Ухвала

від 24.08.2023 по справі 357/9966/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9966/23

1-кс/357/2134/23

У Х В А Л А

24 серпня 2023 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42022112030000246 від 13.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 240, ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна,

в с т а н о в и в :

17.08.2023 року до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області через засоби поштового зв`язку надійшло клопотання начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42022112030000246 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 03.08.2023 в ході проведення огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, а саме на: транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 , транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_4 , із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном,

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, Слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112030000246 від 13.09.2022 за фактом незаконного видобутку групою осіб, за попередньою змовою, корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, а саме: суглинку, піску та глини, на території Таращанської міської територіальної громади Білоцерківського району, а також за фактом зберігання невстановленою особою вибухового пристрою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у складі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , налагодили незаконний видобуток та збут глини, піску і суглинку на території Таращанської міської територіальної громади Білоцерківського району.

Так, ОСОБА_4 , являючись ФОП, є користувачем за дорученням вантажних автомобілів ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_1 та ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснює реалізацію незаконно видобутих корисних копалин на замовлення. На бортах вказаних автомобілів зазначено номер телефону ОСОБА_4 як контактної особи для придбання корисної копалини. Після отримання замовлення на доставку корисної копалини ОСОБА_4 в телефонному режимі дає вказівку водіям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для завантаження, вказує адресу доставки і контакт замовника.

В ході проведених слідчих (розшукових) дій отримано інформацію про те, що ОСОБА_4 , використовуючи спеціальну техніку типу трактор, державний номерний знак НОМЕР_4 , здійснює незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, а саме: суглинку, піску та глини, на території Таращанської міської територіальної громади Білоцерківського району.

Видобування здійснюється особисто ОСОБА_4 шляхом керування вищезазначеним трактором. Видобута корисна копалина навантажується на вищевказані вантажні автомобілі, користувачем за дорученням яких є ОСОБА_4 , а саме: на ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_1 , ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_3 , та ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_2 .

До керування вказаних транспортних засобів ОСОБА_4 залучені водії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не видавався.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказані особи не є засновниками та керівниками підприємств, у тому числі, яким надано спеціальний дозвіл на користування надрами.

Згідно з ч. 4 Кодексу України про надра надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Згідно з вимогами чинного законодавства надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з п. 3 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» глина є корисною копалиною загальнодержавного значення, суглинок та пісок- корисною копалиною місцевого значення.

Під час досудового розслідування, 03.08.2023 проведено огляд ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, в ході чого виявлено транспортний засіб ЗІЛ в кузові блакитного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , на кузові якого мається напис білого кольору « НОМЕР_5 ». Також, на відстані 30 метрів від вказаного транспортного засобу виявлено другий транспортний засіб ЗІЛ в кузові блакитного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , на кузові якого мається напис білого кольору « НОМЕР_5 ». В кузові вказаного автомобіля виявлено залишки ґрунтової породи, проби якої було окремо відібрано. В ході даного огляду вищевказані транспортні засоби було вилучено та доправлено до тимчасового місця зберігання по АДРЕСА_1 .

04.08.2023 постановою слідчого вищевказані транспортні засоби визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Клопотання про арешт прокурором подано з метою збереження речових доказів у справі.

Як на правове обґрунтування накладення арешту прокурор посилається на положення ст. ст. 98, 167, 168, 170, 171 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з викладених у ньому підстав.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні з приводу задоволення клопотання заперечував, посилаючись на ту обставину, що злочинів він не вчиняв. Дійсно займається перевозкою вантажів і, в тому числі піску глини, які люди купують у кар`єрі та оплачують підприємству яке здійснює розробку кар`єру. Незаконний видобуток глини, піску і суглинку заперечує. Щодо накладення арешту заперечує, посилаючись на ту обставину, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею вже накладено арешт на вищевказане майно.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, вислухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні клопотання про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, діючи у відповідності до вимог КПК України та виходячи із завдання кримінально провадження, має судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, розмір шкоди, завданої злочином, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як видно за наданого слідчому судді кримінального провадження, яке складається з трьох томів (без опису та нумерації) у т. № 2 містяться ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайсуду від 10.07.2023, якими накладено арешт на автомобіль ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 . Арешт накладено за клопотанням прокурора поданим в рамках кримінального провадження №12023111030003221.

Як видно з витягу з ЄРДР №12023111030003221 досудове розслідування розпочато 02.07.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України за у зв`язку з тим, що 01.07.2023 близько 15 год. 35 хв. невідомі особи на території недіючого Улашівського кар`єру піску в с. Улашівка Білоцерківського району здійснили незаконне видобування корисних копалин а саме піску.

Як видно з постанови прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 20.07.2023 нею прийняте рішення про об`єднання кримінального провадження № 42022112030000246 розпочатого 13.09.2022 з кримінальним провадженням №12023111030003221 від 02.07.2023. (т. 2 а.с. 1-2)

Таким чином вирішення питання щодо накладення арешту на вказане у клопотанні майно вже було предметом розгляду слідчого судді та арешт накладено.

Чинний КПК України не містить положень які б передбачали необхідність повторного накладення арешту на одне й те ж майно що у разі об`єднання справ у одне провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1)підстави і мету, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Однак, прокурор, вдруге звертаючись з клопотанням про накладення арешту на одне й те ж майно не обґрунтував та не навів правові підстави необхідності повторного накладення арешту на вилучене майно.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що ініціатором клопотання не доведено, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, а тому положення п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України не допускають у цьому випадку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

За таких обставин, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, на переконання слідчого судді, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42022112030000246 від 13.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 240, ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна яке було вилучене 03.08.2023 в ході проведення огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, а саме на:

транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 ,

транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 , відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 25.08.2023 о 09 год. 15 хв.

Слідчий суддяОСОБА_1