Постанова

від 25.08.2023 по справі 160/2599/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 160/2599/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (суддя Врона О.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.08.2017 по 26.01.2023 включно; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.08.2017 по 26.01.2023 включно відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2022 по 26.01.2023 включно. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2022 по 26.01.2023 у сумі 58828,35 грн. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Проте відповідачем надано до суду апеляційної інстанції докази на виконання ухвали від 15.08.2023.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, з якої 17 серпня 2021 року був звільнений відповідно до наказу командира від 17.08.2017 № 202.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 160/10945/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022, визнано протиправною бездіяльність Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 17.08.2017 включно із застосуванням місяця підвищення окладу (базового) місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період проходження служби з 01.12.2015 по 17.08.2017 включно сум індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця підвищення окладу (базового) місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

На виконання вказаного рішення Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснено нарахування відповідних виплат в сумі 58832,21 грн., які були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1 . 27.01.2023.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилася в не нарахуванні та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.08.2017 по 26.01.2023 включно, що слугувало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України в редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (подання позову 12.02.2023) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що роботодавець несе обов`язок перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні. Такий обов`язок припиняється проведенням фактичного розрахунку та саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Водночас, чинна редакція статті 117 КЗпПУ свідчить, що відповідний обов`язок виникає у роботодавця в разі відсутності спору про розміри належних звільненому працівникові сум.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в справі № 160/10945/21 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити належні до виплати суми за період проходження служби з 01.12.2015 по 17.08.2017 включно, тобто після звільнення, яке відбулося 17.08.2017, відтак на момент звільнення позивача у Військової частини був відсутній обов`язок по виплаті присуджених сум.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням приписів статті 117 КЗпПУ в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022, суд апеляційної інстанції зазначає, що відшкодування, передбачене цією статтею, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що остаточний розрахунок мав бути проведений з ОСОБА_1 17.08.2017 в день звільнення.

Натомість належні до виплати суми в загальному розмірі 58832,21 грн. були виплачені 27.01.2023.

Разом з цим суд апеляційної інстанції враховує, що обов`язок по нарахуванню та виплаті відповідної суми виник у відповідача з моменту набрання законної сили рішення в адміністративній справі № 160/10945/21.

Відтак, враховуючи приписи статті 117 КЗпПУ в редакції Закону № 2352-IX від 01.07.2022, а також ту обставину, що предметом спору в справі № 160/10945/21 був не тільки розмір належних до виплат сум, а також і право на їх нарахування та виплату, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивач має право на стягнення сум середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні з моменту набрання законної сили рішення в справі № 160/10945/21.

Судом встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі № 160/10945/21 набрало законної сили 31.10.2022, а тому першим днем затримки є 01.11.2022.

Щодо кінцевого строку проведення розрахунку, суд встановив, що такий проведено 27.01.2023, а тому останнім днем затримки є 26.01.2023.

Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що період затримки розрахунку при звільненні складає 88 днів.

Суд зазначає, що середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (пункт 8 Порядку № 100).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 22.03.2023 № 92 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у червні та липні 2017 року становив 13422,72 грн., що в сумі складає 26845,44 грн.

Таким чином, розмір одноденного заробітку складає 440 грн. 08 коп. (26845,44 грн./61 календарний день).

З огляду на зазначене, середній заробіток за час затримки розрахунку складає 38727 грн. 04 коп. (440,08 грн. х 88 днів затримки).

Разом з цим, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що до даних правовідносин слід застосовувати принцип співмірності.

При задоволенні позову суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування принципу співмірності до подібних правовідносин викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 806/345/16, від 18.07.2018 у справі № 825/325/16, від 04.04.2018 у справі № 524/1714/16-а.

Зокрема, істотність частки нарахованої індексації в порівнянні з середнім заробітком за час затримки розрахунку (58832,21 грн. нарахованої та виплаченої індексації/ 38727,04 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку) складає 1,5.

Таким чином сума, яка підлягає відшкодуванню, становить: 440,08 грн. (середня заробітна плата позивача за один робочий день)/ 1,5 (частка нарахованої індексації) х 88 (кількість днів затримки розрахунку, які підлягають відшкодуванню) = 25818,02 грн.

Отже з урахуванням принципу справедливості та співмірності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути перерахований та виплачений ОСОБА_1 у розмірі 25818 грн. 00 коп.

Доводи апелянта, що до спірних правовідносин не застосовуються приписи КЗпПУ, не приймаються судом, як обґрунтовані, адже з цього питання викладені сталі правові позиції Верховного Суду і суд апеляційної інстанції не знаходить підстав відступити від таких позицій.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, оскільки останнє ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року в адміністративній справі № 160/2599/23 скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 25818 (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з 25 серпня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 25 серпня 2023 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова