Рішення

від 16.08.2023 по справі 908/952/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/108/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2023 Справа № 908/952/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Фермерського господарства "Наталія І.П." (вул. Ювілейна, буд. 17, с. Старий Загорів, Локачинський район, Волинська область, 45534; код ЄДРПОУ 36205709)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівський завод сільгоспмашин" (вул. Овчаренко, буд. 140, м. Оріхів, Запорізька область, 70502; код ЄДРПОУ 44464668)

про розірвання договору № 12542/02.2022 від 04.02.2022 та стягнення 299 000,00 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Плечук О.П., ордер серії АС № 1067728 від 17.03.2023, адвокат;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

23.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Наталія І.П." № б/н від 17.03.2023 (вх. № 1035/08-07/23 від 23.03.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівський завод сільгоспмашин" про розірвання договору № 12542/02.2022 від 04.02.2022 стягнення 299 000,00 грн.

23.03.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/952/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 27.03.2023 вказану позовну заяву на підставі п. п. 8 та 9 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 174 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та відповідача письмової інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами, оригінали доказів направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду у вказаний вище строк.

Ухвалою суду від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/952/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/108/23 та підготовче засідання призначено на 15.05.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою від 09.05.2023 клопотання Фермерського господарства "Наталія І.П." про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 15.05.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon" задоволено. Судове засідання, призначене на 15.05.2023 о 12 год. 00 хв. вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EasyCon".

Ухвалою від 15.05.2023 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.06.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Судове засідання, призначене на 19.06.2023 о 10 год. 30 хв. вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EasyCon".

Ухвалою від 19.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 19.07.2023, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.07.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. Задоволено усне клопотання представника позивача про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 17.07.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon".

Ухвалою від 17.07.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.08.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання, призначене на 16.08.2023 о 12 год. 30 хв. вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи "EasyCon".

У судовому засідання 16.08.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 16.08.2023 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи "EasyCon".

Як вбачається з позовної заяви 04.02.2022 між ТОВ "Оріхівський завод сільгоспмашин" та ФГ "Наталія І.П." укладено договір №12542/02.2022, відповідно до якого відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність позивача товар, а позивач зобов`язався своєчасно прийти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору. На виконання умов вказаного договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку №000215 від 04.02.2022, позивачем згідно п. 3.3. договору здійснено попередню оплату на суму 299 000,00 грн. Однак, відповідач поставку товару позивачу не здійснив. Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою здійснити поставку товару або повернути сплачені позивачем кошти в сумі 299 000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та виконання. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 611, 651, 653, 693 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріхівський завод сільгоспмашин" (код ЄДРПОУ 44464668) є: вул. Овчаренко, буд. 140, м. Оріхів, Запорізька область, 70502.

Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затверджені Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, м. Оріхів Оріхівської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області віднесено до території активних бойових дій (п. 2.3. Розділу 2).

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву з додатками ФГ "Наталія І.П." направило ТОВ " Оріхівський завод сільгоспмашин" на вказану вище адресу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.04.2023, поштовою накладною №4302526443188 від 12.04.2023.

У позовній заяві вказано електронну пошту відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 18.04.2023 про відкриття провадження у справі №908/952/23 направлено судом на поштову адресу відповідача. Однак, вказана копія ухвали повернулась до суду - 22.05.2023, з зазначенням АТ. «Укрпошта» причина повернення - за закінченням терміну зберігання.

Крім того, ухвали суду від 15.05.2023, 19.06.2023 та 17.07.2023 були надіслані судом на електронну пошту відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про розгляд цієї справи в суді.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Однак, запропонований ухвалою суду від 18.04.2023 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 04.02.2022 між ТОВ "Оріхівський завод сільгоспмашин" (далі - Постачальник) та ФГ "Наталія І.П." (далі - Покупець) укладено договір №12542/02.2022, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується своєчасно прийти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Перелік найменування товару: причеп тракторний 2ПТС-4, причеп тракторний 2ПТС-6, бочка МЖТ-10, вартість якого у сумі становить 598 000,00 грн., зазначені в Додатку №1 до даного договору «Специфікація», яка є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата Товару здійснюється Покупцем на умовах попередньої оплати у розмірі - 299 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 49 833,33 грн.

Згідно п. 3.4 договору, поставка товару здійснюється протягом 31-го робочого дня, після оплати товару Покупцем.

У пункті 4.1. договору визначено, що Постачальник поставляє товар за адресою: 45534, Волинська область, Локачинський район, с. Старий Загорів, вул. Ювілейна, буд. 17.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та відповідним чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п.8.5. договору, договір/додаткова угода до даного договору може бути достроково розірвано на вимогу Покупця або Постачальника у разі: порушення Постачальником строку поставки товару більше ніж на 5 робочих днів (п. 8.5.2.).

Згідно з п.10.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплений печатками сторін і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач зазначив, що на виконання умов вказаного договору ФГ "Наталія І.П." на підставі виставленого ТОВ "Оріхівський завод сільгоспмашин" рахунку на оплату №000215 від 04.12.2022 на суму 598 000,01 грн., з урахуванням положень п.3.3. договору здійснило попередню оплату на суму 299 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3849 від 04.02.2022.

Отже, у зв`язку із здійсненням позивачем вказаної попередньої оплати за 2 причепи тракторних і бочку, у відповідності до п. 3.4 Договору у ТОВ «Оріхівський завод сільгоспмашин» виник обов`язок здійснити поставку товару у строк до 22.03.2022.

Однак, станом на 16.03.2023 поставка Товару на адресу позивача не здійснена.

У відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України, щодо строку (терміну) виконання зобов`язання визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.02.2023, з метою досудового врегулювання спору, адвокатом Плечуком О.П., в інтересах позивача надіслано на адресу відповідача претензію від 16.02.2023 з вимогою здійснити поставку товару на адресу Покупця у строк до 10.03.2023 або у той же строк повернути сплачені позивачем кошти у сумі 299 000,00 грн., що підтверджується експрес-накладною «Нова пошта» №59000932260501 від 21.02.2023.

Однак, позивач відповіді на вказану претензію від відповідача не отримав, товар відповідачем не було поставлено та грошові кошти не повернуто, у зв`яжу з чим позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договору №12542/02.2022 від 04.02.2022 та стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 299 000,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору

У ч. 2. ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Судом встановлено, що ні договір №12542/02.2022 від 04.02.2022, ні Додаток № 1 (Специфікація №1) до нього, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, не містить підписів та печаток сторін. Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження волевиявлення сторін укласти вказаний договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем або в електронній формі. Отже суд приходить до висновку, що вказаний договір є неукладеним, а тому і вимога позивача про його розірвання є безпідставною.

Суд зазначає, що від імені ТОВ "Оріхівський завод сільгоспмашин" рахунок на оплату №000215 від 04.12.2022 на суму 598 000,01 грн. хоча і містить посилання на договір №12542/02.2022, однак на ньому також відсутній підпис уповноваженої особи відповідача, яка його виписала, та печатка, що також не є належним доказом волевиявлення відповідача. Твердження позивача про направлення відповідачем тексту договору засобами електронної пошти також належними доказами не підтверджено.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування укладення між сторонами договору №12542/02.2022 від 04.02.2022, а отже з урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення цього позову та роз`яснює позивачу, що з огляду на обраний ним спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 28.08.2023.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.