Рішення

від 22.08.2023 по справі 907/528/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/528/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/528/23

за позовною заявою Комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство 072801" Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро

про стягнення суми 377 520,00 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 377 520,00 грн. безпідставно сплачених коштів при виконанні договору про закупівлю №16 від 15.02.2022 р. посилаючись на порушення ЗУ «Про публічні закупівлі» та положень ст. 193 ГК України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/528/23 визначено головуючого суддю Ремецькі О.Ф., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023.

Ухвалою суду від 13.06.2023 позовну заяву Комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство 072801" Ужгородської міської ради, м. Ужгород залишено без руху.

19.06.2023 р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа № 907/528/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2023 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 14.08.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство 072801" Ужгородської міської ради, м. Ужгород про залучення третьої особи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 27.06.2023 р. була надіслана відповідачу 27.06.2023 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, та як вбачається з відстеження поштового відправлення №8850101822098, отримана відповідачем 04.07.2023 р.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 02.02.2022 року, оприлюднено повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури із ТОВ «Лівайн торг» на придбання дизельного палива в кількості 60 000 літрів, бензина А-95 2 000 літрів та бензина А-92 10 000 на загальну суму 2 234 000,00 грн.

15.02.2022 Замовником на веб порталі Уповноваженого органу - «Prozorro» розміщено звіт про результати проведення закупівлі за переговорною процедурою UA-2022-02-02-010192-b: на закупівлю :«Дизельне паливо, Бензин А-95, Бензин А-92», ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти, очікуваною вартістю 2 234000,00 гривень. Джерело фінансування: кошти підприємства в сумі 2 234 000,00 грн.

Між Комунальним підприємством «Комунальне автотранспортне підприемство-072801» Ужгородської міської ради (далі Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (далі Постачальник, Відповідач) 15 лютого 2022 було укладено договір про закупівлю №16 (далі Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Покупцю товар, зазначений у Додатку 1 до цього договору Специфікації, а саме: до 31 грудня 2022 року, а Покупець прийняти і оплатити такий товар.

Найменування товару: Дизельне паливо, Бензин А-95, Бензин А-92 Код ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти Кількість товару зазначена у Додатку 1 до цього Договору Специфікації (п. 1.2 Договору).

Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від потреб Покупця (п. 1.3 Договору).

Ціна цього Договору становить 2 234 000,00 грн., у т. ч. ПДВ 372 333,33 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін залежно від фактичних обсягів закупівлі Товару для потреб Покупця та зменшення ціни за одиницю такого товару на ринку (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному Обсязі, крім випадків встановлених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 4.4 договору).

У відповідності до п.п. 6.2.3 п. 6.1 Договору покупець має право зменшувати обсяг закупівлі товару та загальну вартість цього Договору залежно від потреб Покупця. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2022 року, в але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх обов`язків, взятих на себе згідно з умовами даного договору (п. 10.1 Договору).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю. 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть, збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів. робіт і послуг) у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміно умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGL регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, уразі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Специфікацією, яка є додатком до договору визначено, об`єми та вартість товару, а саме: дизельне паливо в кількості 60 000 літрів з ціною за одиницю товару 25,833 грн. з ПДВ 5,167 загальною вартістю 1 860 000,00 грн.; бензин А-95 в кількості 2 000 літрів з ціною за одиницю товару 26,667 грн. з ПДВ 5,333 загальною вартістю 64 000,00 грн.; бензин А-92 в кількості 10 000 літрів з ціною за одиницю товару 25,833 грн. з ПДВ 5,167 загальною вартістю 310 000,00 грн.; Загальна вартість товару згідно з специфікацією становить 2 234 000,00 грн.

У подальшому, між покупцем та постачальником 22.02.2022 р., 09.03.2022 р., 18.03.2022 р., 25.03.2022 р., 01.04.2022 р., 18.04.2022 р., 05.05.2022 р., 10.05.2022 р., 12.05.2022 р., 24.05.2022 р., 15.07.2022 р., 03.08.2022 р., 11.08.2022 р., 14.09.2022 р. укладено додаткові угоди до договору від 15 лютого 2022 року № 16. Згідно з якими сторони домовились змінити ціни в бік збільшення з відповідним корегуванням обсягів поставки товару. Вказаними додатковими угодами сторонами збільшено вартість товару за 1 літер та зменшено загальну кількість товару.

Згідно акту звірки про стан виконання договору від 15.02.2022 №16 підписаного та скріпленого відбитками печаток сторін протягом дії Договору відповідачем позивачу було поставлено товар в загальній кількості 54 600 літрів на загальну суму 2 588 076,00 грн. А саме: 4 200 літрів бензину А-92 загальною вартістю 167 240, 00 грн., 3 440 літрів бензину А-95 загальною вартістю 167 220,00 грн., 46 960 літрів дизельного палева загальною вартістю 2 253 616 грн.

За доводами позивача Покупцем Товар було оплачено повністю. Однак, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «КАТП-072801» Ужгородської міської ради за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, про що 19.04.2023 складено акт №13-07-05/01.

Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "КАТП-072801" Ужгородської міської ради за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2022 р. встановлено, що між KH «KATH 072801» та ТОВ «Лівайн торг»» укладено чотирнадцять додаткових угод до договору від 15.02.2022 № 116, відповідно до яких, сторонами внесено зміни до істотних умов договору в сторону збільшення/зменшення ціни за 1 л. пального без надання з боку Постачальника документального підтвердження обставин коливання цін на пальне. Ревізією встановлено, що оплата за поставлене пальне за цінами, вказаними у додаткових угодах №1-14 проведена в загальній сумі 2 588 076,00 грн., тоді як сума договору встановлена 2 234 000,0 грн., чим порушено пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України № 922. Оплата по договору понад встановлену суму склала 354 076,00 грн.

Крім того, в акті відображено, про встановлення ревізією, фінансових порушень на загальну суму 740 242,42 грн., в т. ч. таких, що завдали збитків підприємству на суму -386 166,42 грн., а саме: - 377 520,0 грн. у вигляді зайвої оплати, за пальне, що здійснена на підставі укладених додаткових угод, всупереч законодавству, чим завдано підприємству матеріальну шкоду (збитки) на зазначену суму. Порушення не усунуто. - 8646,42 грн. зайво сплачених коштів у зв`язку із завищенням ставки ПДВ, що призвело до збитків. Порушення не усунуто. - 354 076,0 грн. зайвої (понад суму договору), тобто без проведення процедури закупівлі оплати за пальне.

Таким чином, за доводами позивача КП «КАТП-072801», в порушення вимог ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, проведено зайво оплату в користъ ТОВ «Півайн Торг» за постачання дизельного пального, бензину А-92 та А-95 протягом лютого-жовтня 2022 в сумі 377 520,00 грн., що і стало предметом позову у даній справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 14 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача суму 377 520,00 грн. як зайво сплачених.

В обґрунтування чого позивач посилається на результати перевірки Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області та вказує, що збільшення ціни на пальне, шляхом укладання додаткових угод до Договору, є порушенням ст.36 ч.1, ст.41 ч.5 п.2 Закону «Про публічні закупівлі», закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатом переговорної процедури на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону №922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У частині четвертій статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Разом з тим нікчемність договору про закупівлю унормовано положеннями статті 43 вказаного Закону №922-VIII якими визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Таким чином, додаткова угода якою вносяться істотні зміни до умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) укладена за відсутності законодавчо визначених умов може бути визнана недійсною.

При цьому Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону №922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Крім того, судом також встановлено, що при укладанні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 %.

З огляду на, що позивач, як покупець мав беззаперечне право на отримання товару по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна товару була неправомірно збільшена.

За вказаних обставин, позивачем сплачено кошти на виконання умов укладеного договору та додаткових угод до нього, які є дійсними та не оспорюються сторонами.

У зв`язку з чим, у суду відсутні правові підстави для стягнення заявленої суми 377 520,00 грн. та як наслідок відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні Комунального підприємства "Комунальне автотранспортне підприємство 072801" Ужгородської міської ради, м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м. Дніпро про стягнення суми 377 520,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.08.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі