Постанова

від 30.11.2023 по справі 440/8327/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 р. Справа № 440/8327/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРТАТНАФТА ЛТД" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 25.08.23 по справі № 440/8327/23

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРТАТНАФТА ЛТД"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій у розмірі 96605,88 грн /а.с. 1-2/.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем на виконання вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2022 році не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарську санкцію у сумі 96605,88 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 року адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 96605,88 грн (дев`яносто шість тисяч шістсот п`ять гривень вісімдесят вісім копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідно до наданих даних Пенсійним фондом України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТАТНАФТА ЛТД» не виконало нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, тому Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю здійснити розрахунок в будь який інший спосіб не може.

Товариством з`ясовано, що у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал - 3 квартал 2022 року Товариства допущено технічну помилку програмою, що формувала дані розрахунки в частині середньооблікової кількості штатних працівників за звітний період, осіб. А саме повинно бути зазначено 3 працівника замість 11.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції було проігноровано Інструкцію зі статистики кількості працівників, якою визначається середньооблікова кількість штатних працівників. Суд першої інстанції рахує середньооблікову кількість штатних працівників по кількості працюючих осіб в Товаристві, в тому числі сумісників, що чітко простежується по тексту оскаржуваного рішення і що є невірним.

П.3.2.1. «Інструкції зі статистики кількості працівників», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 середньооблікова кількість штатних працівників замісяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

В ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТАТНАФТА ЛТД» в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 працювало від 11 до 13 осіб, з урахуванням працівників-сумісників, які підлягають виключенню із середньооблікової кількості штатних працівників при розрахуванні норми кількості осіб з інвалідністю. І навіть якщо провести підрахунок норми кількості осіб з інвалідністю за рік, який Закон не передбачає, то порушення з боку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТАТНАФТА ЛТД» в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відсутні.

На переконання апелянта Товариством не порушено правила ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Враховуючи допущену технічну помилку Товариством було подано Головному управлінню ДПС у Полтавській області (Кременчуцька державна Інспекція) уточнюючі розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал - 3 квартал 2022 року.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу відповідача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" (проїзд Галузевий, буд. 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 35939326) зареєстровано як юридична особа 21 травня 2008 року /а.с. 10-15/.

Впродовж 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" подано до органу ДПС Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2022 року, згідно яких:

- щодо І кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу- 11 осіб, 2-й місяць кварталу - 12 осіб, 3-й місяць кварталу -11 осіб;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 11 осіб, 2-й місяць кварталу: 11 осіб, 3-й місяць кварталу:11 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу: 27677,53 грн, 2-й місяць кварталу: 28324,68 грн, 3-й місяць кварталу:27694,83 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу: 27677,53 грн, 2-й місяць кварталу: 28324,68 грн, 3-й місяць кварталу:27694,83 грн;

- щодо ІІ кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу - 11 осіб, 2-й місяць кварталу - 12 осіб, 3-й місяць кварталу -11 осіб;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 10 осіб, 2-й місяць кварталу: 09 осіб, 3-й місяць кварталу:09 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу: 25330,63 грн, 2-й місяць кварталу: 27916,99 грн, 3-й місяць кварталу:24450,88 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу: 25330,63 грн, 2-й місяць кварталу: 27916,99 грн, 3-й місяць кварталу:24450,88 грн;

щодо ІІІ кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу - 12 осіб, 2-й місяць кварталу - 10 осіб, 3-й місяць кварталу -13 осіб;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 11 осіб, 2-й місяць кварталу: 11 осіб, 3-й місяць кварталу:13 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу: 22289,58 грн, 2-й місяць кварталу: 22198,34 грн, 3-й місяць кварталу:46307,18 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу: 22289,58 грн, 2-й місяць кварталу: 22198,34 грн, 3-й місяць кварталу:46307,18 грн;

щодо ІV кварталу 2022 року:

рядок 101 "середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період":1-й місяць кварталу - 3 особи, 2-й місяць кварталу - 4 особи, 3-й місяць кварталу -4 особи;

рядок 102 - працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність: «-» осіб;

рядок 105 "кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)": 1-й місяць кварталу: 13 осіб, 2-й місяць кварталу: 13 осіб, 3-й місяць кварталу:13 осіб;

рядок 3 "нараховано єдиного внеску": 1-й місяць кварталу:45314,92 грн, 2-й місяць кварталу:43817,86 грн, 3-й місяць кварталу:41235,89 грн;

рядок 8 "загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал": 1-й місяць кварталу:45314,92 грн, 2-й місяць кварталу:43817,86 грн, 3-й місяць кварталу:41235,89 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не здійснено заходи для працевлаштування особи з інвалідністю шляхом створення відповідного робочого місця та повідомлення центру зайнятості про наявність вакантного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, а відтак нарахування відповідачу адміністративно-господарських санкцій та вимога про їх сплату є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії для них щодо рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі Закон № 875-XII).

Частиною першою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини четвертої статті 19 цього Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною шостою статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію, зокрема: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 12, 13 ст. 19 цього Закону Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів) (ч. 3 ст. 20 Закону № 875-XII).

Згідно з ч. 4 ст. 20 цього Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частинами дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок щодо виконання нормативу та створення на підприємстві, зокрема, 1 робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю виникає лише для тих підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, в яких середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік складає від 8 до 25 осіб.

З матеріалів справи встановлено, що за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачеві адміністративно-господарські санкції. Так, згідно з Розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укртатнафта ЛТД" нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2022 рік, виходячи з наступних даних: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 9 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників 1738905,75 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 193211,75 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03 02), одиниць 0; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2) 96605,88 грн.

Представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал - 3 квартал 2022 року Товариства допущено технічну помилку програмою, що формувала дані розрахунки в частині середньооблікової кількості штатних працівників за звітний період, осіб. А саме повинно бути зазначено 3 працівника замість 11.

На підтвердження того, що була допущена саме технічна помилка, а саме в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТАТНАФТА ЛТД» в 2022 році була середньооблікова кількість штатних працівників 3 особи, замість 11, надано Фонду, представником відповідача надано наступні документи: наказ №9-К про зміну умов трудового контракту на умовах основного місця роботи на трудовий контракт про роботу за сумісництвом ОСОБА_1 від 31.10.2012; наказ №1-К про відкликання ОСОБА_1 з посади директора та переведення його на посаду директора виконавчого від 20.03.2015; наказ №3 про звільнення за сумісництвом ОСОБА_1 від 17.10.2022; наказ №5 про прийняття на роботу ОСОБА_1 за сумісництвом від 14.11.2022; наказ № 3 про прийняття на роботу ОСОБА_2 за сумісництвом від 11.03.2020; наказ №2 про звільнення з роботи ОСОБА_2 за сумісництвом від 17.10.2022; наказ № 6 про прийняття на роботу ОСОБА_2 за сумісництвом від 14.11.2022; наказ №1 про прийняття на роботу ОСОБА_3 за сумісництвом від 29.04.2022; наказ №4 про звільнення з роботи ОСОБА_3 за сумісництвом від 17.10.2022; наказ №4 про прийняття на роботу ОСОБА_3 , за основним місцем від 10.11.2022; наказ №2 про прийняття на роботу ОСОБА_4 за сумісництвом від 31.08.2022; наказ №3 про прийняття на роботу ОСОБА_5 за основним місцем від 22.03.2018; наказ №1 про припинення трудового договору ОСОБА_5 , від 03.06.2022; наказ №3 про прийняття на роботу ОСОБА_6 за основним місцем від 31.08.2022; наказ №11 про прийняття на роботу ОСОБА_7 за сумісництвом від 11.11.2020; наказ №8 про прийняття на роботу ОСОБА_8 за сумісництвом від 18.11.2019; наказ №11 про прийняття на роботу ОСОБА_9 за сумісництвом від 31.07.2009; наказ №8 про прийняття на роботу ОСОБА_10 за сумісництвом від 12.10.2021; наказ №2-К про прийняття ОСОБА_11 на посаду директора за сумісництвом від 23.03.2015; наказ №28 про прийняття на роботу ОСОБА_12 за основним місцем від 29.10.2010; наказ №2-К про переведення ОСОБА_12 від 01.02.2012; наказ №1 про прийняття на роботу ОСОБА_13 за сумісництвом від 02.06.2008; наказ №8-К про зміну умов трудового контракту ОСОБА_13 на основне місце роботи від 11.07.2014; наказ №7-К про прийом на роботу ОСОБА_14 за сумісництвом від 13.08.2015; витяг зі штатної розстановки станом на 01.01.2022; витяг зі штатної розстановки станом на 29.04.2022; витяг зі штатної розстановки станом на 31.08.2022; витяг зі штатної розстановки станом на 11.11.2022; витяг зі штатної розстановки станом на 15.11.2022; витяг зі штатної розстановки станом на 31.12.2022.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач рахує середньооблікову кількість штатних працівників по кількості працюючих осіб в Товаристві, в тому числі сумісників.

Проте, згідно п.2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005р. (яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці; далі Інструкція №286) передбачено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

За приписами п.п.2.6.1 п.2.6 Інструкції №286 визначено, що не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії, зокрема, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

При цьому, згідно п.1.8 Інструкції №286 встановлено, що показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Отже, із аналізу вищенаведених обставин вбачається, що майже всі особи, які працювали на підприємстві позивача в 2022 році були прийняті на роботу за сумісництвом, а не за основним місцем роботи, а, відповідно, колегія суддів вважає, що відповідач не мав обов`язку щодо створення на підприємстві 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році згідно ст.19 Закону № 875-XII, оскільки такі працівники мають враховуватися тільки один раз за місцем основної роботи.

Таким чином, із наведених, встановлених судом обставин та аналізу норм чинного законодавства у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за вищенаведеним розрахунком у розмірі 96605,88 грн., оскільки порушення вимог ст.19 Закону №875-XII, з боку відповідача, позивачем не доведено та спростовано вищенаведеними дослідженими копіями доказів, у зв`язку з чим нарахування позивачем відповідачеві адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є безпідставним та необґрунтованим.

Також, при вирішенні даної справи слід врахувати наступне.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч.1, ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, з наведених норм чинного законодавства України видно, що відповідач несе господарсько-правову відповідальність у вигляді застосування до останнього адміністративно-господарських санкцій саме у разі вчинення правопорушення у сфері господарювання, а невід`ємним елементом правопорушення є наявність вини відповідача та причинний зв`язок між правопорушенням та його наслідками у вигляді не працевлаштування інвалідів і лише у разі, якщо відповідачем не було вжито усіх залежних заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так, з наведених вище досліджених судом документів вбачається, що відповідач не вчиняв правопорушення у сфері господарювання щодо соціального захисту прав та законних інтересів інвалідів, оскільки не мав обов`язку створити на підприємстві 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022р., а отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання.

До того ж, за помилку у Податковому розрахунку можуть бути застосовані фінансові, а не адміністративно-господарські санкції.

Враховуючи наведені обставини справи, відповідачем не було допущено жодних із наведених вище порушень, а тому відсутні підстави для сплати адміністративно-господарських санкцій, і позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 року по справі №440/8327/23, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРТАТНАФТА ЛТД" - задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 по справі № 440/8327/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРТАТНАФТА ЛТД" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва