Рішення

від 25.08.2023 по справі 440/8327/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8327/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю /надалі позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" /надалі відповідач/ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій у розмірі 96605,88 грн /а.с. 1-2/.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем на виконання вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2022 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарську санкцію у сумі 96605,88 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.21-27/ зазначив, що після отримання в квітні 2023 року від Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю листа № 576/03.1-11 щодо невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік з`ясувалося, що товариством у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року, допущено технічну помилку в частині зазначення середньооблікової кількості штатних працівників, а саме: замість 3 зазначено 11. У зв`язку з допущенням помилки товариством подано до ГУ ДПС у Полтавській області уточнюючі Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку, за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року. Оскільки в ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників складала лише 3, а не 11, відповідачем не допущено порушень вимог законодавства щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій.

У відповіді на відзив /а.с. 139/ позивач зазначив, що розмір санкції розраховано відповідно до чинного законодавства та тієї інформації, яка надійшла до Фонду з Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування. Отримання Фондом інформації, що була виправлена роботодавцем після закінчення звітного періоду, законодавством не передбачено. Так само законодавство не відносить до повноважень фонду опрацювання уточнюючої звітності, що була ним надана з метою виправлення показника в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного страхування.

У запереченнях у відповідь на відзив /а.с 144/ позивач ще раз зазначив про безпідставність нарахування адміністративно-господарських санкцій з огляду на те, що ним здійснено коригування показників в податковій звітності.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" (проїзд Галузевий, буд. 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 35939326) зареєстровано як юридична особа 21 травня 2008 року /а.с. 10-15/.

Впродовж 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" подано до органу ДПС Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2022 року, згідно яких:

- щодо І кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу- 11 осіб, 2-й місяць кварталу - 12 осіб, 3-й місяць кварталу -11 осіб;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 11 осіб, 2-й місяць кварталу: 11 осіб, 3-й місяць кварталу:11 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу: 27677,53 грн, 2-й місяць кварталу: 28324,68 грн, 3-й місяць кварталу:27694,83 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу: 27677,53 грн, 2-й місяць кварталу: 28324,68 грн, 3-й місяць кварталу:27694,83 грн;

- щодо ІІ кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу - 11 осіб, 2-й місяць кварталу - 12 осіб, 3-й місяць кварталу -11 осіб;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 10 осіб, 2-й місяць кварталу: 09 осіб, 3-й місяць кварталу:09 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу: 25330,63 грн, 2-й місяць кварталу: 27916,99 грн, 3-й місяць кварталу:24450,88 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу: 25330,63 грн, 2-й місяць кварталу: 27916,99 грн, 3-й місяць кварталу:24450,88 грн;

щодо ІІІ кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу - 12 осіб, 2-й місяць кварталу - 10 осіб, 3-й місяць кварталу -13 осіб;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 11 осіб, 2-й місяць кварталу: 11 осіб, 3-й місяць кварталу:13 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу: 22289,58 грн, 2-й місяць кварталу: 22198,34 грн, 3-й місяць кварталу:46307,18 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу: 22289,58 грн, 2-й місяць кварталу: 22198,34 грн, 3-й місяць кварталу:46307,18 грн;

щодо ІV кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу - 3 особи, 2-й місяць кварталу - 4 особи, 3-й місяць кварталу -4 особи;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 13 осіб, 2-й місяць кварталу: 13 осіб, 3-й місяць кварталу:13 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу:45314,92 грн, 2-й місяць кварталу:43817,86 грн, 3-й місяць кварталу:41235,89 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу:45314,92 грн, 2-й місяць кварталу:43817,86 грн, 3-й місяць кварталу:41235,89 грн.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII від 21 березня 1991 року /надалі Закон №875-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частинами першою, другою, шостою, одинадцятою та дванадцятою статті 19 Закону №875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі даних, наявних, зокрема, в Централізованому банку даних з проблем інвалідності, Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю складено та 17 квітня 2023 року направлено до електронного кабінету ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2022 рік, виходячи з наступних даних: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 9 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 1738905,75 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 193211,75 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03 02), одиниць 0; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2) 96605,88 грн.

Тож згідно вказаного Розрахунку норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 1 особа.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як визначено частиною третьою вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону №875-XII державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року №5067-VI "Про зайнятість населення" /надалі - Закон №5067-VI/ роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону №5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року №1476), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за №988/23520 та чинним до 07 липня 2022 року, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

07 липня 2022 року набрав чинності Порядок подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), що затверджений наказом Міністерства економіки України 12 квітня 2022 року № 827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 року за № 565/37901.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 цього Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067-VI та відповідним Порядком; у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - щороку, до 15 квітня відповідного року, сплачувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

У свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - осіб з інвалідністю.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 03 грудня 2020 року у справі № 812/1189/18, від 24 березня 2021 року у справі № 440/2371/19.

Законом № 875-ХІІ визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

Тож обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу субсидіарно покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, є наказ по підприємству (ФОП) стосовно створення відповідних робочих місць, а доказом інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 02 травня 2018 року у справі №804/8007/16, від 13 липня 2020 року у справі №804/4097/18, від 24 березня 2021 року у справі №440/2371/19.

Також варто зазначити, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 22 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.003187.

Додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов`язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 817/650/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 12 липня 2019 року у справі № 812/1126/18.

Частинами першої - п`ятою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Статтею 217 Господарського кодексу України /надалі- ГК України/ передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У постанові від 24 березня 2021 року у справі №440/2371/19 Верховний Суд зазначив, що передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або: 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ, а саме: невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, незвітування пред Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування відповідної категорії працівників, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону №875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості. При цьому суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. У зв`язку з цим, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач не заперечує фактів того, що робоче місце (у спірному випадку-1) для працевлаштування особи з інвалідністю ним не створювалося та звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у 2022 році до органу державної служби зайнятості не подавалася, а також особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, на підприємстві позивача у 2022 році не працювала. У зв`язку з цим, у відповідача відсутні докази на підтвердження: 1) створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, 2) подання звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та 3) працевлаштування особи, якій відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність.

Натомість, відповідач стверджує, що після отримання в квітні 2023 року від Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю листа № 576/03.1-11 щодо невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік він з`ясував, що товариством у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку, за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року допущено технічну помилку в частині зазначення середньооблікової кількості штатних працівників, а саме: замість 3 зазначено 11 та у зв`язку з цим товариством подано до ГУ ДПС у Полтавській області уточнюючі Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного податку, за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року. З огляду на те, що в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників складала лише 3, а не 11, відповідач вважає, що ним не допущено порушень вимог законодавства щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому відсутні підстави для нарахування та сплати адміністративно-господарських санкцій.

Надаючи оцінку такому доводу відповідача, суд виходить з наступного.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, складається Фондом соціального захисту осіб на підставі даних, наявних в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованому банку даних з проблем інвалідності на момент складання такого Розрахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що дані, які зазначені в Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідають тим даним, що містяться, зокрема, в Централізованому банку даних з проблем інвалідності стосовно середньооблікової кількості штатних працівників у 2022 році.

Отже, Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, складений Фондом соціального захисту осіб правильно.

29 березня 2023 року набрав чинності Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 10 березня 2023 року N 14-2, що визначає процедуру надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

Згідно пунктів 2, 3 та 5 цього Порядку надання інформації з реєстру застрахованих осіб здійснюється на центральному рівні в електронній формі за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року N 14-2, щоквартально до 25 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, наростаючим підсумком в розрізі місяців. Суб`єктами інформаційного обміну є: Пенсійний фонд України; Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Інформація з реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості.

Оскільки уточнюючі Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року подавалися відповідачем 10-11 травня 2023 року, тобто під час дії наведених норм Порядку, та позивачем оновлені (щодо 2022 року) відомості з реєстру застрахованих осіб стосовно фонду оплати праці застрахованих осіб, облікової кількості штатних працівників у 2022 році, середньооблікової кількості штатних працівників у 2022 році по ТОВ "Торговий дім "Укртатнафта" до суду не надавалися, підстави вважати, що Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, містить неактуальні на момент вирішення цього спору відомості у суду відсутні.

Не надав до суду такі докази і відповідач.

При вирішенні цього спору суд також враховує і ту обставину, що згідно наданих суду уточнюючих Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року відповідач уточнив лише один показник, а саме: показник "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період", зазначивши, що в І кварталі 2022 року "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період" складає: 1-й місяць кварталу- 3 особи, 2-й місяць кварталу - 3 особи, 3-й місяць кварталу - 3 особи; в ІІ кварталі 2022 року "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період" складає: 1-й місяць кварталу- 3 особи, 2-й місяць кварталу - 3 особи, 3-й місяць кварталу -3 особи; в ІІІ кварталі 2022 року "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період" складає: 1-й місяць кварталу- 2 особи, 2-й місяць кварталу - 2 особи, 3-й місяць кварталу -3 особи. Тобто решта показників, що була зазначена у звітних Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за І, ІІ та ІІІ квартали 2022 року ( зокрема, "облікова кількість штатних працівників") залишилася незмінною, що вже вказує на неузгодженість між собою таких даних.

Відомостей щодо правильності обчислення відповідачем уточнених даних та відсутності у ГУ ДПС у Полтавській області зауважень до уточнених Податкових розрахунків та здійснення коригування відповідних даних щодо чисельності штатних працівників за І-ІІІ квартали 2022 року в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованому банку даних з проблем інвалідності стосовно відповідача матеріали справи також не містять.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не здійснено заходи для працевлаштування особи з інвалідністю шляхом створення відповідного робочого місця та повідомлення центру зайнятості про наявність вакантного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, а відтак нарахування відповідачу адміністративно-господарських санкцій та вимога про їх сплату є правомірними.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Європейська, буд. 49, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 13937406) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" (проїзд Галузевий, буд. 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 35939326) про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 96605,88 грн (дев`яносто шість тисяч шістсот п`ять гривень вісімдесят вісім копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк