Рішення
від 02.08.2023 по справі 905/1019/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.2023 Справа №905/1019/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Закон і довіра»

до відповідача: Комунального підприємства «Бахмут Вода»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ»

про: стягнення 3008901,49 грн, а саме, основної заборгованості у розмірі 2272908,73грн, 289190,42грн пені, 408506,79грн інфляційних втрат та 38295,55грн 3% річних

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Саламаха В.Р., адвокат на підставі ордеру серія АХ №1111421 в режимі відеоконференції;

від відповідача: не з?явився;

від третьої особи: Петренко С.В.. адвокат, на підставі ордеру серія АХ №1111237 в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

13.12.2022 шляхом направлення органами поштового зв?язку Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Закон і довіра» (далі - ТОВ «Адвокатська компанія «Закон і довіра») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Бахмут Вода» (далі - КП «Бахмут Вода») про стягнення 3008901,49 грн, а саме, основної заборгованості у розмірі 2272 908,73 грн, 289190,42грн пені, 408506,79грн інфляційних втрат та 38295,55грн 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Підставою заявлених позовних вимог є порушення КП «Бахмут Вода» зобов`язань з оплати електричної енергії за договором №1/500/664-170122/ДОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ»(далі - ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ») та відповідачем, право вимоги якої передано позивачу на підставі договору №4 купівлі-продажу майнового права - права вимоги від 21.11.2022.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2022 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 26.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1019/22; до участі у справі залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ», справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 10.01.2023.Підготовче засідання неодноразово відкладалось, строк підготовчого провадження продовжувався.

Ухвалою від 26.04.2023 закрито підготовче провадження у справі №905/1019/22 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 25.05.2023 о 14:30 год.

Ухвалою від 25.05.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.06.2023 року о 15:30 год.

Ухвалою від 20.06.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.08.2023 року о 14:30 год.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 02.08.2023 з`явились у режимі відеоконференції.

Представник відповідача у судове засідання 02.08.2023 не з`явився, про дату, час та місце засідання суду повідомлений в порядку, передбаченому ч.ч.ч.4,5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, до території України, де ведуться активні бойові дії віднесено м.Бахмут з 24.02.2022.

Факт тимчасової окупації м.Бахмут визнається судом загальновідомим, тому згідно приписів ст. 75 ГПК України не потребує доведення.

Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території м.Бахмут тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.

Пунктом 21 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України передбачено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Питання провадження господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях врегульовано Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу») у встановлений законом строк розміщені відповідні оголошення щодо дати кожного судового засідання, роздруківки яких містяться в матеріалах справи.

Отже, з моменту опублікування відповідних оголошень відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

У відзиві на позовну заяву КП «Бахмут Вода» вказує адресу електронної пошти підприємства bahmut-voda@ukr.net. В програмі «Діловодство спеціалізованого суду» наявна можливість підключення учасника справи до розсилки процесуальних документів суду за зазначеною судом адресою електронної пошти, за наслідками чого після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма направляє автоматично всім учасникам справи прийняті судові рішення. 26.12.2022 суд здійснив підключення відповідача до автоматичної розсилки процесуальних документів у справі за вказаною адресою електронної пошти.

Ухвала суду від 20.06.2023 щодо призначення наступної дати судового засідання 02.08.2023 отримана відповідачем електронною поштою 26.06.2023, про що свідчить довідка про сформована в системі «Діловодство спеціалізованого суду».

Крім того, судом 28.06.2023 передана телефонограма з інформацією щодо дати судового засідання, яка прийнята уповноваженим представником відповідача Канаєвим І.В.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка останніх не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

У судових засіданнях судом заслухано вступне слово представника позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити; представника третьої особи, який підтримав позицію позивача; суд здійснив дослідження доказів у справі, у тому числі електронних доказів, які позивач надав разом з позовною заявою на диску; проведено судові дебати.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України

Позиція учасників процесу

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Адвокатська компанія «Закон і Довіра» зазначило, що на підставі Договору цесії від 21.11.2022 ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» відступило належні йому майнові права - вимоги до КП «Бахмут-Вода» про стягнення заборгованості з оплати поставленої електричної енергії за Договором №1/500/664-170122/ДОЕ від 17.01.2022, а ТОВ «АК «Закон і Довіра» прийняло на себе цю вимогу та первинну документацію, ставши за законом Новим кредитором у зобов`язанні, що належить Первісному кредитору. Боржник письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов`язанні. У спірний період ТОВ «ЕК «Енолл» як енергопостачальник належним чином виконало свої зобов`язання за умовами Договору щодо постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі. Внаслідок нездійснення Споживачем повної оплати за спожиту електроенергію у березні - вересні 2022 року утворилась заборгованість в сумі 2 272 908,73 грн. Розмір заборгованості, період її утворення не оспорюється відповідачем, якому в письмовій формі було запропоновано погасити наявну заборгованість, однак останній відмовився виконати умови договору, що стало причиною звернення позивачем до суду щодо стягнення вказаної заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та пені, що нарахована згідно п.5.7 договору. Також позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати по оплаті судового збору.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 512, 514, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України), статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 27, 161, 163 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

09.01.2023 електронною поштою до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з КП «Бахмут Вода» на користь ТОВ «Адвокатська компанія «Закон і довіра» грошові кошти у загальному розмірі 3008901,49грн, що включає в себе основну заборгованість за електричну енергію за договором №1/500/664-170122/ДОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 року у розмірі 2272908,73 грн, 289190,42грн пені, 408506,79грн, інфляційних втрат та 38295,55грн -3% річних; повернути надлишково сплачений судовий збір у розмірі 1200,00грн. Ухвалою суду від 10.01.2023 суд прийняв вказану заяву до розгляду.

11.01.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Відповідач пояснив, що 17.01.2022 за результатами проведеної процедури закупівлі між ТОВ «ЕК «Енолл» та КП «Бахмут-Вода» укладено Договір №1/500/664-170122/ДОЕ на постачання електричної енергії, яке виконувався сторонами, борг за фактично спожиту електричну енергію утворився протягом березня - вересня 2022 року та становить 2 272 908,73грн.

24.02.2022 року почалась збройна агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в державі введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин цього дня, який неодноразово продовжувався. Бахмутська міська територіальна громада віднесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.

Об`єкти водопостачання і водовідведення Комунального підприємства «Бахмут-Вода» розташовані у місті Бахмуті Донецької області та перебували у зоні проведення активних бойових дій, внаслідок чого більша частина будівель та споруд підприємства були зруйновані, автомобільна та тракторна техніка, спеціальні транспортні засоби пошкоджені і не придатні для подальшої експлуатації та використання. Робота підприємства за своїм основним напрямком господарської діяльності вимушено була зупинена, оскільки в такій ситуації працівники не можуть виконувати професійні обов`язки.

Відповідач вказує, що наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), пов`язаних з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням воєнного стану в державі, засвідчена листом Торгово-промислової палати України №2024/02.)-7.1 від 28.02.2022. Зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарювання. За твердженням Відповідача лист ТПП забезпечив можливість визнати факт форс-мажору за спрощеною процедурою і унеможливлює у встановлений термін виконання зобов`язань за договором. При цьому, рішення прийняте на виконання функцій Торгово-промислової палати України, тому у спірних правовідносинах є належним і допустимим доказом. На виконання пункту 12.4 Договору від 17.01.2022 КП «Бахмут-Вода» 14.03.2022 направив на адресу ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» письмове повідомлення за №623 щодо існування форс-мажорних обставин за договором.

Відповідач не заперечує, що до ТОВ «АК «Закон і Довіра» як Нового кредитора на підставі Договору цесії від 21.11.2022 перейшли права Первісного кредитора - ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу прав (стаття 514 ЦК України).

З посиланням на наведені обставини вважає, що виникнення боргу за фактично спожиту електричну енергію обумовлено неможливістю виконання комунальним підприємством договірних зобов`язань внаслідок обставин форс-мажору. Тому, враховуючи положення пункту 12.3 Договору постачання електричної енергії - строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин, вимога позивача щодо погашення заборгованості за Договором від 17.01.2022 має бути виконана після усунення цих обставин - закінчення воєнного стану та проведення звірки з підписання акту. Відповідно у позивача об`єктивно відсутнє право на стягнення основного боргу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, тому позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив та письмових поясненнях не погодився із запереченнями відповідача та на обґрунтування своєї позиції вказав на те, що останнім у встановленому законом порядку не доведена наявність форс-мажорних обставин конкретно для даних спірних правовідносин. Настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у вигляді введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України має бути засвідчене підтверджуючими документами відповідно до законодавства, зокрема сертифікатом про обставини форс-мажору, виданим Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею Регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до Регламенту за зверненням КП «Бахмут-Вода». Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року вих. №2024/02.0-7.1, на який посилається КП «Бахмут-Вода», не є сертифікатом про обставини форс-мажору, виданим Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, про що було повідомлено відповідача. Натомість останнім не було вжито заходів для отримання у Торгово-промисловій палаті відповідного сертифікату про засвідчення обставин форс-мажору та надання його. Позивач звертає увагу, що у даному листі Торгово-промислової палати України не вказано, що воєнний стан є підставою для невиконання суб`єктами господарювання своїх грошових зобов`язань. Протягом березня - вересня 2022 року КП «Бахмут-Вода» не припинило споживання електричної енергії, а фактичний обсяг її отримання, часткова оплата щомісячних рахунків у цей період спростовують твердження відповідача щодо припинення роботи комунального підприємства за своїм основним напрямком господарської діяльності у зв`язку з воєнним станом та активними бойовими діями. Відсутність у боржника необхідних коштів для оплати поставленої і спожитої електроенергії, у зв`язку з відсутністю грошових коштів внаслідок невиконанням контрагентами своїх зобов`язань, у розумінні пункту 3.2 Регламенту Торгово-промислової палати України, не вважаєт

23.01.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що позивачем не спростовані доводи відповідача щодо існування форс-мажорних обставин та їх безпосереднього впливу на правовідносини сторін за договором постачання електричної енергії. Одночасно, відповідач звернув увагу суду на здійснені ним заходи для мінімізації негативних наслідків для ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» внаслідок настання форс-мажорних обставин, а саме, керівництво підприємства КП «Бахмут Вода» звернулося до Засновника підприємства - Бахмутської міської ради за вирішенням питання щодо отримання фінансової підтримки на сплату поточних платежів за отриману електричну енергію за рахунок коштів місцевого бюджету. Відповідне питання було вирішено позитивно, в результаті чого не було допущено значного зростання заборгованості за отриманні послуги з травня 2022 року.

Відповідач у запереченнях на додаткові пояснення, що надійшли через підсистему «Електронний суд» 13.02.2023, вказує, що надання послуг з забезпечення населення питною водою є невід?ємною складовою забезпечення життєдіяльності мешканців територіальної громади. КП «Бахмут Вода» є підприємством питного водопостачання, а отже є підприємством критичної інфраструктури. Припинення споживання електричної енергії (відмова підприємства питного водопостачання від споживання електричної енергії) унеможливило би забезпечення стабільного функціювання єдиного технологічного комплексу водопостачання/водовідведення населення, що як наслідок привело би до порушення вимог забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. В умовах ведення активних бойових дій на території Бахмутської міської територіальної громади, в межах технічної можливості підприємства питного водопостачання, КП «Бахмут Вода» забезпечувало мешканців Бахмутської міської територіальної громади питною водою максимально до того часу, як до міста було повністю припинено надання енергопостачання у зв?язку з руйнуванням мереж електропостачання.

Позиція ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ», яка викладена у письмових поясненнях від 09.01.2023, 29.03.2023 полягає у підтримці заявлених позовних вимог, третя особа підтверджує обставини справи, викладені позивачем у позовній заяві, та акцентує на наступному: надсилання КП «Бахмут Вода» рахунків-фактур та актів приймання-передачі електричної енергії здійснені на погоджені адреси електронні пошти: yanenc91@gmail.com та/або tatyanakozakova1@gmail.com. Акти же приймання-передачі електричної енергії у паперовому вигляді тривалий проміжок часу не підписувалися між сторонами з причини того, що АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 внаслідок введенням воєнного стану тимчасово припинило доставляти поштову кореспонденцію до поштового відділення 84500 у м. Бахмут, яке обслуговує КП «Бахмут Вода». ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» та КП «Бахмут Вода» дійшли згоди щодо складення первинних документів в електронному вигляді з накладенням електронного підпису відповідно до Закону України від 22.05.03 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг». Для обміну електронними документами та накладення на них електронного підпису останні використовували спеціальне програмне забезпечення M.E.Doc. Враховуючи різні дати складання актів приймання-передачі електричної енергії та дати накладення електронного підпису, третя особа вважає датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку дату, зазначену у самому документі як дату його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису (пп. б п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Виклад обставин справи, встановлених судом

17.01.2022 між ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» (далі - Постачальник) та КП «Бахмут Вода» (далі - Споживач) укладено договір №1/500/664-170122/ДОЕ про постачання електричної енергії Споживачу, за умовами п.2.1 якого на умовах цього Договору та за результатами проведеної процедури закупівлі Постачальник продає товар: електрична енергія згідно коду ДК 021:2015: 09310000-5 - електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та укладається на строк до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків діє до повного виконання зобов?язань Сторонами. (п.13.1 Договору).

Відповідно до п.2.4 Договору, орієнтовна загальна кількість товару (електричної енергіі) за Договором становить 4285000 кВт/год.

У підпункті 1 пункту 6.2 Договору Споживач взяв на себе обов?язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.Споживач розраховується з Постачальником за електричну, енергію за вартістю, що визначаються відповідно до механізму визначення вартості електричної енергії, наведеного у Додатку 1 до цього Договору. (п.5.1 Договору)

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. (п.5.4 Договору)

Відповідно до п.5.5 Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок) Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно положень пункту 5.6 Договору Постачальник до 11-го (одинадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та Акт приймання-передачі електричної енергії.

Оплата вартості обсягів спожитої електроенергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на спецрахунок Постачальника протягом 10 (десяти) робочих днів від дня отримання Акту приймання-передачі електричної енергії від Постачальника.

Аналогічні положення містяться у п. 3 Додатку 5 «Комерційна пропозиція» до Договору.

Крім того у пункті 5.6 Договору сторони погодили, що Постачальник підписує акт приймання-передачі електричної енергії у 2 примірниках за відповідний розрахунковий період та направляє Споживачу його оригінал.

Листування за цим Договором (у т.ч. надсилання·рахунків) здійснюється за допомогою поштового, факсимільного або електронного зв?язку з подальшим наданням оригіналів·документів у тижневий строк. (п.13.9 Договору)

Відповідно до п.5.7 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором Постачальник має право вимагати сплати пені у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення що діяла у період за який сплачується пеня.

У розділі 12 Договору сторони погодили настання форс-мажорних обставин, а саме відповідно до п.12.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов?язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин)

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами цього договору. (п.12.2 Договору)

Строк виконання зобов?язань за цим Договором відкладається на строк дії форс- мажорних обставин. (п.12.3 Договору)

Згідно положень п.12.4 Договору Сторони взяли на себе зобов?язання негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання.

Відповідно до п.16.1 договору, його невід?ємною частиною є: Додаток 1 - «Механізм визначення вартості електричної енергії», Додаток 2 - «Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу», Додаток 3 - «Місце поставки товарів», Додаток 4 - «Прогнозовані обсяги споживання електричної енергії», Додаток 5 - «Комерційна пропозиція».

Договір №1/500/664-170122/ДОЕ від 17.01.2022 та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплені відтисками печаток підприємств.

У заяві-приєднанні (додаток 2 до Договору) Сторони погодили дату початку постачання електроенергії - з 01 лютого 2022 року.

У додатковій угоді від 01.02.2022 Сторони домовились, що починаючи з 01 лютого 2022 року, визначити дату виникнення податкових зобов`язань (в тому числі дату складання податкових накладних) та податкового кредиту за касовим методом без складання зведених податкових накладних на підставі пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Додатковою угодою від 10.06.2022 Сторони за взаємною згодою домовилися внести зміни, виклавши пункт 2.3. у наступній редакції: «Загальна сума Договору становить 24 630 951,30 грн в т.ч. ПДВ - 4 105 158,55 грн, у тому числі: - власні кошти - 21 630 951,30 грн, враховуючи ПДВ - 3 605 158,55 грн; - кошти місцевого бюджету - 3 000 000 грн, враховуючи ПДВ - 500 000 грн».

Пункт 5.6 Договору викладено в наступній редакції: «Постачальник до 11-го числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та Акт приймання-передачі електричної енергії. Оплата вартості обсягів спожитої електроенергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на спецрахунок Постачальника протягом 10 (десяти) робочих днів від дня отримання Акту приймання-передачі електричної енергії від Постачальника. У разі затримки бюджетного фінансування протягом 10 робочих днів після відновлення фінансування.

Споживач має право оплачувати спожиту електричну енергію згідно Актів приймання-передачі електричної енергії частково за рахунок власних коштів, а частково за рахунок коштів місцевого бюджету.

Постачальник підписує Акт приймання-передачі електричної енергії у двох примірниках за відповідний розрахунковий період та направляє Споживачу його оригінал. Екземпляри договору, додаткових угод до нього, акти виконаних робіт та інших документів, стосовно виконання зобов`язань за даним Договором, підписаних з використанням факсиміле, мають юридичну чинність оригіналу.

Споживач підписує зі свого боку Акти приймання-передачі електричної енергії та направляє один примірник Акту приймання-передачі електричної енергії Постачальнику до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки».

У Додатковій угоді від 19.09.2022 Сторони пункт 2.3. Договору виклали в наступній редакції: «Загальна сума Договору становить 24 630 951,30 грн, в т.ч. ПДВ 4 105 158,55 грн, у тому числі: - власні кошти - 18 430 951,30 грн, враховуючи ПДВ - 3 071 825,55 грн; - кошти місцевого бюджету - 6 200 000 грн, враховуючи ПДВ - 1 033 333,33 грн. Всі інші умови Договору, про які не зазначено Сторонами в цій Додатковій угоді залишаються незмінними та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» відповідно до договору №1/500/664-170122/ДОЕ від 17.01.2022 поставило КП «Бахмут Вода» електричну енергію за період з лютого 2022 по вересень 2022 згідно актів приймання-передачі електричної енергії: від 28.02.2022 року на суму 1514053,58грн (лютий 2022); від 31.03.2022 року на суму 1666293,84грн (березень 2022); від 30.04.2022 року на суму 1270873,13грн (квітень 2022); від 10.06.2022 року на суму 1188547,50грн (травень 2022); від 07.07.2022 року на суму 947466,37грн (червень 2022); від 09.08.2022 року на суму 1099727,89грн (липень 2022); від 19.09.2022 року на суму 536648,08грн (серпень 2022); від 12.10.2022 року на суму 74907,66грн (01.09.2022 - 22.09.2022).

Також ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» виставлено КП «Бахмут Вода» рахунки фактури на оплату наданих послуг з поставки електричної енергії: № 19371/02-22 від 28.02.2022 року на суму 1514053,58грн (лютий 2022); № 19674/03-22 від 31.03.2022 року на суму 1666293,84грн (березень 2022);№ 19996/04-22 від 30.04.2022 року на суму 1270873,13грн (квітень 2022); №20312/05-22 від 10.06.2022 року на суму 1188547,50грн (травень 2022);№ 20571/06-22 від 07.07.2022 року на суму 947466,37грн (червень 2022);№ 20846/07-22 від 09.08.2022 року на суму 1099727,89грн (липень 2022); № 21204/08-22 від 19.09.2022 року на суму 536648,08грн (серпень 2022); № 21314/09-22 від 12.10.2022 року на суму 74907,66грн (01.09.2022 - 22.09.2022).

Загальна вартість поставленої за Договором КП «Бахмут-Вода» електричної енергії склала 8 298 518,05 грн.

ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» направляло Акти приймання-передачі електричної енергії разом із рахунками-фактурами КП «Бахмут Вода» електронною поштою на адреси: yanenc91@gmail.com та/або tatyanakozakova1@gmail.com.

В матеріалах справи наявні скрішоти поштової скриньки ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» з яких вбачається надсилання вказаних документів на вищезазначені адреси з додатками у вигляді pdf-файлів без доказів скріплення таких листів електронним підписом.

Факт отримання документів електронною поштою відповідач у відзиві не оспорює.

Матеріали справи містять оригінали Актів приймання - передачі з накладенням кваліфікованого електронного підпису у вигляді електронних доказів, із яких вбачається, що акти з березня по травень 2022 підписані сторонами 10.10.2022 та 11.10.2022 відповідно, а наступні - датою створення документів.

За даними банківської довідки АТ «Ощадбанк» №118.33-12 від 31.10.2022, КП «Бахмут Вода» частково сплатило ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» грошові кошти за поставлену електричну енергію в сумі 6 025 609,32 грн: 11.03.2022 згідно рахунку №19371/02-22 за спожиту енергію у лютому 2022 в сумі 604053,58грн;18.03.2022 згідно рахунку №19371/02-22 за спожиту енергію у лютому 2022 в сумі 400000,00грн;25.03.2022 згідно рахунку №19371/02-22 за спожиту енергію у лютому 2022 в сумі 300000,00грн;28.03.2022 згідно рахунку №19371/02-22 за спожиту енергію у лютому 2022 в сумі 210000,00грн;19.04.2022 згідно рахунку №19674/03-22 за спожиту енергію у березні 2022 в сумі 500000,00грн;13.05.2022 згідно рахунку №19996/04-22 за спожиту енергію у квітні 2022 в сумі 300000,00грн;24.05.2022 згідно рахунку №19996/04-22 за спожиту енергію у квітні 2022 в сумі 100000,00грн;30.06.2022 згідно акту від 10.06.2022 за спожиту енергію у травні 2022 в сумі 1000000,00грн;27.07.2022 згідно акту від 07.07.2022 за спожиту енергію у червні 2022 в сумі 947466,37грн;19.08.2022 згідно акту від 09.08.2022 за спожиту енергію у липні 2022 в сумі 1052533,63грн;28.09.2022 згідно акту від 19.09.2022 за спожиту енергію у серпні 2022 в сумі 536648,08грн;19.10.2022 згідно акту від 12.10.2022 за спожиту енергію у вересні 2022 в сумі 74907,66грн.

В матеріалах справи містяться Акти звірки, відповідно до яких у КП «Бахмут Вода» наявна заборгованість перед ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ», останній за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 - у розмірі 2347816,39грн.

Доказів оплати залишку заборгованості матеріали справи не містять.

У зв`язку з масштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану Указами Президента України неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України від 01.05.2023 року №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

В матеріалах справи міститься повідомлення №623 від 14.03.2022, зі змісту якого вбачається, що КП «Бахмут Вода» повідомляє ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» про настання для нього форс-мажорних обставин за договором № 1/500/664-170122/ДОЕ від 17.01.2022 з посиланням на факт введення в Україні воєнного стану, внаслідок чого виникла неможливість виконання зобов`язань. Додатком до вказаного листа є копія листа ТППУ №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Окремо у листі відповідач посилається, що кількість обігових коштів підприємства значно знизилась внаслідок зменшення обсягу оплати населенням, яке є споживачем послуг КП «Бахмут Вода», та гарантує, що поточні договірні зобов`язання будуть виконуватись за можливістю першочергово.

Розглянувши вказане повідомлення, ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» заперечило наявність форс-мажорних обставин за Договором, про що повідомило КП «Бахмут Вода» у листі №20730/1 від 15.03.2022, мотивуючи тим, що відповідно до частини 1 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються відповідним сертифікатом про такі обставини, а представлений Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року вих. №2024/02.0-7.1 не є сертифікатом про обставини форс-мажору.

Крім того, ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» у своєму листі від 21.09.2022 Вих. №22082/1 повідомило КП «Бахмут Вода» про неспроможність з 24-ї години 00 хвилин 22.09.2022 року продовжувати постачання електричної енергії за Договором у зв?язку з набуттям відповідно до підпункту 1 пункту 1. 7. 4. Правил ринку статусу «Дефолтний».

28.10.2022 ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» у відповідності до приписів статті 516 ЦК України надіслало директору ЕП «Бахмут-Вода» письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, зазначивши, що ним буде укладено договір відступлення права вимоги за Договором №1/500/664-170122/ДОЕ про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 року з ТОВ «Адвокатська компанія «Закон і Довіра».

21.11.2022 між ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «АК «Закон і довіра» (далі - Новий кредитор) укладено договір №4 купівлі-продажу майнового права - права вимоги, за умовами п.1.3 якого Первісний кредитор відступає належні йому майнові права, а Новий кредитор повністю приймає на себе майнові права - права вимоги, що належить Первісному кредитору і стає кредитором за Договором №1/500/664-170122 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 (далі - «Основний Договір»), укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Відповідно до п.1.4. за цим Договором Новий кредитор повністю одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання грошових зобов?язань за Основним Договором у сумі 2272908,73грн основного боргу за фактично спожиту електроенергію, а також нарахувати на суму основного боргу, пені, відсотки річних та інфляційні нарахування згідно з чинним законодавством і пред? явити їх до сплати Боржнику. Сума основного боргу складається з: 1166293,84грн - заборгованості по оплаті фактично спожитої електроенергії у березні 2022 року; 870873,13грн - у квітні 2022 року; 188547,50грн - у травні 2022 року; 47194,26грн - у липні 2022 року.

Згідно п.5.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань за цим Договором.

Факт передачі майнового права-права вимоги, первинної документації та інших документів оформлюється Актом приймання-передачі - Додаток № 1, який є невід?ємним додатком цього Договору та підписується Сторонами або їх уповноваженими представниками. (п.2.1 Договору)

Згідно Акту прийому-передачі від 21.11.2022, який міститься в матеріалах справи, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв майнові права - право вимоги, що належить Первісному кредитору за Договором №1/500/664-170122 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 року у сумі 2272908,73грн основного боргу за фактично спожиту електроенергію, а також нарахувати на суму основного боргу пені, відсотки річних та інфляційні нарахування згідно з чинним законодавством і пред?явити їх до сплати Боржнику. Також Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв первинну документацію і інші документи, що підтверджують право вимоги Первісного кредитора за Договором № 1/500/664-170122 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 року.

Договір №4 від 21.11.2022 та акт прийому-передачі від 21.11.2022 підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплені відтисками печаток підприємств.

Листом від 22.11.2022 ТОВ «АК «Закон і довіра» повідомило КП «Бахмут Вода» про укладення з ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» договору відступлення права вимоги за Договором №1/500/664-170122 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 та просило погасити наявну заборгованість за вказаним договором.

Як стверджує позивач, заборгованість є не сплаченою, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення вказаної суми основної заборгованості, нарахованих пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, поданих запереченнях та письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Аналізуючи правовідносини, що склались між сторонами щодо наявності чи відсутності підстав для сплати заборгованості за постачання електричної енергії за договором, суд враховує наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у відповідності до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (стаття 173 Господарського кодексу України).

Положеннями частини першої статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, в тому числі взаємовідносини відповідних суб`єктів, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, особливості нормативно-правового регулювання постачання електричної енергії споживачам встановлені нормами Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ), а також безпосередньо умовами договору.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія є товаром та призначена для купівлі-продажу.

Приписами статті 4 цього Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

За змістом частин першої, другої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина шоста статті 56 Закону).

Відповідно до пункту 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» та КП «Бахмут-Вода» Договір №1/500/664-170122/ДОЕ від 17.01.2022 за своїм змістом та правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу.

Зазначений договір із додатковими угодами до нього укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей. Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, ціни та строків надання послуг, строків оплати, строку дії договору.

Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, у судовому порядку недійсним не визнаний.

В силу положень статті 629 Цивільного кодексу України є обов?язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» протягом лютого - вересня 2022 року здійснено постачання електричної енергії КП «Бахмут-Вода» загальною вартістю 8 298 518,05 грн згідно актів приймання-передачі електричної енергії, перелік яких наведено судом вище.

У п. 5.6 Договору сторони погодили, що Постачальник до 11-го (одинадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Споживачу рахунок за спожиту електричну енергію та Акт приймання-передачі електричної енергії.

Досліджуючи порядок первісного направлення актів для підписання суд дійшов висновку, що ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ», користуючись правом, що обумовлене п. 13.9 Договору, направив відповідачу акти та рахунки за допомогою електронної пошти на адреси: yanenc91@gmail.com та/або tatyanakozakova1@gmail.com. Ані у договорі та додатках до нього, ані у заяві-приєднанні не вказано іншої адреси електронної пошти відповідача. Факт отримання актів та рахунків засобами електронної пошти відповідач не оспорює.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов?язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

За змістом частини четвертої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

За приписами ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Суд дійшов висновку, що акти приймання-передачі електричної енергії є належними доказами на підтвердження наданих послуг за спірним договором у визначений позивачем період, оскільки підписані уповноваженими представниками сторін за допомогою кваліфікаційного електронного підпису, а акт від 07.07.2022 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств, містять посилання на договір від 17.01.2022 №1/500/664-170122/ДОЕ як підставу їх складання.

Вказане свідчить про згоду сторін Договору з обсягами та вартістю електричної енергії, поставленої за даними актами.

Факт надання послуг з постачання електричної енергії за Договором відповідачем підтверджений у відзиві.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із банківської довідки АТ «Ощадбанк» від 31.10.2022 №118.33-12 вбачається, що КП «Бахмут Вода» систематично сплачувало, хоч і не в повному обсязі, ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» грошові кошти за поставлену за спірним договором електричну енергію. Сума сукупної оплати складає у розмірі 6025609,32грн. Відповідачем при здійсненні вказаних платежів у призначенні платежу вказувалися номери виставлених рахунків чи дати актів та період наданих послуг, суд дійшов висновку, що направлені ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» електронною поштою акти приймання-передачі та відповідні рахунки до них отримані відповідачем та прийняті до виконання.

Заборгованість складає 2272908,73 грн, а саме, за березень - 1 166 293, 84 грн; квітень - 870 873,13 грн; травень - 188 547,50 грн; липень - 47 194,26 грн.

Судом встановлено, що зобов`язання за актом від 31.03.2022 року(березень 2022) повинні бути відповідачем виконані до 22.04.2022, за актом від 30.04.2022 року (квітень 2022) - до 25.05.2022; актом від 10.06.2022 року (травень 2022) - до 27.06.2022; актом від 09.08.2022 року (липень 2022) - до 23.08.2022 (судом враховується дата акту, а не дата відправки 08.08.2022, яка їй передує).

Суд вбачає, що додатковою угодою від 10.06.2022, дія якої розповсюджується на правовідносини сторін, які виникли у липні 2022, у п. 5.6 Договору внесено застереження, що у разі затримки бюджетного фінансування оплата вартості обсягів спожитої електроенергії здійснюється Споживачем протягом 10 робочих днів після відновлення фінансування. В цьому контексті суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення КП «Бахмут-Вода» Постачальника про затримку бюджетного фінансування для оплати поставленої електричної енергії у спірний період.

Грошові кошти в сумі 2 272 908,73 грн за перелічені вище періоди відповідачем сплачені не були.

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

У частині першій статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.(ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Як встановлено приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.(ч.1 ст.517 ЦК України).

Позивач став Новим кредитором за Договором №1/500/664-170122 про постачання електричної енергії споживачу від 17.01.2022 на підставі Договору №4 купівлі-продажу майнового права - права вимоги від 21.11.2022, що укладений ним з ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» як Первісним кредитором.

За умовами п.1.4 вказаного Договору Новий кредитор повністю одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання грошових зобов?язань за Основним Договором у сумі 2272908,73грн основного боргу за фактично спожиту електроенергію, а також нарахувати на суму основного боргу пені, відсотки річних та інфляційні нарахування згідно з чинним законодавством і пред? явити їх до сплати Боржнику.

Сума основного боргу конкретизована у цьому ж пункті договору , а саме, передається сума заборгованості по оплаті фактично спожитої електроенергії у березні 2022 в розмірі 1166293,84грн; у квітні 2022 - 870873,13грн; травні 2022 - 188547,50грн; у липні 2022 - 47194,26грн.

Зі змісту п.1.4 Договору купівлі-продажу майнового права суд робить висновок, що Новому кредитору передано право на нарахування пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань виключно на вказану суму основного боргу, яка сукупно складає 2272908,73грн.

Матеріалами справи підтверджено, що Сторони виконали вимоги закону щодо здійснення за актом передачі та прийняття ТОВ «АК «Закон і Довіра» майнових прав - право вимоги, що належить ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» за Договором №1/500/664-170122/ДОЕ про постачання електричної енергії споживачу, а також первинну документацію та інші, документи, що підтверджують право вимоги Первісного кредитора. У встановленому законом порядку Боржнник був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні.

Відповідачем не оспорюється перехід майнових прав - права вимоги, яке належало ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ», до ТОВ «Адвокатська компанія «Закон і Довіра» як Нового кредитора за Договором №4 від 21.11.2022.

Господарський суд наголошує, що у цій справі спірним є питання щодо відкладення на строк дії форс-мажорних обставин зобов`язань за договором з оплати отриманої електричної енергії.

У частинах першій, другій статті 205 Господарського кодексу України наголошується, що господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. У разі неможливості виконання зобов`язання повністю або частково зобов`язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов`язану сторону від відповідальності за невиконання зобов`язання відповідно до вимог закону.

Згідно з частиною другою статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями пункту 12.1 Договору №1/500/664-170122/ДОЕ від 17.01.2022 визначено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс - мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору. Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс - мажорних обставин. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від сплати Постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виконання (пункти 12.2 - 12.5 Договору).

В підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач при зверненні по третьої особи з листом від 14.03.2022 послався на факт введення воєнного стану в Україні, в підтвердження чого надав Лист Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України)№ 2024/02.0-7.1від 28.02.2022, що розміщений в мережі Інтернет https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, та адресований «Всім кого це стосується». За яким ТТП на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 № 671 1/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як зазначалось вище, у зв`язку з масштабною військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє й на час винесення рішення у справі.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

За змістом абзацу другого частини третьої статті 14 Закону України «Про Торгово-промислові палати України» ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікати про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видаються безкоштовно (частина перша статті 14-1 Закону).

Єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України встановлено Регламентом Торгово-промислової палати України (далі - Регламент), затвердженим рішенням президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3).

У пункті 3.3. Регламенту зазначено, що Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) це документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин (пункт 6.2. Регламенту).

Згідно пункту 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У пункті 6.4. Регламенту визначено, що до заяви додаються наступні документи, зокрема, 4) оригінали документів компетентних державних органів, що підтверджують факт обставин, на які посилається заявник, день їх настання.

За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку Торгово-промислової палати України / регіональної торгово-промислової палати (пункти 6.11., 6.12.).

Контекстний зміст статті 14-1 Закону, а також положення Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, який стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань.

Натомість загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України, розміщений в мережі Інтернет 28.02.2022, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

З огляду на наведене господарський суд визнає, що у розумінні наведених положень правових актів, Лист ТПП України не є сертифікатом, оскільки по формі, а також порядку засвідчення обставин непереборної сили, не відповідає встановленим Регламентом вимогам, та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини, що підтверджують неможливість виконання Відповідачем умов договору. У змісті наведеного Листа ТПП України відсутнє дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між збройною військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням воєнного стану у державі та неможливістю здійснення господарської діяльності суб`єктом господарювання і виконання ним конкретного зобов`язання за договором.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що лише посилання на вищевказаний Лист Торгово-промислової палати України не може вважатися безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у спірних правовідносинах.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 зроблено наступний правовий висновок: форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у відповідності до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у відповідності до пункту 6.9. Регламенту визначаються наступними критеріями: - надзвичайністю таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); - непередбачуваністю обставин (їх настання та наслідки неможливо було передбачити, зокрема, на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання податкового обов`язку); - невідворотністю (непереборністю) обставини (неминучість події та/або її наслідків); - причинно-наслідковим зв`язком між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

З урахуванням наведеного суд вважає, що введення воєнного стану в державі у зв`язку з військовою агресією РФ проти України не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань. Особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання за конкретним договором.

Тобто, КП «Бахмут-Вода» повинно довести, що саме за наявності форс-мажорних обставин воно не мало можливості виконати свої договірні зобов`язання як би воно не намагалось це зробити.

Господарським судом встановлено, що на підтвердження своєї правової позиції КП «Бахмут-Вода» як на доказ форс-мажорних обставин посилається виключно на досліджений судом вище Лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТТП України.

У відповідності до приписів ст.75 ГПК України факт активних бойових дій та тимчасової окупації м.Бахмут не потребує доведення, однак відповідачем не підтверджено сам факт зупинення діяльності комунального підприємства протягом березня - вересня 2022 в частині надання послуг населенню, на який останній посилається у відзиві.

Згідно п.п.3.2,3.1 Статуту підприємства, що затверджений Рішенням Бахмутської міської ради від 22.08.2018 № 6/120-2301, який знаходиться у вільному доступі у мережі Інтернет, КП «Бахмут-Вода» є комунальним унітарним комерційним підприємством житлово-комунального господарства, метою діяльності якого є рішення соціальних проблем територіальної громади міста Бахмут в частині забезпечення потреби в послугах централізованого водопостачання та водовідведення, формування єдиної облікової політики у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, а також стабільного функціювання єдиного технологічного комплексу водопостачання населення та суб`єктів господарювання міста Бахмут, виробництво та централізоване постачання питної води, здійснення водовідведення населенню, підприємствам та споживачам води міст та інших населених пунктів; у порядку, встановленому законодавством України та ін.

Суд зазначає, що незважаючи на звернення до ТОВ «ЕК «ЕНОЛЛ» з листом про настання форс-мажорних обставин, що мало місце 14.03.2022, у спірний період (березень-травень, липень 2022) КП «Бахмут-Вода» отримувало електричну енергію, яку використовувало для надання послуг населенню міста Бахмут з водопостачання та водовідведення до моменту, коли мережі були знищені або пошкоджені й надання послуг стало неможливим. Зокрема, аналіз кількісних показників споживання електроенергії згідно Актів приймання-передачі свідчить про збільшення її використання у березні 2022 року в порівнянні з лютим 2022 року. Уповільнене зменшення обсягу спожитої електричної енергії відмічається у квітні - липні 2022 року, значне зменшення сталося у серпні - вересні 2022 року. Між тим часткова неоплата відповідачем поставленої електричної енергії зафіксована саме у березні, квітні, травні та липні 2022 року, заборгованість за інші періоди, які є наступними, відсутня. Наведені обставини дають суду підстави для висновку, що у спірний період основна господарська діяльність КП«Бахмут-Вода» продовжувалась в обсягах, які були можливі.

Позиція відповідача, викладена у листі від 14.03.2022 щодо настання форс-мажорних обставин, є суперечливою, оскільки констатуючи факт настання вказаних обставин внаслідок введення воєнного стану у країні, що призвело до неможливості виконання зобов`язання, одночасно останній гарантує здійснення наступних поточних платежів за першої можливості, посилаючись на їх залежність від обсягу здійснення оплати населенням. Спірний період є наступним у відношенні до дати звернення з листом про настання форс-мажорних обставин, електрична енергія поставлена після початку воєнного стану.

Одночасно, суд вказує, що у листі ТПП України, на який посилається відповідач, підтверджується, що форс-мажорні обставини мають місце з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, за зобов`язаннями, виконання яких настало і відповідно стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких обставин.

Надавши оцінку встановленим обставинам, у тому числі, відсутності в матеріалах справи відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин, враховуючи характер спірних правовідносин та положення наведених правових норм, суд дійшов висновку, що наданими до суду доказами відповідач не підтвердив наявності законних підстав для перенесення строку виконання грошових зобов`язань за Договором №1/500/664-170122/ДОЕ від 17.01.2022 року за спірний період до моменту закінчення дії форс-мажорних обставин.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості в сумі 2272908,73грн в повному обсязі.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих 3% річних, інфляційних втрат та пені у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань зі сплати поставленої йому електричної енергії.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу у ст. 625 ЦК України.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 38295,55грн.

Контррозрахунок відсутній.

З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Дослідивши наданий розрахунок 3% річних та заслухавши пояснення представника позивача з цього приводу суд вбачає, що позивачем нарахування здійснювалось виходячи з сукупного сальдо за весь період існування заборгованості, з урахуванням часткових оплат, які також вираховувались сукупно з суми заборгованості в цілому, без розмежування за періодами, за які оплата була здійснена.

Розрахунок позивача є методологічно та арифметично неправильним.

Одночасно суд вказує, що позивачем безпідставно нараховано 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов`язання за червень 2022, серпень 2022 і вересень 2022, адже,як встановлено судом вище, відповідно до п.1.4 Договору купівлі-продажу майнового права - права вимоги, позивачу відступлено право вимоги на основний борг у сумі 2272908,73грн за березень 2022, квітень 2022, травень 2022 та липень 2022 та право на нарахування на суму вказаного основного боргу пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань. Відтак, право на нарахування на заборгованість за червень 2022, серпень 2022 і вересень 2022 позивачу не передавалося.

Щодо нарахувань, які здійснені за належні періоди суд вбачає, що враховуючи помилки методології нарахування, на які суд звертав увагу вище, у розрахунку за квітень 2022 позивачем безпідставно збільшено період нарахування з 01.05.2022 та не враховано часткове погашення 13.05.2022 та 24.05.2022; у розрахунку за травень 2022 позивачем не враховано часткове погашення 30.06.2022; у розрахунку за липень 2022 позивачем не враховано часткове погашення 19.08.2022.

на заборгованість за березень 2022: у розмірі 1166293,84грн за період з 01.05.2022 по 13.05.2022 - в сумі 1246,18грн; у розмірі 866293,84грн за період з 14.05.2022 по 24.05.2022 - в сумі 783,22грн; у розмірі 766293,84грн за період з 25.05.2022 по 30.06.2022 - в сумі 2330,37грн. Оскільки згідно ст. 237 ГПК України суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в цій частині підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі 1150,32грн, 712,02грн, 2267,39грн відповідно;

на заборгованість за квітень 2022: у розмірі 870873,13грн за період з 26.05.2022 по 27.07.2022 - в сумі 4509,45грн; у розмірі 89700,60грн за період з 28.07.2022 по 19.08.2022 - в сумі 169,57грн, разом з тим, враховуючи положення ст. 237 ГПК України стягненню підлягають заявлені позивачем 162,20грн;

на заборгованість за травень 2022: у розмірі 1188547,50грн за період з 28.06.2022 по 29.06.2022 - в сумі 195,38грн; у розмірі 188547,5грн за період з 30.06.2023 по 28.09.2022 - в сумі 1410,23грн;

на заборгованість за липень 2022 у розмірі 47194,26грн за період з 27.08.2022 - 01.12.2022 - в сумі 376,26грн.

Таким чином, загальна сума нарахованих 3% річних становить 10783,25грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 10783,25грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов?язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

За висновком колегії суддів у складі Об?єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 408506,79грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем також безпідставно нараховано інфляційні втрати за періоди прострочення виконання зобов`язання за червень 2022, серпень 2022 і вересень 2022, право на що у нього відсутнє.

В цілому розрахунок є методологічно невірним, оскільки періоди нарахування зазначені у календарних датах, а не місяцях, як то передбачено законодавчо.

Крім того, позивачем у розрахунку за березень 2022 нараховано інфляційні втрати на заборгованість у розмірі 1166293,84грн з 01.05.2022 по 13.05.2022, що становить менше половини місяця, відтак інфляція за такий період не нараховується.

Судом здійснено власний розрахунок за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН таким чином: на заборгованість за березень 2022: у розмірі 866293,84грн інфляційні нарахування здійснені за травень 2022, у розмірі 766293,84грн за червень 2022; на заборгованість за квітень 2022: у розмірі 870873,13грн за період за червень 2022; у розмірі 89700,60грн за липень - серпень 2022; на заборгованість за травень 2022: у розмірі 188547,5грн за липень-вересень 2022; на заборгованість за липень 2022 у розмірі 47194,26грн за період вересень - листопад 2022. Загальна сума нарахованих інфляційних втрат становить 85263,18грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 85263,18грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд зауважує, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов?язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов?язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Розмір пені за порушення грошових зобов?язань визначено сторонами у п.5.7 Договору, при цьому умови договору не містять особливостей щодо визначення періоду нарахування пені, як наслідок, слід застосовувати приписи ч.6 ст. 232 ГК України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.

Тобто, законом передбачено нарахування пені починаючи від дня, коли зобов?язання мало бути виконано, протягом шести місяців, кінець періоду нарахування вираховується шляхом арифметичного плюсування шести місяців до дати початку та не переводиться у календарні дні.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 289190,42грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку, що при його здійсненні мають місце помилки, аналогічні помилками, яких припустився позивач при здійсненні розрахунку 3% річних. Крім того, у розрахунку за травень 2022 позивачем безпідставно збільшено суму заборгованості для нарахування до 1188547,59грн.

Судом здійснено власний розрахунок за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН за період березень - травень 2022 та липень 2022 таким чином: на заборгованість за березень 2022: у розмірі 1166293,84грн за період з 01.05.2022 по 13.05.2022, у розмірі 866293,84грн за період з 14.05.2022 по 24.05.2022; у розмірі 766293,84грн за період з 25.05.2022 по 30.06.2022; на заборгованість за квітень 2022: у розмірі 870873,13грн за період з 26.05.2022 по 27.07.2022,у розмірі 89700,60грн за період з 28.07.2022 по 19.08.2022; на заборгованість за травень 2022: у розмірі 1188547,50грн за період з 28.06.2022 по 29.06.2022; у розмірі 188547,5грн за період з 30.06.2023 по 28.09.2022; на заборгованість за липень 2022 у розмірі 47194,26грн за період з 27.08.2022 - 01.12.2022. Загальна сума нарахованої пені становить 109555,82грн.

За приписами частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов?язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов?язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов?язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов?язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі, вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов?язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

За частиною 2 статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов?язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов?язань.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов?язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - КП «Бахмут Вода» зареєстровано за адресою: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Корсунського, буд.1.

Загальновідомим фактом є те, що на час розгляду справи має місце ведення активних бойових дій на території Донецької області, зокрема, м.Бахмут є тимчасово окупованим. Всі об?єкти ключової інфраструктури, у тому числі й мережі водопостачання та водовідведення, які в своїй господарській діяльності використовував відповідач, зруйновано або пошкоджено. Як наслідок, господарська діяльність відповідача на даний час на території м.Бахмут є неможливою.

Суд враховує добросовісну поведінку відповідача та ступінь виконання ним своїх зобов?язань за договором, дії, які здійснював останній з метою мінімізації негативних наслідків порушення зобов`язання. А саме, відповідачем систематично після отримання актів приймання-передачі та рахунків за поставлену електричну енергію здійснювалися платежі. Із розрахункового періоду з лютого 2022 по вересень 2022 повністю погашено заборгованість за 4 місяці, а у решті місяців - частково. Тобто відповідач, незважаючи на ведення активних бойових дій на території Донецької області, протягом 2022 року продовжував виконувати свої грошові зобов?язання перед Постачальником. Мало місце звернення до засновника підприємства - Бахмутської міської ради з метою вирішення питання щодо отримання фінансової підтримки на сплату поточних платежів за отриману електричну енергію за рахунок коштів місцевого бюджету, що як вказує відповідач, не допустило значного зростання заборгованості за отриманні послуги з травня 2022 року.

Враховуючи викладене, з огляду на фактичні обставини спору, взявши до уваги інтереси обох сторін, керуючись принципами справедливості та розумності, суд за власною ініціативою дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені до 10% від суми 109555,82грн, а саме, до 10955,58грн.

На переконання суду, такий розмір пені у даному випадку є адекватною мірою відповідальності відповідача за неналежне виконання ним своїх грошових зобов?язань, підтримує баланс між інтересами кредитора і боржника, покликаний стимулювати боржника до належного виконання своїх зобов?язань, а також недопускає використання штрафних санкцій, в якості інструменту отримання безпідставних доходів.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, основної заборгованості в сумі 2272908,73грн, 3%річних в сумі 10783,25грн, інфляційних втрат в сумі 85263,18грн та пені в сумі 10955,58грн.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Внаслідок задоволення позовних вимог частково, сума судового збору покладається на відповідача в розмірі 37177,66грн, в решті залишається на позивачі.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній, зокрема просить внаслідок такого зменшення повернути надлишково сплачений судовий збір. Ухвалою від 10.01.2023 заява позивача прийнята.

Як наслідок, суд повертає з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 1200,01грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Закон і довіра» до Комунального підприємства «Бахмут Вода», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕК «ЕНОЛЛ» про стягнення 3008901,49 грн, а саме, основної заборгованості у розмірі 2272908,73грн, пені в розмірі 289190,42грн, інфляційних втрат в розмірі 408506,79грн та 3% річних в розмірі 38295,55грн задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Бахмут Вода» (адреса місцезнаходження 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Корсунського, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 35298787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Закон і довіра» (адреса місцезнаходження 08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Варшавська, 104/3, ідентифікаційний код юридичної особи 44324560) 2379910,74грн, з яких, основна заборгованість у розмірі 2272908,73грн, пеня у розмірі 10955,58грн, інфляційні втрати у розмірі 85263,18грн, 3% річних у розмірі 10783,25грн, та судовий збір у розмірі 37177,66грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Закон і довіра» (адреса місцезнаходження: 08203, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Варшавська, 104/3, ідентифікаційний код юридичної особи 44324560) сплачений судовий збір в сумі 1200,01грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 02.08.2023.

Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2023.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова


Дата ухвалення рішення	02.08.2023
Оприлюднено	28.08.2023
Номер документу	113044833
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Устимова Аліна Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 02.08.2023 по справі 905/1019/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —905/1019/22

Рішення від 02.08.2023

Рішення
від 02.08.2023 по справі 905/1019/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ