Рішення

від 18.08.2023 по справі 906/50/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/50/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОС КОМПАНІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018"

про стягнення 902352,85 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКОС КОМПАНІ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" 902352,85 грн. попередньої оплати за договором підряду на виконання робіт з виготовлення металоконструкцій №36/20 від 07.04.2022р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.01.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 02.03.2023.

Ухвалою суду від 02.03.2023 відкладено розгляд справи по суті на 04.04.2023.

Ухвалою від 04.04.2023 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.4 ч.4 ст.226 ГПК України.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.04.2023 скасовано, справу передано до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 06.07.2023 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.07.2023.

Протокольною ухвалою від 25.07.2023 суд оголосив перерву до 18.08.2023.

16.08.2023р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.112-113).

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання 18.08.2023р., судом підписано рішення без його проголошення відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в повному обсязі виконав роботи з виготовлення металевих конструкцій за договором підряду №36/20 від 07.04.2020, які були попередньо оплачені позивачем у вигляді авансового платежу, на суму 902352,85 грн.

20.07.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У клопотанні також зазначено про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

03.08.2023 до суду повернулася копія ухвали суду від 25.07.2023, направлена на адресу відповідача, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист прав та інтересів відповідача.

Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.9 ст.165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, Господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений ст.165 ГПК України, зважаючи, що він був повідомлений про час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд на підставіч.9 ст.165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКОС КОМПАНІ" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" (підрядник, відповідач) укладено договір підряду на виконання робіт з виготовлення металоконструкцій №36/20 (а.с.7-11).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується у межах договірної ціни, на свій ризик, в установлений договором строк відповідно до проектної документації виконати роботи з виготовлення металевих конструкцій тамбуру шлюз на підставі проекту шифр КМД - 93,492 тони згідно специфікації, що надається в кресленнях КМД 147 шт. вагою 630 кг і 7 шт. вагою 756 кг.

Згідно з п.2.1 договору вартість робіт, що є предметом цього договору, визначається сторонами та складає 3349162,91 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 558193,81 грн.

У зазначену вартість робіт входить вартість металопрокату, виготовлення металевих конструкцій (включає 3-тю ступінь очистки, ґрунтування металоконструкцій ґрунтом ГФ-021 в 1 (один) шар, фарбування емаллю ПФ115, цинкування 3,01 тони та доставка металоконструкцій на майданчик будівництва).

Вартість окремих видів та етапів робіт, що є предметом цього договору, визначається сторонами згідно договору в додатку №1 (договірній ціні) до цього договору.

Кінцева загальна вартість робіт за цим договором визначається сторонами на підставі підписаних видаткових накладних та актів прийому-передачі (п.2.2 договору).

Всі платежі по цьому договору здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п.2.3 договору).

Відповідно до п.2.5 договору замовник здійснює авансовий платіж: 2219763,10 грн., в тому числі, ПДВ 20% складає 369960,51 грн. (100% металопрокат - 1735734,60 грн., 30% вартість робіт - 484028,50 грн.).

Залишок 70% робіт у розмірі 1129399,81 грн. замовник оплачує за мінусом авансу після кожної партії отриманої готової продукції (п.2.5.1 договору).

Згідно з п.3.1 договору термін виконання робіт складає 40 календарних днів з моменту авансу, при умові своєчасного фінансування замовником.

Додатковою угодою №1 від 19.06.2020 до договору сторони доповнили договір пунктом про відповідальність підрядника у випадку порушення з його вини терміну виконання робіт (виготовлення металевих конструкцій тамбуру шлюз на підставі проекту шифр КМД) (а.с.12).

Додатковою угодою №2 від 24.07.2020 (а.с.13) сторони домовилися про внесення змін до п.1.1, п.2.1 та виклали їх в таких редакціях:

"1.1. Замовник доручає, а підрядник зобов`язується у межах договірної ціни, на свій ризик, в установлений договором строк відповідно до проектної документації виконати роботи з виготовлення металевих конструкцій "тамбуру шлюз Україна, Львіська область, с.Рудно" на підставі проекту шифр КМД 1299 - 65,0996 тони згідно специфікації, що надається в кресленнях КМД."

"2.1. Вартість робіт, що є предметом цього договору, визначається сторонами та складає: Виготовлення металоконструкцій складає 2424208,58 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 404034,76 грн."

Відповідач виставив позивачу рахунки-фактури № СФ-0000011 від 29.04.2020 на суму 2219763,10 грн. авансового платежу за виготовлення металоконструкцій та №СФ-0000024 від 08.07.2020 на суму 54184,73 грн. за виготовлення металоконструкцій (а.с.14-15).

Позивач на виконання вимог договору здійснив авансові платежі за виготовлення металоконструкцій згідно виставлених відповідачем рахунків на загальну суму 2424184,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №7585 від 04.05.2020 на суму 1000000,00 грн., №7753 від 21.05.2020 на суму 600000,00 грн., №7806 від 28.05.2020 на суму 50000,00 грн., №7904 від 10.06.2020 на суму 60000,00 грн., №7975 від 16.06.2020 на суму 300000,00 грн., №8097 від 01.07.2020 на суму 360000,00 грн., №8254 від 10.07.2020 на суму 54184,73 грн. (а.с.16-22).

В результаті часткового виконання робіт з виготовлення металевих конструкцій відповідачем, позивачем були прийняті металеві конструкції на загальну суму 1521831,88 грн., що підтверджується видатковими накладними РН-0000015 від 12.06.2020 на суму 211965,77 грн., №РН-0000016 від 18.06.2020 на суму 246477,72 грн., №РН-0000017 від 06.07.2020 на суму 163317,20 грн., №РН-0000021 від 14.07.2020 на суму 293952,61 грн., №РН-0000022 від 16.07.2020 на суму 195107,09 грн., №РН-0000023 від 20.07.2020 на суму 121310,98 грн., №РН-0000027 від 11.08.2020 на суму 289700,51 грн. (а.с.23-29).

У зв`язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі зобов`язання з виготовлення металевих конструкцій за договором підряду №36/20 від 07.04.2020, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 902352,85 грн. попередньої оплати.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору підряду №36/20 від 07.04.2020.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За приписами статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено факт виконання зобов`язань з боку позивача щодо перерахування попередньої оплати в загальній сумі 2424184,73 грн. (платіжні доручення на а.с. 16-22).

Відповідач свої зобов`язання щодо виконання робіт з виготовлення металевих конструкцій виконав частково, передавши позивачу вироби на загальну суму 1521831,88 грн. (видаткові накладні на а.с.23-29).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав та передав позивачу металеві конструкції на суму 902352,85 грн.

Обґрунтовуючи правові підстави звернення до суду з даним позовом, позивач посилається на приписи ст.ст.525,526,530,612 ЦК України, які містять загальні положення щодо обов`язковості виконання зобов`язань сторонами, та не наводить правової кваліфікації спірних правовідносин та заявленої до стягнення суми.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19 ), висновки якої є обов`язковими для суду в силуст.236 ГПК України, викладено позицію, згідно якої саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.

Виходячи з встановленого судом факту перерахування коштів позивачем та з огляду на те, що відповідачем роботи не виконані, суд вважає, що сплачені позивачем кошти є збитками, які останній поніс внаслідок невиконання відповідачем свого зобов`язання.

Відповідно до 224ГК Україниучасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК Українипередбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно дост.623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

З огляду на положеннястатті 224 ГК України, статей22,611,614,623 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як вже вказувалося, матеріалами справи підтверджено факт перерахування позивачем відповідачу 902352,85 грн. попередньої оплати за роботи з виготовлення металевих конструкцій. Докази в підтвердження передачі позивачу конструкцій на вказану суму в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань, покладених на відповідача, в частині виготовлення металевих конструкцій, та понесеними позивачем витратами на оплатуробіт з виготовлення в сумі 902352,85 грн., які фактично є збитками.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині виконання робіт з виготовлення металевих конструкцій в даному випадку покладено на відповідача, і останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів виконання зобов`язання в частині виконання робіт, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 902352,85 грн., які є збитками.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 902352,85 грн.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 13535,29 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем 2018" (10029, м.Житомир, просп.Незалежності, 55а, код ЄДРПОУ 42031518)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОС КОМПАНІ" (04073, м.Київ, вул.Фрунзе, 160, літ. Б, оф. 508, код ЄДРПОУ 39416937)

- 902352,85 грн. збитків;

- 13535,29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.08.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрук.:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з повід.)