Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/9525/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/9525/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Євро Стар"

про стягнення 135 973,39 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Євро Стар" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №1403-1 від 14.03.2023, яка складається з суми основного боргу у розмірі 122 543,92 грн та пені у розмірі 13 429,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

20.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а зобов`язання відповідача за спірним договором є виконаними у повному обсязі.

09.08.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: оригіналу видаткової накладної №10 від 17.03.2023 та оригіналу довіреності №15/03 від 15.03.2022.

Розглянувши клопотання про витребування оригіналів доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Однак, всупереч приписам статті 81 ГПК України відповідачем не зазначено щодо заходів, які він вживав для самостійного отримання доказів, витребувати які він просить суд та не надано доказів на підтвердження вжиття таких заходів.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (п. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України).

Суд зазначає, що подані копії письмових доказів засвідчені відповідно до вимог процесуального законодавства, відтак, доводи щодо наявності сумнівів у достовірності поданих позивачем доказів визнаються судом необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Євро Стар" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД" (покупець) було укладено договір поставки №1403-1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору, в порядку та на умовах, встановлених цим договором, продати та передати у власність покупця металопродукцію (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається і рахунках-фактурах постачальника, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно п. 2.2 договору, товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару, або з моменту передачі товару першому перевізнику.

У відповідності до п. 3.1 договору, постачальник зобов`язується передати покупцеві погоджений для поставки товар протягом 7 робочих днів з дати передплати рахунку-фактури на погоджену сторонами поставку партії товару.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна вартість цього договору складає суму поставленого товару, яка зазначені в усіх рахунках-фактурах до цього договору, які були виставлені постачальником для оплати покупцю відповідно до цього договору.

Згідно п. 4.3 договору, покупець одразу здійснює передплату за погоджену до поставки партію товару, у розмірі 50% від загальної вартості товару вказаної у рахунках-фактурах на дану партію товару, інші 50% на протязі 14 календарних днів, після поставки товару.

Відповідно до умов договору сторонами погоджено специфікацію №1 від 14.03.2023, у якій сторони погодили характеристику та номенклатуру товару, кількість, ціну та загальну вартість товару у розмірі 894 897,94 грн.

На виконання умов договору, постачальник виставив покупцю рахунок на оплату №781 від 14.03.2023 на загальну суму 894 897,94 грн.

Позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 447 449 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №500550 від 15.03.2023.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання за укладеним договором виконав лише частково та поставив товар на суму 324 905,08 грн, що підтверджується видатковою накладною №10 від 17.03.2023. Відповідач не поставив товар обумовлений договором та не повернув суму невикористаної попередньої оплати, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення частини невикористаних коштів та пені.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що ним було виконано належним чином обов`язок щодо поставки товару та поставлено товар на загальну суму 432 669,88 грн, що підтверджується видатковою накладною №10 від 17.03.2023, яка підписана повноважними представниками сторін. У свою чергу, долучена позивачем копія видаткової накладної не є належним доказом, оскільки не містить всіх необхідних реквізитів первинного бухгалтерського документа (зокрема, не містить підпису уповноваженої особи постачальника).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №781 від 14.03.2023 на суму 894 897,94 грн.

Позивач здійснив часткову оплату рахунку на суму 447 449 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №500550 від 15.03.2023 на суму 447 449,00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи видаткову накладну №10 від 17.03.2023 на суму 324 905,08 грн, яка підписана в односторонньому порядку покупцем.

Разом з тим, відповідачем долучено до матеріалів справи видаткову накладну №10 від 17.03.2023 на суму 432 669,88 грн, яка підписана представником покупця за довіреністю №15/03 від 15.03.2023 та представником постачальника, підпис постачальника скріплено печаткою підприємства.

Окрім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію договору-заявки №781 від 14.03.2023 на разову автотранспортну перевозку грузу, який укладено між ФОП Власенко І.В. та ТОВ "ТД Євро Стар", та довіреність №15/03 від 15.03.2023, яка видана ТОВ Фірма "Екорембуд ЛТД" на ім`я Александрука Ю.А. на отримання цінностей від ТОВ "ТД Євро Стар" за рахунком на оплату №781 від 14.03.2023.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

З огляду на викладене вище, з урахуванням наведеної сутності принципу змагальності та вірогідності доказів, суд дійшов висновку про доведення відповідачем обставин щодо поставки позивачу продукції на загальну суму 432 669,88 грн.

Разом з тим, належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження поставки товару на решту суми у розмірі 14 779,12 грн до матеріалів справи не додано.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання по поставці товару чи поверненню коштів на суму 14 779,12 грн не виконав. Доказів повернення позивачу суми, сплаченої ним в якості попередньої оплати за товар, у розмірі 14 779,12 грн, відповідач суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем неналежно виконано зобов`язання за укладеним договором в частині поставки товару на суму 14 779,12 грн. Доказів повернення відповідачем означених коштів матеріали справи також не містять.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення позовних вимог в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 14 779,12 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню за період з 28.03.2023 по 15.06.2023 у розмірі 13 429,47 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору, за прострочення строків поставки товару, встановлених у п. 3.1 договору, постачальник, на вимогу покупця, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку пені, позивач здійснює нарахування пені на суму боргу у розмірі 122 543,92 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 14 779,12 грн.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку суми пені з урахуванням суми заборгованості встановленої судом.

Здійснивши власний перерахунок пені, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є розмір пені у сумі 1 619,63 грн.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Євро Стар" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1, код ЄДРПОУ - 43002231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Екорембуд ЛТД" (35302, Рівненська область, с. Великий Олексин, код ЄДРПОУ - 13977647) 14 779 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн 12 коп. - суми основного боргу, 1 619 (одна тисяча шістсот дев`ятнадцять) грн 63 коп. - пені та 258 (двісті п`ятдесят вісім) грн 96 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна