Рішення

від 16.08.2023 по справі 906/308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/308/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Воробйова І. Г.

за участю представників сторін:

- від позивача: Абоімов О. Ю., дов. №YAS-28/1222-2479 від 28.12.2022; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №3378 від 14.07.2017

- від відповідача: Касянчук С. В., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АМ №1046887 від 29.03.2023 (в засіданні суду 04.08.2023)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

до Фізичної особи - підприємця Новрузової Іради Гейбаталіївни

про стягнення 443859,51 грн

У засіданні суду 04.08.2023 оголошувалась перерва до 15:30 16.08.2023.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

ТОВ "Ясенсвіт" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ФОП Новрузової І. Г. про стягнення 443859,51 грн, з яких 289786,00 грн основного боргу, 35123,65 грн пені, 28978,60 грн штрафу, 9979,75 грн 3% річних, 80027,51 грн інфляційних втрат, а також судовий збір.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати товару за договором поставки №YAS-09/12/20-4 від 09.12.2020.

Ухвалою від 03.03.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду.

27.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування у позивача доказів у справі (а. с. 40-52, 53-54).

Ухвалою від 27.04.2023 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 31.05.2023, розгляд справи відклав на 12.05.2023 (а. с. 62).

12.05.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з клопотаннями про залучення третіми особами ФОП Раковича А. Ю. та ФОП Раковича Ю. Л. та їх виклик у судове засідання як свідків (а. с. 65 - 113).

Відповідними ухвалами від 29.05.2023 господарський суд постановив:

- відмовити в задоволенні клопотання позивача від 11.05.2023 про залучення ФОП Раковича А. Ю. та ФОП Раковича Ю. Л. третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (а. с. 171-172);

- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.06.2023 о 14:30 (а. с. 173,174).

27.06.2023 до суду від позивача надійшли письмові заперечення щодо пояснень відповідача з додатком афідевіта Стаднік О. С., що працював на ТОВ "Ясенсвіт" експедитором та здійснював відвантаження товару по договору, укладеному з відповідачем, яким нотаріально засвідчені пояснення алгоритму дій щодо поставок продукції (а. с. 176 - 180).

07.07.2023 до суду від відповідача надійшли на вимогу ухвали суду письмові пояснення по суті спору (а. с. 187-192).

04.08.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (а. с. 196-202).

16.08.2023 до суду від представників сторін спору надійшли:

- від відповідача - клопотання про відкладення судового розгляду від 16.08.2023 у зв`язку із незадовільним самопочуттям представника (а. с. 205);

- від позивача - клопотання про долучення доказів, а саме копію договору поставки №YAS-09/12/20-4 від 09.12.2020 (а. с. 206 - 208).

Присутній в засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.

У засіданні суду 04.08.2023 представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у поданих процесуальних заявах по суті спору.

Щодо поданого представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи слід зазначити таке..

Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

А тому, беручи до уваги те, що заявником не надано належних та допустимих доказів непрацездатності представника, та з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Разом з тим, відповідач не була позбавлена права забезпечити участь іншого представника в призначене судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини справи та зміст спірних правовідносин.

09.12.2020 між ТОВ "Ясенсвіт" (постачальник/позивач) та ФОП Новрузовою І. Г. (покупець/відповідач) укладено договір поставки №YAS-09/12/20-4 (далі - договір), за п. 1.1 якого постачальник зобов`язався систематично поставляти покупцю яйце куряче (далі - товар) в погодженому між сторонами асортименті та кількості, а покупець зобов`язався приймати товар та оплачувати його на умовах договору (а. с. 19, 20).

Постачання товару здійснюється партіями в асортименті та кількості відповідно до заявок покупця та виробничих можливостей постачальника (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору асортимент, ціна, кількість та дата поставки товару погоджуються між покупцем та постачальником засобами миттєвого зв`язку (телефон, факс, електронна пошта) не пізніше 24 годин до дати поставки або за згодою сторін у специфікаціях.

Відповідно до п. 2.3 договору постачання товару здійснюється на умовах DDP (IНКОТЕРМС 2010) за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, буд. 63.

За п. 4.1-4.2 договору ціна товару визначається постачальником по кожній партії товару з урахуванням ПДВ та вказується у видаткових накладних на товар або погоджується сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Якщо між сторонами не підписано специфікації (підписання якої означає згоду покупця з ціною на товар), ціна товару попередньо погоджується із покупцем по кожній партії товару. Погоджену ціну постачальник вказує у видатковій накладній на партію товару, підписання якої покупцем є підтвердженням його згоди з ціною на товар.

Загальна сума договору складається з суми усіх поставлених партій товару відповідно до видаткових накладних (п. 4.4 договору).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника в строк 14 банківських днів з дати поставки товару.

Сплачувані покупцем грошові кошти по договору зараховуються постачальником в рахунок погашення боргу послідовно за кожну попередню партію товару незалежно від вказаного покупцем призначення платежу (п. 4.7 договору).

Згідно з п. 5.2 договору за прострочення оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, а якщо прострочення триває більше 30 календарних днів , покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.01.2022, а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Якщо протягом останнього місяця строку дії договору жодна із сторін не заявляла про його припинення і сторони продовжують виконувати його умови, то договір вважається пролонгованим строком на один рік. Кількість таких пролонгацій не обмежується (п. 7.1 договору).

Позивач зазначає, що на виконання договору ним здійснено поставку, а покупцем прийнято товар на загальну суму 290286,00 грн відповідно до видаткових накладних, доданих до позовної заяви, оригінали яких оглянуто в засіданні суду 16.08.2023 (а. с. 5 - 8).

Відповідач частково здійснив оплату за договором на суму 500,00 грн, на підтвердження чого позивач надав копію прибуткового касового ордеру №80 від 01.02.2022 (а. с. 8 на звороті), тому за відповідачем обліковується борг за поставлений товар в сумі 289786,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 443859,51 грн, з яких, 289786,00 грн основного боргу, 35123,65 грн пені, 28978,60 грн штрафу, 9979,75грн 3% річних, 80027,51грн інфляційних втрат, а також судовий збір.

У відзиві на позовну заяву від 27.04.2023 відповідач:

- заперечує факт отримання товару за спірними видатковими накладними, оскільки Новрузова І. Г. з 14.11.2021 по 16.01.2022 перебувала за кордоном, на підтвердження чого до відзиву надано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та у зв`язку з цим 29.11.2021 припинила підприємницьку діяльність;

- зазначає, що підпис відповідача на видаткових накладних був підроблений невстановленою особою; зауважує, що п. 4.6 договору передбачено оплату за отриманий товар у безготівковій формі, однак, відповідно до прибуткового касового ордеру, доданого до позовної заяви, оплата за товар здійснена готівкою, що є порушенням умов договору, тому як наслідок, позивач позбавляється права вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій за неоплачений товар;

- зауважує, що ТОВ "Ясенсвіт" не звертався до відповідача з вимогою про повернення неоплаченого товару, не ініціював проведення звірки взаємних розрахунків та складення відповідного акту, а також не надав докази декларування у встановленому законом порядку спірних господарських операцій (а. с. 40 - 52).

У відповіді на відзив від 11.05.2023 позивач зазначив, що ФОП Неврузова І. Г. здійснювала діяльність від імені торгової марки "Власна Ферма", а товар поставлявся не за адресою, вказаною в договорі, а на адресу виробничого майданчику торгової марки "Власна Ферма": Житомирська область, Черняхівський район, с. Троковичі, вул. Молодіжна, буд. 30-А; на підтвердження цих обставин надав, в тому числі, інформацію із відкритих джерел у мережі Інтернет, а також докази реєстрації податкових накладних щодо спірних поставок та вказав, що оскільки відповідач не є платником податку на додану вартість у накладних не ідентифікований отримувач (покупець), відповідно до п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015; зауважив, що відповідач не повідомляла його про тимчасовий виїзд за кордон чи про розірвання договору, а також про припинення підприємницької діяльності (а. с. 65 - 113).

Також у письмових запереченнях від 26.06.2023 позивач, серед іншого, стверджує, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон не може бути безспірним доказом перебування особи за кордоном з огляду на те, що цей документ посвідчує право особи на виїзд за кордон та в`їзд на територію України; крім того, законодавством встановлено, що кожен громадянин України може мати не більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон (а. с. 176 - 180).

У письмових поясненнях по суті спору від 07.07.2023 відповідач надала відповіді на запитання ТОВ "Ясенсвіт", викладені у клопотанні про письмове опитування відповідача від 29.05.2023 та, зокрема, зазначила, що не перебувала у трудових відносинах з ФОП Раковичем А. Ю., власником ТМ "Власна ферма", та не займала посаду менеджера магазинів цієї торгової марки (а. с. 187 - 192).

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

За ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних, зокрема, з особистим, сімейним чи домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 289786,00 грн основного боргу.

У підтвердження факту поставки відповідачу товару на загальну суму 290286,00грн позивач надав такі видаткові накладні (а. с. 5 -8): №КПЯСВ038410 від 29.11.2021 на суму 49500,00 грн; №КПЯСВ038411 від 29.11.2021 на суму 19800,00 грн; №КПЯСВ039008 від 02.12.2021 на суму 47790,00 грн; №КПЯСВ039009 від 02.12.2021 на суму 31860,00 грн; №КПЯСВ039950 від 08.12.2021 на суму 48924,00 грн; №КПЯСВ039951 від 08.12.2021 на суму 48924,00 грн; №КПЯСВ039952 від 08.12.2021 на суму 43488,00 грн, оригінали яких оглянуто в засіданні суду 16.08.2023, однак відповідач за поставлений товар розрахувався частково.

Крім того, позивач надав на підтвердження кожної події поставки зареєстровані у встановленому законом порядку податкові накладні (а. с. 89 - 109).

У даних спірних відносинах сторони договором передбачили, що моментом переходу права власності та ризиків на товар (передачі (поставки) товару) є підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін (п. 2.5 договору).

У свою чергу, ФОП Новрузова І. Г. у поданих процесуальних заявах по суті спору заперечує факт отримання товару, підписання видаткових накладних з 29.11.2021 по 08.12.2021, посилаючись на перебування у вказаний період за кордоном, в підтвердження чого до відзиву на позовну заяву додано копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон Новрузової І. Г. (а. с. 47, 48).

Разом з тим, відповідачем не надано на вимогу суду належних доказів щодо цього з Державної прикордонної служби України.

Суд бере до уваги також і те, що у судовому засіданні 26.05.2023 відповідач підтвердила, що уклала договір поставки №YAS-09/12/20-4 від 09.12.2020 з позивачем не для використання товару у власній підприємницькій діяльності, а для здійснення реалізації товару мережею магазинів "Власна ферма", а також зазначила, що поставка товару відбувалась за адресою виробничого майданчику ТМ "Власна Ферма" а також те, що особисто товар не отримувала, а тільки здійснювала підпис на видаткових накладних.

З огляду на викладене, суд критично оцінює заперечення ФОП Новрузової І. Г. щодо не отримання товару за спірними видатковими накладними, оскільки приймання товару за договором поставки №YAS-09/12/20-4 від 09.12.2020 іншими особами, а не відповідачем, було сталою практикою.

Крім того, відповідачем не було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у даній справі для підтвердження обставин здійснення підпису на видаткових накладних іншою особою, а подані до додаткових пояснень від 04.08.2023 докази відкриття кримінального провадження за фактом підроблення підпису ФОП Новрузової І. Г. на первинних документах не є підставою для визнання господарським судом даної обставини, так як обвинувального вироку, що набрав законної сили, у даному кримінальному провадженні судом не ухвалено.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Суд звертає увагу відповідача, що укладаючи вищезазначений договір ФОП Неврузова І. Г. та ТОВ "Ясенсвіт" погодили усі його істотні умови, зокрема, ціну та строк виконання.

Відповідно до п. 7.1 договору, даний договір діє до 31.01.2022, а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Якщо протягом останнього місяця строку дії договору жодна із сторін не заявляла про його припинення і сторони продовжують виконувати його умови, то договір вважається пролонгованим строком на один рік. Кількість таких пролонгацій не обмежується.

У період здійснення спірних поставок договір діяв, сторонами спору не надано докази його дострокового припинення.

З огляду на вищевикладене, суд вважає недоведеним факт підробки підпису відповідача на видаткових накладних за період з 29.11.2021 по 08.12.2021.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Оцінюючи подані докази в сукупності за правилами ст. 86 ГПК України та виходячи із встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога ТОВ "Ясенсвіт" щодо стягнення 289786,00 грн основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення 9979,75 грн 3% річних та 80027,51 грн інфляційних втрат.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень цієї норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання. Ці нарахування не є штрафними санкціями, тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9979,75 грн 3% річних та 80027,51 грн інфляційних втрат за період з 29.12.2021 по 20.02.2023.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за вказаний період за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено, що розмір інфляційних втрат та 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині їх донарахування, до задоволення підлягають інфляційні втрати та 3% річних в межах заявлених позовних вимог.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення 35123,65 грн пені та 28978,60 грн штрафу.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості, а якщо прострочення триває більше 30 календарних днів , покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивач заявив до стягнення з відповідача пені за період з 29.12.2021 по 20.02.2023.

Як вбачається з наданого ТОВ "Ясенсвіт" розрахунку, штраф у розмірі 10% від суми боргу становить 28978,60 грн (а. с. 4).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

За ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.3 договору постачання товару здійснюється на умовах DDP (IНКОТЕРМС 2010) за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, буд. 63.

Також п. 4.5 договору передбачено, що оплата товару здійснюється в національній грошовій одиниці України в безготівковій формі на поточний рахунок постачальника.

Разом з тим, враховуючи, що поставка товару фактично відбувалась не за адресою, визначеною сторонами у договорі, а оплата товару здійснювалась готівкою, тобто з порушеннями умов договору, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, ч. 9 ст. 129 ГПК України унормовано, що у випадку, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір у справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати отриманого товару за договором поставки №YAS-09/12/20-4 від 09.12.2020, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Новрузової Іради Гейбаталіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (09623, Київська область, Білоцерківський район, с. Ромашки, вул. Покровська, буд. 22А, код ЄДРПОУ 32619343):

- 289786,00 грн основного боргу;

- 80027,51 грн інфляційних втрат;

- 9979,75 грн 3% річних;

- 6658,44 грн судового збору.

3. У стягненні 35123,65 грн пені відмовити.

4. У стягненні 28978,60 грн штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.08.23

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу на ел. пошту представника: ІНФОРМАЦІЯ_2

3,4 - відповідачу на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_3

та на адресу представника: ІНФОРМАЦІЯ_1