Рішення

від 24.08.2023 по справі 240/8208/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/8208/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ НП в Житомирській області) у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 325 від 28.02.2023 стосовно накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Житомирській області № 94 о/с від 02.03.2023 про звільнення ОСОБА_2 зі служби в органах поліції;

- поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення. Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в поліції. Проте ці підстави не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського. Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень позивач зазначає, що в його діях немає складу дисциплінарного проступку, підстави перелічені в Наказі №325 від 28.02.23 це лише інформація щодо факту проведення досудового розслідування, оцінка якім буде надана відповідним рішенням процесуальних осіб, або суду. Окрім того, позивач зауважує, що вилучені під час обшуку грошові кошти не мають відношення до кримінального правопорушення та були повернуті йому на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира по справі 295/2315/23 та ухвали Житомирського апеляційного суду від 20.03.2023. Зазначає, що будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_3 будь-якого правопорушення матеріали досудового розслідування не містять, не можуть містити такі дані і матеріали службового розслідування. Позивач вважає, що ймовірно службове розслідування взагалі не було проведено, а оскаржуваний Наказ від 28.02.2023р. винесено формально, оскільки 24.02.2023 в п`ятницю цілий робочий день проводились обшуки в межах кримінального провадження. 25-26 лютого вихідні дні, а 27 лютого ОСОБА_4 обирався запобіжний захід і вирішувалось питання щодо відсторонення від посади. Розгляд зазначених справ закінчився в кінці робочого дня, 28.02.2023 винесено оскаржуваний Наказ №325, в якому вищевказані події вже перелічені. Позивач вважає, що це вкрай короткий термін для проведення об`єктивної службової перевірки. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.04.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02 травня 2023 року із повідомленням учасників справи.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 25 квітня 2023 року. Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача зазначає, що підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Вказує, що обставин, які відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України пом`якшують відповідальність капітана поліції ОСОБА_2 , не встановлено. Обставиною, яка відповідно до частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України обтяжує відповідальність капітана поліції ОСОБА_2 є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних наказів, представник відповідача зауважив, що за наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме: недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині невиконання обов`язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; порушення вимог пунктів 1, 2, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині невиконання обов`язку бути вірним Присязі поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, запобігати вчиненню правопорушень та утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України; порушенні вимог частини 1 статті 24 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», в частині порушення зобов`язання додержуватися вимог Закону під час виконання своїх службових повноважень, а також невжиття заходів щодо відмови від неправомірної вигоди, ідентифікації особи, яка зробила пропозицію, залучення свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмового повідомлення про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, що виразилося у причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень. Просить відмовити у задоволенні позову.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду адміністративної справи надійшло до суду 02.05.2023.

Протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу від 02.05.2023, відкладено підготовче засідання на 31.05.2023.

Відділом документального забезпечення суду 22.05.2023 зреєстровано клопотання відповідача про долучення документів.

Протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу від 31.05.2023, продовжено підготовче засідання до 30 днів, призначено судове засідання на 10.07.2023.

У період із 12.06.2023 по 07.07.2023 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці.

Відповідь на відзив надійшла до суду 30.06.2023. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача. представник позивача зазначив, що відповідач у відзиві не зазначає, які конкретно дії чи бездіяльність ОСОБА_1 свідчать про порушення ним зазначених норм. Висновок за результатами службового розслідування від 28.02.2023 не містить таких фактів, окрім цитування фабули кримінального правопорушення та обставин зазначених в підозрі. Тобто, притягнення до дисциплінарної відповідальності можливо, якщо в діях посадової особи за результатами службового розслідування буде встановлено порушення норм законодавства, проте не сам факт оголошення йому підозри чи одержання неправомірної вимоги, так як ці факти не є доведеними до набрання законної сили Вироком. Зазначає, що обставини на які посилається у відзиві представник відповідача є лише констатація версії сторони обвинувачення. Окрім того, представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що позивач не стверджує, що стосовно нього була вчинена провокація, адже він не вчиняв жодного злочину, не висловлював ніяких вимог, не отримував неправомірної вигоди, проте очевидно, що у стороннього спостерігача мають виникнути сумніви в правдивості версії органу досудового розслідування. Службове розслідування проведено в край короткий термін, без врахування обставин, поверхнево і не містить достатніх даних для висновку про наявний склад дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 ..

Заперечення на відповідь на відзив надійшли до суду 06.07.2023. Представник відповідача зазначає, що службове розслідування було проведено в строки, встановлені Дисциплінарним статутом. Окрім того, посилається на п. 2 п. 1 Наказу НПУ від 19.07.2022 №507 яким визначено застосувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень звільнення зі служби в поліції. Представник відповідача у запереченні на відповідь на відзив зауважує, що під час проведення службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.08.2023.

Представник позивача через підсистему Електронний суду 31.07.2023 подав заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з даним позовом. Вказує, що строк оскарження наказів встановлюється Дисциплінарним статутом Національної поліції України та становить 15 днів з дня ознайомлення з оскаржуваним наказом.

Заперечення представника відповідача на заяву про поновлення процесуальних строків надійшла до суду 03.08.2023.

Протокольною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу від 03.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача та зазначено, що строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюються Кодексом адміністративного судочинства та становлять місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та заперечення представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд протокольною ухвалою від 03.08.2023 постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 із червня 2006 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а із 07 листопада 2015 року був прийнятий на службу до Національної поліції України.

Сторонами визнається, що станом на дату звільнення зі служби позивач обіймав посаду заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області.

Як вбачається з наказу №933 від 26.10.2022 позивача було призначено відповідальною особою за реалізацію антикорупційних заходів у Житомирському районному управлінні поліції ГУ НП в Житомирській області. Згідно п. 2 зазначеного наказу, позивач на постійній основі повинен забезпечувати виконання антикорупційних заходів у відповідних підрозділах відповідно до ч. 6 ст. 13-1 Закону України "Про запобігання корупції" (а. с. 93).

З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування призначено наказом ГУ НП в Житомирській області від 24.02.2023 №235, за фактом повідомлення 24.02.2023 заступнику начальника управління поліції з превентивної діяльності Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області підполковнику поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України (діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди).

Висновок про результати службового розслідування за фактом повідомлення 24.02.2023 заступнику начальника управління поліції з превентивної діяльності Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області підполковнику поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України затверджено начальником ГУ НП в Житомирській області 28.02.2023 (далі - Висновок від 28.02.2023, а. с. 102-112).

У Висновку від 28.02.2023 міститься інформація про наступне: реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, за результатами попередньої телефонної домовленості, 21.10.2022 відбулась зустріч третьої особи із ОСОБА_3 на автомобільній парковці поблизу ТРЦ «Глобал», у ході якої третя особа, діючи на прохання ОСОБА_2 сів до останнього в автомобіль, який рушив до АЗС «БРСМ-Нафта». У ході зазначеної зустрічі третя особа передала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень як неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод у роботі, невжиття заходів реагування в переміщенні та реалізації лікеро-горілчаної продукції, а також не вжиття відносно нього адміністративних заходів, тобто притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, підполковник поліції ОСОБА_5 не передбачив негативні наслідки для авторитету Національної поліції України та не утримався від протиправних дій, що виразилося у вчинені ним правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

У розділі "Вважали б" Висновку від 28.02.2023 вказано: " Відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, визнати такими, що знайшли своє підтвердження. (а.с. 111).

Наказом ГУ НП в Житомирській області №325 від 28.02.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень" наказано: п. 1 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», в частині невиконання обов`язку неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; порушення вимог пунктів 1, 2, 3, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині невиконання обов`язку бути вірним Присязі поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, запобігати вчиненню правопорушень та утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України; порушенні вимог частини 1 статті 24 та статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», в частині порушення зобов`язання додержуватися вимог Закону під час виконання своїх службових повноважень, а також невжиття заходів щодо відмови від неправомірної вигоди, ідентифікації особи, яка зробила пропозицію, залучення свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, письмового повідомлення про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, що виразилося у причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, застосувати до заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0070980) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом №94 о/с від 02.03.2023, підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Позивач, звертаючись до суду з позовом, вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 3 Закону № 580, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно норм ч. 1 ст. 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 та 2 статті 18 Закону № 580 передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України;

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 05.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна передбачає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частинами другою, третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

- поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.

Згідно з частинами першою та третьою статті 11, статті 12, частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Приписами ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для проведення службового розслідування стосовно позивача було повідомлення від 24.02.2023 про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (а. с. 61-63).

Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Суд зауважує, що законодавством України не встановлено мінімальних термінів проведення службового розслідування, а тому є помилковим твердження представника позивача про те, що оскільки від початку до закінчення службового розслідування пройшло декілька днів, з урахуванням вихідних, службове розслідування взагалі не було проведено.

Частинами першою-третьою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Сторонами не заперечується, що при проведенні службового розслідування, ОСОБА_1 відмовитися від надання пояснень.

Згідно з частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІІ Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в його діях немає складу дисциплінарного проступку, підставі перелічені в Наказі №325 від 28.02.2023 це лише інформація щодо факту проведення досудового розслідування, оцінка якім буде надана відповідним рішенням процесуальних осіб, або суду. Вказує також, що притягнення до дисциплінарної відповідальності можливо, якщо в діях посадової особи за результатами службового розслідування буде встановлено порушення норм законодавства, проте не сам факт оголошення йому підозри чи одержання неправомірної вимоги, так як ці факти не є доведеними до набрання законної сили Вироком.

Суд зазначає, що приписами частини першої та другої статті 19 Закону № 580 встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2023 у справі №520/5143/21 зазначив, що такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X.v.Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C.v.the» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Також гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ).

Акцентуючи увагу на тому, що Закон № 580 виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а, від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21 та багатьох інших.

У постанові від 11 липня 2023 року у справі № 1.380.2019.002223 Верховний Суд зазначив, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Отже, при вирішенні питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності необхідно з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Суд зауважує, що позивачем не заперечується та з матеріалів справи вбачається, що підполковник поліції ОСОБА_1 згідно функціональних обов`язків заступника начальника з превентивної діяльності Житомирського РУП (а.с. 90-91) станом на дату прийняття оскаржуваних наказів, відповідав за реалізацію антикорупційних завдань та заходів в підрозділі, а саме: забезпечує підготовку плану заходів про виконання Антикорупційної програми Національної поліції України, подає її на погодження до сектору запобігання корупції ГУНП та забезпечує її виконання; надає методичну та консультаційну допомогу з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції; здійснює заходи з виявлення конфлікту інтересів в підрозділі поліції, сприяє його врегулюванню, інформування безпосереднього керівника та сектор запобігання корупції ГУНП про виявлення конфлікту інтересів та заходи, вжиті для його врегулювання; проводить для працівників підрозділу поліції внутрішні навчання, а також ініціює проведення оперативних нарад з питань запобігання і виявлення корупції.

Окрім того, згідно з супровідним листом Житомирського РУП ГУНП від 19.10.2022 № 16482/201/01/2022, відповідальною особою за реалізацією антикорупційних завдань та заходів у Житомирському РУП ГУНП визначено заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності підполковника поліції ОСОБА_1 (а.с. 92).

Разом з тим, в межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди), ОСОБА_1 24.02.2023 було вручено повідомлення про підозру (а.с. 61-63).

Ухвалою слідчого судді від 27.02.2023, ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю (а.с. 72).

Суд зауважує, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язаний не допускати зв`язків та дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер, а в силу функціональних обов`язків - не допускати проявів корупційних діянь в підрозділі.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Однак, вчинення позивачем описаних у висновку від 28.02.2023 дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, є несумісним з займаною ним посадою.

Встановлення цих обставин відповідає умовам викладеним у пункті 8 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у пункті 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

У Висновку від 28.02.2023 вказано, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби враховано відсутність обставин, які відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України пом`якшують відповідальність підполковника поліції ОСОБА_6 .. Обставиною, яка відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України обтяжує відповідальність підполковника поліції ОСОБА_2 , є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься копія наказу ГУ НП в Житомирській області №1409 від 22.11.2022 (а.с. 131) "Про застосування дисциплінарних стягнень та попередження про необхідність дотримання службової дисципліни" у п. 1 якого вказано про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Доказів, що станом на 28.02.2023 вказане дисциплінарне стягнення є знятим, чи скасованим в судовому порядку матеріали справи не містять.

Отже, станом на дату прийняття оскаржуваних наказів, позивач мав не зняте дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження.

В контексті доводів позивача, слід зазначити, що відсутність вироку суду про визнання позивача винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування оспорюваних наказів, адже його звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема, в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, а не пункт 10 цієї норми.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир,10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108625) РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108625) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук