Постанова

від 22.08.2023 по справі 120/10662/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 120/10662/22

адміністративне провадження № К/990/15651/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представник позивача - Сенченко А.С.,

представник відповідача - Стужук О.Ю.,

розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2023 (суддя Віятик Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 (судді: Боровицький О.А. (головуючий), Курко О. П., Шидловський В.Б.) у справі №120/10662/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган) про:

- визнання протиправним та скасування Розпорядження Державної податкової служби України від 15 грудня 2022 року №329-р/л про анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011, терміном дії з 28.07.2021 до 28.07.2026 видану Товариству з обмеженою відповідальністю «Бершадь Люкс»;

- зобов`язання Державної податкової служби України видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ «Бершадь Люкс» ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011 та поновити відповідну інформацію щодо наявності такої ліцензії.

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо видання Розпорядження №329-р/л про анулювання ТОВ «Бершадь Люкс» ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011 зв`язку з відключенням, припиненням функціонування або не встановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження. Позивач зазначає, що функціонування камер напряму залежить від ситуації з електропостачанням, ТОВ «Бершадь Люкс» вживалися всі можливі дії для підтримання роботи систем відеоспостереження. Для забезпечення роботи заводу на час короткострокових відключень світла підприємством використовувався генератор, проте при повному відключенні енергопостачання існує час переходу на енергозабезпечення за допомогою дизель-генератора, у зв`язку з чим камери вмикались із затримкою.

При цьому фактичною перевіркою та актом від 18.11.2022 встановлено відсутність недостач спирту та збереження всіх пломб, тому позивач вважає, що під час екстрених відключень електропостачання, що призвело до тимчасових проблем у роботі камер відеоспостереження, жодних неправомірних дій не здійснювалось. Таким чином контролюючим органом безпідставно не враховано фактичну ситуацію яка склалась та протиправно анульовано ліцензію на виробництво спирту.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023, позов задоволено в повному обсязі.

4. Рішення судів обґрунтовано тим, що оскаржуване Розпорядження Державної податкової служби України від 15.12.2022 №329-р/п, щодо анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого ТОВ «Бершадь Люкс» прийнято без з`ясування всіх обставин, зокрема, що відключення, припинення функціонування цілодобових систем відеоспостереження, не залежало від дій позивача та виникло внаслідок збройної агресії Російської Федерації та введення воєнного стану у всіх регіонах України, при цьому порушень з боку позивача внаслідок відключення системи відеоспостереження відповідачем не встановлено, згідно акту перевірки на підприємстві не було встановлено надлишків чи недостачі спирту, а пломби є неушкодженими та в задовільному стані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2023, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою службою України 28.07.2021 видано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого ТОВ«Бершадь Люкс» №990117202100011, термін дії з 28.07.2021 по 28.07.2026.

Відповідно до наказу ДПС України від 12.10.2022 №78-к «Про відрядження», з метою перевірки стану та наявності пломб, їх накладення в місцях можливого доступу до спирту на комунікаціях, обладнанні (устаткуванні) брагоректифікаційних апаратах та повного технологічного циклу виробництва на предмет дотримання вимог чинного законодавства, працівниками ДПС зроблено виїзд до підприємства виробника спирту та спиртовмісної продукції ТОВ «Бершадь Люкс», за адресою виробництва: Вінницька область, м. Бершадь, вул.Іполита Зборовського, 1.

За результатами проведення перевірки складено акт від 18.11.2022 про проведення перевірки стану та наявності пломб, їх зняття та накладення на БРУ, дотримання вимог чинного законодавства у сфері виробництва, обліку та обігу підакцизної продукції ТОВ«Бершадь Люкс». В ході проведення перевірки було встановлено порушення з боку Товариства вимог статті 2 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481/95-ВР), а саме зафіксовано відключення системи камер відеоспостереження 07.11.2022 з 15 год. 24 хв по 07.11.2022 16 год 14 хв, та 15.11.2022 з 12 год. 17 хв. по 15.11.2022 13 год 20 хв. Окрім того, не встановлені камери відеоспостереження у зливному відділенні, спиртосховищі.

Розпорядженням Державної податкової служби України від 15.12.2022 №329-р/п анульовано ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого №990117202100011, терміном дії з 28.07.2021 до 28.07.2026, ТОВ «Бершадь Люкс» у зв`язку з відключенням, припиненням функціонування або невстановленням на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.

Не погоджуючись із розпорядженням Державної податкової служби України від 15.12.2022 №329-р/п та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.

У доводах касаційної скарги відповідач вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо анулювання ліцензії внаслідок відключення або не встановлення на усіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження.

Контролюючий орган вказує, що етап виробництва є основним у виготовленні та обліку підакцизної продукції, на якому необхідно забезпечити функціонування цілодобової системи відеоспостереження. Однак всупереч вимогам закону, позивачем не забезпечено функціонування цілодобової системи відеоспостереження, а тому відповідачем обґрунтовано прийнято Розпорядження про анулювання ліцензії.

Вказує, що твердження суду, що відключення, припинення функціонування цілодобових систем відеоспостереження, не залежало від дій позивача є хибним, з посиланням на графіки планових відключень електроенергії, які діяли протягом всього часу та по усій території України, однак, як вбачається з матеріалів справи, зафіксовано відключення системи камер відеоспостереження у короткострокові періоди лише 07.11.2022 та 15.11.2022, що свідчить про неналежну організацію робочого процесу ТОВ «Бершадь Люкс».

Крім того, відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено як норми матеріального так і процесуального права, зокрема пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- невраховано, що згідно ст. 2 Закону України №481/95-ВР відключення або не встановлення на усіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії;

- невраховано, що функції видачі та анулювання ліцензії належить до виключної компетенції контролюючого органу, суд фактично підмінив функції суб`єкта владних повноважень та втрутитися в його дискреційні повноваження;

- порушено принципу всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріпленого частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив зібрані у справі докази та не надав належної оцінки доводам контролюючого органу.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на обґрунтованість та правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

Зазначає, що Товариством вживались всі залежні від нього заходи щодо належного виконання вимог чинного законодавства, зокрема - надавались до контролюючого органу письмові пояснення про те, що тимчасові короткострокові відключення систем відеоспостереження на підприємстві могли бути спричинені екстреними відключенням електропостачання через ракетні удари Російської Федерації по енергосистемі України. Вказує, що ним не здійснювалось втручань в роботу цілодобових систем відеоспостереження, які працюють в автоматичному режимі та напряму залежать від електропостачання. Крім того, наголошує, що Товариство не могло б отримати ліцензію на виробництво спирту без погодження схеми розташування встановлених систем відеоспостереження на всіх етапах виробництва та відпуску і зазначає, що при проведенні неодноразових попередніх перевірок жодних зауважень щодо розташування існуючих камер чи необхідності встановлення додаткових у контролюючого органу не було.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»

Частиною 1 статті 16 вказаного Закону передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №481/95-BP виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії (частина друга статті 2 Закону №481/95-BP).

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що виробництво спирту етилового може здійснюватися виключно суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.

Обов`язковою умовою для отримання ліцензії, яка надає право на виробництво спирту етилового, є встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції (спирту етилового).

Зазначена норма є імперативною, а відповідно саме на суб`єкта господарювання покладено обов`язок, зокрема щодо безперервного функціонування цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції.

Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для анулювання ліцензії.

Зі змісту з встановлених судами обставин справи та наявних у справі доказів контролюючим органом під час перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог статті 2 Закону №481/95-ВР, що полягало у відключенні системи камер відеоспостереження 07.11.2022 з 15 год. 24 хв по 07.11.2022 16 год 14 хв, та 15.11.2022 з 12 год. 17 хв. по 15.11.2022 13 год 20 хв.

Як вбачається з позовної заяви позивачем встановлений факт відключення системи камер відеоспостереження не заперечувався. При цьому позивач покликався на те, що таке відключення відбулось не з його вини та не залежало від його дій, а відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації та екстрених відключень електроенергії внаслідок масованих ракетних атак.

Суди при прийнятті рішень фактично погодились з такими доводами позивача визнали недопустимою з точки зору верховенства права ситуацію, за якої контролюючий орган анулює ліцензію на виробництво спирту етилового ТОВ «Бершадь Люкс» у зв`язку з відключенням, припиненням функціонування цілодобових систем відеоспостереження, яке не залежало від дій позивача та виникло внаслідок відключень електроенергії та збройної агресії Російської Федерації.

При цьому суди не покликаються на жодні докази, які підтверджують вказані обставини, зокрема щодо відключення електроенергії у періоди 07.11.2022 з 15 год. 24 хв по 07.11.2022 16 год 14 хв, та 15.11.2022 з 12 год. 17 хв. по 15.11.2022 13 год 20 хв.

Матеріали справи таких доказів також не містять.

Отже висновки судів попередніх інстанцій не гуртуються на об`єктивних даних та не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин (фактів), в нашому випадку відключення електроенергії у певний період часу.

Відносно посилання судів на те, що позивач заявою від 25.11.2022 №80 інформував Державну податкову службу України щодо можливого відключення камер відеоспостереження на підприємстві ТОВ «Бершадь Люкс» через екстрені відключення електроенергії внаслідок збройної агресії Російської Федерації, колегія суддів зазначає, що така заява не є доказом відключення електроенергії на об`єкті позивача у періоди 07.11.2022 з 15 год. 24 хв по 07.11.2022 16 год 14 хв, та 15.11.2022 з 12 год. 17 хв. по 15.11.2022 13 год 20 хв. Крім того, така заява датована 25.11.2022, тобто вже після проведення перевірки (18.11.2022) та встановлення факту не функціонування системи камер відеоспостереження у певний період часу.

Відносно посилання судів на те, що за наслідками проведеної перевірки не було встановлено надлишків чи недостачі спирту, пломби знайдено неушкодженими, що свідчить про відсутність вчинення протиправних дій ТОВ «Бершадь Люкс» у період припинення функціонування камер систем відеоспостереження, то слід зазначити про те, що диспозиція частини другої статті 2 Закону №481/95-BP визначає підставою для анулювання ліцензії саме факт відключення, припинення функціонування цілодобових систем відеоспостереження безвідносно встановлення (наявності) інших протиправних дій чи фактів, як наслідків такого відключення, припинення функціонування цілодобових систем відеоспостереження.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку про передчасність задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог Товариства.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням приписів норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій вважали наявними обставини (факти), що обґрунтовують доводи позивача без встановлення таких відповідними засобами доказування, а саме в основу цих висновків не покладено доказів, які оцінювались судами на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Наявність чи відсутність таких доказів, їх оцінка є вирішальними для правильного вирішення спору по суті.

При цьому слід зазначити, що введення воєнного стану в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 05:30 годин 24.02.2022, на який покликаються суди як на доказ при задоволенні позову, фактично є обставиною, яка може свідчити виключно про наявність незалежних від позивача обставин, що могли вплинути на роботу камер систем відеоспостереження, зокрема і застосування екстрених відключень електроенергії внаслідок масованих ракетних атак, проте сам факт відключення (відсутності) електроенергії на підприємстві у конкретні проміжки часу має бути підтверджено належними доказами, а не посиланням на введення воєнного стану.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку доказам, які наявні в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вказане та встановити дійсні обставин справи, які мали вплив функціонування цілодобових систем відеоспостереження у спірні періоди часу, на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів.

13. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

14. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

15. Колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено докази у справі, що є порушенням норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин в частині, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.02.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №120/10662/22 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову в повному обсязі складено 24.08.2023.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник