Ухвала

від 24.08.2023 по справі 320/11477/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 серпня 2023 року м.Київ № 320/11477/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС в Київської області та Державної податкової служби України про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ТОВ "ОРІЙ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС України у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ОРІЙ ТРЕЙД" з позовом до Головного управління ДПС України у Київській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №6874609/42974631 від 27.05.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 25.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №6874612/42974631 від 27.05.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 17.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 25.01.2022 датою фактичного її надходження;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 17.01.2022 датою фактичного її надходження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

15.05.2023 від представника відповідачів до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив строк, який визначений КАС України, на звернення до суду з даним адміністративним позовом. На думку представника відповідачів, у зв`язку із зазначеним, наявні підстави для залишення такої позовної заяви без розгляду.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідачі клопочуть про здійснення розгляду справи з викликом сторін.

Розглядаючи клопотання про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд сформував правову позицію, викладену в постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, згідно якої спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Позивач у цій справі звернувся до суду з вимогами щодо визнання протиправними і скасування рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №6874609/42974631 від 27.05.2022 та №6874612/42974631 від 27.05.2022, прийняте Комісією ГУ ДПС у Київській області, якою відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 25.01.2022 та №5 від 17.01.2022, складеної ТОВ «ОРІЙ ТРЕЙД», а також зобов`язання зареєструвати таку накладну в ЄРПН.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження даного рішення відповідача шляхом подання скарги до ДПС України.

За результатами розгляду скарги рішеннями Комісії центрального рівня від 14.07.2022 №22827/429746631/2 та від 02.08.2022 №28696/42974631/2 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Таке рішення 14.07.2022 та 02.08.2022 надіслане платнику податків через електронний кабінет, про що зазначено в позовній заяві та не заперечується позивачем.

Таким чином, оскільки позивач скористався порядком досудового вирішення спору, строк звернення з цим позовом до суду складає три місяці з 14.07.2022 та з 02.08.2022 (з дати отримання рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача на рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН), тобто спливає 14.10.2022 та 02.11.2022 відповідно.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином днем подання позову є день безпосереднього подання позовної заяви в суд першої інстанції або здачі його на пошту чи передачі іншими відповідними засобами зв`язку.

Позовну заяву позивачем подано до суду засобами поштового зв`язку 24.01.2023, що підтверджується копією конверту.

Позов зареєстровано судом 10.04.2023 за вх. №13590/23.

Також, до позовної заяви позивачем було додано заяву про поновлено строку звернення до суду з цим позовом. Вказана заява обґрунтована тим, що строк звернення до суду було пропущено внаслідок повномасштабної військової агресії росії проти України. Позивач звертав увагу на те, що на підприємстві працює всього лише дві людини (директор та комерційний директор, що підтверджується штатним розписом, доданим до позовної заяви), відсутні штатні юрист та бухгалтер, а фінансове становище підприємства через війну є надто складним, для утримання в штаті таких спеціалістів, тому все навантаження приходиться на зазначених двох людей. Звернення за професійною допомогою до адвоката є також фінансово складним питанням для підприємства в такий важкий час. Підприємство докладає усій зусиль задля збереження своєї діяльності, але безпідставне зупинення реєстрації податкових накладних на сприяє цьому. Також підприємство здійснює свою діяльність у критично важливій на сьогодні галузі - агросекторі. А позбавлення підприємства можливості захистити свої права в суді, крім того що може призвести до припинення діяльності підприємства, також призведе до унеможливлення виконання підприємством свої договірних зобов`язань та як наслідок до зменшення податкових надходжень до бюджету. Більше того, у зв`язку з зупиненням реєстрації податкових накладних підривається ділова репутація наших контрагентів, великих агровиробників, які на сьогоднішній день прикладають усіх зусиль задля запобігання продовольчій катастрофі в Україні та світі. Крім того, директор підприємства є добровольцем Добровольчого формування територіальної громади м. Києва «Свобода», про що укладений відповідний контракт від 08 березня 2022 року. Відповідно до п. з Контракту, на Добровольця, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до ст.9 ЗУ «Про основи національного супротиву» на громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів ЗСУ. Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про основи національного супротиву» діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом. У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Перебуваючи в лавах ДФТГ «Свобода», директор підприємства, ОСОБА_1 , виконував доручення командира та з червня по жовтень включно був задіяний у доставлянні гуманітарних вантажів на постійній основі для військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , які виконують бойові завдання на території Донецької та Луганської областей, про що є відповідна довідка №6/1 від 04.11.2022 та Подяка.

Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту його порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд при вирішенні питання при відкритті провадження у цій справі дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення ТОВ "ОРІЙ ТРЕЙД" до адміністративного суду з даним позовом є поважними, а тому, пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.

Враховуючи встановлені обставини та те, що судом визнано поважними причини пропуску позивачем строк звернення до суду, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС у Київській області про залишення позову без розгляду - відсутні.

Щодо клопотання відповідачів про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Спірні правовідносини та предмет доказування у справі не становлять значної складності.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, підтверджуються лише письмовими доказами, а бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.

Враховуючи те, що характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають здійснення розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи для повного, всебічного встановлення обставин справи, а проведення судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, тому проаналізувавши всі критерії, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України та ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у клопотанні відповідачів щодо здійснення розгляду справи з викликом сторін.

Керуючись ст.ст. 120, 122, 168, 240, 248, 262 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС У Київській області та ДПС України про залишення позову без розгляду по справі №320/11477/23.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та ДПС України про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лисенко В.І.