Постанова

від 24.08.2023 по справі 904/688/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року

м. Київ

Справа № 904/688/19 (904/9496/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер" - Філімонової О.М,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд рум" - Колокольнікова В.А., Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК Істейт" - Іорданова К.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер" за вх. № 3242/2023

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2023

у складі колегії суддів: Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2022

у складі судді Камші Н.М.

у справі № 904/688/19 (904/9496/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд рум"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК Істейт",

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна

у межах справи № 904/688/19

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер",

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання наявності/відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, укладених боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство, за ознаками фраудаторності правочину, а також питання стосовно належно/неналежно обраного позивачем способу захисту прав.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. 31.10.2007 рішенням Дніпропетровської міської ради № 123/22 погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вентер" (далі - ТОВ "Вентер") місце розташування житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва) по вул. Набережній Леніна, в районі буд. № 39, у м. Дніпрі.

3. 10.06.2009 рішенням Дніпропетровської міської ради № 54/47 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та вирішено передати в оренду ТОВ "Вентер" земельну ділянку для проектування та будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва) по вул. Набережній В.І. Леніна, буд. № 39, у м. Дніпрі.

4. 07.09.2009 Дніпропетровська міська рада уклала з ТОВ "Вентер" укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:328:0217, яка знаходиться по вул. Набережній Леніна, у районі будинку № 39, у м. Дніпрі.

5. Строк дії договору оренди земельної ділянки (з урахуванням внесених змін від 14.02.2014) встановлено до 09.09.2019.

6. 01.04.2013 ТОВ "Вентер" (замовник) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тауер дівелопмент" (керуюча компанія) договір № ФЗ-ИЗ/13 "Про надання послуг керуючої компанії і генерального підряду у будівництві", за умовами пункту 2.1 якого керуюча компанія зобов`язалася за завданням замовника на умовах, в порядку і визначений договором строк, виконати роботи по будівництву об`єкту житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва) по вул. Набережній Леніна, в районі буд. № 39, у м. Дніпропетровськ (Дніпро).

7. 20.08.2013 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ114132410481, на об`єкт будівництва "Першочергові заходи по захисту території (підпірна стіна № 1) для будівництва житлового комплексу "Каміння", де замовником будівництва є ТОВ "Вентер", а генеральним підрядником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тауер дівелопмент" (далі - ТОВ "Тауер дівелопмент").

8. ТОВ "Тауер дівелопмент" (генеральний підрядник) уклало низку договорів підряду на будівництво підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння". Відповідно до наявних в матеріалах справи актів будівельно-монтажних робіт загальна вартість робіт будівництва становить 686 328,59 грн.

9. Згідно з банківськими виписками по рахунку ТОВ "Вентер", останнє сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Тауер дівелопмент" за будівельні роботи по договору від 01.04.2013 № ФЗ-ИЗ/13 у 2013-2014 роках грошові кошти у загальній сумі 16 477 933,25 грн.

10. 28.07.2017 ТОВ "Вентер" (продавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд рум" (далі - ТОВ "Трейд рум", покупець) договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах цього договору продавець передає у власність покупця, а покупець приймає майнові права, які виникли у продавця з договору № ФЗ-ИЗ/13 спільної діяльності з будівництва підпірної стіни № 1 житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва), укладеного ТОВ "Вентер" з ТОВ "Тауер дівелопмент". Ціна за договором від 28.07.2017 становить 240 000 грн (пункт 3.1).

11. 28.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива інвестмент" (первісний кредитор) уклало з ТОВ "Трейд рум" (новий кредитор) договір відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору на підставі договору від 01.03.2010 № 01/03-10, укладеного з ТОВ "Вентер". За цим договором до нового кредитора переходить право на стягнення основного боргу в сумі 240 000 грн за основним договором (п. 1.3 договору про відступлення).

Пунктом 1.4 договору про відступлення права вимоги передбачено, що разом з підписанням цього договору первісний кредитор передає новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника.

Відповідно до пункту 2.1 договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 240 000 грн.

12. ТОВ "Трейд рум" надало суду копію заяви від 28.07.2017 про зарахування зустрічних однорідних вимог, адресовану ТОВ "Вентер", якою повідомляється про зарахування зустрічних однорідних вимог за наступними договорами:

- договір про відступлення права вимоги від 28.07.2017, де ТОВ "Вентер" є боржником, а ТОВ "Трейд рум" кредитором;

- договір купівлі-продажу майнових прав від 28.07.2017, де ТОВ "Вентер" є кредитором, а ТОВ "Трейд рум" боржником.

Розмір зустрічних однорідних вимог, що зараховується, складає 240 000 грн.

13. 03.08.2017 ТОВ "Вентер" у листі зазначило, що заяву 28.07.17 про зарахування однорідних вимог від товариства отримало.

14. 09.08.2017 на замовлення ТОВ "Трейд рум" виготовлений технічний паспорт на незавершене будівництво підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння", що міститься в реєстраційній справі № 2032469612101.

15. Відповідно до опису об`єкту незавершеного будівництва підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва) по вул. Січеславська Набережна, в районі буд. № 39, у м. Дніпрі під час обстеження 09.08.2017 об`єкту встановлено наявність таких конструктивних елементів:

- фундаменту (залізобетон, відсоток готовності 5%);

- стіни (залізобетон, відсоток готовності 5%);

- перегородки (залізобетон, відсоток готовності 5%);

- підлога (бетонна, відсоток готовності 5%).

16. 25.03.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 904/688/19 про банкрутство ТОВ "Вентер".

17. 12.02.2020 право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва зареєстровано за ТОВ "Трейд рум" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 35517115, під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2032469612101.

18. 17.02.2020 ТОВ "Трейд рум" (продавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток Істейт" (далі - ТОВ "Восток Істейт"), (покупець) договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого продавець передає у власність покупця об`єкт незавершеного будівництва, а покупець приймає цей об`єкт і зобов`язується сплатити за нього обумовлену грошову суму. Предметом договору є незавершене будівництво, об`єкт незавершеного будівництва підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва), 5% готовності, що знаходиться по вул. Січеславська Набережна, в районі будинку № 39, у м. Дніпрі.

Продаж зазначеного об`єкта незавершеного будівництва за домовленістю сторін вчиняється за 240 000 грн (пункт 2.1 договору).

19. 18.06.2020 ТОВ "Восток Істейт" (продавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК Істейт" (далі - ТОВ "ГК Істейт"), (покупець) договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва), 5% готовності; продаж зазначеного об`єкта незавершеного будівництва здійснено за 739 074 грн.

20. На момент вирішення спору у суді спірний об`єкт перебуває у власності ТОВ "ГК Істейт".

21. 23.07.2020 постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/688/19 ТОВ "Вентер" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Подання позову до суду.

22. ТОВ "Вентер" (боржник) в особі ліквідатора у межах справи № 904/688/19 про банкрутство звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог, просило визнати недійсним договір від 28.07.2017, за яким ТОВ "Трейд рум" придбало у позивача майнові права, належні останньому на підставі договору спільної діяльності у будівництві від 01.09.2013 № ФЗ-ИЗ/13, а також скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Трейд рум" на незавершене будівництво підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0217 по вул. Січеславська Набережна, у м. Дніпро.

23. Позов обґрунтовано наявністю підстав для визнання правочину недійсним в силу положень статті 234 ЦК України як фіктивного, оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків для сторін, а також на шкоду кредиторам для створення штучної заборгованості боржника (фраудаторний правочин).

Ліквідатор ТОВ "Вентер" вважав правочин фіктивним, оскільки матеріали справи не містять доказів його виконання покупцем, тобто здійснення оплати вартості предмету договору.

Також позивач вважав правочин з відступлення майнових прав за договором від 28.07.2017 фраудаторним, вчиненим на шкоду кредиторам, оскільки його укладено в момент існування невиконаних грошових зобов`язань боржника та за заниженою ціною, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Окрім того заявник зазначав, що майнові права, які є предметом спірного правочину, набуті скаржником на підставі договору від 01.04.2013 № ФЗ-ИЗ/13 (договір генерального підряду), у той час як договір від 01.09.2013 № ФЗ-ИЗ/13 (про спільну діяльність), на який є посилання у спірному правочині, не існував через відсутність доказів його укладення.

Метою цього позову, як зазначав ліквідатор, є наповнення ліквідаційної маси боржника (т. 1, а.с. 4).

Розгляд справи судами.

24. 10.11.2022 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.

25. Суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності в діях сторін за спірним правочином умислу на введення в оману іншого учасника, що виключає можливість визнання такого правочину фіктивним.

Місцевий господарський суд зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав від 28.07.2017 ТОВ "Вентер" передало визначене умовами договору майно (майнові права) ТОВ "Трейд рум", а останнє сплатило продавцю обумовлену вартість майна шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Місцевий господарський суд не застосував до правовідносин сторін положення статті 42 КУзПБ, надавши оцінку доводам позивача щодо наявності ознак фраудаторності договору купівлі-продажу майнових прав від 28.07.2017, оскільки правовідносини між сторонами склалися до набрання цим Кодексом чинності.

Доводи позивача щодо продажу майнових прав за заниженою вартістю, обґрунтовані наданим позивачем висновком експерта, місцевий господарський суд відхилив, оскільки експертне дослідження проводилось щодо об`єкта незавершеного будівництва, в той час як предметом спірного правочину є майнові права, а такі об`єкти цивільних прав не є ідентичними.

26. Суд апеляційної інстанції змінив мотиви прийнятого рішення та вказав, що у даному випадку визнання недійсним договору від 28.07.2017 купівлі-продажу майнових прав не є належним способом захисту, оскільки не відновить порушеного права власності ТОВ "Вентер" на спірне майно і, як наслідок, прав кредиторів на задоволення своїх грошових вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок цього майна.

27. При цьому, посилання скаржника на те, що предмет спірного договору не може бути витребуваний, оскільки є невід`ємною частиною іншого майна, апеляційний суд вважав помилковими, оскільки вказана обставина підлягає з`ясуванню в рамках позову про витребування майна, а у разі відсутності можливості його витребування, позивач не позбавлений права стягнення вартості цього майна, що в подальшому має призвести до збільшення ліквідаційної маси боржника, для задоволення вимог кредиторів, що є кінцевою метою провадження у справі про банкрутство.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

28. 08.05.2023 (згідно з відміткою на конверті "Укрпошта Експрес") ТОВ "Вентер" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2022 у справі № 904/688/19 (904/9496/21); прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 28.07.2017, укладений між ТОВ "Вентер" та ТОВ "Трейд рум", на підставі якого за ТОВ "Трейд рум" 12.02.2020 було зареєстровано право власності на незавершене будівництво підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3- й етап будівництва) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вулиця Січеславська Набережна (вулиця Набережна В.І. Леніна), земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 1210100000:03:328:0217, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032469612101, номер запису про право власності 35517115;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 51167072 від 17.02.2020, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мошковською Наталією Миколаївною, на підставі якого за ТОВ "Трейд рум" зареєстровано право власності на незавершене будівництво підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вулиця Січеславська Набережна (вулиця Набережна В.І.Леніна), земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 1210100000:03:328:0217.

29. Скаржник наполягав із посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України та пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, що суд апеляційної інстанції внаслідок порушення норм статей 86, 210, п. 2 частини першої статті 237 ГПК України не дослідив та не оцінив докази, що мали значення для вирішення питання щодо ефективності способу захисту, не врахував положень статей 6,13 ЦК України, та фактичних обставин щодо недобросовісності поведінки ТОВ "ГК Істейт", зловживання ним права, за наявності яких обраний спосіб захисту ТОВ "Вентер" є ефективним, а також, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права у частині визнання спірного договору недійсним.

Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу.

30. До Верховного Суду від ТОВ "Трейд рум" та ТОВ "ГК Істейт" надійшли відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Вентер", в яких з посиланням на правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу ТОВ "Вентер" без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

31. Заслухавши присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких мотивів.

32. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач подав до Господарського суду Дніпропетровської області позов, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог, просив суд визнати недійсним договір від 28.07.2017, за яким ТОВ "Трейд рум" придбало у позивача майнові права, належні останньому на підставі договору спільної діяльності у будівництві від 01.09.2013 № ФЗ-ИЗ/13, а також скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Трейд рум" на незавершене будівництво підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0217 по вул. Січеславська Набережна, у м. Дніпро.

Позивач наполягав на фраудаторності оспорюваного правочину та на визнанні його недійсним, що дозволило би захистити його права.

При цьому позивачем у клопотанні, яке надійшло до суду 11.10.2022, зазначено прохання залишити без розгляду позов у частині позовної вимоги про витребування у ТОВ "ГК Істейт" на користь позивача незавершеного будівництва підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 1210100000:03:328:0217, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2032469612101.

34. 09.11.2022 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області задоволено це клопотання та залишено відповідну вимогу без розгляду.

35. У подальшому суд першої інстанції, розглядаючи спір по суті, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність підстав для визнання спірного правочину недійсним.

36. Подаючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2022, ТОВ "Вентер" вкотре підтримувало свою позицію щодо фраудаторності спірного договору.

37. При цьому наголошувало про недійсність договору з огляду на:

- невідповідність внутрішньої волі сторін оспорюваного правочину її зовнішньому прояву (вчинення правочину купівлі-продажу майнових прав здійснено для приховування іншого правочину - договору купівлі-продажу незавершеного будівництва)

- момент вчинення правочину (за наявності непогашеної заборгованості перед іншими кредиторами);

- ціну договору, яку позивач вважає заниженою, неринковою;

- оплату по договору шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (за ініціативою відповідача);

- пов`язаність ТОВ "Вентер" та ТОВ "Трейд Рум" через ТОВ "Перспектива Інвестмент" та ОСОБА_1 ;

- недоведеність первісними доказами існування відчужених майнових прав у продавця - ТОВ "Вентер" виходячи із змісту Договору №ФЗ-ИЗ/13 спільної діяльності, укладеного між ТОВ "Вентер" та ТОВ "Тауер Дівелопмент".

38. 12.04.2023 постановою Центрального апеляційного господарського суду було залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову в позові, проте наведено мотив про неефективність способу захисту через необхідність подачі віндикаційного позову.

39. При цьому апеляційний господарський суд відхилив посилання скаржника на застосування наслідків недійсності правочину - реституцію, оскільки реституція обмежена можливістю застосування за суб`єктним складом, тому що повернення майна за реституційним позовом допустиме лише від сторони недійсного правочину іншій стороні такого недійсного правочину. Якщо ж остання вже здійснила подальше відчуження спірної речі, то єдиним ефективним способом захисту прав її власника залишається віндикація - витребування речі в натурі з чужого незаконного володіння (пункт 84.4 постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21)).

40. Судова колегія з цього приводу вважає за потрібне навести такі мотиви.

41. Так, обставини та суб`єктний склад учасників справи нинішньої та справи № 910/8482/18 (910/4866/21) істотно відрізняються між собою.

Зокрема, у справі, що переглядається, позов про визнання недійсним правочину подано однією стороною спірного правочину (продавцем майнових прав) до іншої сторони (покупця). Водночас, у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) позивачем виступала особа, яка не була стороною правочину.

Крім того, у нинішній справі відбулася трансформація об`єкта купівлі-продажу з майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, чого не мало місця у справі № 910/8482/18 (910/4866/21).

42. Колегія суддів бере до уваги також одну з основних засад господарського судочинства - диспозитивність, за якою учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зауважити, що залежно від того, який характер правовідносин, особа може використовувати речово-правові засоби захисту або зобов`язально-правові. Володілець майна застосовує речово-правові засоби захисту, якщо майно належить йому на підставі речового права, якщо на підставі договірного права - зобов`язальні засоби захисту своїх інтересів.

У цій справі позивач обрав зобов`язальний засіб захисту права, оскільки об`єкт спірного правочину було трансформовано в інший (з майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва), відповідно вважав, що саме цим способом будуть захищені його права.

Тобто позивач у цих правовідносинах вправі обирати зобов`язальний засіб захисту права.

43. При цьому, колегія суддів зауважує, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено наступний висновок:

"…із змісту статті 16 ЦК України та завдання господарського судочинства, викладеного у частині першій статті 2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити".

44. Водночас, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах стосовно ефективності обраного позивачем способу захисту не описувала подібний алгоритм дій суду (стосовно викладеної вище послідовності з`ясування судом обставин порушених прав чи інтересів особи та необхідності захисту цих прав чи інтересів, після чого слідує визначення ефективності обраного позивачем способу захисту). Так, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 зазначено, що "суд має установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, які звертаються з позовом, та чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним, тобто таким, що забезпечить поновлення порушеного права".

45. Колегія суддів вбачає, що у цій справі апеляційний суд не з`ясовував спочатку, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту. При цьому ці дії суду стосовно встановлення порушеного права чи законного інтересу не можна ототожнювати з розглядом справи по суті спору. Відповідно подібний підхід не свідчить про неправильність висновку суду апеляційної інстанції про неефективність обраного позивачем способу захисту, хоча касаційний суд вважає за необхідне навести свої мотиви.

46. Судова колегія, як зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, з`ясувала, що у позивача є законний інтерес при подачі цього позову (це наповнення ліквідаційної маси); водночас відповідачем не визнається наявність підстав для визнання недійсним спірного договору. Відтак, слід перевірити, чи буде захист прав позивача ефективним за допомогою способу, який визначено позивачем відповідно до викладеної в позові вимоги.

47. Із цього приводу судова колегія звертається до правової позиції, наведеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, де зазначено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.

48. Тобто, у разі визнання недійсним правочину наслідки його недійсності застосовуються судом виключно за заявою позивача, чого не було зроблено позивачем у справі, що переглядається.

49. Стосовно ефективності поданого позову у цій справі судова колегія відзначає, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 зроблено наступний висновок:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача".

50. Судова колегія, керуючись цією правовою позицією та не встановивши підстав для відступлення від неї, вважає, що обрання позивачем у цій справі неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

51. Крім того, представник ТОВ "Вентер" у судовому засіданні в суді касаційної інстанції заявила, що, на її думку, позивачем було заявлено правовий наслідок оспорюваного правочину, а саме - скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Трейд рум" на незавершене будівництво підпірної стіни № 1 для будівництва житлового комплексу "Каміння" (3-й етап будівництва), що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:328:0217 по вул. Січеславська Набережна, у м. Дніпро.

52. Судова колегія відхиляє такі твердження, оскільки частиною першою та другою статті 216 ЦК України визначено наслідки недійсності правочину. Зокрема, ця норма передбачає, що "у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною".

53. Колегія суддів наголошує, що пред`явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права позивача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц, пункт 117).

54. Судова колегія звертає увагу на те, що в постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

55. Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

56. На переконання судової колегії заявлена вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності не призведе до одержання позивачем виконаного відповідачем за спірним правочином та не захистить порушене право (не відновить стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу), як і не зумовить вичерпання правового конфлікту.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

57. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

58. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

59. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами фактичні обставини справи, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

В. Розподіл судових витрат.

60. З огляду на положення статті 129 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер" за вх. № 3242/2023 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.04.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2022 у справі № 904/688/19 (904/9496/21) залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік