Ухвала

від 23.08.2023 по справі 915/1381/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про задоволення відводу судді

23 серпня 2023 року Справа № 915/1381/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши заяву про відвід суду по справі

за позовом Фермерського господарства "Арій", вул. Суворова, 9, с. Драбове-Барятинське, Драбівський район, Черкаська обл., 19842 (код ЄДРПОУ 33259065)

юридична адреса: вул. Суворова, 10, с. Драбове-Барятинське, Драбівський район, Черкаська обл., 19842

електронна пошта: yursprava@gmail.com

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг", проспект Героїв України (проспект Героїв Сталінграду), 113, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 30976452)

електрона пошта: info@technotorg.com

представник відповідача, адвокат Кушніренко І.С.

електронна пошта зазначена в системі "Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Бердянські жниварки", пр. Східний, 2А, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100 (код ЄДРПОУ 31071312);

електронна пошта: ocb@zhatki.com

ugayduk@ukr.net

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна аудиторська служба України, вул. Петра Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070 (код ЄДРПОУ 40165856)

електронна пошта: post@dasu.gov.ua

про стягнення грошових коштів в сумі 529 420, 00 грн.

без виклику представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Фермерське господарство "Арій" з позовною заявою, в якій просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову вх. № 11003/20 від 07.09.2020 року):

1. Визнати припиненим договір купівлі-продажу № 41/28 672 від 19.07.2018 року між ТОВ "Техноторг" та ФГ "Арій".

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" вартість товару (жниварки) неналежної якості в сумі 529 420, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2019 року позовну заяву Фермерського господарства "Арій" (вх. № 7655/19 від 10.05.2019 року) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" про стягнення грошових коштів в сумі 529 420, 00 грн. залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 09.07.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.07.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 23.07.2019 року. Залучено до участі у справі: третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Бердянські жниварки" та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну аудиторську службу України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 22.08.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2019 року задоволено клопотання третьої особи ПрАТ "Бердянські жниварки" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 02.09.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019 року призначено у даній справі № 915/1381/19 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зупинено провадження у даній справі до проведення Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2019 року поновлено провадження у справі № 915/1381/19 та призначено судове засідання для розгляду клопотання судового експерта вх. № 17570/19 на 04.12.2019 року.

В судовому засіданні 04.12.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 12.12.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.12.2019 року розглянуто клопотання судового експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз вх. № 17570/19 від 14.11.2019 року. Зупинено провадження у даній справі до проведення Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

18.03.2020 року до Господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист із доданими матеріалами справи № 915/1381/19 та повідомленням № 19-1026 про неможливість надання висновку судової товарознавчої експертизи від 16.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2020 року поновлено провадження у справі № 915/1381/19. Призначено підготовче засідання без зазначення дати підготовчого засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.08.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 08.09.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2020 року призначено у даній справі № 915/1381/19 судову товарознавчу (автотоварознавчу) експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Одеса). Зупинено провадження у даній справі до проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи.

30.09.2020 року до Господарського суду Миколаївської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист № 11-39/202-0-20вих від 28.09.2020 року із доданими матеріалами справи № 915/1381/19, в якому експертна установа повідомила, що інститутом не проводяться судові автотоварознавчі експертизи сільськогосподарської техніки та відсутні фахівці відповідної галузі знань.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2020 року поновлено провадження у справі № 915/1381/19 та призначено підготовче засідання по справі на 15.10.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 05.11.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2020 року призначено у даній справі № 915/1381/19 судову товарознавчу (автотоварознавчу) експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зупинено провадження у даній справі до проведення Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.05.2021 задоволено клопотання судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. № 7692/21 від 21.05.2021 та вх. № 8035/21 від 26.05.2021). Зупинено провадження у даній справі до проведення Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

13.09.2021 року до Господарського суду Миколаївської області від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист № 7941/20-21 від 30.08.2021 із доданими матеріалами справи № 915/1381/19 та Висновком експертів № 7941/20-21 від 30.08.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2021 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2021 відкладено підготовче засідання на 11.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2021 зупинено провадження у справі та призначено повторну судову товарознавчу (автотоварознавчу) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

08.11.2021 до Господарського суду Миколаївської області засобами електронного зв`язку від Південно-західного апеляційного Господарського суду надійшла ухвала про надіслання матеріалів справи № 915/1381/19 на адресу Південно-західного апеляційного Господарського суду.

09.11.2021 Господарським судом Миколаївської області направлено лист (вих. № 13442/21) на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням терміново повернути матеріали справи № 915/1381/19 до Господарського суду Миколаївської області у зв`язку з надходження апеляційної скарги ТОВ "Техноторг" на ухвалу суду від 11.10.2021.

01.12.2021 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист (вх. № 18076/21) на прохання листа (вих. № 13442/21 від 09.11.2021) Господарського суду Миколаївської області разом з матеріалами справи № 915/1381/19.

01.12.2021 матеріали справи № 915/1381/19 направлені на адресу Південно-західного апеляційного Господарського суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Техноторг" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2021 залишено без змін.

21.02.2022 матеріали справи № 915/1381/19 направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення повторної судової товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

19.01.2023 до Господарського суду Миколаївської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист (вх. № 679/23) із доданими матеріалами справи № 915/1381/19, клопотанням б/н від 04.01.2023 про надання додаткових матеріалів та рахунком на оплату за проведення експертизи № 30 від 04.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.01.2023 поновлено провадження № 915/1381/19 та призначено підготовче засідання для розгляду клопотання судового експерта на 06.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2023 задоволено клопотання/заяву позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2023 задоволено клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2023 відкладено підготовче засідання на 17.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2023 задоволено клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинено провадження у даній справі до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи.

27.02.2023 матеріали справи № 915/1381/19 направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення повторної судової товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи.

29.03.2023 до Господарського суду Миколаївської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист (вх. № 3904/23) із доданими матеріалами справи № 915/1381/19, повідомленням про неможливість надання висновку № 10514/10515/22-52-10516/22-54 від 16.03.2023 та актом здачі-приймання повідомлення про неможливість надання висновку № 10514/10515/22-52/10516/22-54 від 16.03.2023 за ухвалою судді Господарського суду Миколаївської області від 11.10.2021 у господарській справі № 915/1381/19.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2023 поновлено провадження у справі № 915/1381/19 та призначено підготовче засідання на 08.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2023 відкладено підготовче засідання на 02.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 відкладено підготовче засідання на 30.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 відкладено підготовче засідання на 24.07.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023 закрито підготовче провадження у справі № 915/1381/19. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 28.08.2023.

21.08.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява про відвід суду (вх. № 10922/23 від 21.08.2023), в якому позивач, керуючись ст. 38-40 ГПК України, заявив відвід судді Господарського суду Миколаївської області Олейняш Е.М. у справі № 915/1381/19.

В обґрунтування підстав для відводу судді позивачем зазначено наступне:

- порушення строків розгляду справи;

- перешкоджання у збиранні доказів. Позивач зазначає, що 05 листопада 2020 року в судовому засіданні перед вирішенням питання про призначення судової експертизи, представник ФГ "Арій" Шамов О.А. клопотав перед судом про витребування у виробника - ПрАТ "Бердянскі жниварки": технічної документації на жниварку ЖК-80; конструкторської документації для серійного виробництва жатки ЖК-80. Суд частково задовольнив клопотання, відмовивши у витребуванні конструкторської документації. У квітні 2023 року від експертної організації надійшло клопотання про надання конструкторської документації на жатку, щоб можна було оцінити якість фактичного виконання в порівнянні із запланованим. Проте, виявилось, що така документція є лише у виробника, а він на окупованій території (м. Бердянськ). У суду була можливість витребувати цю документацію вчасно, однак цього зроблено не було з невідомих причин. Експертна організація повернула справу без виконання експертизи саме з цієї причини. Згідно ст. 102 ГПК України при призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. В даному випадку суд думку учасника не врахував, що в подальшому унеможливило проведення експертизи. Такі дії суду сторона позивача розцінює, як перешкоджання у збиранні доказів та встановленні істини по справі.

- порушення принципу безпосередньості дослідження доказів, неврахування суперечності доказів під час розгляду клопотання. Суд відмовив у виклику свідків, не врахував наявність розбіжностей між показами свідків та іншими матеріалами справи. Якщо інформація місцезнаходження двох свідків обмежується містом Бердянськ, то відносно третього свідка достеменно відомо, що він знаходився в м. Київ на момент посвідчення нотаріусом його заяви на користь ТОВ "Техноторг", отже останній володіє інформацією про контактні дані та місце знаходження цього свідка. Такі дії суду сторона позивача розцінює як порушення принципу безпосередності у дослідженні доказів, особливо в умовах, коли одні докази суперечать іншим. Причина, з якої суд відмовив у виклику цих свідків була викладена судом в ухвалі від 24 липня 2023 року, повний текст якої позивач отримав поштою 17.08.2023

Керуючись ст. 38 ГПК України, позивач зазначає, що строк подання заяви про відвід дотримано - протягом двох днів з моменту ознайомлення з текстом ухвали, в якій суд надав обгрунтування своєму рішенню щодо відмови у виклику свідків.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч. 7, 8, 11 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 28.08.2023.

Заява про відвід судді надійшла на адресу суду 21.08.2023. Отже, в силу ч. 2, 3 ст. 39 ГПК України заява про відвід судді розглядається судом, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст. 35-40 ГПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Розглянувши заяву про відвід судді, судом встановлено наступне.

Щодо посилань позивача на порушення строків розгляду справи, то суд зазначає, що в розумінні приписів ст. 35 ГПК України зазначені обставини не є підставою для відводу судді. Водночас суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

02.03.2022 Радою суддів України було опубліковано Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану.

Так, відповідно до п. 5, 6 Рекомендацій судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

Виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Судом встановлено, що розгляд даної справи № 915/1381/19 здійснюється судом в розумний строк, що зумовлено наступними обставинами.

Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2019, від 08.09.2020, від 05.11.2020, від 11.10.2021 призначались у даній справі судові експертизи (в. т.ч. повторна судова експертиза) та зупинялось провадження у справі (період знаходження матеріалів справи в Миколаївському відділенні Одеського НДІСЕ 02.09.2019-18.03.2020; період знаходження матеріалів справи в Одеському НДІСЕ з 08.09.2020 по 30.09.2020; період знаходження матеріалів справи у Вінницькому відділенні Київського НДІСЕ з 05.11.2020 по 13.09.2021; період знаходження матеріалів справи в Київському НДІСЕ з 11.10.2021 по 29.03.2023). Отже, загальний строк знаходження матеріалів справи в експертних установах становить 34 місяці (майже три роки). При цьому, судові експертизи призначались судом як за клопотанням відповідача, так і позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 на усій території України карантин з відповідними обмежувальними заходами.

В період з 01.12.2021 по 20.02.2022 матеріали справи № 915/1381/19 направлялись на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення судової експертизи, яка залишена без змін.

Суд також зазначає, що позивач неодноразово не забезпечував явку повноважного представника в судові засідання, зокрема, встановлено неявку представника позивача в судові засідання 09.07.2019, 23.07.2019, 22.08.2019, 02.09.2019, 15.10.2020, 24.03.2021, 31.05.2021, 06.02.2023, 30.06.2023, тобто представник позивача не з`явився в 9 судових засідань, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань, що в свою чергу мало наслідком відкладення розгляду справи. При цьому, суд зазначає, що судові засідання за клопотанням самого позивача призначались в режимі відеоконференції, що свідчить про вжиття судом заходів для забезпечення участі учасників справи в судовому процесі. Крім того, неодноразові клопотання позивача про відкладення розгляду справи (відображено в протоколах та ухвалах суду) в сукупності свідчать про свідоме затягування самим представником позивача розгляду справи, неналежне виконання процесуальних обов`язків, непослідовність у власній правовій позиції.

Судом також враховано, що учасником процесу у даній справі є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПрАТ «Бердянські жниварки», м. Бердянськ.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 № 309 до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України належить вся територія Бердянського району Запорізької області (код UA23020000000032289) з 28.02.2022.

Суд зазначає, що з початку збройної агресії РФ проти України та станом дату винесення ухвали тимчасово відсутній обмін поштовою кореспонденцією з відділенням зв`язку Укрпошти м. Бердянськ в умовах воєнного стану, що свідчить про об`єктивну неможливість направлення судом процесуальних документів, у зв`язку з чим судом вживались заходи щодо повідомлення третьої особи шляхом направлення процесуальних документів на електронну адресу (відома суду адреса зазначена в усіх ухвалах суду), а також шляхом направлення телефонограм.

Враховуючи викладене, введення карантину, воєнного стану в Україні, зміну територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області, ускладнення поштового обігу, враховуючи приписи п. 2 ч. 5 ст. 13 ГПК України, а також враховуючи принцип незмінності складу суду, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом розглядається дана справа у "розумний строк", оскільки як вбачається з матеріалів даної справи судом неодноразово призначались судові експертизи, витребовувались докази, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями учасників справи або їх неявкою в засідання суду, що відображено в протоколах судових засідань, тобто розгляд даної справи у строки, встановлені ст. 177, 195 ГПК України, мав би наслідком порушення принципу змагальності та порушення прав учасників процесу на вчинення процесуальних дій у строки, встановлені ГПК України та ухвалами суду.

Щодо посилань позивача на перешкоджання у збиранні доказів, а також порушення принципу безпосередньості дослідження доказів, неврахування суперечності доказів під час розгляду клопотання, то суд зазначає наступне.

В цій частині заяви про відвід судді позивач зазначає про незгоду з процесуальним рішенням суду, викладеним в ухвалі від 05.11.2020. Суд зазначає, що в цій частині заяви про відвід судді заявником не обгрунтовано дотримання передбаченого ч. 3 ст. 38 ГПК України дводенного строку звернення із відповідною заявою. Проте, суд вважає за необхідне додатково зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заява про відвід судді в частині перешкоджання, на думку позивача, у збиранні доказів фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням суду, викладеним в ухвалі від 05.11.2020 за результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів (клопотання задоволено судом частково, про що зазначено в ухвалі суду від 05.11.2020). Отже, вказана обставина в розумінні ч. 4 ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу суду.

Незгода учасника процесу з судовим рішенням у справі виражається у формі оскарження судового рішення до суду вищої інстанції в порядку, передбаченому ГПК України.

Водночас, суд зазначає, що ухвалою суду від 17.02.2023 задоволено клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зобов`язано третю особу ПрАТ "Бердянські жниварки" надати у розпорядження експертів конструкторську документацію жниварки кукурудзяної ЖК-80 Кейс 21663. Тобто, твердження відповідача про перешкоджання у збиранні доказів не знайшли свого підтвердження та не відповідають фактичним обставинам, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для тверджень щодо перешкоджання судом будь-якому учаснику процесу у реалізації їх процесуальних прав.

Щодо посилань позивача на порушення принципу безпосередньості дослідження доказів, неврахування суперечності доказів під час розгляду клопотання, то в цій частині клопотання твердження позивача також зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду, викладеним в ухвалі від 24.07.2023 за результатами розгляду клопотання про виклик свідків. Мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків, зазначено в ухвалі суду від 24.07.2023. Таким чином, наведена позивачем обставина в розумінні ч. 4 ст. 35 ГПК України не є підставою для відводу судді.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідження доказів за правилами ст. 210 ГПК України здійснюється судом в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, про що також неодноразово зазначалось судом в підготовчих засіданнях суду (протоколи судових засідань із звукозаписом). На дату винесення даної ухвали суду розгляд справи по суті судом не розпочато, оскільки згідно ухвали суду від 24.07.2023 розгляд справи по суті призначено на 28.08.2023.

Інших підстав для відводу судді Олейняш Е.М. заявником не наведено.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п. 1.2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Заявником не надано жодного доказу (ст. 74 ГПК України) на підтвердження обставин щодо упередженості чи заінтересованості судді Олейняш Е.М. у розгляді справи № 915/1381/19.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року вказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Європейський суд з прав людини також звертає увагу на те, що для вирішення питання про незалежність суду з точки зору статті 6 § 1 Конвенції необхідно брати до уваги серед іншого, на ... існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (п. 80 рішення Суду по справі Салов проти України № 65518/01 від 06.09.2005 року).

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім (див.: Hauschidt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A. No. 154, p. 48).

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За результатами розгляду заяви позивача про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для тверджень про будь-яку заінтересованість судді Олейняш Е. М. у результатах розгляду даної справи № 915/1381/19, а також будь-яких обставин, які б підтверджували сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (ст. 35 ГПК України).

Водночас приймаючи до уваги заявлений представником позивача відвід судді, суд з метою усунення будь-яких сумнівів у розгляді даної справи (суб`єктивний критерій сторони), а також з метою законного, об`єктивного, неупередженого розгляду даної справи судом, встановленим законом, виходячи з основних положень та загальних засад господарського судочинства, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, дійшов висновку про задоволення заяви позивача про відвід судді.

Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 35-36, 39, 232-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву (вх. № 10922/23 від 21.08.2023) ФГ «Арій» про відвід судді Олейняш Е.М. по справі № 915/1381/19.

Справу № 915/1381/19 передати для визначення судді в порядку ст. 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвалу підписано 23.08.2023

Суддя Е. М. Олейняш