Рішення

від 14.08.2023 по справі 918/1068/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2023Справа № 918/1068/22За позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг інвест дівелопмент"

3) ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ організації надання адміністративних послуг Демидівської селищної ради Рівненської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ надання адміністративних послуг Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Ярош Д.С.

Представники учасників справи

від позивача: ОСОБА_6

від відповідача 1: не з`явилися

від відповідача 2: не з`явилися

від відповідача 3: ОСОБА_2 , ОСОБА_7

від третьої особи 1: не з`явилися

від третьої особи 2 : не з`явилися

У судовому засіданні 14.08.2023 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг інвест дівелопмент" до відповідача - 3 ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ організації надання адміністративних послуг Демидівської селищної ради Рівненської області про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 грудня 2022 року, зокрема: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1068/22 за позовною заявою за позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг інвест дівелопмент" до відповідача - 3 ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ організації надання адміністративних послуг Демидівської селищної ради Рівненської області про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2023 року відкладено розгляд підготовчого засідання на 30 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 січня 2023 року відкладено розгляд підготовчого засідання на 13 лютого 2023 року.

03 лютого 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд залучити до справи Відділ надання адміністративних послуг Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2023 року відкладено розгляд підготовчого засідання на 07 березня 2023 року та задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 березня 2023 року відкладено підготовче засідання на 20 березня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області матеріали справи № 918/1068/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" до відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг інвест дівелопмент" до відповідача - 3 ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ організації надання адміністративних послуг Демидівської селищної ради Рівненської області та Відділ надання адміністративних послуг Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 918/1068/22 розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.05.2023.

27.04.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

В підготовчому засіданні 04.05.2023 оголошено перерву до 25.05.2023.

Ухвалою від 25.05.2023 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до розгляду по суті на 06.07.2023.

Судове засідання 06.07.2023 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 07.07.2023 учасників справи повідомлено про призначення судового засідання на 20.07.2023.

19.07.2023 через канцелярію суду від відповідача-3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до моменту розгляду Демидівським районним судом обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 205-1 КК України (справа № 761/24736/22).

В судовому засіданні 20.07.2023 оголошено перерву до 03.08.2023.

31.07.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи, в якому вказано на безпідставність клопотання, оскільки, провадження у кримінальній справі не впливає на розгляд даної справи. Також позивач долучив докази в підтвердження законності використання доказів з кримінального провадження.

В судовому засіданні 03.08.2023 судом поставлено на розгляд клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Згідно п. 1-3-1 ч. 1 ст. 227, п.1 ч.1 ст. 228 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, в зв`язку з відсутністю підстав для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті.

Щодо клопотання відповідача-3 про визнання доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги недопустимими, оскільки, не надано дозволу на розголошення матеріалів досудового розслідування.

З долученого до матеріалів справи повідомлення про завершення досудового розслідування від 05.09.2022 адресованого позивачу, вбачаються обставини завершення досудового розслідування та надання дозволу на доступ до них та копіювання. Обвинувальний акт було затверджено прокурором 03.11.2022 та передано його до суду (встановлено ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 13.07.2023 № 761/24736/22).

Тобто станом на день звернення до суду з даною позовною заявою (15.12.2022) долучені позивачем до матеріалів справи докази уже були передані до суду, а не були матеріалами досудового розслідування.

Суд відмовляє відповідачу-3 у визнанні поданих позивачем доказів недопустимими.

В судовому засіданні 03.08.2023 оголошено перерву до 14.08.2023.

11.08.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення щодо строків позовної давності, в яких він вказує, що довідався про порушення його прав у 2020 році, в зв`язку з чим строк позовної давності ним не пропущено.

11.08.2023 на електронну адресу суду від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення, в яких в тому силі заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог.

В судове засідання 14.08.2023 представники відповідача-1, 2 та третіх осіб не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2023 підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та інших заявах по суті спору.

Представник відповідача-3 проти позову заперечував з підстав, викладених в заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-3 та відповідач-3 просили у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу № 1 від 24.02.2003 громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішено підписати установчий договір про створення ТОВ "Урожай", затвердити статут товариства та провести його держану реєстрацію.

03.03.2003 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай".

Згідно долученого до матеріалів справи статуту ТОВ "Урожай", затвердженого зборами учасників 24.02.2003 (протокол № 1) учасниками товариства були: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 6.1 статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників товариства створюється статутний фонд у розмірі 53000,00 грн. Статутний фонд товариства формується майном в наступному співвідношенні: ОСОБА_2 трактор МТЗ 80, вартістю 43000,00 грн, що становить 81% від статутного капіталу; ОСОБА_1 зернозбиральний комбайн СК-5 "Нива", вартістю 10000,00 грн, що становить 19% від вартості статутного фонду.

До матеріалів справи долучено договір № 02/14 від 12.11.2014 про передачу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" згідно якого власник, ОСОБА_1 (відчуджувач) передав у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторингінвест Дівелопмент" (набувач) (ідентифікаційний код 38404082) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" у розмірі 10000,00 грн, що становить 19% корпоративних прав товариства, а набувач прийняв корпоративні права від відчуджувача у розмірі 10000,00 грн, що становить 19% корпоративних прав товариства. Відступлення корпоративних прав відбулось безоплатно (п. 1.1 договору).

До матеріалів справи також долучено договір № 01/14 від 12.11.2014 про передачу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" згідно якого власник, ОСОБА_2 (відчуджувач) передав у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторингінвест Дівелопмент" (набувач) (ідентифікаційний код 38404082) частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" у розмірі 43000,00 грн, що становить 81% корпоративних прав товариства, а набувач прийняв корпоративні права від відчуджувача у розмірі 43000,00 грн, що становить 81% корпоративних прав товариства. Відступлення корпоративних прав відбулось безоплатно. (п. 1.1 договору).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду справи єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг Інвест Дівелопмент" (ідентифікаційний код 38404082). Розмір частки - 53000,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг інвест дівелопмент" (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, ідентифікаційний код 38404082) на користь позивача частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний код 31961625) у розмірі 100 % та про визнання за ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Урожай" у розмірі 100%.

Позовні вимоги про витребування частки мотивовані тим, що відповідач не укладав договір № 02/14 від 12.11.2014, за яким було відповідачем -2 набуто право власності на частку позивача. Щодо вимоги про визнання за позивачем права власності на частку, то вона мотивована його переважним правом купівлі частки у статутному капіталі товариства, яке було порушено.

Відповідно до ст. 167 ГК України (в редакції чинній на момент укладення спірного правочину) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вбачається з висновку експерта від 22.12.2020 № СЕ-19/111-20/21420-ПЧ підпис у договорі № 02/14 про передачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" від 12.11.2014 в графі "відчужувач ОСОБА_1 ", виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суду не було надано будь-яких інших доказів, які б підтвердили, що договір № 02/14 від 12.11.2014 був підписаний саме ОСОБА_1 , і у суду відсутні підстави для сумнівів у достовірності обставин, встановлених експертом.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що договір № 02/14 від 12.11.2014 за яким відповідач-2 набув частку у статутному капіталі відповідача-1, яка належить ОСОБА_1 , був підписаний не власником майна ОСОБА_1 , а іншою особою.

Отже договір № 02/14 від 12.11.2014 з боку продавця укладений не повноважною особою (не власником майна чи його представником), що зумовлює право позивача на витребування у ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг Інвест Дівелопмент" частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" у розмірі 19%.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

За таких умов, вимога позивача про витребування з незаконного володіння відповідача-2 частки у статутному капіталі ТОВ "Урожай" у розмірі 19% визнається судом обгрунтованою та такою, що відновить його порушене право власника частки у розмірі 19 %.

Щодо вимоги про витребування із незаконного володіння відповідача-2 частки у статутному капіталі ТОВ "Урожай" у розмірі 81%, яка належала на праві власності відповідачу-3, суд не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки, не залежно від обставин укладення договору № 01/14 від 12.11.2014 за яким було відчужено частку у розмірі 81 %, позивач не був і не є власником даної частки, в зв`язку з чим його права не порушені, а тому не підлягають захисту в суді.

Щодо вимоги позивача про визнання за ним частки у статутному капіталі товариства у розмірі 100%, яка мотивована його переважним правом на купівлю частки відповідача-3.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" (чинного на момент виникнення правовідносин) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Тобто, учасник товариства має переважне право лише на купівлю частки іншого учасника. Оскільки, згідно умов договору № 1/14 від 12.11.2014 частка у розмірі 81 % була передана безоплатно відповідачу-2, позивач не мав переважного права на її безоплатне отримання. Обставини щодо підписання договору № 1/14 від 12.11.2014 від імені покупця іншою особою, ніж зазначено в самому договорі не свідчать про виникнення у позивача права на частку у розмірі 81% і не впливають на предмет доказування у даній справі.

Крім того, суд вважає, що позивачем обрано не належний спосіб захисту.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства. У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

Тобто у випадку, якщо позивач вважає порушеним його право переважної купівлі частки у статутному капіталі товариства, то належним способом захисту його права є переведення прав покупця за договором на нього, а не визнання права власності на частку.

Отже, окрім зазначеного, позивачем також обрано невірний, а отже не ефективний спосіб захисту шляхом визнання права власності на частку у статутному капталі товариства.

Тобто суд визнає обгрунтованими та доведеними позовні вимоги про витребування із незаконного володіння відповідача-2 частки у статутному капіталі ТОВ "Урожай" у розмірі 19%. Решта вимог визнаються судом необгрунтованими.

Відповідачем-3 заявлено про застосування строків позовної давності та відмову в позові з цим підстав.

Суд відзначає, що оскільки, визнав обгрунтованими вимоги лише в частині витребування частки у розмірі 19% у статутному капіталі товариства, то питання про застосоування строків позовної давності розглядається лише щодо вказаної вимоги.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У запереченнях проти застосування строків позовної давності позивач вказує, що про особу, яка порушила його право він довідався лише після відкриття матеріалів досудового розслідування 05.09.2022, а тому саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності. Позивач також вказав, що було зареєстровано ТОВ "Добрий урожай", яке здійснювало діяльність на тій же території і тими ж засобами праці та з тим самим видом діяльності, а тому позивач вважав, що ТОВ "Урожай" здійснює підприємницьку діяльність.

Суд не приймає доводи позивача щодо дати початку перебігу строку позовної давності, оскільки, згідно приписів ст. 261 ЦК України перебіг строку починається не тільки від дня, коли позивач довідався про особу, яка порушила його права (крім того, без вироку суду, а лише за матеріалами досудового розслідування винна особа не встановлена), а й з дати , коли особа довідалась, або могла довідатись про порушення його права.

Як зазначає сам позивач у позовній заяві 13.11.2014 державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Демидівського районного управління юстиції Рівненської області Довганич В.М. було внесено запис про зміну учасників ТОВ "Урожай".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Отже, з 13.11.2014 з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про зміну учасників ТОВ "Урожай" позивач мав об`єктивну можливість довідатись про порушення його корпоративного права (права власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 19%).

Позивач не надав суду доказів того, що він не мав можливості отримати відомості з реєстру чи будь-яких інших обставин, які б впливали на його потенційну можливість дізнатись про порушення його корпоративних прав.

Крім того, згідно ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла з 2011 року до втрати у 2018 році законом чинності) загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

В п. 3.2 статуту товариства також передбачено, що збори учасників скликаються не рідше 2 разів на рік.

Статутом товариства передбачено, що вищим органом управління товариства є збори учасників, які скликаються не менше як 2 рази на рік. До компетенції зборів учасників зокрема належить: затвердження річних результатів діяльності товариства, його філій, представництв та дочірніх підприємств; затвердження звітів і висновків ревізійної комісії; затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує 20000,00 грн; визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання.

Отже, позивач, як учасник товариства, має не лише права, а й обов`язки перед товариством, зокрема щодо участі у зборах учасників. Суду не було надано доказів, що в період після 2014 року позивач брав участь у зборах учасників та приймав участь в управлінні товариством через збори учасників, що є його обов`язком. Тобто, виконуючи обов`язки перед товариством щодо участі у загальних зборах та проявляючи обґрунтований інтерес щодо діяльності товариства, та причин не повідомлення його про проведення загальних зборів 2 рази на рік, позивач мав об`єктивну можливість довідатись про порушення його корпоративного права та вибуття з його володіння частки у статутному капіталі товариства.

Отже, станом на 15.12.2022 (дата звернення до суду з позовом) строк позовної давності, перебіг якого розпочався з 14.11.2014, був пропущений позивачем. Суд застосовує строк позовної давності та відмовляє в частині позовних вимог щодо витребування з незаконного володіння відповідача-2 частки у статутному капіталі ТОВ "Урожай" у розмірі 19%, в зв`язку з пропуском позивачем загального строку позовної давності.

Відповідно до ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням усього вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишається за позивачем.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) про витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Моніторинг інвест дівелопмент" (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, ідентифікаційний код 38404082) на користь позивача частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний код 31961625) у розмірі 100 % та про визнання за ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Урожай" у розмірі 100% - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 23.08.2023

Суддя І.В.Усатенко