Рішення

від 15.08.2023 по справі 922/2186/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2023м. ХарківСправа № 922/2186/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 55-а) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117) про стягнення 175209,25 грн. за участю представників:

прокурор - Зливка К.О.;

позивач - Пивоваров О.М.;

відповідач - Святець О.М.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 175209,25 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.05.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

27.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №16474), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, що викладені у поданому відзиві та просить суд проводити розгляд справи з повідомлення (викликом) учасників справи.

30.06.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від прокурора зареєстровано відповідь на відзив (вх. №16949), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2023 вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 15.08.2023 о 12:50.

02.08.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано письмове пояснення (вх. №20486), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2023 задоволено усне клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлено процесуальний строк та долучено відзив на позовну заяву до матеріалів справи на підставі статті 42, 115, 119, 165, 232-233 ГПК України.

Прокурор та позивач у судове засідання з`явилися, позовну заяву підтримали та просили суд задовольнити.

Відповідач у судове засідання з`явився, проти задоволення позовної заяви заперечив з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

Щодо обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції передбачено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та в порядку, що визначені законом.

Згідно з статтею 131-1 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури визначено законом.

Вимогами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звернутися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження випадках та в порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 висловлено правову позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріального або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор, як особа, яка користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах або відсутність такого.

Системне тлумачення положень частин 3 - 5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Разом з тим, що б інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурором у позовній заяві вказано, що Державна екологічна інспекція у Харківській області неналежно виконує свої повноваження з захисту інтересів держави шляхом стягнення збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у судовому порядку.

Матеріали справи свідчать, що Шевченківська окружна прокуратура м. Харкова з метою вирішення питання щодо представництва інтересів держави в суді, звернулася до Державної екологічної інспекції у Харківській області з листами №55-104-582вих-23 від 06.02.2023 та №55-104-1282вих-23 від 16.03.2023, в яких просила надати документи щодо проведеної Державною екологічною інспекцією у Харківській області перевірки ТОВ "Наз-Оле" та повідомити про підстави невжиття Інспекцією відповідних заходів щодо відшкодування ТОВ "Наз-Оле" збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до прокуратури з листами №886-03-08 від 13.02.2023 та №1552-03-08 від 20.03.2023, якими надано копії документів, що приймалися під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Наз-Оле" та повідомлено про не сплату ТОВ "Наз-Оле" шкоди, заподіяної державі у зв`язку з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Разом з тим, повідомлено, що інформації стосовно виконання ТОВ "Наз-Оле" пунктів обов`язкового до виконання припису від 17.12.2021 №270/03-13 до Інспекції не надходило. При цьому у зв`язку з відсутністю асигнувань зазначено, що заходи щодо відшкодування ТОВ "Наз-Оле" збитків заподіяних державі не вживались.

Прокурор вказує, що відсутність претензійно-позовної роботи з відповідачем, свідчить про нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Отже, прокурор у позовній заяві зазначає, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 131-1 Конституції України, є несплата ТОВ "Наз-Оле" шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

З матеріалів справи також слідує, що відповідно до листа №55-104-2467вих-23 від 16.05.2023 Шевченківською окружною прокуратура м. Харкова в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Державну екологічну інспекцію у Харківській області про пред`явлення прокурором позову.

Отже, прокурором встановлена наявність визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення з даною позовною заявою до господарського суду.

На підставі вище наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, а також аргументів прокурора, наведених ним у позові, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави.

Щодо суті спору, суд виходить з наступного.

З обставин справи вбачається, що в ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Харківській області в період з 03.12.2021 року по 16.12.2021, на підставі статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, Положення про Державну екологічну інспекцією у Харківській, на підставі наказу №1139/12-01 від 02.12.2021 та направлення на проведення позапланової перевірки від 02.12.2021 №1139/12-01/03-04, проведена позапланова перевірка діяльності ТОВ "Наз-Оле" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Основним видом діяльності ТОВ "Наз-Оле" є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (основний), яке здійснює діяльність за адресою: Харківська область, Чугуївський район, Старосалтівська селищна рада, с. Хотімля, вул. Новодонівська,1, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська, 117.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №1139/12-01/03-04 від 16.12.2021.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Наз-Оле" п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", ст. ст. 60, 61, 62, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 44, 88, 89 Водного кодексу України, ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", ст. 17, 33, 34 Закону України "Про відходи", статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зокрема, актом перевірки зафіксовано, що ТОВ "Наз-Оле" для питних, санітарно-гігієнічних та виробничих потреб використовує дві свердловини ( 1 робоча. 1 резервна), що розташовані за адресою: вул. Новодонівська, 1. с. Хотімля, Чугуївський район Харківської області, та свердловину № 3, що розташована на території очисних споруд: вул. Гонтарівський шлях, 1, с. Зарічне (Петрівське), Чугуївський район Харківської області, на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 24.06.2020 №117/ХР/49д-20. В порушення вимог ст.ст.44, 49 Водного кодексу України, ТОВ "Наз-Оле" не дотримуються умови вказаного дозволу на спеціальне водокористування, а саме допущено порушення пунктів 4, 6, 7, 8 "Правового режиму зони санітарної охорони водних об`єктів", затвердженого Постановою КМУ № 2024 від 18.12.1998, зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання: 1 резервної свердловини (№2), що розташована за адресою: вул. Новодонівська, 1, с. Хотімля, Чугуївського району Харківської області, ТОВ "Наз-Оле" не утримує в належному стані, а саме: відсутні огорожі зон суворого санітарного режиму 1 поясу.

Перевіркою також встановлено, що термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування товариства закінчився 01.06.2020, а новий дозвіл на спеціальне водокористування отримано 24.06.2020. Таким чином, встановлено, що в період з 02.06.2020 по 23.06.2020 було здійснено самовільне водокористування під час забору та використання води із свердловин без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до наданої ТОВ "Наз-Оле" за результатами перевірки довідки від 07.12.2021 вих.33 у період з 02.06.2020 по 23.06.2020 зі свердловини №1, що розташована за адресою: вул. Новодонівська, 1. с. Хотімля, Чугуївського району, Харківської області, забрано 1936 куб. м. води. Із свердловини № 3, що розташована на території очисних споруд, за адресою: вул. Гонтарівський шлях, 1 с. Зарічне (Петрівське), Чугуївський район Харківської області, забрано 2 куб.м. води.

В зв`язку з виявленими порушеннями, Держекоінспекцією у Харківській області 17.01.2022 відповідно Методики розрахунку розмірів відшкодування нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" №389 від 20.07.2009, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 здійснено розрахунок розміру збитку, заподіяного державі ТОВ "Наз-Оле" внаслідок самовільного водокористування в період з 02.06.2020 по 23.06.2020 зі свердловини № 3, що розташована на території очисних споруд, за адресою: вул. Гонтарівський шлях, 1 с. Зарічне (Петрівське), Чугуївський район Харківської області, розмір якого склав 8,72 грн., який було надіслано на адресу ТОВ "Наз-Оле" разом з претензією № 17 від 17.01.2022 за вих. №255-03-04, щодо добровільного відшкодування шкоди.

Окрім того, Держекоінспекцією у Харківській області 17.01.2022 відповідно до Методики здійснено розрахунок розміру збитку, заподіяного державі ТОВ "Наз-Оле" внаслідок самовільного водокористування в період з 02.06.2020 по 23.06.2020 зі свердловини №1, що розташована за адресою: вул. Новодонівська, 1. с. Хотімля, Чугуївського району, Харківської області, розмір якого склав 8441,93 грн., який було надіслано на адресу ТОВ "Наз-Оле" разом з претензією № 18 від 17.01.2022 за вих. №256-03-04, щодо добровільного відшкодування шкоди.

На підставі зазначеного, прокурором у позовній заяві вказано, що у зв`язку із самовільним водокористуванням підземних вод, відповідачем заподіяно державі шкоду, яка за розрахунком складає 8450,65 грн. та підтверджується матеріалами проведеної Держекоінспекцією у Харківській області вище вказаної перевірки.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ "Наз-Оле" фактично використовується земельна ділянка державної власності, з земель рекреаційного призначення, площею 15,97 га, кадастровий номер 6321688400:01:000:0031 для обслуговування бази відпочинку ім. О.В. Соіча, що розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Земельна ділянка знаходиться у прибережно захисній смузі та пляжної зони Печенізького водосховища (р.СіверськийДонець), яка обнесена металевим парканом, вільний доступ обмежено. Речові права на земельну ділянку відсутні.

Прокурором зазначено, що станом на 17.03.2023 ТОВ "Наз-Оле" в порушення вимог статті 126 Земельного кодексу України не було зареєстровано право власності чи користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6321688400:01:000:0031), яка є власністю держави, що розташована за межами населених пунктів, за адресою: Харківська область, Вовчанський район, Хотімлянська с/рада, що підтверджується витягами з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.03.2023 №326155927 та №326156091, а саме відсутністю будь-яких відомостей щодо прав власності (користування) за ТОВ "Наз-Оле" на вказану земельну ділянку.

Відповідно до довідки ТОВ "Наз-Оле" від 07.12.2021 вих.33, товариством у період з 07.12.2018 по 07.12.2021 зі свердловини № 1 забрано 38169 мЗ води та зі свердловини № 3 забрано 74 мЗ води.

Враховуючи наведене вище, Держекоінспекцією у Харківській області зроблено висновок про використання відповідачем надр (підземні води) за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Держекоінспекцією у Харківській області 17.01.2022 відповідно до Методики здійснено розрахунок розміру збитку, заподіяного державі ТОВ "Наз-Оле" внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) в період з 07.12.2018 по 07.12.2021 зі свердловини № 3, що розташована на території очисних споруд, за адресою: вул. Гонтарівський шлях, 1 с. Зарічне (Петрівське), Чугуївський район Хрківської області, розмір якого склав 322,68 грн., який було направлено на адресу ТОВ "Наз-Оле" разом з претензією за №20 від 17.01.2022 за вих. №258-03-04 щодо добровільного відшкодування шкоди.

Окрім того, Держекоінспекцією у Харківській області 17.01.2022 відповідно до Методики здійснено розрахунок розміру збитку, заподіяного державі ТОВ "Наз-Оле" внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) в період з 07.12.2018 по 07.12.2021 зі свердловини №1, що розташована за адресою: вул. Новодонівська, 1. с. Хотімля, Чугуївського району, Харківської області у розмірі 166435,92 грн., який було направлено на адресу ТОВ "Наз-Оле" разом з претензією №19 від 17.01.2022 за вих. №257-03-04 щодо добровільного відшкодування шкоди.

На підставі зазначеного, прокурором у позовній заяві вказано, що у зв`язку із самовільним користування надрами (підземні води) ТОВ "Наз-Оле", в порушення вимог ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра, державі заподіяно шкоду у загальному розмірі 166758,60 грн., яка підтверджується матеріалами позапланової перевірки Держекоінспекції у Харківській області.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекцією у Харківській області ТОВ "Наз-Оле" внесено припис від 17.12.2021 за №270/03-13 згідно з пунктами 4, 5, 6 якого ТОВ "Наз-Оле" необхідно забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування від 24.06.2020 №117/ХР/49д-20, отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води), надати інформацію стосовно обсягу скиду зворотних (стічних) вод до річки Розрита у період з 02.06.2020 по 23.06.2020.

Обставини справи також свідчать, що в результаті виявлених порушень під час перевірки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Гринь Є.Л. винесено постанову №03-11/972 від 20.12.2021 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 11883 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 6, статтями 47, 83, 82-4 КУпАП, на відповідальну посадову особу у товаристві - Ротмістрова М.В., яка надіслана на адресу останнього листом Держекоінепекції у Харківській області від 17.01.2022 за №263-03-04.

Прокурор у позовній заяві звертає увагу, що припис Державної екологічної інспекції у Харківській області №270/03-13 від 17.12.2021 відповідачем оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі № 520/987/22 за позовом ТОВ "Наз-Оле" до Державної екологічної інспекції у Харківській області адміністративний позов про визнання протиправним та скасування припису задоволено частково. Визнані протиправними та скасовані пункти 1, 7, 8 та 9 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 17.12.2021 р. №270/03-13. Крім того, прокурором у позовній заяві повідомлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі № 520/987/22 оскаржено ТОВ "Наз-Оле" в апеляційному порядку.

Таким чином, прокурором у позовній заяві зазначено, що внаслідок здійснення ТОВ "Наз-Оле" в порушення вимог статті 44, 49 Водного кодексу України, статті 16, 19, 21 Кодексу України про надра, самовільного користування надрами (підземні води) в період з 07.12.2018 по 07.12.2021, самовільного водокористування в період з 02.06.2020 по 23.06.2020, державі заподіяно шкоду у розмірі 175209,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до статті 2 закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Частина 1 статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог зі здійсненням заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Відповідно до статті 1 Водного Кодексу України водокористування - це використання води (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Статтею 42 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Забір та використання води із каналів, водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування та договору про водопостачання (поставку води), укладеного з підприємствами та організаціями, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони.

Відповідно до п. п. 3, 9 статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі, зокрема зобов`язані дотримуватись встановлених лімітів забору і використання води та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 45 Водного кодексу України передбачено, що права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об`єкт у користування або в оренду.

Згідно з статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, в тому числі: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до абзаців 5-6 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

За змістом частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З обставин справи убачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 у справі №520/987/22 адміністративний позов ТОВ "НАЗ-ОЛЕ" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 7, 8, 9 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 17.12.2021 р. №270/03-13. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Наз-Оле" суму сплаченого судового збору в розмірі 1240,50 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №520/987/22 апеляційну скаргу ТОВ "Наз-Оле" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 по справі № 520/987/22 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 17.12.2021 р. №270/03-13. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наз-Оле" витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2481,00 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн.

Другим апеляційним адміністративним судом у зазначеній вище постанові встановлено наступні обставини справи.

На підставі звернення громадянина Портянко Ю.О. від 12.11.2021 та погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), наданого Державною екологічною інспекцією України 23.11.2021 № 4.3/2278ПГ, ДЕІ у Харківській області було прийнято наказ від 02.12.2021 р. за № 1139/12-01 "Про здійснення позапланового заходу (перевірки) ТОВ "Наз-Оле", згідно якого, зокрема, наказано направити для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та додержанням вимог природоохоронного законодавства в частині оцінки впливу на довкілля, охорони атмосферного повітря, використання та охорони земель, охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, поводження з підходами, пестицидами ти агрохімікатами ТОВ "Наз-Оле" Євгена Гриня - головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження і відходами, небезпечними хімічними речовинами та промислового забруднення державного інспектора і охорони навколишнього природною середовища Харківської області. Євгену Гриню здійснити перевірку в термін 03, з 06 по 10, з 13 по 16 грудня 2021 р.

Як вбачається з направлення Державної екологічної інспекції у Харківській області від 02.12.2021 № 1139/12-01/03-04, виданого на підставі наказу від 02.12.2021 за №1139/12-01, на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Наз-Оле" на перевірку направляється головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження і відходами, небезпечними хімічними речовинами та промислового забруднення державного інспектора і охорони навколишнього природною середовища Харківської області Гринь Євген Леонідович для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища. Дата початку та дата закінчення заходу: 03, з 06 по 10, з 13 по 16 грудня 2021 року.

За наслідками проведення перевірки Державною екологічною інспекцією Харківської області складений Акт від 16.12.2021 р. № 1139/12-01/03-04.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Наз-Оле" п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 60, 61, 62 Земельного кодексу, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст. 44 Водного кодексу України, ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", ст. 17, 33, 34 Закону України "Про відходи", статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 17.12.2021 винесено припис №270/03-13, яким зобов`язано ТОВ "Наз-Оле" у встановлені терміни вчинити наступні дії. 1. Забезпечити отримання висновку з оцінки впливу на довкілля. 2. Забезпечити отримання речових прав на земельну ділянку рекреаційного призначення, кадастровий номер 6321688400:01:000:0031. 3. Забезпечити безперешкодний (вільний) та безоплатний доступ громадян до узбережжя Печенізького водосховища. 4. Забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування від 24.06.2020 року №117/ХР/49д-20, а саме: встановити зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, а саме: 1 резервної свердловини (№2), що розташована за адресою: вул. Новодонівська, 1, с. Хотімля, Чугуївського району, Харківської області. 5. Отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами). 6. Надати інформацію стосовно обсягу скиду зворотних (стічних) вод до р. Розрита у період з 02.06.2020 по 23.06.2020 року. 7. Забезпечити дотримання правил транспортування, зберігання засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти та нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів. 8. Не допускати змішування відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності підприємства. 9. Забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

В направленні Державної екологічної інспекції у Харківській області від 02.12.2021 № 1139/12-01/03-04 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Наз-Оле" визначений перелік питань про оцінку впливу на довкілля, про охорону атмосферного повітря, про використання та охорону земель, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про використання та охорону земель, про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20.07.2023 по справі №520/987/22 також було встановлено та зазначено, що предмет проведеної Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Наз-Оле" не співпадає із предметом звернення громадянина Портянко Ю.О., що прямо суперечить положенням абзацу 11 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому працівники Інспекції діяли відносно заявника поза межами прямо передбаченого законом строку на проведення перевірки, поза межами предмету звернення громадянина Портянко Ю.О.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 821/597/17 та у постанові від 20.09.2018 у справі №810/1438/17 зазначив, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 04.02.2019 у справі № 807/242/14 зазначено, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, Другим апеляційним адміністративним судом в постанові від 20.07.2023 у справі №520/987/22 встановлено, що здобуті Державною екологічною інспекцією у Харківській області в процесі проведення зазначеної перевірки об`єктивні дані слід кваліфікувати у якості отриманих із порушенням установленої законом процедури, а тому такими, що не можуть бути визнані допустимими доказами.

Відтак, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.07.2023 по справі №520/987/22 встановив та зазначив, що враховуючи незаконність проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланової перевірки ТОВ "Наз-Оле", результати якої оформлені актом від 16.12.2021 №1139/12-01/03-04, припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 270/03-13 від 17.12.2021, виданий за результатами такої перевірки також є незаконним та підлягає скасуванню.

Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 року у справі № 804/2529/16 дійшов висновку про протиправність пунктів припису екологічної інспекції, які носять загальний характер із запобіжними рекомендаціями на майбутнє та не містять чіткого викладення виявлених порушень норм природоохоронного законодавства. Крім того, загальний характер формулювання не дозволяє встановити, які саме порушення у ньому відповідач намагався відобразити. Також, якщо вимоги припису спрямовані на майбутнє, без зазначення конкретного порушення, яке мало місце у минулому і яке має бути усунуто позивачем, такий припис є неправомірним. Повноваження інспекції щодо вжиття заходів запобіжного характеру жодним чином не стосуються повноважень інспекції щодо видання такого розпорядчого документу як припис, метою якого є саме усунення тих певних порушень, які були зафіксовані під час проведення перевірки органом Держекоінспекції.

Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20.07.2023 по справі №520/987/22 також зазначено, що із пунктів припису № 270/03-13 від 17.12.2021 вбачається, що вони не направлені на усунення виявлених порушень, не містять посилання на відповідні пункти акта перевірки, в якому зафіксовані такі порушення. Отже, пункти оскаржуваного припису винесені з порушенням вимог закону в частині змісту припису, як акта індивідуальної дії, а саме не відповідають такому обов`язковому критерію, як конкретність, оскільки відсутнє чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єкта владних повноважень.

Так, зобов`язуючи ТОВ "Наз-Оле" вчинити дії з метою усунення порушень, які виявлено під час перевірки, Державна екологічна інспекція у Харківській області не зазначила, яких саме заходів потрібно вжити та лише наведено формальні формулювання. Співставляючи вищезазначені пункти оскаржуваного припису з відповідними пунктами акту перевірки, можливо встановити, що припис, фактично, не містить зобов`язання, виконання якого б усунуло порушення. Державною екологічною інспекцією у Харківській області в приписі не зазначено про конкретні виявлені порушення ТОВ "Наз-Оле" екологічного законодавства, що стали підставою для його винесення, а обмежено цитуванням норм права.

Крім того, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.07.2023 по справі №520/987/22 з огляду на обставини справи зазначив, що державний контроль за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель покладено саме на Держгеокадастр, що свідчить про відсутність у Державної екологічної інспекції у Харківській області повноважень перевіряти наявність чи відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Отже, враховуючи незаконність проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланової перевірки ТОВ "Наз-Оле", результати якої оформлені актом від 16.12.2021 №1139/12-01/03-04, Другим апеляційним адміністративним судом у зазначеному судовому рішенні визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 270/03-13 від 17.12.2021, виданий за результатами незаконної перевірки.

Прокурор у позовній заяві та у судовому засіданні стверджує, що у діях ТОВ "Наз-Оле" наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у неналежному виконанні своїх службових обов`язків щодо використання водних ресурсів (підземних вод) за відсутності дозвільних документів, а саме дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства.

Водночас в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог прокурором також зазначено, що вина відповідача полягає у використанні водних ресурсів (підземних вод) за відсутності дозвільних документів - дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що підтверджується доказами: актом Державної екологічної інспекції у Харківській області №1139/12-01/03-04 від 16.12.2021, приписом № 270/03-13 від 17.12.2021, претензією №17 від 17.01.2022 за вих. №255-03-04, №18 від 17.01.2022 за вих. №256-03-04, №19 від 17.01.2022 за вих. №257-03-04, №20 від 17.01.2022 за вих. №258-03-04, постановою про накладення адміністративного стягнення №03-11/972 від 20.12.2021.

Отже, на думку прокурора, вище вказані докази свідчать про встановлення факту порушення відповідачем вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища матиме наслідком встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Також, системний аналіз положень статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дає підстави для висновку про те, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень. Тобто, до припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення виявлених у ході перевірки порушень.

Натомість суд зазначає про незаконність проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланової перевірки ТОВ "Наз-Оле", результати якої оформлені актом від 16.12.2021 №1139/12-01/03-04. При цьому, суд звертає увагу, що здобуті Державною екологічною інспекцією у Харківській області за результатами проведення зазначеної позапланової перевірки об`єктивні дані, на які прокурор посилається в обґрунтування позовних вимог, слід кваліфікувати у якості отриманих із порушенням установленої законом процедури, тобто такими, що не можуть бути визнані допустимими доказами.

Суд зауважує, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів відповідно до статті 86 ГПК України, їх якістю з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатністю для ухвалення рішення.

Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону.

З підстав наведеного, припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 270/03-13 від 17.12.2021, виданий за результатами такої перевірки також є незаконним, що встановлено Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 20.07.2023 по справі №520/987/22, яка набрала законної сили.

Відповідно до частини 4, 6 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд вважає за необхідне наголосити, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. При цьому, правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором у спірних правовідносинах складу правопорушення, передбаченого статтею 1166 ЦК України, що виключає можливість відшкодування заявленої до стягнення шкоди.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлений прокурором в межах даної справи позов позбавлений фактичного та правового обґрунтування, а обставини викладені в ньому є недоведеними належними та допустимими доказами. Зазначене зумовлює прийняття судом рішення відмову в задоволенні цього позову з зазначених вище підстав та мотивів.

З приводу інших аргументів, доводів та міркувань сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, покладає витрати зі сплати судового збору на прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "25" серпня 2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова