Рішення

від 16.08.2023 по справі 478/562/23

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/562/23 пров. №2/478/137/2023

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2023 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл земельної ділянки,

В с т а н о в и в:

23 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно до складу якої ввійшла земельна ділянка, площею 6,6851 га, кадастровий номер 4823655100:19:000:0018, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області. Спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 в рівних частинах (по 1/2 частині) прийняли він та його брат - відповідач ОСОБА_3 19 серпня 2020 року ним було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку вказаного спадкового майна. З метою виділення в натурі належної йому частки земельної ділянки, ним було замовлено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, площею 6,6851 га, кадастровий номер 4823655100:19:000:0018. Згідно технічної документації частка його земельної ділянки складає 3,3426 га, а частка земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 складає 3,3425 га. На його неодноразові пропозиції щодо підписання технічній документації про поділ земельної ділянки, та нотаріальне його завірення відповідач ОСОБА_3 відмовляється, чим перешкоджає йому виділити свою частку в натурі та безперешкодно володіти, користуватись та розпоряджатись нею. У зв`язку з викладеним, просив провести реальний розподіл земельної ділянки, площею 6,6851 га, кадастровий номер 4823655100:19:000:0018, яка розташована на території Казанківської селищної ради Баштанського (Казанківського) району Миколаївської області, з якої, згідно свідоцтва про право на спадщину серії НМВ №418094 від 19 серпня 2020 року, його частка складає площу 3,3426 га, а частка відповідача ОСОБА_3 складає площу 3,3425 га по межовим знакам зазначеним в технічній документації, за наступним каталогом координат: Межа А Х 5291591.0410, Y-4333020.1679; Межа Б Х 5291672.7400, Y-4333496.3177.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. На роз`яснення суду щодо права заявити клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, з метою надання експертом варіантів поділу спірної земельної ділянки, повідомила, що позивач ОСОБА_2 намірів заявляти таких клопотань не має, вважають належним і достатнім доказом у даній справі наявну технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок, виготовлену за замовленням позивача ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла телефонограма про розгляд справи у його відсутності.

Вислухавши доводи представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 серпня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №22, спадкоємцями майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - на частку у спадщині, та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - на частку у спадщині. Спадщина, на яку у вказаній частині видано свідоцтво складається з земельної ділянки, площею 6,6851 га, кадастровий номер 4823655100:19:000:0018, яка розташована на території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №046147 (а.с.6).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 19.08.2020 року, ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером 4823655100:19:000:0018, площею 6,6851 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області (а.с. 7).

Згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок громадянину ОСОБА_3 , громадянину ОСОБА_2 , виготовленою фізичною-особою підприємцем ОСОБА_5 , земельну ділянку загальною площею 6,6851 га з кадастровим номером 4823685800:19:000:0018 за згодою власника земельної ділянки буде поділено на дві окремі ділянки: ділянка № НОМЕР_1 -3,3426 га, ділянка № НОМЕР_2 3,3425 га (а.с.9-19.).

Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №РВ-0500161462023 від 04.05.2023 року відмовлено ОСОБА_2 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів законодавству, а саме: стаття 28 та п. д) статті 56 ЗУ «Про землеустрій, ч.10 ст.24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», п.114 Постанови КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051, ст..79-1 Земельного кодексу України (а.с.20).

Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 не дійшли згоди щодо укладення договору про поділ у натурі належного їм на праві спільної часткової власності майна, а саме: земельної ділянки площею - 6,6851 га, кадастровий №4823655100:19:000:0018, розташованої на території Казанківської селищної ради Баштанського (колишнього Казанківського) району Миколаївської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні спору.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).

Стаття 321ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою-третьою статті 358ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно з частинами першою, другою статті 367ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2ст. 76 ЦПК).

Встановивши фактичні обставини справи,та надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд приходить висновку про те, що заявлений у позові спосіб поділу спірної земельної ділянки шляхом виділу позивачу ОСОБА_2 в натурі більшої частки із майна, а саме земельну ділянку, площею 3,3426 га, ніж відповідачу ОСОБА_3 , а саме земельну ділянку, площею 3,3425 га по межовим знакам зазначеним в технічній документації, виготовленій суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 не відповідає вимогам закону, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, що належна сторонам земельна ділянка не може бути поділена в натурі відповідно до часток співвласниківпо 1\2.

Відповідна експертиза на предмет можливих варіантів розподілу земельної ділянки не проводилась.

Позивач, ні під час подання позовної заяви, ні в подальшому не заявляв клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

В силу положеньст.12 ЦПКтаке право та обов`язок надати докази на підтвердження заявлених в суді вимог а також правові наслідки не вчинення таких процесуальних дій було роз`яснено представнику позивача під час розгляду справи. Проте представник позивача категорично відмовилась заявляти клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами обґрунтованість своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл земельної ділянки, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 24.08.2023 року.

Суддя І.П. Сябренко