Рішення

від 18.08.2023 по справі 642/5608/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 642/5608/21

Провадження №2/552/2647/23

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

18.08.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання - Лебедєва Х.В.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача про стягнення коштів.

В позовній заяві посилався на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 2014,6 кв.м. по АДРЕСА_1 з 22.12.2016 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2016 №6596.

Вказане нерухоме майно розташовано на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,2633 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0050 за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2021 року вказана земельна ділянка використовувалась ОСОБА_1 без проведення державної реєстрації речових прав на неї та за відсутності правовстановлюючих документів.

У зв`язку з цим відповідачем безпідставно збережено кошти у розмірі орендної плати, що мала нею сплачуватися на користь Харківської міської ради у розмірі 240036,55 грн.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 240036,55 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,2633 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0050 за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2021 року.

Також просив стягнути з відповідача на його користь 3600,55 грн. на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до розгляду по суті.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ окремих судів Донецької, Запорізької та Харківської областей.

Відповідно до даного Розпорядження справи, які перебували в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, підсудні Київському районному суду м. Полтави.

Справа № 642/5608/21 також передана на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 04 травня 2023 року справу прийнято до свого провадження, на підставі ч. 12 ст. 33 ЦПК України розгляд справи вирішено продовжувати зі стадії розгляду по суті (а.с. 111).

Відповідач відзив на позов не надала.

Інші заяви або клопотання учасники справи суду не подавали.

В судовому засіданні представник позивача Ткаченко С.В. позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також не повідомлення нею про причини неявки, відповідно до ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме нежитлової будівлї літ. «А-1» загальною площею 2014,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №268996989 від 04 серпня 2021 року (а.с. 28-29).

Вказана нежитлова будівля на час придбання відповідачем розташовувалася на земельній ділянці площею 0,5262 га, з кадастровим номером 6310137200:02:033:0028, яка надана для експлуатації та обслуговування складського приміщення.

Вказана обставина встановлена Постановою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у цивільній справі №642/5298/20.

Зазначеним судовим рішенням також встановлено, що оскільки належна ОСОБА_1 нежитлова будівля у період 01.01.2017 по 01.07.2019 була розташована на сформованій земельній ділянці площею 0,5262 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0028, що підтверджується даними договору купівлі продажу від 22 грудня 2016 року та акту обстеження від 23.07.2019, зазначена земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні відповідачки і тому з неї на користь ХМР підлягає стягненню орендна плата за користування земельною ділянкою на підставі ст. 1212 ЦК України.

Також зазначеною Постановою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року стягнуто ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти орендної плати в розмірі 89209 гривень 59 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому обставини, встановлені Постановою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у цивільній справі №642/5298/20, яка набрала законної сили, не доказуються при розгляді справи №642/5608/21, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Також судом встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 19 липня 2017 року №607/17 було надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 0,5262 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0028 по АДРЕСА_1 .

Внаслідок поділу утворилося дві земельні ділянки:

земельна ділянка № 1 з кадастровим номером 6310137200:02:033:0050 площею 0,2633 га, цільове призначення якої: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (склад);

земельна ділянка № 2 з кадастровим номером 6310137200:02:033:0051 площею 0,2969 га, цільове призначення якої: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1» (склад).

Вказана обставина підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.03.2021 (а.с.30-31).

Також, як підтверджується вказаним Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:033:0050 площею 0,2633 га відбулася 27 листопада 2019 року.

Таким чином судом встановлено, що з 27 листопада 2019 року в користуванні відповідача перебуває земельна ділянка площею 0,2633 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0050, на якій розташовано належне відповідачу нерухоме майно.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 договору оренди на користування земельною ділянкою площею 0,2633 га, кадастровий номер 6310137200:02:033:0050 з Харківською міською радою не укладала.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У відповідності зі статтею 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Тобто земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно даних витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 березня 2021 року земельна ділянка площею 0,2633 га (кадастровий номер 6310137200:02:033:0050), на якій розташована належна відповідачу нежитлова будівля, сформована 27.11.2019 року ( а.с. 30-32).

Оскільки належна ОСОБА_1 нежитлова будівля у період 01.12.2019 по 31.07.2021 розташована на сформованій земельній ділянці площею 0,2633 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0050, суд вважає доведеним, що зазначена земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні відповідача і тому з неї на користь Харківської міської ради підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою на підставі ст. 1212 ЦК України.

Крім того, обов`язок відповідача відшкодувати відповідачу вартість безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій розташоване належне відповідачу нерухоме майно, встановлено постановою Харківського апеляційного суду від 29 січня 2020 року у цивільній справі №642/5298/20.

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності з врахуванням сплачених нею сум, за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2021 року становить 240036,55 грн (а.с. 36-38).

Відповідачем вказаний розрахунок не спростований.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов судом задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3600,55 грн. на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 240036,55 грн. (двісті сорок тисяч тридцять шість гривень п`ятдесят п`ять копійок) за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,2633 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0050 за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради 3600,55 грн. (три тисячі шістсот гривень п`ятдесят п`ять копійок) на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Харківська міська рада, місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243;

відповідач - ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення виготовлено 21 серпня 2023 року.

Головуючий О.А.Самсонова