Постанова

від 14.08.2023 по справі 521/11094/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3478/23

Справа № 521/11094/21

Головуючий у першій інстанції Леонов С.О.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Стахової Н.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.

за участю

секретаря судового засідання Мокана В.В.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в м. Одесі справу за апеляційною скаргою відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка», в інтересах якого діє адвокат Севастьянова Оксана Миколаївна,

на рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 04 липня 2022 року, ухваленого у складі судді Леонова С.О. в приміщенні того ж суду,

за позовом ОСОБА_1 до відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка»пропоновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» пропоновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, моральної шкод., у якому просила: визнати, що її звільнення з посади відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка»відбулося без законних підстав, поновити на посаді викладача відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка»шляхом скасування наказу Директора коледжу № 176-К від 24 червня 2021, стягнути з відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» на її користьсередній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 червня 2019. по день фактичного поновлення на роботі, виходячи з розміру середнього заробітку у розмірі 18 704,61 грн., стягнути з відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» на її користькомпенсацію за нанесену моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді відповідача відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка»та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 18 704,61 грн.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона працювала на посаді викладача відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка»,24.07.2021 р. була звільнена на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, без законних підстав. В разі визнання її звільнення без законних підстав вона має право на поновлення на посаді викладача, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію за нанесену моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. Вважає, що після накладення дисциплінарного стягнення 02.02.2021 сумлінно виконувала посадові обов`язки та правила внутрішнього трудового розпорядку. Додатково, представник позивачки обґрунтовував незаконність звільнення тим, що на це не було згоди профспілкового комітету.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04.07.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд поновив ОСОБА_1 на посаді викладача відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка».

Стягнув з відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 224 455,32 грн. (двісті двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 32 копійки).

Стягнув з відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» на користь ОСОБА_1 компенсацію за нанесену моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. (п`ять тисяч гривень).

В задоволенні інших вимог відмовив.

Стягнув з відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 227 грн. (двісті сімдесят сім гривень).

Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка»та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 18 704,61 грн (вісімнадцять тисяч сімсот чотири гривні 61 копійок).

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосовування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2022 року та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводами апеляційноїскарги є те,що невиконання позивачкою посадових обов`язків і правил внутрішнього трудового розпорядку полягало в тому, що вона систематично не проводила заняття із студентами,при річному навантаженні позивачки 1080 годин нею не було проведено не менш ніж 41 навчальних годин (лекції, лабораторні, семінари тощо), що призвело до виставлення підсумкової оцінки максимально 21 бал із 100 балів, також позивачка допустила велику кількість інших порушень трудової дисципліни, що підтверджується доданими письмовими доказами. Судом прийнято рішення не враховувати, що окресливши період оцінки доказів датою прийняття наказу (22 червня 2021 року), а не датою звільнення (30 червня 2021 року).Судом також не надано оцінки доповідній записці студентів у кількості 14 осіб, яка подана керівництву закладу в період з 22 червня 2021 року по 30 червня 2021 року, тобто до дати звільнення. Судом допущено припущення щодо того, що невиконання посадових обов`язків викладача про непроведення занять зі студентами може вважатися виключно відсутністю на робочому місці, в аудиторії, відповідно до встановленого учбовим закладом розкладу занять. Судом не враховані положення щодо суті викладацької діяльності закріпленої в законодавстві України: що саме має робити викладач на робочому місці, в аудиторії. Скаржник вважає, що саме доповідна записка студентів більш, ніж докладно свідчить про винні дії відповідача ОСОБА_1 у невичитуванні лекцій та невиконанні педагогічного навантаження та дуже ретельно описує, як відбувалося порушення з боку позивача. Судом вибірково дано оцінку протоколу засідання при директорові від 22 червня 2021 року, який фактично і є актом проведення службового розслідування. Порушення було не тільки визнано позивачкою в протоколі від 22 червня 2021 року, а і призвело до позбавлення стипендій студентів та неправильної атестації. В ході засідання присутніми та керівництвом були задані питання по суті інформації , викладених в службових записках. Було запропоновано надати власноручні пояснення, від яких позивачка неодноразово відмовлялася, про що було складено відповідний Акт, про який ОСОБА_1 була попереджена. Також скаржник зазначає, що по понеділкам позивачка мала заняття з групами 191,201 з приводу даних груп службові записки щодо невиконання педагогічного навантаження не надходили. Отже факт невичитки був в конкретних групах. Суд даним обставинам оцінки не надав, при цьому факт не вичитки у 41 м годину встановив. Отже наявні протиріччя у висновках суду по справі. Таким чином , враховуючи , що учбовий рік завершувався та вичитати години не було технічно можливим, було видано наказ № 11-од від 22 червня 2021 року № Про зміни педагогічного навантаження на 2020/2021 навчальний рік, наказ було видано з метою уникнення оплати праці, яка не була виконана, оскільки при перевірки бюджетної установи означена виплата без виконання відповідної праці призвела би до накладення стягнень на керівництво закладу. Крім того, суд невірно розрахував середньомісячну заробітну плату, оскільки мав обчислювати компенсацію виходячи з періоду в шість місяців та з врахуванням виплати у кількості в 56 календарних днів, а визначив з 12 місяців. Окрім того, вважає, що позивачка мала можливість провести додаткові заняття з метою виконання нею педагогічного навантаження, але вона відмовлялась. Позивачка відмовлялась надати пояснення щодо причин невиконання річного навантаження. Відповідач вважає, що саме невиконання педагогічного навантаження призвело до виставлення підсумкової оцінки максимум 21 балів із 100 балів можливих, що є підставою вважати таких здобувачів перевідними та зараховуються як академічна заборгованість.

Правом на надання відзиву позивачка не скористалася.

У судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача та позивач апеляційну скаргу не визнали, просили відмовити у її задоволенні, рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідача,вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 3ст. 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1,2,5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів законність звільнення позивачки, тому позовні вимоги про визнання її звільнення без законних підстав підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивачка прийнята на посаду викладача Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка», вона має право вимагати поновлення на роботі, а тому суд вважає правомірним звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.

Проте, колегія суддів вважає, що суд припустився помилки у застосуванні норм процесуального права при визначенні суб`єктного складу сторін у спірних правових відносинах.

Судом встановлено, що 11.09.1995 ОСОБА_2 була прийнята на роботу на посаду викладача з креслення в Одеському автодорожньому технікумі (установа неодноразово реорганізовувалась, назва та підпорядкованість змінювалась), де працювала на різних посадах (викладач, завідувача відділенням тощо).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 від 11.09.1998 р. Бурячинська змінила прізвище на ОСОБА_3 .

27.10.2004 р. на підставі наказу № 171 в зв`язку з ліквідацією автомеханічного відділення переведено завідуючу автомеханічного відділення ОСОБА_1 на посаду викладача циклової комісії професійно-орієнтованих дисциплін з 01.11.2004.

02.02.2021 року наказом директора коледжу № 22-од за порушення частин 3, 5, 6, 7, 14 пункту 8.3 Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка», частини 1, 2, 10 пункту 3.2 і частин 1, 2 пункту 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, пункту 5.4 Положення про організацію освітнього процесу на викладача ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни. Зазначене стягнення позивачка у встановлені діючим законодавством строки не оскаржила.

30.06.2021 р. ОСОБА_1 на підставі наказу № 176-к від 24.06.2021 було звільнено з посади викладача в зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до наказу з ОСОБА_1 було проведено повний розрахунок, включаючи компенсацію за невикористану відпустку.

З наказом № 176-к від 24.06.2021 року ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчіть її підпис та власноручно написана незгода.

В оскаржуваному наказі є посилання наслужбову записку заступника директора з виховної роботи ОСОБА_4 від 22 червня 2021.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади викладача ВСП «ОАДФК ДУ «ОП» стало систематичне грубе порушення нею Правил внутрішнього трудового розпорядку, положень Колективного договору, що виражено у навмисному невиконанню покладених на неї безпосередньо трудових функцій, а саме систематичне непроведення занять зі студентами,що призвело до невиконання позивачем педагогічного навантаження. Також нею в порушення п. 6.5 Положення про організацію освітнього процесу в коледжі невірно проставлена атестація студентів.

Відповідно до наказу директора № 111-од від 31.08.2020 р. «Про погодинне навантаження на 2020/2021 навчальний рік», позивачу встановлено загальний обсяг погодинного навантаження у розмірі 1080 годин.

22.06.2021 р. директор коледжу видав наказ № 110-од «Про зміни педагогічного навантаження на 2020/2021 н.р.», відповідно до якого з позивачки знято 36 годин та встановлено, що залишилось 1044 години.

Відповідно до «Обліку годин навчальної роботи за 2020-2021 р.» позивач виконала 1041,1 годин при плановому навантаженні 1044 годин, тобто не виконано 2,9 години.

18.06.2021р. надійшла службова записка від завідувача ВТС ОСОБА_5 . Повідомлено, що у групі 192 предмет «інженерно-комп`ютерна графіка» викладач ОСОБА_1 з 51 години провела лише 38 (відповідно до навчального журналу саме на 18.06.2021).

22.06.2021р. надійшла службова записка від завідувача ДЕВ ОСОБА_6 . Повідомлено, що у групі 192 ДБВ викладач ОСОБА_1 не виконала педагогічне навантаження в розмірі 11 годин по дисципліні «технічна механіка»,що призвело до виставлення підсумкової оцінки максимально 21 бал із 100 балів.

22.06.2021 р. надійшла службова записка заступника директора з HP ОСОБА_7 . Повідомлено про те, що у групі 192 ДБВ викладач ОСОБА_1 не виконала педагогічне навантаження по дисципліні «технічна механіка» (6 годин з 16 годин), а в групі 192ВТС предмет «інженерно-комп`ютерна графіка» викладач ОСОБА_1 з 45 години провела лише 38. Крім того, в групах 192 ВТС, 192ДБВ в порушення п. 6.5 Положення про організацію освітнього процесу в коледжі невірно проставлена атестація студентів.

22.06.2021 р. надійшла службова записка завідувача навчально-методичної лабораторії ОСОБА_8 . Повідомлено про факти, викладені раніше. В цій записці зазначено, що «дане невиконання (позивачкою не вичитано 17 годин) сталося в результаті накладки дисциплін першого семестру із дисциплінами другого семестру 2020/2021 навчального року, а також у зв`язку із тим, що читала лабораторно-практичні заняття паралельно із ОСОБА_9 , яка часто хворіла без відкриття лікарняних і заняття не відбувались». Додатково зазначено, що коли ОСОБА_1 пропонували додаткові заняття, то вона відмовлялась.

Загалом при річному навантаженні викладача ОСОБА_1 1080 годин нею не було проведено не менш ніж 41 навчальних годин (лекції, лабораторні, семінари тощо).

Відповідно до протоколу засідання при директорові від 22.06.2021 р. на засіданні розглядалось питання порушення викладачем ОСОБА_1 п. 5.4, 5.6 Положення про організацію освітнього процесу, п. 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, на якому позивачка пояснила, що відсутня її провина у невиконанні запланованих занять, адже вона проводила всі заняття за розкладом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтями 50,51,175 ЦПК України визначено, що на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення співвідповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову, оскільки пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

Предметом позову є поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Проте, оспорюючи поновлення на роботі, позивач не пред`явив позов до Державного університету Одеська політехніка, який є юридичною особою.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Пред`являючи позов до Відокремленого структурного підрозділу Одеський автомобільно - дорожній фаховий коледж Державного університету Одеська політехніка позивач не звернув уваги на те, що вказаний підрозділ не є юридичною особою.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, тому суд першої інстанції без залучення до участі у справі в якості належного відповідача передчасно зробив висновки про обґрунтованість позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що позов задоволенню не підлягає у зв`язку з тим, що позивачем був неправильно визначений суб`єктний склад відповідачів і до участі у справі не був залучений належний відповідач. Ця обставина унеможливлює розгляд справи по суті, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості залучати до участі у справі належного відповідача.

Відмова в задоволенні позову з вказаної підстави не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з вказаною позовною вимогою, пред`явивши позов до всіх належних відповідачів.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Державного університету «Одеська політехніка», в інтересах якого діє адвокат Севастьянова Оксана Миколаївна, задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 04 липня 2022 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка»пропоновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, моральної шкоди, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Дата складення повного тексту постанови 18 серпня 2023 року.

Головуючий Н.В. Стахова

Судді В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко