Ухвала

від 07.10.2010 по справі 2а-9161/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9161/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційни й адміністративний суд у скл аді колегії суддів:

Головуючого-судді Усенка В.Г.,

суддів: Зайцева М.П., Романчук О.М.,

при с екретарі Лі томіній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу Державної податков ої інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову О кружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2010 рок у у справі за адміністративн им позовом приватного підпри ємства «Єврокомфорт»до Держ авної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним т а скасування податкових пові домлено-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року приват не підприємство «Єврокомфор т»(далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним п озовом до Державної податков ої інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі - Відпов ідача) в якому просив визнати недійсними податкові повідо млення - рішення.

Постановою Окружного адм іністративного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року адміністр ативний позов задоволено пов ністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відпо відач звернувся з апеляційно ю скаргою, в якій просить ска сувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове р ішення яким відмовити у задо воленні адміністративного п озову.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що прийняте судом пер шої інстанції рішення з пору шенням норм матеріального та процесуального права, що при звело до неправильного виріш ення справи.

Заперечень на апеляційну с каргу до суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирі шення апеляційної скарги, а о собиста участь сторін в судо вому засіданні - не обов' яз кова, колегія суддів у відпов ідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи з а відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справ и здійснюється без фіксуванн я судового засідання за допо могою звукозаписувального т ехнічного засобу, оскільки с торони у судове засідання не з' явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС Укр аїни, у разі неявки у судове за сідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відпо відно до положень цього Коде ксу розгляд справи здійснюєт ься за відсутності осіб, які б еруть участь у справі (у тому ч ислі при розгляді справи в по рядку письмового провадженн я), фіксування судового засід ання за допомогою звукозапис увального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, колегія суддів вважає, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає, виходячи з наст упного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС У країни, суд апеляційної інст анції залишає скаргу без зад оволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд п ершої інстанції правильно вс тановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дод ержанням норм матеріального і процесуального права, не мо же бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних л ише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне п ідприємство “Єврокомфорт” з ареєстровано Деснянською ра йонною у місті Києві державн ою адміністрацією 27 грудня 2002 р оку (ідентифікаційний код 32246317 ) в якості суб' єкта підприєм ницької діяльності - юридичн ої особи і є платником податк ів і зборів, передбачених Зак оном України “Про систему оп одаткування” (тут і далі по те ксту нормативно-правові акти в редакції на момент виникне ння спірних правовідносин).

З 09 по 29 березня 2010 року, на підс таві направлень від 09.03.2010 № 176/23 та від 23.03.2010 №214/23-2 відповідачем пров едено планову виїзну докумен тальну перевірку фінансово-г осподарської діяльності поз ивача з питань дотримання ви мог податкового законодавст ва за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. та вимог валютного та іншого за конодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р. відповідно до затвер дженого плану перевірки.

За результатами вказаної п еревірки відповідачем склад ено акт № 2145/23-2/32246317 від 31.03.2010 р., на під ставі якого винесено оскаржу ване податкове повідомлення -рішення від 13 квітня 2010 року № 00 01172301/0 на суму податкового зобов ' язання 193 071,00 грн. за порушенн я п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 та п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 За кону України “Про податок на додану вартість” та оскаржу ване податкове повідомлення -рішення від 13 квітня 2010 року № 00 01162301/0 на суму податкового зобов ' язання 211 309,00 грн. за порушення п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України “П ро оподаткування прибутку пі дприємств”.

Разом з тим, п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Зако ну України “Про оподаткуванн я прибутку підприємств" вста новлює, що не включаються до с кладу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з вед енням господарської діяльно сті.

П.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану варті сть" встановлено, що податков а накладна видається платник ом податку, який поставляє то вари (послуги), на вимогу їх от римувача, та є підставою для н арахування податкового кред иту.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону У країни “Про податок на додан у вартість" не підлягають вкл юченню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нар ахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), н е підтверджені податковими н акладними чи митними деклара ціями (іншими подібними доку ментами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суду апеляційної і нстанції погоджується з висн овками суду першої інстанції , що вказаний висновок відпов ідача є помилковим та безпід ставним, зважаючи на наступн е.

Частина перша ст. 203 ЦКУ визна чає, що зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства.

Відповідно до ст. 204 ЦКУ право чин є правомірним, якщо його н едійсність прямо не встановл ена законом або якщо він не ви знаний судом недійсним. Згід но з частиною другою ст. 215 ЦКУ н едійсним є правочин, якщо йог о недійсність встановлена за коном (нікчемний правочин). У ц ьому разі визнання такого пр авочину недійсним судом не в имагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правоч ини в разі недодержання вимо ги закону про нотаріальне по свідчення одностороннього п равочину, недодержання сторо нами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинен ня правочину малолітньою осо бою за межами її цивільної ді єздатності в разі відсутност і його схвалення батьками, ус иновлювачем або опікуном, пр авочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок, т обто спрямований на порушенн я конституційних прав і своб од людини і громадянина, знищ ення, пошкодження майна фізи чної або юридичної особи, дер жави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволоді ння ним.

Відповідачем не доведено, щ о правочини, укладені між поз ивачем та ТОВ “Шлях-1” не спрям овувались на настання реальн их наслідків. Натомість пози вач надав належні докази реа льності настання наслідків в казаних правочинів - підтвер див первинними документами п одальший продаж та фактичну передачу на підставі довірен остей на отримання товарно-м атеріальних цінностей товар ів, придбаних у ТОВ “Шлях-1”інш им контрагентам. Вказані обс тавини не заперечувались та не спростовувались відповід ачем. Враховуючи реальність настання наслідків та підтве рдження факту підпису директ ором ТОВ “Шлях-1” відповідної фінансово-господарської док ументації, ознак нікчемності правочинів не вбачається, от же висновок відповідача про нікчемність правочинів та по рушення податного законодав ства позивачем вчинено на пі дставі припущень.

Згідно пп. 11.2.1. п. 11.2. статті 11 Зак ону України “Про оподаткуван ня прибутку підприємств” дат ою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважаєть ся дата, яка припадає на подат ковий період, протягом якого відбувається будь-яка з поді й, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківськи х рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, посл уг), а в разі їх придбання за го тівку - день їх видачі з каси п латника податку; або дата опр ибуткування платником подат ку товарів, а для робіт (послуг ) - дата фактичного отримання п латником податку результаті в робіт (послуг).

Відповідно до норм Закону У країни "Про систему оподатку вання" за будь-якими із сторін правочину не передбачено зо бов'язання та не визначено пр ава здійснення контролю пок азників податкової звітност і однієї сторони правочину н ад показниками податкової зв ітності заявленими іншою сто роною правочину.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виконання одни м платником податків своїх з обов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від в иконання зазначених зобов'яз ань будь-яким іншим платнико м податків.

Враховуючи викладене, безп ідставним вважається виснов ок відповідача про порушення позивачем пп. 7.2.6 ст. 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість».

Згідно частини першої стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України, кожн а сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтують ся її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.

Рішення державного чи іншо го органу - це юридична форма р ішень цих органів, тобто офіц ійний письмовий документ, як ий породжує певні правові на слідки, спрямований на регул ювання тих чи інших суспільн их відносин і має обов'язкови й характер для суб'єктів цих в ідносин.

Підставами для визнання ак та недійсним є невідповідніс ть його вимогам чинного зако нодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою виз нання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийнят тям відповідного акта прав т а охоронюваних законом інтер есів підприємства чи організ ації - позивача у справі.

Враховуючи встановлення ф акту здійснення господарськ ої операції, наявність право суб' єктності учасників гос подарських операцій, встанов лення зв' язку між фактом пр идбання товарів та господарс ькою діяльністю платника под атку, не підтвердження належ ними доказами нікчемності пр авочинів, суд дійшов висновк у про відсутність в діях пози вача порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7, п.п . 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

З огляду на це колегія суду апеляційної інстанції дійшл а висновку про відсутність п ідстав у відповідача для виз начення позивачеві суми пода ткового зобов'язання у загал ьному розмірі 404380,00 грн., внаслід ок чого оскаржувані податков е повідомлення-рішення від 13 к вітня 2010 року № 0001172301/0 на суму пода ткового зобов' язання 193 071,00 гр н. податкове повідомлення-рі шення від 13 квітня 2010 року № 0001162301/ 0 на суму податкового зобов' язання 211 309,00 грн. - є неправомірн ими та підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушен ням частини третьої статті 2 К одексу адміністративного су дочинства України.

Відповідач правомірність винесених податкових повідо млень-рішень належним чином не довів.

З огляду на викладене, колег ія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано нал ежну оцінку дослідженим док азам, прийнято законне та обґ рунтоване рішення у відповід ності з вимогами матеріально го та процесуального права.

Обставини, викладені в апел яційній скарзі, до уваги не пр иймаються та спростовуються вище зазначеним.

В зв' язку з цим колегія су ддів вважає необхідним апеля ційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову - б ез змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегі я суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а п останову Окружного адмініст ративного суду м. Києва від 04 с ерпня 2010 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної ін станції набирає законної сил и з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищ ого адміністративного суду У країни протягом двадцяти дні в після набрання законної си ли судовим рішенням суду апе ляційної інстанції, а в разі с кладення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цьо го Кодексу - з дня складення по станови в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: М.П. Зайцев

О.М. Романчук