Рішення

від 25.08.2023 по справі 200/12285/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2023 року Справа№200/12285/20-а

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву приватного підприємства ВЕСТ КЛАЙФ (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 91-101, код ЄДРПОУ 34908936) до виконавчого комітету Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, м. Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784) про визнання протиправним та скасування пункти 1,3 рішення №437 Про анулювання дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами та демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя від 22.12.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Обґрунтовуючи позов, посилається на те, що 22.12.2020 відповідачем прийнято рішення №437 «Про анулювання дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами та демонтаж спеціальних конструкцій зовішньої реклами на території м.Маріуполя». Рішенням відповідача №228 переоформлено дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Термін дії таких дозволів становив з 12.05.2017 по 19.02.2019 року. Інших рішень щодо продовження терміну дії дозволів до 29.09.2020 відповідачем не приймалось. На думку позивача, він мав право на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Позивач вважає, що в зв`язку з проведенням на території міста Маріуполя антитерористичної операції, наявні в нього дозвільні документи продовжили свою дію в автоматичному порядку до закінчення АТО.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження наявного порушеного права. Вважає, що оскаржуване рішення не порушує права позивача. Вказав, що актами Головного управління містобудування і архітектури маріупольської міської ради встановлено, що рекламні конструкції позивача не відповідають Положенню про порядок розміщення зовнішньої реклами. Позивачу надіслано листи з вимогою про демонтаж рекламних конструкцій. Позивачем не демонтовано вказані в актах конструкції, а тому відповідачем прийнято спірне рішення. Вважають, що діяли в межах наданих їм повноважень, а тому просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16 березня 2021 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16 березня 2021 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року продовжено підготовче засіданні на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 13 квітня 2021 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року у задоволенні заяв приватного підприємства ВЕСТ КЛАЙФ, виконавчого комітету Маріупольської міської ради про проведення судового засідання у режимі відеоконференції по справі №200/12285/20-а відмовлено.

Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №200/1708/21-а.

Ухвалою суду від 10 серпня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10 серпня 2023 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 25.08.2023 року о 13:00 год.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

ЗакономУкраїни «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022р.№2738-IXстрок дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Частиною 9 статті 205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

03.08.2020 за вих.№30.9-73133-30.1 та 01.09.2023 за вих.№30.9-73214-30.1 відповідачем на адресу позивача надіслано листи, в яких повідомлено про необхідність усунення порушень, визначених в актах №5, №7 - демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з фундаментами відповідно до п.9.7 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м.Маріуполя.

До листів додано акти обстеження місць спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №5 від 31 липня 2020, №7 від 28 серпня 2020 року.

Рішенням відповідача від 17.06.2020 №214 внесено зміни до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 «Про затвердження Положення про Порядок розміщення зовнішньої реклами на території м.Маріуполя». Скасовано рішення виконкому Маріупольської міської ради від 23.07.2019 №283 «Про внесення змін до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46».

Рішенням відповідача від 22.12.2020 №437 відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м.Маріуполя, затвердженого рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17.06.2020 №214 «Про внесення змін до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46» анульовано дозволи на розміщення зовнішньої реклами, які було надано приватному підприємству «ВЕСТ КЛАЙФ» з подальшим демонтажем спеціальних конструкцій згідно з Переліком у додатку 1.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі №200/1708/21-а визнано протиправним та нечинним Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, затверджене рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області № 214 від 17.06.2020.

Позивачем надано додаткові пояснення, за змістом яких позивач вважає, що відповідач вніс зміни в раніше прийнятий ненормативний акт, яким були скасовані дозвільні документи позивача. Вважає оскаржуване рішення ненормативним документом, а таким, що має індивідуально визначений характер, який впливає на права та обов`язки конкретних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також вказав, що на його думку, зокрема, у відповідача відсутні будь-які повноваження на прийняття рішень, які стосуються демонтажу рекламних конструкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила № 2067), передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 23 Типових правил № 2067 дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Статтею 5 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинена Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Також цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.

Згідно з ч. 15 ст. 4-1 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 2806-IV) передбачено, що документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, вважаються такими, що подовжили строк своєї дії на період проведення антитерористичної операції, про що дозвільні органи протягом трьох днів вносять відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин позивач здійснював свою діяльність в районах, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція, згідно із положеннями ст. 5 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та ч. 15 ст. 41 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності строк дії дозволів позивача автоматично мав бути продовжений на період проведення антитерористичної операції.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 13 травня 2020 року у справі № 820/161/16.

Частиною 7 ст. 4-1 Закону№ 2806-IV передбачено, що дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Дія документа дозвільного характеру припиняється через десять робочих днів із дня прийняття (винесення) дозвільним органом рішення про анулювання такого документа, якщо інше не передбачено законом.

Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

У разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Строк дії безпідставно анульованого документа дозвільного характеру подовжується на строк, протягом якого такий документ дозвільного характеру вважався анульованим.

Днем поновлення безпідставно анульованого документа дозвільного характеру є день внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2020 у справі № 905/514/19 зазначив, що за змістом частини 7 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дія документа дозвільного характеру припиняється через десять робочих днів із дня прийняття (винесення) дозвільним органом рішення про анулювання такого документа, якщо інше не передбачено законом. Рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено до адміністративного суду.

Отже, передбачений цією нормою порядок анулювання документів дозвільного передбачає прийняття (винесення) дозвільним органом рішення про анулювання такого документа.

При цьому анулювання документу може бути тільки на підставі визначених приписами ст.4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності або іншим Законом та анулювання з інших підстав не визначених Законом не допускається.

Отже, зазначена норма є нормою прямої дії.

Як вже зазначалось судом у спірному рішенні зазначено підставою щодо анулювання дозволів позивачу невідповідності вимогам Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м.Маріуполя.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що Законом, зокрема ст. 4-1 Закону№ 2806-IV, не передбачено такої підстави для анулювання дозволу як закінчення їх терміну дії.

Також не передбачено такої підстави для анулювання дозволу, як невідповідність вимогам Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами. При цьому, в спірному рішенні взагалі відсутні посилання на норми зазначеного Положення.

Таким чином, визначені відповідачем підстави для анулювання дозволів не передбачені приписами статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , або іншими Законами.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення в частині, яка стосується позивача, з урахуванням внесених змін, і наявність підстав для його скасування в цій частині.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позов задоволено, стягненню на користь позивача підлягає 2102 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства ВЕСТ КЛАЙФ (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 91-101, код ЄДРПОУ 34908936) до виконавчого комітету Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, м. Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784) про визнання протиправним та скасування пункти 1,3 рішення №437 Про анулювання дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами та демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя від 22.12.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати п.п. 1, 3 рішення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, м. Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784) №437 Про анулювання дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами та демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя від 22.12.2020 року щодо приватного підприємства ВЕСТ КЛАЙФ (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 91-101, код ЄДРПОУ 34908936).

Стягнути на користь приватного підприємства ВЕСТ КЛАЙФ (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 91-101, код ЄДРПОУ 34908936) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 04052784) суму судових витрат у розмірі 2102 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов