за ОСОБА_1 право власності на вказані об`єкт нерухомості в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись статтями 14, 41, 55 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 328, 355, 357, 368, 372, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1233, 1261, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, статтею 81 ЗК України, статтями 2-5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, про визнання права власності на земельні ділянки, в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельні ділянки: кадастровий номер 3221889000:18:031:0933, площа 0,3403 га; кадастровий номер 3221889000:18:048:0947, площа 0,2486 га, які розташовані на території Ясногородської сільської ради, Вишгородського району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09.05.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Димерська селищна рада Вишгородського району Київської області, ЄДРПОУ 04359488, юридична адреса: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н,

смт. Димер, вул. Соборна, 19.

Суддя О.П. Лукач