Рішення

від 22.08.2023 по справі 446/1990/22

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1990/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2023року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретаря судових засідань Михайлишин О.В.

за участі:

представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторська компанія «Квадратний метр» про стягнення грошових коштів (авансу),-

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_2 звернулася до Кам`янка-Бузького районного суду з позовом до ОСОБА_3 , третьої особи на стороні відповідача ТзОВ «Ріелторська компанія «Квадратний метр» про стягнення грошових коштів (авансу), в якому просить суд стягнути з відповідачки на її користь 100,000 грн - грошових коштів сплачених за нікчемним правочином та судові витрати.

Свої вимоги мотивує, тим що 16.08.2022 з відповідачкою ОСОБА_3 в приміщенні філії ТзОВ «Ріелторська компанія «Квадратний метр» уклали попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Згідно зазначеного договору, сторони домовились укласти основний договір до 31.08.2022 у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу та для забезпечення виконання зобов`язання позивачка передала відповідачці грошові кошти у сумі 2 500 (доларів США), які в подальшому мали б бути враховані до вартості майна. Зазначає, що договір про взяття на себе обов`язків укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за своїм змістом є попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між сторонами у простій письмовій формі і не посвідчений нотаріально, тому в силу вимог ч. 1ст. 220 ЦК України такий договір є нікчемним, відповідно не створює юридичних наслідків та у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Однак, так, як умови попереднього договору не були виконанні, у зв`язку з тим позивачкою на адресу відповідачки та третьої особи була направлена вимога про виконання умов договору та повернення коштів, однак станом на день подання позову до суду вимога залишається не виконаною. За таких обставин вимушена звертатись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Ухвалою судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23.05.2023 було відкрито провадження у справі, розгляд визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Буряк А.Ю. 17.07.2023 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що із вказаними вимогами відповідачка не погоджується з наступних підстав. Укладений між сторонами попередній договір, попри свою назву, за змістом є договором завдатку, для адже містить правові наслідки порушення зобов`язання, характерні для саме для завдатку. Зважаючи, що для договору завдатку чинним законодавством встановлена письмова форма, без обов`язку щодо його нотаріального посвідчення, сторонами при укладенні вказаного правочину було додержано вимоги щодо форми договору. Всупереч узгодженим сторонами домовленостей, позивачка, не виконала та ухилялась вiд виконання взятих на себе зобов`язань за договором. Зокрема, за два дні до терміну, укладеного вона повідомила ріелторську компанію (третю особу) про те, що покидає країну, виїжджаючи за кордон, чим фактично унеможливила належне виконання договору. Таким чином, враховуючи, що порушення зобов`язання сталося з вини позивачки, грошові кошти, передані нею в якості завдатку залишаються у відповідача та третьої особи у рівних долях, так як передбачено умовами укладеного договором, зокрема п.16.17, якими визначено правові наслідки невиконання його умов. Разом з тим, зазначив, що додані позивачкою скін-шити із застосунків «Viber», «Telegram», «OLX» не є належними доказами та не повинні братися судом до уваги, так як не містять електронного цифрового підпису та не є електронним доказом (а.с. 90-93).

28.07.2023 на адресу суду представником позивачки подана відповідь на відзив, в якому зазначено, що наведені представником відповідачки пояснення та заперечення слід відхилити, оскільки вони належним чином документально не підтвердженні, спростовуються чинним законодавством та поданими позивачкою доказами.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала заяву, в якій просила суд розгляд справи проводити у її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує. Просить позов задоволити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, на адресу суду засобами поштового зв`язку направив заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Буряк А.Ю. в судовому засіданні, проти позову заперечив з підстав зазначених в поданому відзиві, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.08.2022 між ОСОБА_3 (Сторона 1) з однієї сторони та ОСОБА_2 (Сторона 2) з іншої сторони уклали попередній договір, відповідно до якого встановлено, що сторони за цим договором взяли на себе зобов`язання укласти у майбутньому договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартира, що розташована в АДРЕСА_2 ), згідно якого сторона 1 зобов`язується передати нерухоме майно у власність стороні 2, сторона 2 зобов`язується прийняти у власність нерухоме майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Відповідно п.6,7 сторони домовилися, що продаж нерухомого майна згідно основного договору, за домовленістю сторін буде вчинено за 55 000 доларів США та оплата стороною 2 вартості нерухомого майна буде здійснена у день укладення основного договору. Сторони домовились та зобов`язалися до 31.08.2022 з`явитися до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу для укладення основного договору та його нотаріального посвідчення.

Для забезпечення виконання зобов`язань за цим договором сторона 2 передала стороні 1 грошові кошти у сумі 2500 доларів США, які у момент укладення основного договору зараховуються у рахунок вартості нерухомого майна.

За порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, включно із втраченою вигодою, у порядку, передбаченому законодавством України. Зокрема у разі відмови або ухилення сторони 1 від укладення основного договору на умовах, визначених цим договором, сторона 1 повертає стороні 2 та третій особі у рівних долях, кошти, визначені п.9 та отримані стороною 1, у подвійному розмірі, на першу вимогу сторони 2 у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

У разі відмови або ухилення сторони 2 від укладення основного договору на умовах, визначених цим договором, кошти, визначені п.9 та отримані стороною 1, залишаються у власності сторони 1 та третьої особи рівних долях і сторона 2 втрачає право вимагати повернення цих коштів /а.с. 10-11/.

05.09.2023 представником покупця ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторська компанія «Квадратний метр» скеровано вимогу, якій просив виконати в передбаченому законом порядку та вимогами п.16 договору умови договору та повернути кошти зазначені у ньому/а.с. 12/.

Позивачка ОСОБА_2 звертаючись до суду з даним позов вказує, що відповідачкою не виконана вимога про виконання умов договору та повернення коштів, за таких обставин вимушена звертатись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Відповідачка ОСОБА_3 заперечила позов, з підстав, що грошові кошти, які просить стягнути позивачка ОСОБА_2 , не підлягають поверненню, оскільки основний договір не було укладено через несумлінну поведінку позивачки ОСОБА_2 ..

Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо належного виконання зобов`язань.

Вирішуючи спір суд виходив з наступних норм та мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Інститут свободи договору передбачає можливість сторін вільно визначати зміст договору, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству, з врахуванням звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому сторони мають право врегулювати й ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства та не суперечать ним.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основі їй її договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Статтею 571 ЦК України встановлено наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком. Так, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

На відміну від завдатку, аванс - це спосіб платежу. Аванс не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, у разі сплати авансу кредитор не може бути зобов`язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і відповідно до відшкодування збитків.

Аналогічних висновків щодо застосування норми статті 570 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року № 367/661/16-ц. Відповідно до ст. ст. 570, 571 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання й на забезпечення його виконання. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається в кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості.

Відтак в ході судового розгляду встановлено, що 16.08.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений попередній договір в простій письмовій формі, його предметом була купівля-продаж об`єкта нерухомого майна.

Зокрема умовами даного договору визначено строк укладення Договору щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 до 31.08.2022 року, однак такий договір укладений не був.

Судом встановлено, що для забезпечення виконання зобов`язань за вище вказаним договором ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 2500 доларів США. Відповідач взяв на себе реальне зобов`язання продати конкретне нерухоме майно, за яке отримала грошові кошти, чого стороною не заперечується в ході судового розгляду. Однак, позивачка, яка очікувала до 31.08.2022 на продаж її квартири, бажаного не отримала, чим її права та інтереси не були порушені. Проте, відповідачка не виконала в обумовлені строки взяті на себе зобов`язання, а тому позивачка звернулася до неї із вимогою про повернення сплачених коштів.

Аналіз змісту попереднього договору дав підстави для висновку, що він містить зобов`язання сторін про укладення у визначений ними час договору купівлі-продажу в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором, також сторони обумовили предмет майбутнього договору купівлі-продажу, його ціну та інші істотні умови основного договору, в тому числі і умову про зобов`язання укласти основний договір. При цьому, судом відзначається, що даний попередній договір не був посвідчений нотаріально, що в силу приписів статей 220, 635 ЦК України є нікчемним договором, оскільки враховуючи вимоги закону до форми договору купівлі-продажу нерухомості, який повинен бути нотаріально посвідчений, попередній договір в такому випадку також має бути нотаріально посвідченим.

Доводи представника відповідачки ОСОБА_3 , про те, що грошові кошти в розмірі 2500 доларів США являються завдатком, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. При цьому судом відзначається, що внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.

Судом зазначається, що в даному випадку між сторонами було укладено договір про наміри лише у простій письмовій формі, що свідчить про не виникнення у сторін належним чином оформленого зобов`язання щодо укладення договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, а виникли лише наміри, які не були реалізовані, а тому сума авансу, яка передана позивачем на користь відповідача підлягає поверненню.

При цьому,суд вважає, що нікчемність попереднього договору не має юридичного значення, оскільки позивачка ОСОБА_2 не звернулись в суд із позовом про застосування наслідків нікчемності правочину; предметом позову є - повернення коштів, які були надані відповідачу як попередня оплата (аванс) за продаж її квартири до 31.08.2022. Тобто, має місце наявне зобов`язання з визначеним строком його виконання, яке не дотримано відповідачкою.

Судом не береться до уваги, також посилання сторони відповідача на те, що саме з вини позивачки ОСОБА_2 сторони не уклали основний договір, а тому позивачка втратила право вимагати повернення коштів, так, як такі є безпідставними, оскільки сума грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, підлягає поверненню особі, яка їх сплатила, незалежно від того, з вини якої сторони не відбулося укладення договору.

Відтак, враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що Договір купівлі-продажу квартири між сторонами у справі не був укладений, а сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, і попереднім договором від 16.08.2022 року було передбачено, що сторона 2 передає стороні 1 зазначений в п. 10 цього договору грошові кошти (2500 дол. США) в рахунок авансової оплати за домоволодіння, то передані позивачкою ОСОБА_2 відповідачці ОСОБА_5 грошові кошти за домоволодіння, а саме в розмірі 2500 дол. США є авансом, який підлягає поверненню позивачці.

Разом з тим, оскільки позивачка ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 кошти в національній валюті України і еквівалент 2500 дол. США на день звернення до суду з позовом складає 91400 грн. суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_5 на користь позивачки ОСОБА_2 саме цієї суми.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 914,00 грн. (дев`ятсот чотирнадцять гривень).

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторська компанія «Квадратний метр» про стягнення грошових коштів (авансу) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) 91 400,00 грн. (дев`яносто одна тисяча чотириста гривень)грошових коштів (авансу).

Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 914,00 грн. (дев`ятсот чотирнадцять гривень).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелторська компанія «Квадратний метр», код ЄДРПОУ: 42084109, юридична адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Зелена. 109.

Повний текст рішення виготовлено 25.08.2023.

Суддя У.І. Костюк