Рішення

від 23.08.2023 по справі 193/506/23

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/506/23

Провадження 2/193/220/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 серпня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

31.03.2023 представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області в інтересах позивача ОСОБА_2 з вищевказаним цивільним позовом, в обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . З січня 2021 року мати захворіла на онкологічне захворювання у зв`язку з чим потребувала кваліфікованого лікування та стороннього догляду, тому він перевіз її з сел. Софіївка, де вона проживала у власній квартирі за АДРЕСА_1 , до його помешкання у м. Кривий Ріг квартири АДРЕСА_2 , де до дня своєї смерті вона проживала разом з ним.

Наголосив, що за період її проживання у вищевказаній його квартирі у м. Кривий Ріг він постійно доглядав за нею, зокрема купував продукти харчування, необхідні ліки, возив на лікування у спеціалізовану лікарні, ніс інші витрати пов`язані з її лікуванням, а також сплачував за комунальні послуги за згадану материну квартиру, яка залишилася у сел. Софіївка.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що складається з 2/3 частини квартири за АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 8,0309 га, що розташована на території Запорізької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Однак, постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_4 з підстав неподання до нотаріальної контори на протязі шести місяців заяви про прийняття спадщини з дня смерті померлої та не підтвердження факту прийняття спадщини.

У зв`язку з чим, представник позивача ОСОБА_1 просив ухвалити судове рішення про встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати у порядку спадкування за позивачем право власності на все вище перелічене нерухоме майно у порядку спадкування за законом після смерті матері.

Заяви (клопотання) сторін та процесуальні дії суду у справі

Ухвалою судді від 05.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.47).

Згідно цієї ж ухвали, в порядку підготовки справи до судового розгляду, витребувано уприватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчур С.М.відомості про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .

За ухвалою суду від 01.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 85).

За цією ж ухвалою, згідно клопотання представника позивача, виключено Запорізьку сільську раду Криворізького району Дніпропетровської області з числа відповідачів цієї справи (а.с.83).

Крім того, за ухвалою суду від 01.08.2023 задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.55).

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Денисенко М.Б. у судовому засіданні, посилаючись на доводи, які містяться у позовній заяві, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про причини його неявки суд не повідомила, відзив на позов до суду не подала, заяв про відкладення розгляду справи чи можливість розгляду справи за відсутності свого представника до суду не надіслала.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі представника відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області померла ОСОБА_4 (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 від 18.09.1970, матір`ю позивача зазначена ОСОБА_4 (а.с.15).

Як видно з матеріалів справи, зареєстроване місце постійного проживання ОСОБА_4 було за адресою: АДРЕСА_3 , де окрім неї більше ніхто не був зареєстрований (а.с.33).

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, що складається з 2/3 частини квартири за АДРЕСА_1 та земельної ділянку, площею 8,0309 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Запорізької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Зокрема право власності спадкодавця на 2/3 частини згаданого житлового будинку підтверджується свідоцтвом про право власності на житла, виданим 15.07.1994 комбінатом комунальних підприємств Софіївської селищної Ради народних депутатів, згідно з якою ОСОБА_4 , її чоловіку ОСОБА_8 та сину, позивачу у справі ОСОБА_2 , належала ця квартира у рівних частках, тобто по 1/3 частині кожному (а.с.8). Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 належну йому 1/3 частину названої квартири у спадкувала його дружина ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Софіївської державної нотаріальної контори 26.03.1997 з р./№ 337 (а.с.11). Право власності ОСОБА_4 на цю частини квартири зареєстровано Жовтоводським міським БТІ 31.01.2003 за № 148 (а.с.10).

Тоді як на земельну ділянку ОСОБА_4 державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 097266, виданим 14.05.2004 Софіївською райдержадміністрацією, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1010413301071 (а.с.7). До того ж цій земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер: 1225255000-04-001-0018 (а.с.16).

Між тим, приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчур С.М. було відмовлено ОСОБА_2 у видачці свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно після смерті матері ОСОБА_4 оскільки ним не було подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в термін до 6-ти місяців з дня смерті померлого та не підтвердження факту прийняття спадщини, оскільки спадкоємець спільно зі спадкодавцем на момент її смерті не проживав, що б свідчило фактичне прийняття спадщини (а.с.33).

З повідомлення вищевказаного приватного нотаріуса установлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася (а.с.82).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до змістустатті 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені юридичні факти, зокрема, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на день смерті останнього, факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Згідно з пунктом 7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Тобто, суд вправі задовольняти обґрунтовані вимоги про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту позовних вимог, позивач просив суд встановити факт, що він постійно проживав на час відкриття спадщини разом з померлою матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 .

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що знають позивача з малку, є односельчанами його покійної матері ОСОБА_4 , підтвердили, що коли у його матері погіршився стан здоров`я і вона не мала можливості проживати сама, оскільки потребувала постійної сторонньої допомоги, то син ОСОБА_2 , позивач у справі, забрав її у січні 2021 року проживати та доглядати до себе у м. Кривий Ріг. Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є сусідкою позивача, який проживає по АДРЕСА_4 разом зі своєю дружиною. Взимку 2021 року він забрав свою хвору матір ОСОБА_4 проживати до себе, турбувався про неї, возив на лікування. Всі названі свідки підтвердили, що ОСОБА_4 померла у м. Кривому Розі проживаючи до дня своєї смерті саме у помешканні її сина ОСОБА_2 разом з ним.

Про факт захворювання та перебування в останні місяці свого життя у м. Кривому Розі ОСОБА_4 свідчать виписки із її медичної картки стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення від 16.03.2023 та від 01.04.2023 складені лікарями КП «Криворізький онкологічний диспансер» ДОР, згідно з яких вона хворіла на рак яєчника ІІІ стадії, у з в`язку з чим перебувала на стаціонарному лікуванні онкодиспасеру у періоди: з 15.03.2021 по 16.03.2021 та з 29.03.2021 по 01.04.2021, а також свідоцтво про її смерть (а.с.14,34,35).

Відповідно до ч.3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №204/2707/19, державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.

Тобто, ч.3ст.1268 ЦК Українивимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з підпунктом 4.10 пункту 4 глави 10 розділу 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Таким чином, суд встановив, що коли у ОСОБА_4 погіршився стан здоров`я та вона не мала можливості проживати сама, оскільки потребувала постійної сторонньої допомоги, син ОСОБА_4 , позивач в даній справі, забрав її проживати та доглядати до себе, тобто, ОСОБА_2 , на момент смерті ОСОБА_4 , проживав разом з останньою, доглядав за нею та вів спільне господарство, відтак позовні вимоги представника позивача у частині вимог про встановлення факту проживання позивача на день смерті спадкодавця разом з нею знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується іншої вимоги позивача, зокрема про визнання за ним права власності на вищезазначені земельну ділянку та частину квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , то суд під час її вирішення дійшов такого висновку.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 339/369/18 сформульовано висновок про те, що якщо відсутність умов для одержанняу нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, це може бути підставою для відмови у позові.

Зміст таких висновків касаційних судів для їх застосування судами під час розгляду подібних справ зводиться до того, що захист спадкових прав в судовому порядку відбувається лише тоді, коли оформити спадкові права у позасудовому порядку немає можливості, зокрема за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

З постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.05.2016 видно, що причиною відмови у видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину після смерті матері є сплив установлених строків для прийняття спадщини та відсутність доказів прийняття спадщини, тобто факту постійного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Денисенко М.Б. підтвердивв, що інші підстави, які перешкоджають позивачеві успадкувати вищезазначене нерухоме майно через органи нотаріату, окрім тих, які зазначені у постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відсутні.

В підтвердження цього факту, представником позивача під час судового розгляду представлено для дослідження судом оригінали правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на набуті нею за життя 2/3 частини квартири за АДРЕСА_1 та земельної ділянку, площею 8,0309 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Запорізької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Відтак, з огляду на те, що задоволенні судом вимоги про встановлення факту постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем на день його смерті створюють достатні для нього передумови для успадкування вищевказаного нерухомого майна в органах нотаріату, тому позовні вимоги його представника про визнання права власності на це нерухоме майно у порядку спадкування задоволенню не підлягають.

Під час судового розгляду справи представник позивача, з огляду на специфіку цієї справи та формальну участь у ній органу місцевого самоврядування, просив судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору залишити на його рахунок.

Керуючись ст. 259, 263-265,268, 354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, - його матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_4 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач, його представник, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,зареєстроване місцепостійного проживання: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: Софіївська селищна рада Криворізького району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 41053148, місце знаходження: бульвар Шевченка, буд. 19, сел. Софіївка, Криворізького району, Дніпропетровської області, 53100.

Повний текст рішення суду виготовлено 25.08.2023.

Суддя О.В. Томинець