Постанова

від 24.08.2023 по справі 480/8300/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 р. Справа № 480/8300/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду(головуючий суддя І інстанції: Осіпова О.О.)від 01.03.2023 по справі № 480/8300/22

за позовом ОСОБА_1

до Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми)

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми), в якій просив визнати дії Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) у наданні безпідставної відмови неправомірними та зобов`язати скасувати висновок про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним від 27.10.2022 року, між ОСОБА_2 зі ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.09.1989 року між його батьком ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_4 було укладено шлюб (актовий запис №2183).Рішенням Зарічного районного суду м. Суми №2-1049 від 16.03.2004 року зазначений шлюб було розірвано, про що матері позивача - ОСОБА_4 видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 від 14.12.2004 року, актовий запис 168.23.07.1992 року його батько ОСОБА_2 , перебуваючи у шлюбі з його матір`ю ОСОБА_4 , уклав шлюб зі ОСОБА_3 , про що видано свідоцтво про шлюб і- НОМЕР_2 року позивач звернувся до Сумського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) із заявою про анулювання реєстрації шлюбу в зв`язку з його недійсністю.Висновком про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним, від 27.10.2022 року підтверджено факт одночасного укладення шлюбу, проте відмовлено у анулюванні другого шлюбу, посилаючись на ч. 5 ст. 39 Сімейного кодексу України, та запропоновано звернутися до суду.На думку позивача, ця відмова є протиправною, оскільки він є зацікавленою особою, надав документи, що підтверджують родинні стосунки, та документи, які підтверджують наявність реєстрації шлюбу із заміжньою особою, тобто висновок про відмову складається тільки за відсутності документів, які підтверджують реєстрації шлюбу із заміжньою особою.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначив, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанціїдійшов помилкового висновку про їх необґрунтованість. Вказує, що судом не заперечується фактипорушень, а саме, укладення другого шлюбу в період дії першого та дія другого шлюбу в період дії першого шлюбу протягом 12 років. Зазначає, що другий шлюб, зареєстрований актовим записом - свідоцтвом про шлюб від 23.07.1992 року є недійсним саме з часу реєстрації цього акту. Припинення першого шлюбу не робить цей другий акт дійсним, бо його реєстрація здійснена під час існування першого шлюбу, а зміни до цього свідоцтва не внесені. Орган реєстрації актів цивільного стану встановив факт, але не скасував реєстрацію другого шлюбу, який був укладений саме при дії першого шлюбу, чим порушено ст. 25 та 39 Сімейного кодексу України. Крім цього орган реєстрації актів цивільного стану помилково вважав, що на момент звернення скаржника із заявою другий шлюб став дійсним, але умови дійсності такого шлюбу, які полягають в тому, що дійсність другого шлюбу підлягає проведенню процедури внесення зміни до запису акту цивільного стану, шляхом здійснення відповідної відмітки в першому та другому примірниках актового запису про шлюб, чим порушено ст. 2 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та п. 4.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану. Тому за відсутності такої відмітки про дійсність шлюбу в свідоцтві про другий шлюб, такий актовий запис та такий шлюб підлягають анулюванню.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлялись.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що16 вересня 1989 року між ОСОБА_2 , дата народження не зазначена, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Сумського міського управління юстиції було складено актовий запис №2183 від 16.09.1989 року.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми №2-1049 від 16.03.2004 року вище вказаний шлюб було розірвано, про що ОСОБА_4 видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 14 грудня 2004 року, що підтверджується копією Повного витягу з Державною реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №000374065846 від 04 жовтня 2022 року, сформованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми).

23 липня 1992 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у зазначеному шлюбі з ОСОБА_4 , уклав шлюб зі ОСОБА_3 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області складено актовий запис №20, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб повторного/ серія НОМЕР_4 від 07 серпня 2021 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 03 грудня 1991 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), а отже, він є заінтересованою особою у розумінні ч. 4 ст.39 Сімейного кодексу України.

27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 як заінтересована особа звернувся до відділу з заявою про анулювання актового запису про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі Скачок (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного виконавчим комітетом Верхньосироватськоїсільської ради Сумського району Сумської області за №20 від 23 липня 1992 року, що підтверджується копією заяви та копіями вищевказаних документів.

У результаті проведеної перевірки складено висновок від 27.10.2022 року, в якому вказано, що «як вбачається з наданих заявником документів, дійсно, шлюб, укладений 23.07.1992 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , було зареєстровано у період, коли ОСОБА_2 уже перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .

Заяву про анулювання вказаного шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заінтересованою особою подано 12.10.2022 року. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано 16.03.2004 року, таким чином, попередній шлюб ОСОБА_2 було припинено до звернення з приводу анулювання повторного шлюбу, а отже, відповідно до правила частини 5 ст.39 Сімейного кодексу України, з моменту припинення попереднього шлюбу, тобто з 16 березня 2004 року, повторний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 став дійсним».

Отже, підстав для анулювання вказаного актового запису про шлюб відповідно до чинного законодавства станом на день розгляду заяви не встановлено, тому в анулюванні актового запису про шлюб було відмовлено.

Не погоджуючись із відмовою в анулюванні актового запису про шлюб, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, надаючи позивачу відмову в анулюванні актового запису про шлюб №20 від 16.03.2004 року, діяв відповідно до норм законодавства України, оскільки шлюб між батьком позивача та ОСОБА_4 розірваний рішенням Зарічного районного суду м. Суми №2-1049 від 16.03.2004 року, а тому відсутні підстави для анулювання актового запису про шлюб №20 від 23.07.1992р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . В зв`язку з чим, відповідачем доведено правомірність рішення щодо відмови позивачу анулювати актовий запис №20 від 23.07.1992 року про шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Перевіривши висновки суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За пунктом 1 частини першоїстатті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Частиною першоюстатті 19 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

У цій справі спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача анулювати актовий запис про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі Скачок (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), складений виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за №20 від 23 липня 1992 року.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків (частина першастатті 49 Цивільного кодексуУкраїни).

Актом цивільного стану є, зокрема, шлюб (частина друга цієї ж статті).

Аналогічні за змістом приписи закріплені устатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 року №2398-VI.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина першастатті 9 цього Закону).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 указаного Закону).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженінаказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5(далі -Правила №96/5).

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил №96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, будучи заінтересованою особою (сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ), звертаючись із заявою до відповідача, мав на меті анулювати актовий запис про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі Скачок (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), складений виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за №20 від 23 липня 1992 року.

Разом з тим, у справах про оскарження дій щодо внесення змін до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 та від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17, а також в постановах Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 820/5198/16 та від 13 травня 2021 року у справі № 640/11556/20.

Колегія суддів вказує, що об`єктом розгляду у цій справі є не питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а зобов`язання відповідача анулювати актовий запис про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі Скачок (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), складений виконавчим комітетом Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за №20 від 23 липня 1992 року, що свідчить про приватноправовий характер спору між сторонами.

Таким чином, позивач у цій справі, оскаржуючи дії відповідача має намір вирішити питання про анулювання актового запису про шлюб між його батьком та ОСОБА_8 , отже спір у цій справі не є публічно-правовим, а предмет перевірки у цій справі виходить за межі повноважень суду адміністративної юрисдикції.

Таким чином, з огляду на суб`єктний склад та характер правовідносин у цій справі, висновок суду першої інстанції про поширення на цей спір юрисдикції адміністративного суду є помилковим.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором абозакономчи судом у визначенихзакономвипадках.

У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що "фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)".

Враховуючи тлумачення ЄСПЛ поняття "судом, встановленим законом", суд апеляційної інстанції з метою дотримання юрисдикції, визначеної чинним законодавством України, виходячи з характеру спірних правовідносин, які підлягають врегулюванню в рамках іншого судочинства, дійшов висновку, що адміністративний суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно цих спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку, визначеномуЦПК України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п. 3 ч. 1ст. 315 КАС України).

У відповідності до ч. 1ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями238,240цьогоКодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням встановленого, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність ознак публічно-правового спору, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Враховуючи встановлені обставини у справі та допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно ч. 1ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленоїпунктом 1частини першоїстатті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 по справі №480/8300/22 скасувати та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Роз`яснити позивачеві право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк