Постанова

від 04.08.2010 по справі 2а-9161/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2010 року 10:30 № 2а-9161/10/2670

Окружний адміністрат ивний суд міста Києва у склад і судді Клочкової Н.В. при секр етарі судового засідання По падин О.Б. за участю представн иків

позивача: Петренко Є.І.

відповідача: Хиля Д.М.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу

за позовом Приватного підприємства "Єврокомфорт"

до Державної податкової інс пекції у Деснянському районі міста Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повід омлень-рішень

На підставі частини трет ьої статті 160 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни в судовому засіданні 04 серп ня 2010 року проголошено вступн у та резолютивну частини пос танови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 червня 2010 року приватне підприємство "Єврокомфорт" (н адалі-позивач) звернулось з п озовною заявою до Державної податкової інспекції у Десн янському районі міста Києва (надалі-відповідач) про визна ння протиправними та скасува ння податкових повідомлень-р ішень від 13 квітня 2010 року № 0001172301/ 0 та №0001162301/0.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 15.06.2010 відкрито провадження у справі № 2а-9161/10/2670.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 15.06.2010 закінчено підготовче провадження у справі та приз начено судове засідання на 05 л ипня 2010 року.

05 липня 2010 року судове засіда ння відкладалось у зв'язку з н еявкою позивача на 12 липня 2010 р оку.

12 липня 2010 року в судовому зас іданні оголошувалась перерв а за клопотанням представник а позивача у зв'язку з необхід ністю подання додаткових док азів, про що не заперечував пр едставник відповідача.

Позивач просить скасуват и податкові повідомлення-ріш ення, оскільки вважає незако нним застосування до нього с анкцій виключно на підставі твердження відповідача про н ікчемність правочинів, уклад ених позивачем з товариством з обмеженою відповідальніст ю «Шлях-1»код ЄДРПОУ 36460611 (надалі -ТОВ «Шлях-1») та відсутність м іж останніми фінансово-госпо дарських операцій. Позиція п озивача аргументована: - наяв ністю всіх необхідних первин них документів, які підтверд жують реальність фінансово-г осподарських операцій між по зивачем та ТОВ «Шлях-1»; - підтв ердженням первинними докуме нтами подальшого перепродаж у товарів, придбаних у ТОВ «Шл ях-1»іншим контрагентам; - недо веденістю порушення податко вої дисципліни контрагентом позивача - ТОВ «Шлях-1»; - відс утністю обов' язку у позивач а перевіряти справжність ви даних контрагентом документ ів, за наявності необхідних р еквізитів; - відсутністю вста новленого в порядку кримінал ьного судочинства складу зло чину в діях посадових осіб (ди ректора) ТОВ «Шлях-1»; - неможли вістю визнання правочинів ні кчемними на підставі акту пе ревірки відповідача.

Відповідач, заперечуючи пр оти позову, посилається на фа кт нікчемності правочинів, у кладених між позивачем та ТО В «Шлях-1», відтак вважає оскар жувані податкові-повідомлен ня обґрунтованими. На підтве рдження вказаної обставини в ідповідачем подано копію про токолу допиту свідків від 22 лю того 2010 року, складеного слідч им відділом Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві при ро зслідуванні кримінальної сп рави № 05-13200, порушеної за фактом фіктивного підприємництва. З вказаного протоколу вбачає ться, що директор ТОВ «Шлях-1» ОСОБА_3 стверджував, як сві док у вказаній кримінальній справі, що податкові та видат кові накладні з іншими контр агентами не підписував, при ц ьому ОСОБА_3 приватне підп риємство «Єврокомфорт»не на зивав, обмежившись лише узаг альненим твердженням.

Судом досліджувались наст упні докази, подані позиваче м протягом судового розгляду справи:

- оскаржуване податкове пов ідомлення-рішення від 13 квітн я 2010 року № 0001172301/0 (оригінал надав ався для огляду в судовому за сіданні та належним чином за свідчена копія для залучення до матеріалів справи) на суму податкового зобов' язання 1 93 071,00грн.;

- оскаржуване податкове пов ідомлення-рішення від 13 квітн я 2010 року № 0001162301/0 (оригінал для ог ляду в судовому засіданні та належним чином засвідчена к опія для залучення до матері алів справи) на суму податков ого зобов' язання 211 309,00 грн.;

- лист директора ТОВ «Шлях-1» ОСОБА_3 від 14 квітня 2010 року п ро те, що між ним та позивачем проводились фінансово-госпо дарські операції з купівлі-п родажу комплектуючих матері алів та обладнання для венти ляції та вказано перелік док ументів на підтвердження цих операцій (оригінал надававс я для огляду в судовому засід анні та належним чином засві дчена копія для залучення до матеріалів справи).

- статут позивача (оригінал для огляду в судовому засіда нні та належним чином засвід чена копія для залучення до м атеріалів справи);

- первинні документи (податк ові накладні, видаткові накл адні, рахунки-фактури) на підт вердження фінансово-господа рських операцій між позиваче м та ТОВ «Шлях-1», визнані відп овідачем нікчемними (оригіна л для огляду в судовому засід анні та належним чином засві дчені копії для залучення до матеріалів справи);

- первинні документи (податк ові накладні, видаткові накл адні, довіреності на отриман ня товарно-матеріальних цінн остей) на підтвердження пода льшої реалізації товарів, пр идбаних позивачем у ТОВ «Шля х-1»іншим контрагентам;

- акт про результати планово ї невиїзної перевірки позива ча від 31.03.2010 р. № 2145/23-2/32246317 (надалі-акт перевірки) - оригінал для огля ду в судовому засіданні та на лежним чином засвідчена копі я для залучення до матеріалі в справи;

- нотаріально посвідчений п ідпис директора ТОВ «Шлях-1» ОСОБА_3 та лист ТОВ «Шлях-1»в ід 27.07.2010 р., в якому ОСОБА_3, як директор ТОВ «Шлях-1»підтвер джує факт проведення фінансо во-господарських операцій з позивачем та перелічує, підп исані ним до цього особисто, п ервинні документи (оригінал листа з нотаріально посвідче ним підписом ОСОБА_3 залуч ено до матеріалів справи).

Також судом досліджувалис ь докази, подані відповідаче м протягом судового розгляду справи, а саме:

- копія листа Оболонського Р У ГУМВС України в м. Києві від 23.03.2010 р. про необхідність провед ення позапланової документа льної перевірки позивача щод о здійснення ним фінансово-г осподарських операції з ТОВ «Шлях-1»за період з 2009 по 2010 рр. вк лючно;

- копія протоколу допиту сві дка ОСОБА_3 (директора ТОВ «Шлях-1») від 22.02.2010 р.;

- копія паспорта ОСОБА_3

За інформацією відповідач а результати кримінальної сп рави № 05-13200, порушеної за фактом фіктивного підприємництва, на момент розгляду спору в су ді - відсутні, а матеріали вк азаної кримінальної справи з Оболонського РУ ГУМВС Украї ни в м. Києві направлені до про куратури м. Києва. До суду вказ ана кримінальна справа, за ін формацією наданою відповіда чем, не направлялась, постано ва про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого не виноси лась.

Відповідно до положень ста тті 128 Кодексу адміністративн ого судочинства України спра ва вирішується на підставі н аявних в ній доказів.

Розглянувши подані позив ачем документи і матеріали, з аслухавши пояснення предста вника позивача, всебічно і по вно з' ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуєть ся позов, об' єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, су д -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Єв рокомфорт” зареєстровано Де снянською районною у місті К иєві державною адміністраці єю 27 грудня 2002 року (ідентифіка ційний код 32246317) в якості суб' є кта підприємницької діяльно сті - юридичної особи і є платн иком податків і зборів, перед бачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-п равові акти в редакції на мом ент виникнення спірних право відносин).

З 09 по 29 березня 2010 року, на підс таві направлень від 09.03.2010 № 176/23 та від 23.03.2010 №214/23-2 відповідачем пров едено планову виїзну докумен тальну перевірку фінансово-г осподарської діяльності поз ивача з питань дотримання ви мог податкового законодавст ва за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. та вимог валютного та іншого за конодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. відповідно до затвер дженого плану перевірки.

За результатами вказаної п еревірки відповідачем склад ено акт № 2145/23-2/32246317 від 31.03.2010 р., на під ставі якого винесено оскаржу ване податкове повідомлення -рішення від 13 квітня 2010 року № 00 01172301/0 на суму податкового зобов ' язання 193 071,00 грн. за порушенн я п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 та п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 За кону України “Про податок на додану вартість” та оскаржу ване податкове повідомлення -рішення від 13 квітня 2010 року № 00 01162301/0 на суму податкового зобов ' язання 211 309,00 грн. за порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України “П ро оподаткування прибутку пі дприємств”.

Разом з тим, п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Зако ну України “Про оподаткуванн я прибутку підприємств" вста новлює, що не включаються до с кладу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з вед енням господарської діяльно сті, а саме:

- організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, р озваг та відпочинку, придбан ня та розповсюдження подарун ків;

- придбання лотерей, участь в азартних іграх;

- фінансування особистих по треб фізичних осіб за винятк ом виплат, передбачених пунк тами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інши х випадках, передбачених нор мами цього Закону.

Проте, відповідачем не нада но доказів про включення поз ивачем до валових витрат, вит рат на вищевказані потреби, н е пов' язані з веденням госп одарської діяльності.

П.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану варті сть" встановлено, що податков а накладна видається платник ом податку, який поставляє то вари (послуги), на вимогу їх от римувача, та є підставою для н арахування податкового кред иту.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість" не підлягають вкл юченню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нар ахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), н е підтверджені податковими н акладними чи митними деклара ціями (іншими подібними доку ментами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Позивачем надано оригінал и для огляду в судовому засід анні та належним чином засві дчені копії податкових накла дних, видаткових накладних, р ахунків-фактур, виданих пози вачеві товариством з обмежен ою відповідальністю “Шлях-1” , що стали підставою для нарах ування податкового кредиту.

Крім цього, на підтвердженн я вказаної обставини позивач ем надано лист ТОВ “Шлях-1”від 27.07.2010 р. із нотаріально засвідч еним підписом директора ТОВ “Шлях-1”ОСОБА_3, в якому вка зано, що на підтвердження фін ансово-господарських операц ій з позивачем з купівлі-прод ажу комплектуючих матеріалі в та обладнання для вентиляц ії позивачеві надано податко ві накладні, видаткові накла ді, рахунки-фактури.

При цьому, вказані в даному листі податкові та видаткові накладні повністю співпадаю ть з переліком накладних, вка заним відповідачем в акті пе ревірки, щодо якого зазначал ось про підписання їх не вста новленими особами.

Перевіряючи у встановлено му законом порядку, ким викон ані підписи на вищезазначени х документах, наданих позива чеві товариством з обмеженою відповідальністю “Шлях-1”, су д встановив наступне. Твердж ення відповідача, викладене у запереченнях від 12.07.2010 про те, що податкові накладі, видатк ові накладі та рахунки-факту ри директором ТОВ “Шлях-1”О СОБА_3 не підписувались, спр остовується нотаріально пос відченою заявою останнього в ід 27.07.2010, яка складена після під писання протоколу допиту сві дків від 22.02.2010, на який посилавс я відповідач. Інших доказів н а підтвердження невідповідн ості накладних та інших фіна нсово-господарських докумен тів ТОВ “Шлях-1”, досліджених с удом, відповідачем не надано . В судовому засіданні, після з алучення до матеріалів справ и вказаного листа ТОВ “Шлях-1” від 27.07.2010, відповідачем відпові дність, описаних в акті та ная вних у матеріалах справи, под аткових накладних вимогам чи нного законодавства не запер ечувалась. Крім цього, відпов ідачем визнавалось, що нотар іально посвідчений підпис ОСОБА_3 на вказаному листі є достатнім доказом того, що на кладні дійсно підписувались ним особисто, відтак підстав для проведення експертизи, з а таких обставин - немає.

Щодо твердження відповіда ча про відсутність ТОВ “Шлях -1”за місцезнаходженням, необ хідно зазначити, що відсутні сть платника податку на дода ну вартість у місці його знах одження на час проведення пе ревірки податковим органом н е є підставою для зменшення с уми бюджетного відшкодуванн я, задекларованої платником податків.

В пункті 3.1.1. акту перевірки в ідповідачем зазначено, що пе ревіркою повноти визначення скоригованого валового дохо д за період з 01.07.2008 по 31.12.2009 не вста новлено його заниження або з авищення.

Разом з тим, у пункті 3.1.2 акту п еревірки відповідачем вказа но, що позивач зависив суму ва лових витрат на 675285 грн. відпов ідно до виставлених рахунків та актів виконаних робіт, под аткових накладних ТОВ “Шлях- 1”, так як договори не укладали сь. Разом з тим, відповідач в с удовому засіданні визнав, що укладення договорів для вищ еописаних правовідносин поз ивача та ТОВ “Шлях-1”не є обов' язковим. Відповідач в обґрун тування правомірності нарах ування штрафних санкцій поси лається на нікчемність право чинів, укладених між позивач ем та ТОВ “Шлях-1”.

Щодо висновків акта про нік чемність правочинів суд вваж ає за необхідне зазначити та ке. Як випливає зі змісту акта перевірки, висновок відпові дача про порушення позивачем за правочином, укладеним з ТО В "Шлях-1", частини першої ст. 203, с т. 215, частини першої ст. 216, ст. 228 Ци вільного кодексу України (да лі - ЦКУ) зроблено з огляду на те, що правочини, вчинені ТОВ "Шлях-1" не були спрямовані на н астання реальних правових на слідків, а тому є нікчемними.

Суд, беручи до уваги фактичн і обставини справи та дослід жені у судовому засіданні пи сьмові документи, вважає вка заний висновок відповідача п омилковим та безпідставним.

Частина перша ст. 203 ЦКУ визна чає, що зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства.

Суд вважає за необхідне заз начити, що відповідно до ст. 204 Ц КУ правочин є правомірним, як що його недійсність прямо не встановлена законом або якщ о він не визнаний судом недій сним. Згідно з частиною друго ю ст. 215 ЦКУ недійсним є правочи н, якщо його недійсність вста новлена законом (нікчемний п равочин). У цьому разі визнанн я такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правоч ини в разі недодержання вимо ги закону про нотаріальне по свідчення одностороннього п равочину, недодержання сторо нами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинен ня правочину малолітньою осо бою за межами її цивільної ді єздатності в разі відсутност і його схвалення батьками, ус иновлювачем або опікуном, пр авочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок, т обто спрямований на порушенн я конституційних прав і своб од людини і громадянина, знищ ення, пошкодження майна фізи чної або юридичної особи, дер жави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволоді ння ним.

Проте, відповідачем не дове дено, що правочини, укладені м іж позивачем та ТОВ “Шлях-1” не спрямовувались на настання реальних наслідків. Натоміст ь позивач надав належні дока зи реальності настання наслі дків вказаних правочинів - пі дтвердив первинними докумен тами подальший продаж та фак тичну передачу на підставі д овіреностей на отримання тов арно-матеріальних цінностей товарів, придбаних у ТОВ “Шля х-1”іншим контрагентам. Вказа ні обставини не заперечували сь та не спростовувались від повідачем. Враховуючи реальн ість настання наслідків та п ідтвердження факту підпису д иректором ТОВ “Шлях-1” відпов ідної фінансово-господарськ ої документації, ознак нікче мності правочинів не вбачаєт ься, отже висновок відповіда ча про нікчемність правочині в та порушення податного зак онодавства позивачем вчинен о на підставі припущень.

Також відповідно до ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вч инено без наміру створення п равових наслідків, які обумо влювалися цим правочином. Фі ктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідн о до ст. 207 ГКУ господарське зоб ов'язання, що не відповідає ви могам закону, або вчинено з ме тою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспіль ства, або укладено учасникам и господарських відносин з п орушенням хоча б одним з них г осподарської компетенції (сп еціальної правосуб'єктності ), може бути на вимогу однієї і з сторін або відповідного ор гану державної влади визнано судом недійсним повністю аб о в частині.

Аналізуючи наведені норми , суд дійшов висновку, що відпо відно до презумпції правомір ності правочину всі укладені між сторонами правочини є чи нними, якщо їх недійсність пр ямо не встановлена законом (н ікчемні правочини). В усіх інш их випадках питання про неді йсність правочину має бути в становлено судом на підставі заяви зацікавленої особи пі сля повного та всебічного ро згляду питання про недійсніс ть такого правочину. Про неді йсність правочину ухвалюєть ся судове рішення.

Під час розгляду цієї справ и судом встановлено, що уклад ені між позивачем та його кон трагентом правочини не відне сено законом до нікчемних, та кож відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. І ншого відповідачем не доведе но, хоча відповідно до ст. 71 Код ексу адміністративного судо чинства України він, як суб'єк т владних повноважень, має до вести суду правомірність сво го рішення.

Суд вважає, що відповідач, п риймаючи оскаржувані у цій с праві рішення, не міг керуват ися лише припущеннями щодо ф іктивності (нікчемності) укл адених правочинів, його пози ція про те, що ці правочини не спрямовані на реальне настан ня наслідків, не підкріплена належними доказами та рішен ням суду про визнання їх таки ми.

Згідно з приписами ст. 67 Конс титуції України кожен зобов' язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, вс тановлених законом.

Суд зазначає, що позивач та ТОВ "Шлях-1" належним чином офо рмили господарські правовід носини, на виконання вимог по даткового законодавства офо рмили первинні документи бух галтерської та податкової зв ітності.

З наданих до суду документі в встановлено, що позивачем в подальшому використано прид бані у ТОВ "Шлях-1" товари, також відповідно до порядку, встан овленого чинним законодавст вом. В акті перевірки відсутн і посилання на докази, які під тверджують, що позивачу було відомо про порушення ТОВ "Шля х-1" вимог податкового законод авства. Отже, будь-які умисні д ії позивача, а також посадови х осіб юридичної особи стосо вно ухилення від сплати пода тків шляхом укладення нікчем ного правочину відсутні.

Також суд зазначає, що відпо відачем ні в акті перевірки, н і в судовому засіданні не над ано будь-яких доказів, які б вк азували на невідповідність п равочинів позивача актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства.

За таких обставин суд не мож е погодитися з висновком від повідача, викладеним у акті п еревірки відносно нікчемнос ті укладених спірних правочи нів, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ п равочин є правомірним, якщо й ого недійсність прямо не вст ановлена законом або якщо ві н не визнаний судом недійсни м.

Щодо наявності повноважен ь у відповідача на визнання п равочинів нікчемними актом п еревірки судом встановлено н аступне.

Судом витребовувались док ази, які підтверджують довод и відповідача відносно того, що наведені в податкових нак ладних відомості не відповід ають дійсності. Відповідачем на підтвердження цієї обста вини надано копію протоколу допиту свідків від 22.02.2010.

Згідно з частиною першою ст атті 69 КАС доказами в адмініст ративному судочинстві є будь -які фактичні дані, на підстав і яких суд встановлює наявні сть або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і за перечення осіб, які беруть уч асть у справі, та інші обстави ни, що мають значення для прав ильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом н а підставі пояснень сторін, т ретіх осіб та їхніх представ ників, показань свідків, пись мових і речових доказів, висн овків експертів.

Обов' язок доведення відп овідних обставин у спорах мі ж особою та суб' єктом владн их повноважень покладається на суб' єкт владних повнова жень, якщо він заперечує прот и позову. Відтак, судом насамп еред досліджувались насампе ред доводи органів державної податкової служби, що свідча ть про наявність обставин, як і унеможливлюють підтвердже ння права на податковий кред ит та/або бюджетне відшкодув ання з податку на додану варт ість.

Відповідно до ст. 19 Кон ституції України правовий по рядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конст итуцією та законами України.

З огляду на викладене, суд т акож дійшов висновку, що на по рушення наведених норм права та з перевищенням повноваже нь, передбачених ст. 10, 11 Закону України від 04.12.90 р. № 509 "Про держа вну податкову службу в Украї ні", в акті перевірки визначен о нікчемними правочини, вчин ені між позивачем та ТОВ "Шлях -1".

До складу валових витрат, бе зпосередньо пов' язаних з од ержанням доходів, належать в итрати, які включаються до ск ладу валових витрат виробниц тва (обігу) або підлягають амо ртизації згідно з Законом Ук раїни “Про оподаткування при бутку підприємств”.

Згідно пп. 11.2.1. п. 11.2. статті 11 Зак ону України “Про оподаткуван ня прибутку підприємств” дат ою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважаєть ся дата, яка припадає на подат ковий період, протягом якого відбувається будь-яка з поді й, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківськи х рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, посл уг), а в разі їх придбання за го тівку - день їх видачі з каси п латника податку; або дата опр ибуткування платником подат ку товарів, а для робіт (послуг ) - дата фактичного отримання п латником податку результаті в робіт (послуг).

Позивачем надано видатков і накладні, з яких вбачається дата отримання позивачем то варів, придбаних у ТОВ “Шлях-1” , про що також свідчить підпис позивача на відповідних вид аткових накладних.

Оскільки визначені законо давством обмеження щодо вклю чення оплати до складу валов их витрат в даному випадку бу ли відсутні, відтак позиваче м не порушено податкове зако нодавство з податку на прибу ток, а відповідне податкове п овідомлення-рішення ДПІ у Де снянському районі міста Києв а прийняте неправомірно.

В результаті ретельного до слідження питання формуванн я позивачем податкового кред иту, належним чином підтверд женого податковими накладни ми, як це передбачено п.7.4.5. п.7.4. ст . 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, достові рного встановлення тієї обст авини, що комплектуючі матер іали та обладнання для венти ляції, придбані позивачем у Т ОВ “Шлях-1”, необхідно зазначи ти, що не є підставою для відмо ви у праві на податковий кред ит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисцип ліни, вчинені контрагентом п латника податку.

Аналіз норм Закону України “Про податок на додану варті сть” дає підстави зробити ви сновок, що цим Законом передб ачено єдину підставу для фор мування податкового кредиту , а саме наявність у платника п одатку - покупця належно офор мленої податкової накладної .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував по датковий кредит на підставі належно оформлених податков их накладних, виданих йому пр одавцем - товариством з обмеж еною відповідальністю “Шлях -1”.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту по зивач сформував правомірно, оскільки податок на додану в артість входить до складу до говірної суми, сплаченої про давцеві.

Помилковим є заперечення в ідповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на п одатковий кредит з огляду на нікчемність податкових накл адних, виданих ТОВ “Шлях-1”.

Твердження ОСОБА_3 в яко сті свідка у кримінальній сп раві про те, що ним фінансово-г осподарські операції з позив ачем не проводилися, спросто вано вищеописаними доказами та не позбавляє правового зн ачення виданих за цими госпо дарськими операціями податк ових накладних.

Відповідач не спростував д оводи позивача про те, що на ча с здійснення господарських о перацій (за якими податкова і нспекція не визнала обґрунто ваним віднесення позивачем д о податкового кредиту сум по датку на додану вартість) про давець включений до Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника под атку на додану вартість. За та ких обставин покупець не мож е нести відповідальність за можливу недостовірність від омостей про них, наведених у з азначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України ві д 15 травня 2003 року № 755-IV “Про держ авну реєстрацію юридичних ос іб та фізичних осіб-підприєм ців” установлено таке. Якщо в ідомості, які підлягають вне сенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фі зичних осіб-підприємців, бул и внесені до нього, то вони вва жаються достовірними і можут ь бути використані у спорі з т ретьою особою, доки до них не в несено відповідних змін. Якщ о відомості, які підлягають в несенню до цього реєстру, є не достовірними і були внесені до нього, то третя особа може п осилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випа дків, коли вона знала або могл а знати про те, що такі відомос ті є недостовірними.

У пункту 1.3 статті 1 Закону Ук раїни “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідн о із цим Законом зобов' язан а здійснювати утримання та в несення до бюджету податку, щ о сплачується покупцем, або о собу, яка імпортує товари на м итну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 т ого самого Закону платники п одатку, визначені у підпункт ах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 ці єї статті, відповідають за до тримання достовірності та св оєчасності визначення сум по датку, а також за повноту і сво єчасність його внесення до б юджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що с ама по собі несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської оп ерації не впливає на формува ння податкового кредиту поку пцем.

Відповідно до норм Закону У країни "Про систему оподатку вання" за будь-якими із сторін правочину не передбачено зо бов'язання (ст. 9) та не визначен о права (ст. 10) здійснення контр олю показників податкової зв ітності однієї сторони право чину над показниками податко вої звітності заявленими інш ою стороною правочину.

Статтею 61 Конституції Украї ни закріплено саме індивідуа льний характер юридичної від повідальності особи, тож при тягненню до відповідальност і підлягає саме правопорушни к.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виконання одни м платником податків своїх з обов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від в иконання зазначених зобов'яз ань будь-яким іншим платнико м податків.

Враховуючи викладене, безп ідставним вважається виснов ок відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.6 ст. 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість».

Відповідно до ст. 19 Конститу ції України органи державної влади та органи місцевого са моврядування, їх посадові ос оби зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни завданням адміністрати вного судочинства є захист п рав, свобод та інтересів фізи чних осіб, прав та інтересів ю ридичних осіб у сфері публіч но-правових відносин від пор ушень з боку органів державн ої влади, органів місцевого с амоврядування, їхніх посадов их і службових осіб, інших суб 'єктів при здійсненні ними вл адних управлінських функцій на основі законодавства, в то му числі на виконання делего ваних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодекс у адміністративного судочин ства України, у справах щодо о скарження рішень, дій чи безд іяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони, зокрема, на п ідставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Ко нституцією та законами Украї ни; з використанням повноваж ення з метою, з якою це повнова ження надано; обґрунтовано, т обто з урахуванням усіх обст авин, що мають значення для пр ийняття рішення (вчинення ді ї); безсторонньо (неупереджен о); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівнос ті перед законом, запобігаюч и несправедливій дискриміна ції; пропорційно, зокрема, з до триманням необхідного балан су між будь-якими несприятли вими наслідками для прав, сво бод та інтересів особи і ціля ми, на досягнення яких спрямо ване це рішення (дія); з урахув анням права особи на участь у процесі прийняття рішення; с воєчасно, тобто протягом роз умного строку.

Згідно частини першої стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України, кожн а сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтують ся її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.

Рішення державного чи іншо го органу - це юридична форма р ішень цих органів, тобто офіц ійний письмовий документ, як ий породжує певні правові на слідки, спрямований на регул ювання тих чи інших суспільн их відносин і має обов'язкови й характер для суб'єктів цих в ідносин.

Підставами для визнання ак та недійсним є невідповідніс ть його вимогам чинного зако нодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою виз нання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийнят тям відповідного акта прав т а охоронюваних законом інтер есів підприємства чи організ ації - позивача у справі.

Відповідач правомірність винесених податкових повідо млень-рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючої осо би, що викладені у акті переві рки, не підкріплені жодними д оказами і носять характер су б'єктивних припущень.

Враховуючи, що обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними конкретними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування, судом в изнається, що позивачем у поз овній заяві наведені обстави ни, які підтверджувались дос татніми доказами та свідчили про обґрунтованість позовни х вимог. Докази, подані відпов ідачем, не підтверджують обс тавини, на які посилається в з апереченнях проти позову від повідач, та були спростовані доводами позивача.

Враховуючи встановлення ф акту здійснення господарськ ої операції, наявність право суб' єктності учасників гос подарських операцій, встанов лення зв' язку між фактом пр идбання товарів та господарс ькою діяльністю платника под атку, не підтвердження належ ними доказами нікчемності пр авочинів, суд дійшов висновк у про відсутність в діях пози вача порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7, п.п . 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

З огляду на це суд дійшов ви сновку про відсутність підст ав у відповідача для визначе ння позивачеві суми податков ого зобов'язання у загальном у розмірі 404380,00 грн., внаслідок ч ого оскаржувані податкове по відомлення-рішення від 13 квіт ня 2010 року № 0001172301/0 на суму податко вого зобов' язання 193 071,00 грн. п одаткове повідомлення-рішен ня від 13 квітня 2010 року № 0001162301/0 на с уму податкового зобов' язан ня 211 309,00 грн. - є неправомірними т а підлягають скасуванню як т акі, що прийняті з порушенням частини третьої статті 2 Коде ксу адміністративного судоч инства України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, ст. 158 - 163 Кодексу адміністративног о судочинства України, Окруж ний адміністративний суд міс та Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Приватного підпри ємства "Єврокомфорт" задовол ьнити повністю.

2. Скасувати податкове пов ідомлення-рішення від 13 квітн я 2010 року № 0001162301\0 про сплату 168 821 (ст о шістдесят вісім тисяч вісі мсот двадцять одна) грн. 00 коп. п одатку на прибуток та 42 488 (соро к дві тисячі чотириста вісім десят вісім) грн. 00 коп. штрафни х (фінансових) санкцій, видане Державною податковою інспек цією у Деснянському районі м іста Києва.

3. Скасувати податкове повід омлення-рішення від 13 квітня 2 010 року № 0001172301\0 про сплату 128 714 (сто двадцять вісім тисяч сімсот чотирнадцять) грн.00 коп. подат ку на додану вартість та 64 357 (ші стдесят чотири тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 00 коп. штраф них (фінансових) санкцій, вида не Державною податковою інсп екцією у Деснянському районі міста Києва.

4. Судові витрати в сумі 3,40 грн . присудити на користь Приват ного підприємства "Єврокомф орт" за рахунок Державного бю джету України.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку на подання апеляційної с карги, встановленого Кодексо м адміністративного судочин ства України, якщо таку скарг у не було подано.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку. З гідно вимог статей 186-187 Кодекс у адміністративного судочин ства України апеляційна скар га на постанову суду першої і нстанції подається протягом десяти днів з дня її про голошення до адміністративн ого суду апеляційної інстанц ії через суд першої інстанці ї, який ухвалив оскаржуване с удове рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанов и виготовлено 06 серпня 2010 року