Ухвала

від 23.08.2023 по справі 440/897/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 440/897/22

адміністративне провадження № К/990/25373/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №440/897/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатекс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 18.07.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №440/897/22, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатекс» відмовити в повному обсязі.

У поданій відповідачем касаційній скарзі також зазначено підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірних судових рішень. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач вказав, що Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вже зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №440/897/22 раніше, яку Верховний Суд ухвалами від 22.03.2023, від 04.04.2023, від 24.04.2023, від 25.05.2023 та від 15.06.2023 повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказавши про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України та зауваживши про наявність у особи права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою після повернення такої заявнику.

Користуючись наданим КАС України процесуальним правом повторного звернення, Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС повторно 18.07.2023 подало касаційну скаргу у справі №440/897/22.

У своїх доводах про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач також зауважив, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку в черговий раз поданої касаційної скарги та прийняття її до розгляду. Додатково посилаючись на рішення Верховного Суду, в яких судом касаційної інстанції вирішувалось питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, відповідач просив врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження та відсутність з боку контролюючого органу зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих ним касаційних скарг та звернення скаржника до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 26.07.2023 касаційну скаргу відповідача залишив без руху, як таку що подана з порушенням вимог статей 329, 330 КАС України. Цією ж ухвалою Суд визначив скаржнику строк, тривалістю у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху, впродовж якого особа має право звернутися до суду та надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження з доказами на їх підтвердження, уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом та документ про сплату судового збору в розмірі та порядку визначеному законом.

Залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, Верховний Суд, серед іншого, врахувавши обставини справи, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження судових рішень.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 26.07.2023) доставлена в Електронний кабінет Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 26.07.2023 о 19:06 год.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду подано уточнену касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 й постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №440/897/22, яка, крім іншого, обґрунтована й доводам про необхідність поновлення пропущеного, як на думку скаржника, з поважних причин строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, а також документ про сплату судового збору (платіжна інструкція №4203 від 01.08.2023).

У своєму клопотанні відповідач вказує, що дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду та наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які безпідставно не були прийняті Верховним Судом при постановленні ухвал про повернення раніше поданих ним касаційних скарг, на його думку, є достатніми для відкриття провадження у справі та є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вчергове поданої касаційної скарги. Також, відповідач просить врахувати належну реалізацію ним права на касаційне оскарження в умовах запровадженого Президентом України воєнного стану та відсутність з боку контролюючого органу зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом та систематичне звернення до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень.

Контролюючий орган зазначає, що строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі пропущено з підстав введеного Указом Президента України на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка обмежила право відповідача вільно користуватись своїм процесуальними правами, у тому числі й правом на касаційне оскарження з дотриманням визначених КАС України строків. Контролюючий орган доводить належну реалізацію ним права на касаційне оскарження в умовах запровадженого воєнного стану, частих повітряних тривог й напружених умов праці та відсутність з боку суб`єкта владних повноважень зловживання процесуальними правами, яке полягає у врахуванні зауважень викладених Верховним Судом в ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг та систематичне звернення до суду з метою оскарження спірних у цій справі судових рішень. Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України повторно просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.

Інші зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Так, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №440/897/22 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови складено 09.02.2023.

Судом також встановлено, що Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №440/897/22 п`ять разів. Кожну з поданих відповідачем касаційних скарг Верховний Суд ухвалами від 22.03.2023, від 04.04.2023, від 24.04.2023, від 25.05.2023 та від 15.06.2023 повертав скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила належного викладення підстави (підстав) для касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №440/897/22, обов`язок зазначення яких передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому, у кожній зі своїх ухвал суд касаційної інстанції послідовно визнав недостатнім наведене відповідачем обґрунтування для відкриття касаційного провадження та роз`яснював скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої та третьої статті 353 цього Кодексу.

Таким чином, як уже зазначав Верховний Суд, систематичне недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою, зокрема, положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Натомість, у клопотанні, надісланому відповідачем на виконання вимог ухвали від 26.07.2023, останнім так і не зазначено обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та подати касаційну скаргу з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на касаційне оскарження, з урахуванням того, що подаючи касаційну скаргу вшосте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг заявнику, про що зазначав суд касаційної інстанції залишаючи 26.07.2023 подану відповідачем касаційну скаргу без руху, що в свою чергу свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

У цій справі звернення з касаційною скаргою є шостим і саме скаржником не було дотримано вимог статей 328 і 330 КАС України, що стало підставою для повернення раніше поданих касаційних скарг у цій справі, тобто, саме проявлений контролюючим органом підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення та підставою для залишення вшосте поданої касаційної скарги без руху.

З моменту отримання відповідачем копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику (23.03.2023) і до моменту чергового звернення (18.07.2023) сплинув строк майже у чотири місяці, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, належного обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник так і не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге, втретє, вчетверте та вп`яте так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, Суд вважає, що відсутні підстави для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Посилання скаржника на обставини, пов`язані з регулярним поданням касаційної скарги у цій справі, недостатні для підтвердження поважності причин пропуску строку, адже скаржник, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, зокрема, й стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через невиконання суб`єктом владних повноважень вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Верховний Суд наголошує, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, у тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Обставини, на які посилається відповідач, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

Також, Верховний Суд вважає неповажними наведені відповідачем причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження з підстав введеного на території України правового режиму воєнного стану, оскільки за результатом розгляду поданого відповідачем клопотання про поновлення пропущено строку, Судом не встановлено обставин, що перешкоджали контролюючому органу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із касаційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Суд наголошує, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Окрім того, Суд, надаючи оцінку доводам відповідача, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Поряд з цим, як встановив Суд, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану й обставини, які він спричинив, контролюючий орган не наводить доводів та не надає суду жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на обов`язок відповідача своєчасно подати касаційну скаргу оформлену з дотриманням вимог статей 328, 330 КАС України (з урахуванням того, що строк з моменту складення судом апеляційної інстанції повного тексту постанови (09.02.2023) і до дня подання цієї касаційної скарги (18.07.2023), становить понад п`ять місяців).

Також відповідач не обґрунтовує, яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, перешкоджали скаржнику виконати вимоги закону щодо своєчасного подання касаційної скарги в межах строку на касаційне оскарження.

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не визнаються Судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Сукупність цих обставин свідчить виключно про те, що Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

На переконання Суду, зазначені скаржником у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на касаційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Суд наголошує, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Також Верховний Суду зазначає, що за відсутності підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі з причин визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, підстав пропуску такого строку неповажними, Суд не надає оцінку обґрунтуванню уточненої касаційної скарги з точки зору дотримання скаржником вимог передбачених частиною четвертою статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №440/897/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №440/897/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатекс» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

С.С. Пасічник

Р.Ф. Ханова