Ухвала

від 14.08.2023 по справі 477/161/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/161/22

Провадження №2/477/39/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

14 серпня 2023 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді Глубоченка С.М.,

за участі секретаря судового засідання Резуник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»</a>, третя особа: Інгульський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про звільнення майна з під арешту,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить скасувати арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Чмих Людмили Василівни від 29 грудня 2013 року на земельну ділянку площею 3,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Пересадівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823383900:04:000:0352, реєстраційний номер обтяження 5113042.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області Семенової Л.М. від 01 лютого 2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року №25 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», у зв`язку з відрядженням судді Семенової Л.М. до іншого суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2022 року, зазначена цивільна справа розподілена головуючому судді Глубоченку С.М.

Ухвалою судді від 03 жовтня 2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Київська Русь», третя особа: Інгульський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з під арешту прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25 січня 2023 року замінено первісного відповідача публічне акціонерне товариство «Банк Київська Русь», від імені якого діє представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ярошенко А.С. на належного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»</a>.

Ухвалою суду від 19 квітня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судові засідання по даній цивільній справі позивач ОСОБА_1 , будучи неодноразово повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи не з`являвся, внаслідок чого розгляд справи ухвалами від 25 травня 2023 року та 21 червня 2023 року було відкладено.

У судове засіданні 14 серпня 2023 року позивач ОСОБА_1 також не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не надіслав.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, своїх представників для участі у судовому засіданні не направили.

Частиною першою статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, відсутність підстав для визнання їх явки обов`язковою, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін, вирішивши в ньому питання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

З`ясувавши обставини справи та фактичні дані, які мають значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»</a>, із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення майна з-під арешту, слід залишити без розгляду внаслідок повторної неявки позивача та/або її представника у судове засідання без поважних причин та неповідомлення про причини такої неявки, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно з положеннями частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , неодноразово, належним чином повідомлявся судом про місце і час розгляду справи, у тому числі за адресою місця проживання, вказаною ним у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 19 квітня 2023 року підготовче провадження закрито, та справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс»</a>, третя особа: Інгульський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з під арешту призначено до судового розгляду на 25 травня 2023 року о 08.45 годині.

У судове засідання, що було призначено на 25 травня 2023 року о 08.45 годині позивач ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча був обізнаний про розгляд справи у суді відповідно до приписів статті 128 ЦПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про невручення судової повістки у зв`язку з відсутністю позивача за місцем його проживання, що вказане у позовній заяві. Крім того повідомлення про час та місце розгляду справи було розміщено також у на сайті Жовтневого районного суду Миколаївської області. Позивач заяв та клопотань про розгляд справи за його відсутності, та/або відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Внаслідок його неявки розгляд справи було відкладено на 21 червня 2023 року о 12.45 годині.

У судовезасідання,що булопризначене на21червня 2023року о12.45годині позивач ОСОБА_1 також нез`явився,хоча продату,час імісце судовогозасідання бувповідомлений належнимчином увідповідності доприписів статті128ЦПК України.Як свідчатьматеріали справисудова повісткана 21червня 2023року повернуласьна адресусуду звідміткою відділенняУДППЗ «Укрпошта» «адресатвідсутній завказаною адресою».Внаслідок його неявки розгляд справи було відкладено на 14 серпня 2023 року о 12.45 годині.

Однак, у судове засідання, що було призначене на 14 серпня 2023 року о 12.45 годині позивач ОСОБА_1 втретє не з`явився у судове засідання, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином у відповідності до приписів статті 128 ЦПК України. Судова повістка на 14 серпня 2023 року повернулась на адресу суду з відміткою відділення УДППЗ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

За вказаний період ніяких клопотань чи заяв про розгляд справи за відсутності позивача або відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про причини своєї неявки ОСОБА_1 жодного разу суд не повідомляв.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи позивач особисто чи його представник не цікавилися ані ходом розгляду справи за його цивільним позовом, ані її результатом.

У свою чергу, ЦПК України окрім процесуальних прав наділило учасників справи й певними процесуальними обов`язками.

Так, відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

При цьому, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Імперативними приписами частини першої та третьої статті 131 ЦПК України встановлено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не повідомляв суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження, адресу місця роботи не зазначав, а отже вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Приписи частини п`ятої статті 223 ЦПК України передбачають обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про місце і час судового розгляду, в судове засідання і, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять заяв від ОСОБА_1 або його представника про відкладення розгляду справи або щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони позивача.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Практикою Європейського суду з прав людини також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19) та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження №11-122заі20) про те, що загальнообов`язкові процесуальні правила є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Приписами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України регламентовано, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За аналізом наведених вбачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто ЦПК УКраїни не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Наслідки, зазначені у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Як вже зазначалося, якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

В даному випадку неявка позивача позбавила суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Зважаючи на викладене, в зв`язку з неодноразовою неявкою позивача ОСОБА_1 , у судові засідання, суд на підставі статей 223 та 257 ЦПК України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідно роз`яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 223,257,258-260ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ С.М.ГЛУБОЧЕНКО