Рішення

від 24.08.2023 по справі 440/6996/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6996/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Приватного підприємства "Ворскла" до Головного управління ДПС України у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.05.2023 №8816078/35010651;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Ворскла" (далі - позивач, ПП "Ворскла") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач - 1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі також відповідач - 2, ДПС України), про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення прийнято відповідачами з порушенням норм чинного законодавства України. ПП "Ворскла" подало письмові пояснення та документи щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022, реєстрацію якого зупинено. Зазначені пояснення та копії документів були прийняті відповідачем-1. Однак не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість, відповідач-1 прийняв спірне рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної. ПП "Ворскла" стверджувало, що 01.03.2023 їх контрагентом (ТОВ "Сокіл") здійснено повернення товару (зерно кукурудзи), що підтверджується зворотною накладною від покупця від 01.03.2023 №2. За результатом вказаної події позивачем виписано розрахунок коригування №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022, який був заблокований. ГУ ДПС в Полтавській області безпідставно вказало на наявність критеріїв ризиковості операції. Головним управлінням ДПС в Полтавській області в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено конкретний перелік документів, які необхідно надати позивачу для підтвердження інформації, зазначеної в розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023. Надані позивачем Головному управлінню ДПС в Полтавській області документи підтверджують реальність фінансової операції з повернення товару, що є підставою для реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022.

21.01.2023 до суду надійшов спільний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Вказував, що в рішенні комісії ГУ ДПС у Полтавській області підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування зазначено "надання платником документів, складених з порушенням законодавства, а саме надано зворотню накладну від 01.03.2023 №2, що слугувала підставою складення розрахунку коригування від 01.03.2023 №1, яка не містить обов`язкових реквізитів, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, а саме: не розшифровані підписи відповідальних осіб зі сторони відвантажувача та отримувача".

Таким чином, на думку представника відповідачів, ГУ ДПС у Полтавській області діяло відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а отже винесене рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області є правомірним.

29.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача звертав увагу суду, що визначальною ознакою господарської операції є зміни в майновому стані платника податків. Операція, за результатом якої складено розрахунок коригування є підтвердженою. Щодо встановлених контролюючим органом недоліків зворотної накладної, то представник позивача зазначив, що частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено ряд істотних реквізитів первинних документів, серед яких зазначено "особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції". Таким чином, наявність лише підпису у зворотній накладній відповідає вимогам законодавства.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи, встановлені судом

ПП "Ворскла" зареєстровано у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 35010651, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Серед видів економічної діяльності вказано:

01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

01.46 розведення свиней;

01.61 допоміжна діяльність у рослинництві;

46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

Між ПП "Ворскла" та ТОВ "Сокіл" укладено договір купівлі-продажу зерна кукурудзи №30/06/22 від 30.06.2022, предметом якого є зерно кукурудзи у кількості 1500 т. вартістю 6737400 грн., оплата за який здійснюється протягом 30 днів після поставки.

Постачання зерна здійснено на умовах EXW відповідно видаткової накладної №12 від 30.06.2022, у зв`язку з чим ТОВ "Сокіл" виставлено рахунок на оплату №13 від 30.06.2022.

За фактом постачання товару ПП "Ворскла" склало та направило на реєстрацію податкову накладну №2 від 30.06.2022, яку відповідно до квитанції №1 від 01.07.2022 прийнято контролюючим органом.

Протягом тривалого часу ТОВ "Сокіл" не здійснило оплату за поставлений товар, у зв`язку з чим ПП "Ворскла" направило вимоги про оплату товару або його повернення.

01.03.2023 ТОВ "Сокіл" здійснило повернення товару (1500 т. зерна кукурудзи) згідно зворотної накладної № 2 від 01.03.2023, акту повернення сільськогосподарської продукції від 01.03.2023.

За фактом повернення товару ПП "Ворскла" склало та направило на реєстрацію розрахунок коригування до податкової накладної №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022.

Згідно квитанції від 31.03.2023 реєстрація розрахунку коригування від 01.03.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, над величиною залишку такого товару, визначеного як різниця обсягів придбання та постачання такого товару/послуги його отримувачем, що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=45.7985%, "P"=1092530.62. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження господарської операції, за результатом якої складено розрахунок коригування.

16.05.2023 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія ГУ ДПС у Полтавській області) прийнято рішення №8816078/35010651 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 у зв`язку з наданням платником документів, складених з порушенням законодавства, а саме надано зворотню накладну від 01.03.2023 №2, що слугувала підставою складення розрахунку коригування від 01.03.2023 №1, яка не містить обов`язкових реквізитів, що передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, а саме: не розшифровані підписи відповідальних осіб зі сторони відвантажувача та отримувача.

Позивач, вважаючи рішення від 16.05.2023 №8816078/35010651 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У силу положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (...) б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

У силу абзацу третього пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції Постанови КМ від 21.04.2021 №378), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Висновки щодо правозастосування

Аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156).

У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Зі змісту залученої представником відповідачів до матеріалів справи квитанції від 31.03.2023 судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 пункту 5 Критеріям ризиковості здійснення операції.

Мотивуючи цей висновок податковий орган зазначив, що сума компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару /послуги), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операції та на цій підставі зупинив реєстрацію розрахунку коригування у ЄРПН.

Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації складеного позивачем розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 в ЄРПН, суд звертає увагу на те, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас, виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктом 11 Порядку №11 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов`язково мають бути зазначені: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 31.03.2023 суд встановив, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Однак, у цій справі надіслані позивачу квитанції містили лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

У ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланого позивачем розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 положенням пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанції на те, що сума компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару /послуги), жодним чином не вказує на конкретну підставу для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 у ЄРПН.

За наведених обставин, відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 у ЄРПН.

Окрім того, суд враховує, що позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування надіслані податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості їх складення.

У рішенні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.05.2023 №8816078/35010651 підставою відмови у реєстрації розрахунку коригування визначено "надання платником документів, складених з порушенням законодавства, а саме надано зворотню накладну від 01.03.2023 №2, що слугувала підставою складення розрахунку коригування від 01.03.2023 №1, яка не містить обов`язкових реквізитів, що передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, а саме: не розшифровані підписи відповідальних осіб зі сторони відвантажувача та отримувача".

З цього приводу суд зауважує, що недоліки в оформленні певних документів не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Факт повернення товару підтверджується не лише зворотньою накладною №2 від 01.03.2023, а й даними бухгалтерських регістрів ПП "Ворскла" та актом повернення сільськогосподарської операції від 01.03.2023, який містить, серед іншого, дані про посаду, прізвища осіб, які його підписали та їх підпис, який співпадає з підписами на зворотній накладній. Суд також враховує, що позивачем вживалися заходи для отримання оплати товару або його повернення (листи від 30.11.2022 №28/32 та від 15.02.2023 №10/2-к).

Таким чином розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 був складений позивачем за датою оформлення документа, що засвідчує факт повернення, з яким пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України пов`язує дату виникнення податкових зобов`язань, а стаття 192 Податкового кодексу України пов`язує обов`язок провести відповідне коригування на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, та позивачем надано контролюючому органу всі документи, необхідні для складення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022.

Стосовно аналізу господарської операції між позивачем та його контрагентом в цій справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Отже, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022, та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд доходить висновку, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 30.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.05.2023 №8816078/35010651 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно зі пунктами 9-20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженнями ДПС України.

Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації згаданого вище розрахунку коригування контролюючим органом обрано лише відповідність господарської операції критеріям ризиковості, а обґрунтованість такої підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідний розрахунок коригування у ЄРПН.

Зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий позивачем розрахунок коригування датою його фактичного надходження є дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації зазначеного вище розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 контролюючим органом обрано лише його відповідність критеріям ризиковості господарської операції, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджено квитанцією від 25.05.2023 №2679.

Таким чином, необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДПС в Полтавській області в особі створеної нею Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Представником позивача заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу загалом у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/160 від 18.10.2018 у справі №813/4989/17.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону № 5076-VI. Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, на підтвердження здійснення правової допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічні правові висновки зазначені у постановах Верховного Суду, зокрема, в постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 29.10.2020 у справі № 910/3233/18.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем надано договір про надання правової допомоги від 22.05.2023 №01/РК-01, акт наданих послуг №1 від 29.05.2023, квитанція №7 від 29.05.2023.

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу на підставі відсутності доказів підготовки адвокатом документів по справі, відсутності детального розрахунку понесених витрат та невідповідності витрат критерію розумної необхідності.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази, суд вважає, що факт понесення судових витрат та їх розмір підтверджується достатнім обсягом документів, разом з тим заявлена вартість послуг є завищеною для даної категорії справи, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Ворскла" (вул. Старосанжарська, буд. 70, с. Старі Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39313, код ЄДРПОУ 35010651) до Головного управління ДПС України у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.05.2023 №8816078/35010651 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022 - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 01.03.2023 до податкової накладної №2 від 30.06.2022, складений та поданий на реєстрацію Приватним підприємством "Ворскла", датою його первинного подання.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Ворскла" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков