Рішення

від 17.08.2023 по справі 914/858/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 Справа № 914/858/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро», місто Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольтенерджі», місто Кам`янське, Дніпропетровська область

про стягнення 15 538,55 грн.

За участю представників:

від позивача: Турчиняк Я.І. адвокат (довіреність №01Др-216-1222 від 29.12.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №002121 від 03.02.2021);

від відповідача: Ляш С.В. адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1186791 від 15.03.2023) присутній в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https:vkz.court.gov.ua);

від третьої особи: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро» про стягнення збитків в сумі 15 538,55 грн.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 11.05.2023 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вольтенерджі».

Представник позивача в судове засідання 17.08.2023 для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги, підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.08.2023 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» з`явився, проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання 17.08.2023 для розгляду справи по суті не забезпечила. Заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, від третьої особи станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника третьої особи в судове засідання 17.08.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Суд, враховуючи достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника третьої особи перешкодою для вирішення спору по суті.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 17.08.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позивач стверджує, що пошкодження відповідачем газопроводу завдало збитків на загальну суму 15 538,55 грн, з яких: вартість об`єму витоку (витрати) природного газу в сумі 12154,45 грн та витрати по ліквідації витоку газу в сумі 3 384,10 грн.

АТ «Львівгаз» провело розрахунок для відшкодування збитків відповідно до пункту 7 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ за формулою, наведеною у пункті 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ та складено акт розрахунок від 24.07.2021.

В обґрунтування вини відповідача позивач зазначав, що останній порушив пункт 1.34 глави 1 Розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 15.05.2015 № 285, а саме перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники відповідача не виявили фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства. За твердженням позивача, відповідач не повідомив АТ «Львівгаз» про те, що ним будуть проводитися такі земельні роботи в зоні прокладання газопроводу.

З огляду на наведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15538,55 грн збитків в судовому порядку.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема зазначив, що між ТзОВ «Латтеро» (замовником) та ТзОВ «Вольтенерджі» (підрядником) договором №20/05/21 підряду на виконання робіт від 10.06.2021 визначено, що підрядник зобов`язався за завданням замовника своїми силами і засобами, матеріалами та обладнанням, виконати комплекс робіт на об`єкті замовника за адресою: вул.Городоцька, 367, а замовник зобов`язався передати підряднику затверджену документацію у вигляді архітектурно-планувальних рішень, технічних завдань, надати будівельний майданчик, прийняти завершені роботи і оплатити їх. Також зазначив, що відповідно до умов п.3.4. договору, до обов`язків підрядника віднесено виконати роботи якісно, у встановлені терміни та у відповідності з документації тачинним законодавством України, нормами, стандартами і правилами.

Відповідач стверджує, що на виконання умов договору ТзОВ «Латтеро» виконало погодження проектної документації «Зовнішній водопровід» по вул.Городоцькій 367 у м.Львові (проект 23/03/2020-ЗВ) з усіма необхідними службами та передало його підряднику для подальшого виконання робіт згідно зазначеної документації.

Зокрема зазначив, що умовами укладеного договору №20/05/21 підряду на виконання робіт від10.06.2021 підрядник та замовник змінили передбачене частиною 2 статті 1172 Цивільного кодексу України правило, а саме визначили, що підрядник має нести відповідальність за виконані роботи та за свій рахунок усувати дефекти, що виникають унаслідок неякісного виконання робіт протягом строків, зазначених у договорі або додатковій угоді. Атакож нести повну майнову та іншу відповідальність за шкоду, заподіяну з його вини (вини субпідрядних організацій) будь-якого майна замовника або інших третіх осіб (п.3.4.9 договору).

Відповідач стверджує, що представником підрядника ТзОВ «Вольтенерджі» Хоцьким О.С. в графі «зауваження споживача до акта про порушення» (№1182 від 24.07.2021) зазначено, що до роботи приступили згідно погодженого проекту 23/03/2020-ПЗ з Львівгаз від 01.07.2020. На думку відповідача, згідно проектної документації «Зовнішні мережі водопроводу» замовником отримано погодження від АТ «Львівгаз» на проведення робіт по влаштуванню мережі водопроводу по вул.Городоцькій, 367, про що свідчить наявність двох відбитків штампу «ПАТ «Львівгаз». ПОГОДЖЕНО» від 21.07.2020 року запідписом начальника служби за контролю за виробництвом Кравця В. та аналогічного за змістом від 04.11.2020 року з підписом цієї ж відповідальної особи позивача.

На думку відповідача, ТзОВ «Вольтенерджі» (підрядник) отримавши погоджену замовником з відповідними службами проектну документацію діяв згідно завдання замовника згідно умов договору підряду та проектної документації та виключно виконуючи норми чинного законодавства для даного виду робіт.

Відповідач стверджує, що АТ «Львівгаз» не зробило жодних застережень та позначень у проектній документації щодо існуючої мережі газопроводу в зоні проведення робіт, а саме біля місця пошкодження газопроводу навпроти адміністративної будівлі за адресою м.Львів, вул.Городоцька, 367. Отже, на думку відповідача, ані підрядник, ані замовник не могли знати про наявний газопровід вмісці, де відбулося пошкодження, тому вина підрядника повністю відсутня, оскільки останній діяв виключно згідно проектної документації, яка була погоджена АТ «Львівгаз».

З огляду на вказане, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Обставини встановлені судом.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на статтю 224, частину 1 статті 225 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

У відповідності до статті 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексуУкраїни, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Як встановлено судом, на підставі технічного акта №14077 від 24.07.2021, було виявлено пошкодження газопроводу середнього тиску Д-40 мм внаслідок проведення земляних робіт екскаватором. У вказаному акті зокрема зазначено, що роботи проводить фірма «Вольтенерджі», замовник фірма «Латтеро».

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила та підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Протиправність поведінки.

Пунктом 7 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем встановлено, проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Пунктом 9 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем встановлено, юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проєкт плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.

Відповідно до п. 1.12. глави 1 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд.

Згідно з пунктом 1.34 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Як встановлено судом, відповідач (ТзОВ «Латтеро») перед проведенням земляних робіт не отримав письмового погодження на такі дії від оператора газорозподільної системи, яким є позивач. Представники оператора газорозподільної системи не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт.

Таким чином, поведінка відповідача суперечила вимогам законодавства. Зважаючи на зазначене, судом встановлено такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка.

Шкода.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач є Оператором газорозподільної системи. Відповідно до пунктів 1 та 4 глави 1 розділу 3 Кодексу газорозподільної системи експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор газорозподільної системи зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу 11 Кодексу газорозподільної системи об`єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.

Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.

При ліквідації пошкодження газопроводу середнього тиску д-40 позивачем здійснено продувку і заповнення газопроводу газом, внаслідок чого понесено виробничо-технологічні витрати газу.

Відповідно до п. 7.36. розділу 7 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, під час пуску газу газопроводи повинні продуватися газом до витіснення повітря. Закінчення продування визначається аналізом або спалюванням відібраних проб. Об`ємна частка кисню в пробі газу не повинна перевищувати 1 %, а згоряння газу повинно проходити стабільно, без спалахів.

З метою відновлення газопостачання на пошкодженій ділянці газопроводу відповідно до пункту 23 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» проведено випробування газопроводу шляхом продування та заповнення газопроводів газом. Розрахунок виконаний позивачем на основі розрахунків відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264.

Суд погоджується з правильністю розрахунку розміру шкоди, заподіяної позивачу. З огляду на зазначене, суд встановлює такий елемент складу цивільного правопорушення, як наявність шкоди в розмірі 15 538,55 грн, з яких 12154,45 грн вартості об`єму витоку (витрати) природного газу через пошкоджений газопровід та 3384,10 грн вартості виробничо-технологічних витрат при ліквідації пошкодження газопроводу.

Причинний зв`язок.

Оскільки судом було встановлено, що відповідачем при проведенні земляних робіт не було повідомлено позивача, та такі роботи відбувалися без участі його представників, що спричинило пошкодження газопроводу і завдало шкоду останньому, тому судом встановлено наявність причинового зв`язку, як елемент складу правопорушення.

Вина.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.

Так, відповідач визнає, що під час виконання підрядником робіт по ремонту зовнішньоговодопроводу було пошкоджено газопровід середнього тиску і про даний фактповідомлено аварійну службу АТ «Львівгаз» згідно заявки №14077 від 24.07.2021.

Як встановлено судом та не заперечується самим відповідачем, саме внаслідок роботи екскаватора підрядника було пошкоджено газопровід. Отже, враховуючи презумпцію вини заподіювача шкоди, в даній ситуації відповідач має довести, що в його діях відсутня вина.

Щодо заперечень відповідача наведених у відзиві, суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на укладення з ТзОВ «Вольтенерджі» (третя особа) договору від 10.06.2021 №20/05/21підряду на виконання робіт яким підрядник та замовник змінили передбачене частиною 2 статті 1172 Цивільного кодексу України правило, а саме визначили, що підрядник має нести відповідальність за виконані роботи та за свій рахунок усувати дефекти, що виникають унаслідок неякісного виконання робіт протягом строків, зазначених у договорі або додатковій угоді, а також нести повну майнову та іншу відповідальність за шкоду, заподіяну з його вини (вини субпідрядних організацій) будь-якого майна замовника або інших третіх осіб (п.3.4.9 договору) є безпідставними.

За приписами частини 2 статті 1172 Цивільного кодексу України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Тобто для виникнення в особи обов`язку з відшкодування шкоди за змістомвимог частини 2 статті 1172 Цивільного кодексу України, крім наявності загальних умов (наявність шкоди, протиправність поведінки, вина та причинно-наслідковий зв`язок між збитками тапротиправною поведінкою), необхідною є наявність спеціальних умов, які визначаються залежно від суб`єктного складу відповідних відносин, зокрема, наявність договору підряду та дія підрядника за завданням замовника.

Отже, якщо шкоду завдано підрядником, який діяв за завданням замовника,то відповідно до частини 2 статті 1172 Цивільного кодексу України відшкодовувати її повинен замовник (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №904/5489/18).

Однак, в даному випадку первинними протиправними діями відповідача, які виявилися у проведенні земляних робіт в охоронній зоні прокладання газопроводу без повідомлення позивача і спричинило пошкодження труби та витік газу. Водночас, предметом розгляду у даній справі не є дослідження питання параметрів прокладання газопроводу. Суд наголошує на тому, що завдані збитки можна було б уникнути, якщо б відповідач дотримався порядку проведення такого виду земляних робіт в охоронній зоні газопроводу та до їх початку повідомив представників позивача.

Відступ відповідачем та третьою особою, в укладеному між ними договорі, від положень статті 1172 Цивільного кодексу України, не спростовує підставність позову, оскільки позивач не є стороною цього договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не встановлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідач, у свою чергу, має право звернутись до підрядника (третьої особи) за відшкодуванням завданих збитків в сумі 15 538,55 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2241 від 09.02.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латтеро» (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 367; ідентифікаційний код юридичної особи 41883088) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код юридичної особи 03349039) 15 538,55 грн збитків та судовий бір в сумі 2 684,00 грн.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення

складено 28.08.2023

Суддя Сухович Ю.О.