Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1291/23
Провадження № 2-о/382/5/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі судового засідання Матвієнко Ю. Л.,
за участю представника заявників Лещенка С. О. ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу № 382/1291/23 за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі представника заявників - адвоката Лещенка Сергія Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення фактів родинних відносин та перебування у зареєстрованому шлюбі,
ВСТАНОВИВ:
До Яготинського районного суду Київської області звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в особі представника адвоката Лещенка Сергія Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , в якій просять встановити, що ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі на час відкриття спадщини з ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 31 січня 2023 року. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна: земельної ділянки площею 4,2842 га з кадастровим номером: 3225583000:08:008:0020, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 410211 від 27.05.2005. Заявники є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 , заінтересована особа ОСОБА_2 є спадкоємицею п`ятої черги. 23 червня 2023 року, після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, Овчаренко І. Ж., зареєстрована спадкова справа за № 106/2023, на підставі заяв про відмову від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця (заінтересованої особи) - ОСОБА_2 , які в передбачений законодавством термін були надіслані поштовим зв`язком заявниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до приватного нотаріуса (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.06.2023 №72939207). Заінтересована особа ОСОБА_2 , в передбачений законодавством термін, також звернулася до Овчаренко І. Ж. , приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Проте нотаріус зазначила, що у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_2 від 19 квітня 1958 року ОСОБА_3 та у повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 (знаходиться у матеріалах спадкової справи № 106/2023), містяться розбіжності в імені спадкодавця, а саме: у вказаних вище документах зазначено ім`я: « ОСОБА_7 », коли у свідоцтві про смерть та державному акті на право власності на спадкову земельну ділянку спадкодавця вказано « ОСОБА_8 ». Таким чином, нотаріус не має можливості перевірити факт перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 та родинні відносини ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_5 .. Встановлення даних фактів необхідно заявникам для належної відмови від прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України.
Ухвалою від 22.08.2023 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, на виконання зазначеної ухвали представником заявників надано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 18.09.2023 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку окремого провадження; витребувано у приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Овчаренко І. Ж. копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні представник заявників вимоги заяви підтримав та просив її задовольнити. Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення вимог заявників не заперечувала.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердила факт, що ОСОБА_5 була дружиною ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши свідків, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із частиною першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів осіб, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Таким чином, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
За умовами пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17 червня 2011 року, заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31 січня 2023 року.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина та приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Овчаренко І. Ж. відкрито спадкову справу № 106/2023.
Копія зазначеної спадкової справи надійшла на адресу суду 05 жовтня 2023 року на виконання ухвали суду.
Із копії зазначеної спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися із заявою до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Овчаренко І. Ж. про відмову від прийняття спадщини на користь онуки померлої. ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її баби ОСОБА_5 . Приватний нотаріус Бориспільського нотаріального округу не задовольнила заяви спадкоємців ОСОБА_10 та ОСОБА_4 щодо відмови від прийняття спадщини у зв`язку з неможливістю підтвердження родинних відносин.
Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявниками зазначено, що померла ОСОБА_5 була дружиною ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 .
Зазначений факт, крім показань свідків, підтверджується копіями: свідоцтва про народження спадкодавця: ОСОБА_11 , народилась в 1936 році в селі Лемешівка, № НОМЕР_4 від 09 грудня 1936 року та 19 квітня 1958 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 1935 р. н.; свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 19.04.1958 р. із якого вбачається, що між ОСОБА_3 1935 р. н. та ОСОБА_12 1936 р. н., яка народилась в с. Лемешівка Яготинського району, укладено шлюб, після реєстрації якого подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_13 ; тимчасовою довідкою №32, згідно якої, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_5 , 1936 р.н.; Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 410211, який видано ОСОБА_5 27 травня 2005 року; витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 23.06.2023 року; витягу про осіб місце проживання яких зареєстровано або було зареєстрована в період з 1979 по 13.01.2023 р. виданого Яготинською міською радою із якого видно, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 з 01 грудня 1979 року; фотоілюстрацією; листа Яготинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 1137/30.10-36 від 25.10.2023 року; повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 від 16 січня 1959 року; повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 03 листопада 2022 року.
Отже, зазначені документи підтверджують, що ОСОБА_3 , 1934 року народження, та ОСОБА_5 , 1936 року народження, були чоловіком та дружиною, а також те що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_4 .
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
За змістом ст. ст. 76, 89, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.
Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 320/948/18, Верховного Суду у постановах від 08 грудня 2021 року по справі № 543/271/20, від 24 грудня 2021 року по справі № 935/1386/20, від 26 січня 2022 року по справі № 568/310/21, від 26 січня 2022 року по справі № 282/976/20, п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що ОСОБА_3 , 1934 року народження, та ОСОБА_5 , 1936 року народження, були чоловіком та дружиною, а також те що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, зважаючи на те, що заявники не мають іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт родинних відносин, встановлення якого надасть їм можливість відмовитись від прийняття спадщини у нотаріуса на користь заінтересованої особи, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 293-294, 315, 354 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі представника заявників - адвоката Лещенка Сергія Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення фактів родинних відносин та перебування у зареєстрованому шлюбі, задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував у зареєстрованому шлюбі на час відкриття спадщини з ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2024 року.
Суддя М. М. Нарольський
Суд | Яготинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117342202 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Яготинський районний суд Київської області
Нарольський М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні