Ухвала

від 21.09.2023 по справі 357/9966/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу із змінами прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 серпня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №42022112030000246 від 13.09.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 240, ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна яке вилучене 03.08.2023 в ході проведення огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, а саме на:

- транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу із змінами, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , та накласти арешт на майно, яке вилучено 03.08.2023 в ході проведення огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, а саме на:

- транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_7 із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною та невмотивованною, у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що накладення арешту в частині користування транспортними засобами, які продовжують використовуватися під час незаконного видобування корисних копалин, є необхідним у запобіганні можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна.

Слідчим суддею залишено поза увагою, що вказані транспортні засоби визнано речовими доказами, оскільки вони є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 КК України.

Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчим суддею зазначено, що на вказане майно уже накладено арешт у об`єднаному кримінальному провадженні. В той же час, арешт накладено в частині відчуження та розпорядження без позбавлення права користуватися таким майном.

Також, слідчим суддею не враховано той факт, що кримінально- процесуальним законодавством не передбачено заборони в арешті майна, якщо на таке майно накладено арешт частково.

В судове засідання представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим відділом Білоцерківського РУП ГУНП в Київскій області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 13 вересня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42022112030000246, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 240, ч. 1 ст. 263 КК України.

Як зазначено у клопотанні прокурора група осіб у складі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , налагодили незаконний видобуток та збут глини, піску і суглинку на території Таращанської міської територіальної громади Білоцерківського району.

Так, ОСОБА_7 , будучи ФОП, є користувачем за дорученням вантажних автомобілів ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_1 та ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_3 , здійснює реалізацію незаконно видобутих корисних копалин на замовлення. На бортах вказаних автомобілів зазначено номер телефону ОСОБА_7 як контактної особи для придбання корисної копалини. Після отримання замовлення на доставку корисної копалини ОСОБА_7 в телефонному режимі дає вказівку водіям ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для завантаження, вказує адресу доставки і контакт замовника.

В ході проведених слідчих (розшукових) дій отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 , використовуючи спеціальну техніку типу трактор, державний номерний знак НОМЕР_4 , здійснює незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, а саме: суглинку, піску та глини, на території Таращанської міської територіальної громади Білоцерківського району.

Видобування здійснюється особисто ОСОБА_7 шляхом керування вищезазначеним трактором. Видобута корисна копалина навантажується на вищевказані вантажні автомобілі, користувачем за дорученням яких є ОСОБА_7 , а саме: на ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_1 , ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_3 , та ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_2 .

До керування вказаних транспортних засобів ОСОБА_7 залучені водії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами не видавався.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказані особи не є засновниками та керівниками підприємств, у тому числі, яким надано спеціальний дозвіл на користування надрами.

03 серпня 2023 року проведено огляд ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, в ході чого виявлено транспортний засіб ЗІЛ в кузові блакитного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , на кузові якого напис білого кольору « НОМЕР_5 ». Також, на відстані 30 метрів від вказаного транспортного засобу виявлено другий транспортний засіб ЗІЛ в кузові блакитного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , на кузові якого мається напис білого кольору « НОМЕР_5 ». В кузові вказаного автомобіля виявлено залишки ґрунтової породи, проби якої було окремо відібрано. В ході даного огляду вказані транспортні засоби вилучено та доправлено до тимчасового місця зберігання по АДРЕСА_1 .

Постановою старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 від 04 серпня 2023 року вказані транспортні засоби, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022112030000246.

17 серпня 2023 року начальник Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на виявлені під час огляду транспортних засобів.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання, з тих підстав, що прокурором не обґрунтувно та не наведено правових підстав необхідності повторного накладення арешту на вилучене майно.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що виявлені та вилучені 03 серпня 2023 року в ході проведення огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, транспортні засоби ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 та ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 ,відповідають критеріям ч. 1 ст. 170, ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того, вказані транспортні засоби обґрунтовано визнано речовим доказом у кримінальному провадженні постановою старшого слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_11 від 04 серпня 2023 року, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчим суддею зазначено, що на вказане майно вже накладено арешт у об`єднаному кримінальному провадженні. В той же час, арешт накладено в частині відчуження та розпорядження без позбавлення права користуватися таким майном.

Також, слідчим суддею не враховано той факт, що кримінально- процесуальним законодавством не передбачено заборони в арешті майна, якщо на таке майно накладено арешт частково.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають, як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу із змінами прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 ,- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 серпня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника Таращанського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №42022112030000246 від 13.09.2022, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 03.08.2023 в ході проведення огляду ділянки місцевості, що розташована по вул. Богдана Хмельницького м. Тараща, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 3224410100:01:009:0001, а саме на:

- транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_7 із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 357/9966/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/5651/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України