Постанова

від 17.08.2023 по справі 607/9006/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/9006/20Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О. М. Провадження № 22-ц/817/407/23 Доповідач - Бершадська Г.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Бершадська Г.В.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

відповідача ОСОБА_1 та представників

сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/9006/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кукурудза Андрій Євгенович на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.01.2023 року ухваленого суддею Вийванко О. М., дата складення повного тексту 09.02.2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Тернопільська районна державна адміністрація, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання незаконним державного акту на право приватної власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_1 , Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Тернопільська районна державна адміністрація, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності на неї, визнання незаконним державного акту на право приватної власності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.08.1989 року. Рішенням Білецької сільської ради від 29.10.2008 року за № 1008, їй передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та зобов`язано виготовити державний акт на землю. В кінці 2019 року вона звернулася до ліцензованої землевпорядної організації з клопотанням про виготовлення відповідної землевпорядної документації щодо набуття у власність земельної ділянки. В ході здійснення геодезичних робіт було встановлено, що сусідня земельна ділянка з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734 площею 0,1993 га, яка належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1 та розташована по АДРЕСА_2 накладається на її проектну земельну ділянку та межа проходить через її житловий будинок та господарську будівлю, що унеможливлює виготовлення відповідної землевпорядної документації, яка є підставою для формування та державної реєстрації переданої їй у власність земельної ділянки.

Зазначила, що рішенням Білецької сільської ради від 16.06.2006 року за № 58, відповідачу ОСОБА_1 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,19 га у межах населеного пункту по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та зобов`язано виготовити держаний акт на землю. Рішенням Білецької сільської ради від 19.05.2008 № 843 затверджено уточнену площу земельної ділянки відповідачки 0,199 га та передано такий розмір земельної ділянки у власність.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-6112645472020 від 25.03.2020 року, ДП Тернопільською регіональною філією «Центр ДЗК» 14.08.2008 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1993 га приватної форми власності з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734, яка на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 14.08.2008 року серії ЯД за № 225041 належить відповідачці ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідач набула у власність земельну ділянку більшої площі на 0,0093 га ніж та, яка їй була передана у власність рішенням Білецької сільської ради у 2006 році. Вважає, що вказане збільшення площі земельної ділянки відповідачки відбулось за рахунок її території, оскільки межа спірної земельної ділянки відповідачки змістилась від існуючої огорожі між ділянками у її бік та наклалась на належні їй будівлі.

Зазначила, що між їх земельними ділянками станом на даний час та уже досить багато років є огорожа, яка розділяє два будинковолодіння та не порушує її прав та законних інтересів. Але межа земельної ділянки відповідача за кадастровим номером 6125280700:02:001:0734 не співпадає із вказаною огорожею та накладається на належні їй будівл.

У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення Білецької сільської ради від 19.05.2008 року за № 843, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,199 га кадастровий номер 6125250700:02:001:0734, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 225040, виданий ОСОБА_1 14.08.2008 року та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку від 04.12.2013 року (номер запису 3971551).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі посилаючись на необґрунтованість висновку суду про недоведеність порушення її прав.

Позивач зазначила, що суд обмежився виключно наданням правової оцінки рішенню Білецької сільської ради від 19.105.2008 року №843 та прийшов до переконання про його законність, однак не врахував що спірна ділянка була сформована з порушенням вимог закону та її прав. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_1 стало наслідком зміни методів підрахунку площі (заокруглення), що не відповідає обставинам справи. Площа 0,199 га спірної земельної ділянки не була наслідком проведення геодезичних робіт, в результаті яких її площа виявилась більшою на 0,009 га, а була результатом внесення до технічної документації недостовірних вихідних даних про площу земельної ділянки, яка нібито за рішенням органу місцевого самоврядування склала 0,199 га і як наслідок, саме на вказану площу була виготовлена ця технічна документація із землеустрою. Наслідком незаконності рішення органу місцевого самоврядування є також державна реєстрація земельної ділянки.

Суд безпідставно відхилив висновок земельно-технічної експертизи, яким було встановлено, що межа земельної ділянки з кадастровим номером 6125250700:02:001:0734 згідно даних державного земельного кадастру накладається на належні ОСОБА_2 будівлі , які розташовані по АДРЕСА_1 , вона проходить по краю стіни житлового будинку та на відстані 0,25 метра від краю стіни господарської будівлі до середини будівлі. Суд безпідставно зіслався на проектну площу ділянки 0,0938 м, однак має значення те, чи накладається спірна земельна ділянка ОСОБА_1 на належні їй об`єкти нерухомого майна. Надуманим для відхилення висновку експерта є те, що позивачем не подано доказів про належність на праві власності зробленої добудови, однак розташування належних позивачу на праві власності 1/2 частки житлового будинку та сараю не змінювалось з 1989 року по даний час. Проведені добудови знаходяться з іншої сторони її будинку від межі земельної ділянки ОСОБА_1 , тому не могли призвести до того, що зовнішня стіна її будинку шляхом здійснення добудови могла зміститись в бік спірної ділянки та стати причиною накладання межі земельної ділянки ОСОБА_1 на належні їй об`єкти нерухомості.

Накладання земельної ділянки ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна , власником якого вона є, підтверджується висновком земельно-технічної експертизи та є перешкодою у праві володінні та розпорядженні майном, порушує її конституційне право на набуття у власність присадибної земельної ділянки, виготовленню технічної документації з землеустрою по формуванню земельної ділянки як об`єкта речових прав.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на його законність. Зазначила, що висновки земельно-технічної експертизи не можуть братись до уваги та бути доказом порушення прав позивача, оскільки експерт розраховував площу її земельної ділянки 0,0938 в той час як рішенням Білецької сільської ради позивачці було передано у власність 0,08 га для обслуговування будинку. Крім цього позивач успадкувала 1/2 житлового будинку загальною площею 63,7 кв.м., а в даний час проведено самочинне будівництво і площа будинку збільшилась на 212,8 кв.м. ЇЇ будинок розташований на земельній ділянці площею 0,199 га і право власності на земельну ділянку вона оформляла на підставі рішення Білецької сільської ради від 19.05.2008 року, а не від 16.06.2006 року. Твердження про те, що вона набула у власність земельну ділянку більшої площі на 0,0093 кв.м. є безпідставними, оскільки це було зумовлено зміною методів підрахунку (заокругленням). В матеріалах технічної документації із землеустрою міститься акт від 28.09.2006 року погодження ОСОБА_2 меж її земельної ділянки. Вважає що суд не порушив норм процесуального права, тому що всі вимоги прохальної частини позовної заяви про зміну предмету позову були зазначені позивачкою в її позовних вимогах.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області зазначило, що розбіжність площі земельної ділянки зумовлена зміною методів підрахунку (округлення). Перехідні положення ЗУ "Про Державний земельний кадастр передбачають перенесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку та передбачають виправлення помилок у визначенні площ та/або меж земельних ділянок вказаних у Державному реєстрі земель після перенесення до Державного земельного кадастру за заявою власника земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу підтримав та додатково пояснив, що будинковолодіння по АДРЕСА_3 належить позивачці і ОСОБА_3 та межує з господарством ОСОБА_1 . Між господарствами сторін більше 30 років існує межа, яка проходить на відстані від будинку та господарської будівлі що підтверджується технічним паспортом виготовленим у 1989 році. Земельна ділянка ОСОБА_4 на підставі технічної документації із землеустрою сформована так, що межа між господарствами проходить по стіні її будинку та на близькій відстані від господарської будівлі і не відповідає фактичному користуванню земельними ділянками. ОСОБА_2 погодила межу ОСОБА_1 оскільки вважала, що вона проходить по існуючій металічній огорожі, нові межові знаки не встановлювались. Добудови до будинку проводились з іншої сторони будинку, а не до межі з господарством ОСОБА_1 і на існування межі між їх господарствами не вплинули. Відповідачка відмовляється внести зміни до своєї технічної документації із землеустрою і це перешкоджає позивачці зареєструвати належну їй земельну ділянку.

ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнала та пояснила що будинковолодіння вона отримала в дар від батьків у 2006 році і межа в існуючому на даний час стані існує ще з 90-х років. Вважає що межа між господарствами повинна проходити по стіні будинку, оскільки співвласниками будинку по АДРЕСА_3 проводились добудови і межа змістилась в сторону господарства її батьків. Вона не погоджується вносити зміни у виготовлену їй технічну документацію із землеустрою та вважає що межа повинна проходити по стіні будинку та близько до господарської будівлі позивачки.

Представник відповідачки ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнала та додатково пояснила, що за будинковолодінням по АДРЕСА_3 числилась земельна ділянка площею 0,16 га і враховуючи те, що співвласник будинку ОСОБА_3 приватизувала земельну ділянку площею 0,0885 га, позивачка має право на приватизацію присадибної ділянки відповідно площею менше 0,08 га. Позивач погодила межі земельної ділянки відповідачки і не оскаржувала з 2008 року її правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Вважає, що суд правомірно не взяв до уваги висновку експерта, який розраховував площу земельної ділянки позивачки 0,0938 га. Ситуація щодо межі між господарствами сторін виникла внаслідок самовільних добудов, оскільки позивачка успадкувала 1/2 частину будинку площею 63,7 кв.м., а в даний час є власником будинку площею 55,7 кв.м. згідно технічного паспорта на будинок.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки між земельними ділянками позивача та відповідача станом на даний час та уже досить багато років розташована огорожа, яка фактично розділяє два будинковолодіння та не порушує прав і законних інтересів позивача, оскільки відстань між житловим будинком та господарськими будівлями останнього до вказаної вище огорожі є достатньою для обслуговування позивачем власних об`єктів нерухомості. Отже, має місце невідповідність фізичних даних про земельну ділянку, чи інформації вказаної в правовстановлюючих документах даним в Публічній кадастровій карті. Законодавством передбачено можливість виправлення помилок внаслідок неякісного виконання робіт із землеустрою та усунення накладок земельних ділянок шляхом виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), на підставі якої можуть бути внесені зміни до Державного земельного кадастру. Розбіжність площі земельної ділянки, зазначеної у рішенні Білецької сільської ради від 16.06.2006 № 58 зумовлена зміною методів її підрахунку (округлення).

Представники Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Тернопільської районної державної адміністрації будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, не повідомили про причини своєї неявки, а тому відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та ознайомившись з доводами апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину від 22.08.1989 року є власником 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації за вих. №1023 від 23.12.2020 року станом на 01.01.2013 року житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 зареєстровано: 1/2 частина за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою 22.08.1989 року за реєстровим №1240; 1/2 частина за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Тернопільською районною державною нотаріальною конторою 23.03.1996 року.

Рішенням Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 29.10.2008 року за № 1008 позивачу ОСОБА_2 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,08 га у межах населеного пункту по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та зобов`язано виготовити державний акт на землю.

Рішенням Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 30.10.2008 за № 280 вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проектно - технічної документації на реконструкцію з добудовою до житлового будинку по АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_2 у відділі містобудування та архітектури райадміністрації виготовити та затвердити в установленому законом порядку відповідну проектно-технічну документацію на реконструкцію з добудовою до житлового будинку.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.07.2020 № 216796799, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку, за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0885 га, з кадастровим номером 6125280700:02:001:4059.

Відповідно до рішення Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 31.10.2017 року за № 112, вирішено відкрити новий погосподарський номер будинковолодіння ОСОБА_2 АДРЕСА_5 . Визнати за будинковолодінням ОСОБА_2 адресу: АДРЕСА_1 , за будинковолодінням ОСОБА_3 адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником будинку за адресою АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами від 11.05.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори. 20.12.2013 року реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції їй було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до яких вона є власником об`єкту нерухомого майна - житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 3971551.

Згідно з рішенням Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 16.06.2006 року за № 58 відповідачу ОСОБА_1 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,19 га у межах населеного пункту по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та зобов`язано виготовити державний акт на землю. Однак, державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі цього рішення їй не надавався.

Рішенням Білецької сільської ради Тернопільського району від 19.05.2008 року № 843 затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_1 0,199 га та передано безкоштовно у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,199 га по АДРЕСА_2 .

На підставі зазначеного рішення відповідачу ОСОБА_1 14.08.2008 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 серпня 2008 року. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010864403404.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6112645472020 від 25.03.2020 ДП Тернопільською регіональною філією «Центр ДЗК» 14.08.2008 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1993 га, приватної форми власності за кадастровим номером 6125280700:02:001:0734, яка на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 14.08.2008 року серії ЯД за № 225041 належить відповідачу ОСОБА_1 .

Згідно висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 643/21-22, складеної ТВ КНІДСЕ 18.08.2022 року межа земельної ділянки з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734 ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 згідно даних Державного земельного кадастру накладається на належні позивачу гр. ОСОБА_2 будівлі (житловий будинок та господарська будівля), які розташовані по АДРЕСА_1 , вона проходить по краю стіни житлового будинку та на відстані 0,25 м від краю стіни господарської будівлі до середини будівлі.

Фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів, які перебувають у власності позивача ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 відповідає матеріалам технічної інвентаризації (технічним паспортам на будинок садибного типу розроблені Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації та ПП ОСОБА_5 ) на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 відносно меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734, яка належить ОСОБА_1 .

Згідно проведених досліджень було встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734, яка належить ОСОБА_1 , не накладається на будинок і господарську будівлю які належить ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 що розташовані на земельній ділянці площею 0,0885 га з кадастровим номером 6125280700:02:001:4059 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташована через земельну ділянку гр. ОСОБА_2 з адресою АДРЕСА_1 , і вона фізично не може накладатись на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .

На питання чи має місце накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734, яка належить ОСОБА_1 , на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 63,7 кв. м. та господарської будівлі за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Степановою Р.Г. 22.08.1989 року, експерт вказав що не може відповісти так як схема розташування будівель та споруд не має геодезичної прив`язки до місцевості будівель і споруд, і тому неможливо її використовувати щоб встановити чи існують перетинання меж земельної ділянки (накладання).

Згідно проведених досліджень було встановлено, що на питання чи має місце накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734, яка належить ОСОБА_1 , на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 57,9 кв. м. та господарської будівлі за адресою АДРЕСА_1 , який зазначений в технічному паспорті на будинок садибного типу, виготовленому станом на 18.12.2020 року на ім`я ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , експерт також вказав що не може відповісти так як схема розташування будівель та споруд не має геодезичної прив`язки до місцевості будівель і споруд, і тому неможливо її використовувати щоб встановити чи існують перетинання меж земельної ділянки (накладання).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела належними доказами порушення своїх прав у спірних правовідносинах. При цьому суд не взяв до уваги висновку земельно-технічної експертизи.

Колегія не погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду першої нстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

У відповідності до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно стаття 118 цього Кодексу громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Отже, громадяни мають право на підставі рішення органу місцевого самоврядування отримати безоплатно у власність земельні ділянки які перебувають у їх користуванні.

Спір між сторонами виник з приводу частини земельної ділянки яка знаходиться між їх житловими будинками та господарськими будівлями.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 набула право власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_3 (тепер адреса АДРЕСА_3 ) в порядку спадкування у 1989 році, а відповідач ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 на підставі договору дарування укладеного 11.05.2006 року. Між господарствами з часу набуття ними у власність житлових будинків з господарськими будівлями існувала межа у вигляді металевої огорожі та металевої сітки, яка існує по даний час. Така межа та огорожа існувала між господарствами попередніх власників будинковолодінь до набуття сторонами їх у власність. Питання щодо порушення межі та захоплення земельної ділянки між сторонами та попередніми власниками будинковолодінь з приводу земельної ділянки між забудовами сторін не виникало, а виникло лише тоді, коли позивачка мала намір оформити право власності на присадибну земельну ділянку якою користується з часу набуття у власність житлового будинку.

Судом також встановлено, що рішенням Білецької сільської ради від 29.10.2008 року № 1008 ОСОБА_2 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,08 га у межах населеного пункту по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Рішенням Білецької сільської ради від 16.06.2006 року № 58 відповідачці ОСОБА_1 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,19 га у межах населеного пункту по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Рішенням Білецької сільської ради від 19.05.2008 року № 843 затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_1 0,199 га та передано безкоштовно у власність такого розміру земельну ділянку. На підставі рішень Білецької сільської ради ОСОБА_1 зареєструвала земельну ділянку площею 0,1993 га з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734 та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку.

Згідно висновку проведеної судової земельно-технічної експертизи № 643/21-22, складеної ТВ КНІДСЕ 18.08.2022 року межа земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734 по АДРЕСА_2 згідно даних Державного земельного кадастру накладається на належні позивачу ОСОБА_2 будівлі (житловий будинок та господарська будівля), які розташовані по АДРЕСА_1 , вона проходить по краю стіни житлового будинку та на відстані 0,25 м від краю стіни господарської будівлі до середини будівлі.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи (схемою розташування будівель та споруд на земельній ділянці згідно технічного паспорта на садибу виготовленого в 1989 році та у 2020 році на присадибу по АДРЕСА_3 (а.с.200-201, 261 т.1) та поясненнями представника позивача і відповідачки що фактично межа (у вигляді металічної огорожі та сітки) між господарствами сторін існує більше 30 років і проходить на відстані від житлового будинку та господарської будівлі ОСОБА_2 , однак згідно координат земельної ділянки технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 вона проходить по стіні будинку ОСОБА_2 та на відстані 0,25 м. від стіни господарської будівлі. На підстав технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 така земельна ділянка зареєстрована в ДЗК.

Вказане підтверджує те, що технічна документація із землеустрою виготовлена на земельну ділянку ОСОБА_1 включає частину земельної ділянки ОСОБА_2 яка перебуває у її користуванні з 1989 року та перебувала у користуванні попередніх власників належного їй будинковолодіння та на час приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 не перебувала у користуванні останньої.

Суд першої інстанції безпідставно не врахував те, що між господарствами сторін з 90-х років існує межа у вигляді металічної огорожі та не взяв до уваги висновку земельно-технічної експертизи. Фактично земельна ділянка ОСОБА_1 площею 0,1993 була сформована на підставі рішення Білецької сільської ради від 19.05.2008 року про уточнену площу належної їй земельної ділянки.

Враховуючи те, що між господарствами сторін з часу набуття ними у власність житлових будинків з господарськими будівлями є огорожа, яка розділяє господарства, спорів з приводу землекористування у сторін та попередніх власників будинку не виникало, тому відповідач мала право набути у власність земельну ділянку яка перебувала у її користуванні. Оскільки сформована земельна ділянка відповідачки з кадастровим номером 6125280700:02:001:0734 по АДРЕСА_2 включає частину земельної ділянки ОСОБА_2 та передбачає межу по стіні будинку та на відстані 0,25 м. від стіни господарської будівлі суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог позивачки.

Колегія погоджується з доводами позовної заяви та апеляційної скарги про те, що накладання земельної ділянки порушує право позивачки на набуття у власність присадибної ділянки, виготовленню технічної документації з землеустрою по формуванню земельної ділянки як обёкта речових прав, оскільки відповідачка не бажає вносити зміни до своєї технічної документації із землеустрою та в суді апеляційної інстанції повідомила, що межа повинна проходити по стіні будинку.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні незаконним та скасуванні рішення Білецької сільської ради від 19.05.2008 року за № 843, скасуванні державної реєстрації земельної ділянки площею 0,199 га кадастровий номер 6125250700:02:001:0734, визнанні недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 225040, виданого ОСОБА_1 14.08.2008 року слід скасувати та постановити нове рішення яким вказані вимоги задовольнити.

Вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності за відповідачкою на земельну ділянку кадастровий номер 6125250700:02:001:0734 (номер запису 3971551) від 04.12.2013 року не підлягають до задоволення, оскільки за вказаним номером наявний запис про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 , а не про земельну ділянку, яка є предметом спору.

Суд першої інстанції безпідставно відхилив висновок земельно-технічної експертизи з тих підстав, що експертом було розраховано площу земельної ділянки ОСОБА_2 0,0938 га в той час як їй було передано у власність 0,08 га, однак наведене не має правового значення для вирішення справи, оскільки предметом спору є частина земельної ділянки яка знаходиться між житловими будинками та господарськими будівлями сторін. Посилання суду та відповідачки на проведення ОСОБА_2 добудов до будинку, що призвело до зміщення межі по стіні житлового будинку не заслуговують уваги суду, оскільки з аналізу існуючих забудов згідно технічного паспорту на садибу по АДРЕСА_3 виготовленого у 1989 році видно, що добудови були проведені з іншої сторони, а не зі сторони господарства ОСОБА_1 та що межа присадибної ділянки проходила на відстані від стіни будинку та господарської будівлі ОСОБА_2 , а не по стіні будинку (а.с.200-201). Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу по АДРЕСА_3 виготовленого 17 грудня 2020 року межа від житлового будинку та господарської будівлі ОСОБА_2 також проходить на певній відстані, а не по стіні будинку та в характеристиці будинку з господарськими будівлями зазначено, що в 2010 році була здійснена прибудова площею 11,2 кв.м.зі сходами " а 1" зі сторони вулиці та заїзду в господарство, а не сторони земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.261-265). Розташування належних позивачу на праві власності 1/2 частки житлового будинку з 1989 року не змінювалось (а.с.261-265).

Відповідно до ст 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 389, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кукурудза Андрій Євгенович задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.01.2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Білецької сільської ради, скасування реєстрації земельної ділянки та визнання незаконним державного акту скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Білецької сільської ради від 19 травня 2008 року №843 про уточнення розміру земельної ділянки та передачу земельної ділянки безкоштовно у власність ОСОБА_1 , скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 14 серпня 2008 року з кадастровим номером 6125250700:02:001:0734 площею 0,1993 га що знаходиться в с. Біла Тернопільського району Тернопільської області з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД за №225041 виданий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 3064, 50 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25.08.2023 року.

Головуюча

Судді