Постанова

від 22.08.2023 по справі 120/10662/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 120/10662/22

адміністративне провадження № К/990/8871/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представник позивача - Сенченко А.С.,

представник відповідача - Стужук О.Ю.,

розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2022 (суддя Віятик Н.В.) про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 (судді: Боровицький О.А. (головуючий), Курко О. П., Шидловський В.Б.) у справі №120/10662/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган) про:

- визнання протиправним та скасування Розпорядження Державної податкової служби України від 15 грудня 2022 року №329-р/л про анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011, терміном дії з 28.07.2021 до 28.07.2026 видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс»;

- зобов`язання Державної податкової служби України видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ «Бершадь Люкс» ліцензії на виробництва спирту етилового неденатурованого №990117202100011 та поновити відповідну інформацію щодо наявності такої ліцензії.

2. Разом із позовною заявою 20.12.2022 Товариством була подана заява про забезпечення позову, у якому позивач просить зупинити дію Розпорядження Державної податкової служби України від 15 грудня 2022 року №329-р/л про анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011, терміном дії з 28.07.2021 до 28.07.2026 ТОВ«Бершадь Люкс» до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що не зупинення дії оскаржуваного Розпорядження призведе до невідворотних наслідків та збитків для Підприємства, а саме: підприємство тривалий час не зможе здійснювати господарську діяльність; прострочить виконання зобов`язань за укладеними договорами перед українськими та міжнародними контрагентами (що завдасть збитків всім сторонам); не зможе виконувати обов`язки по оплаті податків через відсутність прибутку; не зможе виконувати обов`язок по виплаті заробітної плати працівникам у кількості 74 особи, що у свою чергу зумовить скорочення штату підприємства та призведе до звільнення людей у військовий час.

Таким чином, на думку заявника, задоволення заяви про забезпечення позову є єдиним достатнім заходом, що забезпечить реальний і ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позовної заяви.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023, заяву про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію Розпорядження Державної податкової служби України від 15 грудня 2022 року №329-р/л про анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011, терміном дії з 28.07.2021 до 28.07.2026 ТОВ «Бершадь Люкс» до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

4. Задовольняючи вказану заяву суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. Зокрема, суди врахували те, що можливість здійснення господарської діяльності на пряму залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії. Анулювання ліцензії призводить до повного зупинення господарської діяльності Товариства, що тягне за собою такі наслідки як: заподіяння фінансової шкоди заявнику (втрата прибутку від здійснення господарської діяльності), заподіяння працівникам позивача матеріальної шкоди у вигляді оплати заробітної плати у меншому розмірі або неможливість виплати заробітної плати взагалі, нанесення збитків державі у вигляді несплати податків, неможливість виконання зобов`язань перед третіми особами щодо виконання вже укладених правочинів.

Таким чином, на думку судів, зазначені заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та можуть гарантувати ефективний захист порушених прав ТОВ «Бершадь Люкс».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2022, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову.

6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №120/10662/22 є оскарження зазначеної в частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Вказує, що судами не досліджено той факт, що позивачем не наведено жодних аргументів з підтверджуючими доказами щодо спричинення значної шкоди, а прийняті судами рішення базуються лише на поверхневому трактуванні норм законодавства без дослідження об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Крім того, твердження про «очевидність» порушення прав позивача до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тоді як судом не може надаватись оцінка правомірності/протиправності дій та рішень відповідача, оскільки встановлення очевидних ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим. У зв`язку з цим, забезпечивши позов шляхом зупинення оскаржуваного розпорядження ДПС України фактично констатував протиправність його прийняття, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті.

7. Позивач не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

При цьому позивач надіслав клопотання про закриття касаційного провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.

8. Касаційний розгляд справи проведено судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

9. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

10. Переглянувши оскаржувані ухвалу та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Суди попередніх інстанцій установили, що за результатами проведеної перевірки (акт від 18.11.2022) розпорядженням Державної податкової служби України від 15.12.2022 №329-р/п ТОВ «Бершадь Люкс» було анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011, терміном дії з 28.07.2021 до 28.07.2026, у зв`язку з відключенням, припиненням функціонування або невстановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового» коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі - Закон №481/95-ВР) анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону №481/95-ВР).

Таким чином, суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з виробництва спирту етилового неденатурованого без відповідної ліцензії.

Як встановлено судами основним видом господарської діяльності ТОВ «Бершадь Люкс» є дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, що передбачає за своєю суттю застосування ТОВ «Бершадь Люкс» повного технологічного циклу виробництва алкогольних напоїв. ТОВ «Бершадь Люкс» має необхідне обладнання та штат кваліфікованих фахівців (74 особи, згідно штатного розпису).

Таким чином, виходячи з приписів законодавства, а саме статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового» коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності напряму залежить від наявності діючої ліцензії.

Колегія суддів зазначає, що для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

За наслідками оцінки наведених позивачем доводів та доказів, наданих на їх підтвердження, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового з моменту отримання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, тобто фактично призводить до повного зупинення господарської діяльності Товариства, що буде мати такі наслідки як: заподіяння фінансової шкоди заявнику (втрата прибутку від здійснення господарської діяльності), неможливість сплачувати заробітну плату та податки, неможливість виконання зобов`язань перед третіми особами щодо виконання вже укладених правочинів, розірвання ділових відносин з контрагентами та погіршення ділової репутації підприємства.

Таким чином, на переконання колегії суддів, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення та не є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, на що помилково вказує скаржник, як і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового.

Правомірність вжиття судами заходів забезпечення позову у цій категорії спорів (анулювання ліцензії) вже була предметом розгляду Верховного Суду, який у постановах від 14 грудня 2021 року (справа №240/16920/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21), 13 липня 2022 року (справа №240/26736/21), від 11 січня 2023 року (справа № 640/10679/22) дійшов висновків, аналогічних до викладених колегією суддів у даній справі.

11. Клопотання позивача про закриття касаційного провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору не підлягає задоволенню, з огляду на відсутність такої підстави для закриття касаційного провадження, що передбачені статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2022 про забезпечення позову та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №120/10662/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник