Рішення

від 15.08.2023 по справі 913/115/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м.Харків Справа № 913/115/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 12.04.2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (місцезнаходження: вул. Сагайдачного Петра, буд. 1, м. Київ, 04070)

до відповідача Фермерського господарства «Ковсуг-А» (місцезнаходження: вул. Нова, буд. 3, с. Велика Чернігівка, Щастинський район, Луганська область, 93611)

про стягнення 505697 грн 72 коп.

Секретар судового засідання Терещенко Л. І.

У засіданні брали участь:

від позивача в режимі відеоконференції: Якімлюк Н.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серіїї КС № 7316/10 від 01.03.2019, ордер серії АІ №1381651 від 26.04.2023.;

від відповідача: представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Ковсуг-А» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу насіння №20885 від 26.10.2021 в розмірі 505697 грн 72 коп., а саме: основний борг 485320 грн 80 коп., 3% річних 6302 грн 62 коп. та інфляційні втрати 14074 грн 30 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 26.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» та Фермерським господарством «Ковсуг-А» укладено договір купівлі-продажу насіння №20885, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» здійснило 16.02.2022 поставку насіння соняшника на суму 606651 грн 00 коп, яке було прийнято відповідачем Фермерським господарством «Ковсуг-А». Однак, в порушення своїх зобов`язань за договором відповідач не здійснив оплату за поставлену продукцію в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 485320 грн 80 коп.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості товару за договором, позивачем на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних у розмірі 6302 грн 62 коп. та інфляційні втрати у розмірі 14074 грн 30 коп.

Також, позивач у позові зазначає орієнтовний розрахунок суми судових витрат у розмірі 50785 грн 48 коп. та зазначає, що надасть докази, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги адвоката у справі та розмір витрат на таку допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 матеріали справи №913/115/23 передано на розгляд судді Масловському С.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.05.2023 о 10 год. 40 хв.

У судовому засіданні 10.05.2023 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 14.06.2023 о 10 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.06.2023 повідомлено учасників справи про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 19.07.2023 о 10 год. 40 хв. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» без номеру від 12.04.2023 про витребування доказів задоволено. Витребувано від Головного управління ДПС у Луганській області та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з усіма додатками, поданих Фермерським господарством «Ковсуг-А» за період з 01.11.2021 по 01.04.2022. Витребувано від Головного управління ДПС у Луганській області та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії зареєстрованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» для Фермерського господарства «Ковсуг-А» документів, а саме:

податкових накладних № 3244 та 3293 від 24.11.2021, № 2376 від 16.02.2022;

розрахунків коригування кількісних і вартісних показників № 2846 від 16.02.2022 до податкової накладної № 3244 від 24.11.2021 та № 2847 від 16.02.2022 до податкової накладної № 3293 від 24.11.2021, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з доказами реєстрації.

29.06.2023 на адресу Господарського суду Луганської області від Головного управління ДПС у Луганській області надійшов лист № 160/5/12-32-05-00-08 від 27.06.2023 про надання інформації на виконання ухвали суду, відповідно до якого надано належним чином засвідчені копії:

- податкових декларацій з податку на додатну вартість з додатками за жовтень 2021 року від 16.11.2021, листопад 2021 року від 16.12.2021, грудень 2021 року від 17.01.2022, січень 2022 року від 15.02.2022;

- уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року від 28.12.2021, листопад 2021 року від 28.12.2021, грудень 2021 року від 03.02.2022, грудень 2021 року від 08.02.2022;

- податкових накладних № 3244 від 24.11.2021, № 3293 від 24.11.2021, № 2376 від 16.02.2022;

- розрахунків коригування кількісних і вартісних показників № 2846 від 16.02.2022 до податкової накладної № 3244 від 24.11.2021, № 2847 від 16.02.2022 до податкової накладної № 3293 від 24.11.2021;

- квитанцій від 24.06.2022 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.

У судовому засіданні 19.07.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.08.2023 о 10 год 40 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

В С Т А Н О В И В:

26.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (далі продавець) та Фермерським господарством «Ковсуг-А» (далі покупець) укладено договір купівлі-продажу насіння № 20885 (далі договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця в строки та на умовах, передбачених цим договором, перелік насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму в розмірі та в порядку, визначеному у цьому договорі та додатках до нього та використати насіння для власних потреб без права перепродажу (п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору ціна визначається у додатках до даного договору, враховуючи умови доставки насіння та умови оплати насіння згідно комерційної політики.

Підставою для здійснення оплати є додаток та/або рахунок на оплату насіння. Без додатку та/або рахунку, виписаного продавцем, передплата (оплата) не зараховується. Оплата здійснюється в терміни зазначені в додатку та/або рахунку (п. 2.2. договору).

У п. 3.1. договору зазначається, що поставка та приймання-передача насіння між сторонами цього договору здійснюється покупцем однією чи декількома партіями насіння зі складів TOB «Кортева Агрісаєнс Україна» в порядку та строк, який зазначений в додатках. Більш детальна інформація щодо умов відвантаження зазначена в додатку № 1.

Пунктом 3.5 договору сторони визначили, що продавець надає покупцеві наступні документи в день купівлі-продажу насіння:

-видаткову накладну, оформлену відповідно до чинного законодавства України (надається в день відвантаження насіння, або в наступний робочий день);

-товарно-транспортну накладну (ТТН);

-сертифікат на насіння.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що моментом переходу права власності на насіння є дата підписання покупцем (уповноваженим представником покупця) «Складського розпорядження про відвантаження» та/або дата підписання ТТН водієм-експедитором, що засвідчує прийняття насіння для транспортування на склад покупця.

У розділі 5 договору сторони визначили відповідальність сторін. Так, у п. 5.2. договору зазначено, що в разі прострочення з оплати за поставлену партію насіння, покупець зобов`язаний сплатити продавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується неустойка, від суми простроченої заборгованості за насіння та за кожний день прострочення починаючи з 2 (другого) банківського дня, але не більше 10 (десяти) % від суми простроченої заборгованості за насіння. Для розрахунку розміру неустойки використовується вартість, вказана в рахунку. Сплата неустойки не звільняє покупця від зобов`язання сплатити грошові кошти за поставлену партію насіння.

В п. 5.5. зазначено, що продавець зобов`язаний скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань згідно Податкового кодексу України. Продавець зобов`язаний надати покупцеві податкову накладну, складену належним чином в електронній формі, із точними зазначенням обов`язкових реквізитів, як того вимагає Податковий кодекс України, а також із дотриманням умов належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в ЄРПН у порядку та строки, встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.

26.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» та Фермерським господарством «Ковсуг-А» укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу насіння № 20885 від 26.10.2021 (далі додаток № 1).

Відповідно до п. 2 додатку № 1 рахунок на оплату насіння надсилається покупцеві по електронній пошті та/або факсу та/або передається покупцеві безпосередньо.

17.11.2021 сторонами на виконання договору укладено додаток №3802068156 до договору купівлі-продажу насіння №20885 від 26.10.2021, в якому сторони погодили поставку насіння соняшнику 15.04.2022 на суму 606651 грн 00 коп (в тому числі ПДВ 74501 грн 00 коп.) та наступні терміни оплати:

- не пізніше 20.11.2021 покупець має сплатити 20 %, що становить 121330 грн 20 коп, в тому числі ПДВ;

- не пізніше 20.10.2022 покупець має сплатити 80 %, що становить 485320 грн 80 коп, в тому числі ПДВ.

24.11.2021 на виконання додатку №3802068156 від 17.11.2021 відповідачем здійснено оплату в розмірі 20 % від суми замовлення, що становить 121330 грн 20 коп двома сумами 70000 грн 00 коп та 51330 грн 20 коп. та зареєстровано дві податкові накладні № 3244 на суму 70000 грн 00 коп та № 3293 на суму 51330 грн 20 коп.

На виконання взятих на себе зобов`язань за договором, як зазначає позивач, 16.02.2022 відповідно до товарно-транспортної накладної № 6413004 від 16.02.2022 здійснено поставку насіння соняшника на суму 606651 грн 00 коп на адресу відповідача, погоджену у договорі.

Проте, в порушення умов договору відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим, виникла заборгованість в сумі 485320 грн 80 коп.

Як стверджує позивач, відповідачем заборгованість за договором купівлі-продажу в повному обсязі не сплачена, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду для відновлення своїх порушених прав і інтересів.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Разом із тим частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Правові позиції втілені у статті 638 Цивільного кодексу України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, належне виконання зобов`язання є виконання зобов`язань, з додержанням вимог і принципів виконання зобов`язання встановленими умовами договору та приписами чинного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом, позивачем зазначено, що на виконання умов договору купівлі-продажу 16.02.2022 було поставлено продукцію на загальну суму 606651 грн 00 коп, яка відповідачем, як покупцем, була прийнята, та, на думку позивача, підтверджується складським розпорядженням про відвантаження від 16.02.2022 (номер замовлення №3804083289); товарно-транспортною накладною №6413004 від 16.02.2022; податковою накладною № 2376 від 16.02.2022; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №2846 від 16.02.2022 до податкової накладної №3244 від 24.11.2021; розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №2847 від 16.02.2022 до податкової накладної № 3293 від 24.11.2021.

При цьому, позивачем зазначено, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, а оплатив частково на суму 121330 грн 20 коп, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 04.04.2023 року, довідкою АТ«СТТІБАНК» №230349/0401-1 від 11.04.2023 року та зареєстрованими податковими накладними № 3244 на суму 70000 грн 00 коп та № 3293 на суму 51330 грн 20 коп., у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором в сумі 485320 грн 80 коп.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4. Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.5. Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Господарським судом зазначено, що фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

Верховний Суд при здійснені перегляду у касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах неодноразово наголошував, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та, які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій. Крім цього, фактичне здійснення господарської операції повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі (постанова Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19).

Разом з цим, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 дійшов висновку, що самі лише податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, та як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі. Між цим, подана позивачем оборотно-сальдова відомість фактично є внутрішнім документом бухгалтерського обліку позивача, натомість не є первинним документом бухгалтерського обліку відповідно до вищевказаних вимог законодавства, який підтверджує факт здійснення господарської операції з поставки товару на спірну суму.

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що суди при дослідженні обставин реальної поставки товару за спірними видатковими накладними надали оцінку лише документам податкового обліку обох сторін (продавця та покупця), залишивши при цьому поза увагою те, що самі лише податкові накладні та декларації сторін (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами на підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов`язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у ст. 664 ЦК України, підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність. Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

У постанові від 16.03.2021 року у справі № 580/2490/19 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що: «однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України. При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством... Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції».

Позивачем, на підтвердження факту поставки товару на спірну суму та його отримання відповідачем, окрім договору купівлі-продажу насіння №20885 від 26.10.2021, надано суду складське розпорядження на відвантаження від 16.02.2022р, товарно-транспортну накладну №6413004 від 16.02.2022; податкову накладну № 2376 від 16.02.2022; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2846 від 16.02.2022 до податкової накладної №3244 від 24.11.2021; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2847 від 16.02.2022 до податкової накладної № 3293 від 24.11.2021.

За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять видаткової накладної, яка б підтверджувала факт поставки товару, як цього вимагає п. 3.5 договору, а складське розпорядження про відвантаження від 16.02.2022 (номер замовлення №3804083289) та товарно-транспортна накладна підписані лише однією стороною (вантажовідправником), при цьому надані податкові накладні та декларації відповідача не є самостійними доказами на підтвердження вчиненої господарської операції, господарський суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження здійснення поставки товару за договором купівлі-продажу насіння № 20885 від 26.10.2021 на суму 606651 грн 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, оскільки господарський суд дійшов висновку, що позивачем не було належним чином доведено факту здійснення поставки товару, а тому вимога позивача про стягнення з Фермерського господарства «Ковсуг-А» заборгованості за договором купівлі-продажу насіння № 20885 від 26.10.2021 не є законною та обґрунтованою, не доведена належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 12, 14, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (місцезнаходження: вул. Сагайдачного Петра, буд. 1, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи 31352075);

Відповідач: Фермерське господарство «Ковсуг-А» (місцезнаходження: вул. Нова, буд. 3, с. Велика Чернігівка, Щастинський район, Луганська область, 93611, ідентифікаційний код юридичної особи 33430097).

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2023.

Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ