Рішення

від 24.08.2023 по справі 910/8684/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.08.2023Справа № 910/8684/23

За позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (місто Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайнет LTD" (місто Київ)

про стягнення 188 261,89 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайнет LTD" про стягнення 188 261,89 грн, з яких: 126 000,00 грн заборгованості за надані позивачем послуги за договором №1/07-24-18 від 01.01.2018, 10 813,57 грн пені, 44 521,78 грн інфляційних втрат та 6 926,54 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.23. відкрито провадження у справі №910/8684/23, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/8684/23, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105494469576, проте у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

01.01.2018 між позивачем (Сторона-1) та відповідачем (Сторона-2 ) укладено договір про відшкодування витрат Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" з охорони та пропускного режиму № 1/07-24/18, предметом якого є організація Стороною-1 послуг з контролю периметрової зони загальної території і об`єктів Сторони-2, надалі охорона, та здійснення пропускного режиму, а саме:

- контроль периметру технічними засобами охорони;

- контроль проходження працівників та проїзд автомобілів Сторони-2 на контрольно-пропускних пунктах;

- контроль пропускного режиму з оформленням пропускних документів та дозволів на ввіз-вивіз матеріальних цінностей.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору, він діє протягом дванадцяти місяців з 01.01.2018 до 01.01.2019.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що якщо одна зі сторін не менше ніж за 15 днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення, термін дії Договору буде продовжений на наступні дванадцять місяців. Кількість разів продовження терміну дії Договору не обмежується.

Судом встановлено, що пунктом 1 Додаткової угоди № 4 від 17.09.2021 до Договору № 1/07-24-18 від 01.01.2018 сторони погодили припинення надання послуг Стороні-2 з 01.10.2021.

Згідно з п. 3.1. Договору вартість відшкодувань витрат з контролю об`єктів та здійснення пропускного режиму визначена у Протоколі погодження договірної ціни (Додаток № 1) та становить 16 197,12 грн на місяць, в тому числі ПДВ - 2 699,52 грн.

Відповідно до п. 3.8. Договору в разі збільшення витрат Сторони-1, безпосередньо пов`язаних з організацією та здійсненням контролю об`єктів, пропускного режиму, у тому числі зміни норм законодавства, які безпосередньо впливають на вартість послуг, що надаються Стороною-1 за цим Договором, остання має право змінити їх вартість, про що письмово повідомляє Сторону-2 протоколом погодження договірної ціни.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2020 до Договору № 1/07-24-18 від 01.01.2018 сторони погодили, що вартість відшкодування витрат з охорони і пропускного режиму з 01.01.2021, визначена у протоколі погодження договірної ціни (Додаток 1 до Додаткової угоди № 3), становить 21 000,00 грн на місяць, в тому числі ПДВ - 3 500,00 грн.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за спірним Договором, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 126 000,00 грн за період з 01.04.2021 по 30.09.2021.

Договором, а саме п. 3.3. визначено, що в перший робочий день наступного за звітним місяця Сторона-1 надає Стороні-2 рахунок-фактуру та Акт приймання-передачі наданих послуг, який остання зобов`язана протягом п`яти робочих днів підписати і один примірник підписаного Акту повернути Стороні-1 або надати мотивовану відмову від підписання Акту у той же строк.

Підписання Акту приймання-передачі наданих послуг представником Сторони-2 є підтвердженням відсутності претензій з його сторони (п. 3.4.Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору Сторона-2 зобов`язана своєчасно і в повному обсязі здійснювати відшкодування витрат Стороні-1 за Договором.

В матеріалах справи наявні підписані сторонам Акти прийому-здачі наданих послуг з квітня 2021 по вересень 2021, а саме: № 04/21-01/07-24-18 від 30.04.2021, № 05/21-01/07-24-18 від 31.05.2021, № 06/21-01/07-24-18 від 30.06.2021, № 07/21-01/07-24-18 від 30.07.2021, № 08/21-01/07-24-18 від 31.08.2021, № 09/21-01/07-24-18 від 30.09.2021.

Суд зазначає, що вищеозначені акти на містять зауважень або претензій щодо обсягу наданих послуг від Сторони-2.

Судом встановлено, що пунктом 2 Додаткової угоди № 4 від 17.09.2021 до Договору № 1/07-24-18 від 01.01.2018 визначено, що Сторона-2 зобов`язується оплатити Стороні-1 надані послуги з 01.04.2021 по 30.09.2021 у розмірі 126 000,00 грн з ПДВ не пізніше 30.11.2021.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2021 відповідач звернувся до позивача з листом № 81, відповідно до якого просив останнього не вживати заходів щодо стягнення боргу за спірним Договором у судовому порядку, та гарантував погашення наявної заборгованості до 15.01.2022.

В свою чергу, позивач 27.01.2022 надіслав претензію відповідачу, в якій просив невідкладно сплатити наявну у нього заборгованість за договором у розмірі 126 000,00 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять відповіді відповідача на вищевказану претензію.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність доказів сплати відповідачем вартості наданих послуг за Договором № 1/07-24/18 від 01.01.2018 у період з 01.04.2021 по 30.09.2021, тож позовні вимоги про стягнення з відповідача 126 000,00 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню судом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 813,57 грн пені, 44 521,78 грн інфляційних втрат та 6 926,54 грн 3 % річних.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором винна сторона несе відповідальність у відповідності до норм чинного законодавства України.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати Сторона-2 сплачує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 126 000,00 грн заборгованості за надані позивачем послуги за договором № 1/07-24-18 від 01.01.2018, 10 813,57 грн пені, 44 521,78 грн інфляційних втрат та 6 926,54 грн 3 % річних є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайнет LTD" (01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, будинок 8, корпус 9; ідентифікаційний код 24546135) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" (01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, будинок 8; ідентифікаційний код 14307357) 126 000 (сто двадцять шість тисяч) грн 00 коп. заборгованості, 10 813 (десять тисяч вісімсот тринадцять) грн. 57 коп. пені, 44 521 (сорок чотири тисячі п`ятсот двадцять одну) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 6 926 (шість тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 54 коп. 3 % річних та 2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн 93 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко