Ухвала

від 22.08.2023 по справі 382/1291/23

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1291/23

Провадження № 2-о/382/38/23

У Х В А Л А

22 серпня 2023 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника заявників адвоката Лещенка Сергія Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_3 , про встановлення фактів родинних відносин та перебування у зареєстрованому шлюбі,

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулися до Яготинського районного суду Київської області, заінтересована особа ОСОБА_3 , про встановлення фактів родинних відносин та перебування у зареєстрованому шлюбі. Відповідно до вимог якої просять: встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у зареєстрованому шлюбі на час відкриття спадщини з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

В силу ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Крім цього, нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п. 4).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Заявники обгрунтовуючи заявлені вимоги, зазначають, що встановлення даних фактів необхідно їм для належної відмови від прийняття спадщини після смерті спадкодавця, відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Разом з тим, мету необхідності встановлення юридичного факту, заявниками не зазначено.

Крім цього, відповідно до ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5).

Заявники просять встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із тим, ними не зазначено та не донано доказів, що підтверджують вказані обставини.

В силу ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що є реалізацією принципу змагальності сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 цього Кодексу).

Статтею 76 ЦПК України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині 2 цієї статті, зокрема, письмовими доказами.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Також суд зазначає, що до відповідної заяви можуть додаватися широке коло документів та доказів, які підтверджують наявність певного юридичного факту родинних відносин (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявниками. Цей перелік не є вичерпним.

Натомість, у поданій заяві не зазначені та не додані до неї докази, які підтверджують родинні відносини. При цьому, заявник не зазначає про неможливість подання таких доказів разом із заявою (у випадку їх відсутності).

За наявності зазначених недоліків заяви провадження у справі не може бути відкрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

При цьому, надання строку для усунення недоліків необхідно розглядати не як перешкоджання доступу до правосуддя, а як дотримання чинного законодавства України, адже практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків шляхом приведення заяви у відповідність до положень чинного законодавства, надання відповідних документів.

Керуючись, ст. ст. 185, 259-261, 293, 294 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника заявників адвоката Лещенка Сергія Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_3 , про встановлення фактів родинних відносин та перебування у зареєстрованому шлюбі, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків шляхом направлення копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Нарольський