Ухвала

від 22.08.2023 по справі 2-303/11

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.08.23 Справа № 2-303/11 4-с/469/5/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рогозевич С.О.,

заявник ОСОБА_1 - не з`явився,

представникзаявника адвокат Вороненко Т.М. - не з`явилась,

представник стягувача АТ «Райффайзен Банк» - не з`явися,

представник Березанського відділу ДВС у

Миколаївському районі Миколаївської області

Південного міжрегіонального

управління Міністрества юстиції (м.Одеса) - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Березанка цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Березанського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 14 червня 2023 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області зі скаргою, у якій зазначав, що на примусовому виконанні відділу перебував виконавчий лист №2-303/11 від 02 серпня 2011 року, виданий Березанським районним судом Миколаївської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 250522,65 грн.

У ході виконання вказаного виконавчого документа у виконавчому провадженні №28926379 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Березанського РУЮ від 23 вересня 2011 року накладений арешт на майно заявника.

11 жовтня 2012 року державним виконавцем ДВС Березанського РУЮ Книрш Є.В. винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого листа №2-303/11 від 02 серпня 2011 року на підставі п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відмовою стягувача залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, однак при винесенні цієї постанови не знято арешт на нерухоме майно заявника, який накладений під час виконання виконавчого листа №2-303/11 від 02 серпня 2011 року.

23 березня 2023 року заявник звернувся до відділу ДВС з вимогою зняття арешту з нерухомого майна та 09 червня 2023 року отримав відмову, обґрунтовану знищенням виконавчого провадження у зв`язку із закінченням терміну його зберігання на підставі п.1-2 Розділу 11 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 року №1829/5.

Посилаючись на те, що заборгованість по виконавчому провадженню №28926379 ним повністю сплачена, а незняття арешту з майна при поверненні виконавчого документа є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, незнятий арешт на нерухоме майно заявника обмежує його майнові права, заявник просив зобов`язати Березанський відділ ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт, накладений постановою державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ від 23 вересня 2011 року у виконавчому провадженні №28926379 з примусового виконання виконавчого листа №2-303 від 02.08.2011 року, з майна, що належить ОСОБА_1 .

Заявник та представник заявника адвокат Вороненко Т.М. в судове засідання не з`явились, представник заявника надала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності та підтримання заявлених вимог.

Представник стягувача АТ «Райффайзен Банк» у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд скарги за відсутності представника банку.

Представник Березанського відділу ДВС уМиколаївському районі Миколаївськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) у судове засідання не з`явився та не повідомив причину неявки, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.5ЗаконуУкраїни«Провиконавчепровадження» № 1404-VIII (в редакції від 22 травня 2023 року) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII(в редакції від 22 травня 2023 року) встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи № 2-303/11 за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі рішення суду від 20 липня 2011 року Березанським районним судом Миколаївської області 02 серпня 2011 року видано виконавчий лист у справі № 2-303/11 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 248702,65 грн., а також судових витрат в сумі 1820,00 грн. ( а.с.60-61, 67)

Як встановлено з витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження (ВП спецрозділ), постановою державного виконавця ДВС Березанського РУЮ Кондрацького В.В. від 23 вересня 2011 року відкрито виконавче провадження №28926379 з примусового виконання виконавчого листа № 2-303/11 від 02 серпня 2011 року з накладенням арешту на майно боржника ОСОБА_1 (а.с.207-208).

11 жовтня 2012 року виконавче провадження № 28926379 про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ РайффайзенБанк Аваль заборгованості за кредитним договором завершено на підставі постанови ВДВ Березанського РУЮ від 11 жовтня 2012 року та повернуто стягувачу на підставі п.3 ч.1ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» через відмову стягувача залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; строк повторного пред`явлення - 11 жовтня 2013 року (а.с.7-8).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV(який діяв на момент винесення постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другоїстатті 2 Закону № 606-XIVпримусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом.

Частиною першоюстатті 6 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з положеннямистатті 11 Закону № 606-XIVдержавний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змістустатті 25 Закону № 606-XIVза заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннямист.57 Закону № 606-XIVпередбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до частин третьої, четвертої і п`ятоїстатті 60 Закону № 606-XIV змайна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону).

Частиною другоюстатті 50 Закону № 606-XIVпередбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не

реалізоване під час виконання рішення.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для реального виконання рішення, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2012 року ВДВС Березанського РУЮ була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.3 ч.1ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»із встановленням строку повторного пред`явлення виконавчого документа на примусове виконання до 11 жовтня 2013 року (а.с.207-208).

При цьому арешт на майно боржника не знято.

Згідно з п.9.9 розділу IX «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», затвердженоїнаказом Міністерства юстиції №2274/5 від 25.12.2008 року(який діяв на час завершення виконавчого провадження у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачеві) та п.2 розділу XI «Знищення справ та виконавчих проваджень» затвердженої наказом Міністрества Юстиції №1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Отже, виконавче провадження № 28926379, відкрите на підставі постанови ВДВС Березанського РУЮ від 23 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ РайффайзенБанк Аваль заборгованості за кредитним договором у розмірі 250522,65 грн., було знищено по закінченню строків зберігання.

Згідно результатів пошуку за даними АСВП виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст.30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження згідно ізстаттею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу згідно ізстаттею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно ізстаттею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено, як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до п.4.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби) державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, відповідно до ст.50 Закону та Інструкції про проведення виконавчих дій, відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) при поверненні виконавчого документа стягувачеві повинен був зняти накладений арешт на все майно скаржника.

Відповідно до положень ч.2ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.258-261,447-452 ЦПК України,суд - п о с т а н о в и в:

Скаргу задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Березанський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 34992127) зняти арешт з нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна у виконавчому провадженні №28926379 з примусового виконання виконавчого листа №2-303 від 02 серпня 2011 року, виданого Березанським районним судом Миколаївської області, про стягнення з ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ РайффайзенБанк Аваль заборгованості за кредитним договором в сумі 250522,65 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкудля поданняапеляційної скарги,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післярозгляду справиапеляційним судом.

Суддя: